Рішення № 121685788, 09.09.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 760/19836/23-ц

Пр. № 2-4403/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі судового засідання - Ковтун К.В.,

цивільна справа № 760/19836/23-ц

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила визначити для неї додатковий строк тривалістю у два місяці з часу набрання рішення суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач не мала можливості звернутися до нотаріуса протягом шести місяців з дня смерті бабусі, оскільки факт смерті було встановлено судом 05.06.2023 року, оскільки вона настала на тимчасово окупованій території, а свідоцтво про смерть видано 11.07.2023 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 06.09.2023 року цивільну справу №760/19836/23-ц, передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Відповідно до ст. ст. 14, 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Соколову О.М.

Супровідним листом від 01.11.2023 року цивільну справу № 760/19836/23-ц, повернуто на адресу Солом`янського районного суду м. Києва, для належного оформлення.

Відповідно до супровідного листа від 23.11.2023 року - 06.12.2023 року матеріали цивільної справи № 760/19836/23-ц, надійшли на адресу Печерського районного суду м. Києва.

Відповідно до ст. ст. 14, 33 ЦПК України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Литвиновій І.В.

12.12.2023 року суддею Печерського районного суду м. Києва Литвиновою І.В. складена доповідна про скасування обліково-статистичної картки цивільної справи за № пр. 2-10942/23, як помилково заведеної.

Розпорядженням керівника апарату суду № 428 від 13.12.2023 року у зв`язку з помилковим заведенням обліково-статистичної картки на провадження № 760/19836/23-ц (пр.. № 2-10942/23) визнано вказану заведена картку - помилковою та визначено передати справу головуючому судді Соколову О.М.

Відповідно до реєстру судових справ справу було передано судді Соколову О.М. 27.12.2023 року.

29.12.2023 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху.

10.01.2024 року на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 29.12.2023 року позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.01.2024 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.

15.02.2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого, останній не визнав позов, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що Пенсійний фонд України не є належним відповідачем у справі, інформація про суми нарахованої та неотриманої пенсії, про подання / неподання заяви про виплату недоотриманої пенсії, у зв`язку із смертю пенсіонера, наявна у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, де померла перебувала на обліку, як отримувач пенсійних виплат. Просив залучити до участі у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як третю особу. Відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, розгляд справи здійснювати у відсутність представника Пенсійного фонду України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2024 року занесеною до протоколу судового засідання - відмовлено відповідачу у задоволенні заяви про залучення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до участі у справу у якості третьої особи.

09.09.2024 року позивач подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує і просить задовольнити.

Позивач, представник відповідача у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність учасників на підставі наявних в ній доказів.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, відповідно до матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 настала смерть ОСОБА_2 у м. Донецьк, факт чого встановлено у порядку ст.ст. 315-317 ЦПК України, рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 05.06.2023 року /а. с. 14/.

ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4 (батька заявниці) серії НОМЕР_1 , виданим Кіровським РАЦС м. Макіївка Донецької області 25.08.1964 року, за актовим записом 1070, свідоцтвом про народження ОСОБА_5 (заявниці) серії НОМЕР_2 , виданим Кіровським РАЦС м. Макіївка Донецької області 08.10.1984 року, за актовим записом № 609 та свідоцтвом про шлюб, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , серії НОМЕР_3 , виданим Донецьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Донецької області, 10.04.2010 року, за актовим записом № 200, у зв`язку із чим заявниця змінила прізвище на ОСОБА_5 /а. с. 10-13/.

11.07.2023 року Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 11 видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , серії НОМЕР_4 /а. с. 9/.

25.07.2023 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єніна Ю. А., отримавши заяву ОСОБА_1 про видачу свідоцтва по право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк Донецької області, свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , постановою від 25.07.2023 року № 21/02-31 відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом до майна ОСОБА_2 , у зв`язку із пропуском строку на подання заяви про прийняття спадщини /а. с. 8/.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Крім того, відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму ВСУ України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Зазначена правова позиція сформульована Верховним Судом у своїй постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 08 червня 2022 року у справі № 571/731/21 (№ 61-3430св22).

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип «пропорційності» тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17.

Позивач обґрунтовувала свою заяву тим, що не могла протягом шести місяців з часу смерті ОСОБА_2 звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, оскільки відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 297 від 15.12.2022 визначено, що вся окупована територія м. Донецька Донецького району Донецької області є в переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) з 24.02.2022 року по сьогодні.

Крім цього з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, у зв`язку із військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2024 року, який неодноразово продовжувався і наразі триває по 11 серпня 2024 року, у відповідності до Указу від 05 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

За приписами частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відтак вже за умови пропуску строку, встановленого законом, для звернення із заявою про прийняття спадщини, у спадкоємця наявне право на подання позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини. Таким чином позивачем наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини, тому суд вбачає законні підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями ст.ст. 1-16, 22, 1220, 1261, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визнати причини пропущення строку для прийняття спадщини поважними та встановити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що залишилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач: Пенсійний фонд України, адреса: вул. Бастіонна, 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ: 00035323.

Повний текст судового рішення складено 09 вересня 2024 року.

Суддя О.М.Соколов