Ухвала суду № 121683196, 06.09.2024, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/4324/24

Провадження по справі № 1-кп/367/772/2024

У Х В А Л А

Іменем України

06 вересня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області в особі головуючого ОСОБА_1 , за участю:

секретаря судового засідання- ОСОБА_2 ,

прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Ірпені клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024111040000174 від 20.02.2024 р., про обрання строком на 60 днів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Павшино Мукачівського району Закарпатської області, громадянина України, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: останній раз Ірпінським міським судом Київської області за ч. 4 ст. 296 ККУ, до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, в порядку ст. 75 ККУ, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Прокур Бучанської окружної прокуратури Київської області звернувся до суду з клопотанням про обрання строком на шістдесят діб запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що:

на розгляді Ірпінського міського суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024111040000174 від 20.02.2024 за яким ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується за ч. 4 ст. 185 КК України;

вказане кримінальне провадження з 09 травня 2024 року перебуває на розгляді суду, і саме через неналежну процесуальну поведінку обвинуваченого суд позбавлений можливості здійснити судовий розгляд у розумні строки. Завдання кримінального провадження не виконуються;

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, не будучи ізольованим від суспільства та з метоюуникнення кримінальноївідповідальності вжерозпочав переховуватисьвід суду,тобто наявнийризик,передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обвинувачений усвідомлюєневідворотність покаранняза вчиненийзлочин,та намагаєтьсяуникнути кримінальноївідповідальності шляхомзміни місцяпроживання,неявок досуду протягомзначного часу,що об`єктивнопідтверджується неодноразовиминеявками засудовими викликами,ухвалами судупро привід,які залишаютьсяневиконаними черезйого переховуваннявід суду. За наявних обставин реальний ризик переховування обвинуваченого з метою уникнення кримінальної відповідальності вже настав. Обвинувачений жодного разу не надав суду пояснень поважності своєї неявки до суду достовірно знаючи про вручений йому обвинувальний акт і судовий розгляд висунутих звинувачень;

крім того, встановлено існування ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, що в разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, обвинувачений ОСОБА_4 з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно шляхом підбурювання, вмовляння, залякування впливати на показання свідків, які ще не допитані безпосередньо в суді у кримінальному провадженні. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме те, що показання на стадії судового розгляду отримуються судом усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею; суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом;

ОСОБА_4 офіційно не працевлаштувався, за місцем проживання і реєстрації відсутній, законних джерел для існування не має, раніше судимий, останній раз 06.01.2022 Ірпінським міським судом Київської області за ч. 4 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, в порядку ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки; зазначене дає достатні підстави стверджувати перед судом про наявність ризику,передбаченого п.5ч.1ст.177КПК України, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується;

підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 є згідно ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в зв`язку із чим виникла необхідність звернутися з клопотанням до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

наявність вищевказаних ризиків свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу стороні захисту вручена, судове засідання відбувається у встановлений законом строк.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала з викладених у ньому підстав.

У судовому засіданні обвинувачений проти задоволення клопотання заперечував.

Встановлено, що 09 травня 2024 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12024111040000174 від 20.02.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 на виклики суду у підготовчі судові засідання 23.05.2024 року, 03.06.2024 року, 11.06.2024 року, 18.06.2024 року та 24.06.2024 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області до обвинуваченого 03.06.2024, 11.06.2024, 18.06.2024 застосовувалися приводи, проте жодного різу явку обвинуваченого у судове засідання не забезпечено, причини неявки обвинуваченого суду не відомі.

21.08.2024 до суду надійшли клопотання прокурора: про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 строком на шістдесят днів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені пунктами 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що, перебуваючи на волі ОСОБА_4 зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків; надати дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; про зупинення судового провадження та оголошення в розшук обвинуваченого.

21.08.2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено у розшук, надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу до суду для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; зупинено провадження по справі до розшуку обвинуваченого.

06.09.2024 року обвинуваченого ОСОБА_4 було розшукано та доставлено до суду для участі у розгляді клопотання про застосуванння запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши надані матеріали, дійшов таких висновків.

Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1статті 194 КПКна слідчого суддю, суд під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов`язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбаченістаттею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Злочин, в скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років та згідно статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Копія клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому вручена, судове засідання відбувається у встановлений законом строк.

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд вважає ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Оцінюючи ризик переховування ОСОБА_4 з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що вивченням данихпро особуобвинуваченого встановлено,що він офіційно не працевлаштований,за місцемпроживання іреєстрації відсутній,законних джерелдля існуванняне має,раніше судимий, а санкція статті кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі за вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 , який не має стійких соціальних зв`язків, може продовжити переховуватися від слідства та суду, а тому відповідний ризик є обґрунтованим.

Актуальним суд вважає ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати свідків у кримінальному провадженні, оскільки вонище судомне допитані,а томує підставивважати, щоз метоюзміни нимисвоїх показань,обвинувачений можевчинити спробивпливати наних, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі показань.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, він має не зняту та не погашену судимість, а також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення під час іспитового строку.

Менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та виконання покладених на обвинуваченого обов`язків і дотримання останнім належної процесуальної поведінки, у зв`язку з чим є достатні підстави для обрання такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Таким чином, у судовому засіданні достеменно встановлено, що є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений, під важкістю відповідальності, може продовжити переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків, а відтак прокурором доведена наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України відноситься до осіб, до яких можливо застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , обставини та наслідки його чинення, соціальну небезпеку вказаного кримінального правопорушення, що обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може продовжити переховуватися від суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурором було доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченимст. 177 КПК України. Для запобігання цих ризиків суд вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

На виконання вимог ч. 3 ст.183 КПК України суд, з огляду на обставини інкримінованого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання побвинуваченим ОСОБА_4 , передбачених КПК України, 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49 620 гривень, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

НОМЕР_1 , отримувач - ТУДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ - 26268059, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, призначення платежу: застава за (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали суду (назва суду) від (дата ухвали) по справі № , кримінальне провадження № , прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка вносить заставу, згідно квитанції від (дата на № квитанції).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження відносно нього, а також виконувати наступні обов`язки:

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації;

- не відлучатися із Київської області без дозволу прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана особа зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається особою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

На підставі викладеного приходжу до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання строком на шістдесят днів строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначення розміру застави відносно ОСОБА_4 .

Керуючись ст. ст.176-178,182-184,193, 194,196,197,199,309КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111040000174 від 20.02.2024 р., про обрання строком на 60 днів запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити.

Обрати міру запобіжного заходу у видітриманняпідвартою уДержавнійустанові«Київський слідчийізолятор»строкомна 60(шістдесят)днів стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4ст. 185 КК України .

Строк триманняпідвартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 06 вересня 2024 року до 04 листопада 2024 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її проголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1