Рішення № 121682915, 18.09.2024, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/7427/23

Провадження № 2/346/496/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.

з участю секретаря Романчук Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печеніжинської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з даним позовом до суду та в обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її прабаба - ОСОБА_2 , жителька с. Малий Ключів Коломийського району Івано-Франківської області. Заповіту за життя померла не залишила.

Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої входить житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Зазначає, що вона, позивач на день смерті прабаби ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала разом з нею за однією адресою, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину.

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 не має, з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса ніхто не звертався.

Як єдиний спадкоємець за законом п ятої черги, з метою оформлення спадщини після смерті прабаби, звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного округу Антонюк О.В., відповідно нотаріусом заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 номер №145/2023. Проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.10.2023 р. їй, позивачу, відмовлено у видачі такого свідоцтва по причині, що до заяви не подано документи, які підтверджують право власності ОСОБА_2 на спадкове майно, а згідно із випискою із інвентаризаційних матеріалів право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 не зареєстровано. Рекомендовано звернутись до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Вказала, що той факт, що будинок за адресою АДРЕСА_1 належав її прабабі ОСОБА_2 не заперечує і орган місцевого самоврядування, зокрема довідкою виданою Печеніжинською селищною радою № 298 від 25.09.2023р. підтверджується, що померлій ОСОБА_2 належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , тобто за життя спадкодавиця ОСОБА_2 набула права власності (майнових прав) на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою АДРЕСА_1 , проте не зареєструвала свої права на нього у реєстрі речових прав.

Згідно технічного паспорта житловий будинок з господарськими спорудами побудовано в 1935 році.

Згідно звіту про оцінку житлового будинку в АДРЕСА_1 , ринкова вартість приміщення садового будинку (А) (загальною площею - 21,4 кв.м., житловою площею -13,8 кв.м.), з господарськими будівлями та спорудами на момент проведення оцінки складає - 92 726 гривень без ПДВ.

Просить визнати за нею в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Малий Ключів Коломийського району Івано-Франківської області.

В судове засідання позивач не з`явилася, від представника позивача адвоката Юркевич Х.М. поступила заява про розгляд справи за їх відсутності, вимоги позову просила задоволити.

Представник Печеніжинскої селищної ради в судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис №29, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 26 вересня 1977 року Коломийським райвідділом ЗАГС, (а.с.11).

У ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син - ОСОБА_3 , номер актового запису 310, що стверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00040853050 від 07 серпня 2023 р., батьками зазначено : батько - ОСОБА_4 , мати - ОСОБА_2 (а.с.61).

Як вбачається із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Яблунівським райбюро ЗАГС Станіславської області 8 грудня 1961 року, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено відповідний запис №24. Батьками зазначено: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.12).

Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що в книзі реєстрації актів про народження зроблено запис №14. Батьками зазначено: ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого 11 серпня 1984 року Малоключівською сільською радою Коломийського району (а.с.13).

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла прабаба позивача - ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис №5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Малоключівською сільською радою Коломийського району 18.03.1997 р., актовий запис № 5 (а.с.6);

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого міськрайонним управлінням юстиції Івано-Франківської області 06 травня 2005 року, шлюб між чоловіком ОСОБА_8 і дружиною вона ж позивач по справі ОСОБА_1 розірвано, про що в книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 88 від 06 травня 2005 року (а.с.7)

Згідно з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00027688922 від 08.09.2020 року прізвище позивачки - ОСОБА_1 до державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_9 » (а.с.8).

Згідно довідки Малоключівського старостинського округу Печеніжинської селищної ради № 298 від 25.09.2023 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , який відносився до типу двору - селянський , станом на 15.04.1991р. та на час смерті ОСОБА_2 у спірному господарстві була зареєстрована позивач ОСОБА_10 (а.с.17).

Згідноз виписки із інвентаризаційних матеріалів № 78150 від 29.09.2023 р., виданої ОКП «Коломийське МБТІ», право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації - не зареєстровано (а.с.21).

З огляду на положення частини 1 статті 181 та 182 Цивільного кодексу України, житловий будинок та господарські будівлі і споруди, розташовані за адресою АДРЕСА_1 , слід розглядати як нерухому річ, право власності на яку, а також його виникнення, перехід і припинення підлягає державній реєстрації.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (який набув чинності для України 11 вересня 1997 року) також передбачає право кожної фізичної особи мирно володіти своїм майном.

Законом, який регулює відносини пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV.

Статтею 3 цього закону передбачено, що державна реєстрація прав є обов`язковою, інформація про права на нерухоме майно підлягає внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Проте, частиною 4 цієї статті гарантується, що права на нерухоме майно, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

З огляду на положення частини 1 статті 101 ЦК Цивільного кодексу УРСР в особистій власності громадянина може бути один жилий будинок (або частина його)

В силу положень вказаного ЦК УРСР та «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» (що була затверджена Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та діяла по 19 січня 1996 року), на той час законодавство не передбачало обов`язкової реєстрації прав власності на майно. Під будинком, як об`єктом правової реєстрації, розуміється один будинок з приналежними до нього службовими будівлями та спорудами (чи без таких), що розташовані на одній земельній ділянці, під самостійним порядковим номером по вулиці, провулку, площі.

З 15 квітня 1991 року, постановою Верховної Ради УРСР, було введено в дію Закон Української РСР «Про власність» (який діяв по 20 червня 2007 року), відповідно до якого, щодо правовідносин, які виникли до 15 квітня 1991 року, цей закон застосовується до тих прав та обов`язків, що виникнуть після введення його в дію. І цей закон не передбачив положень, які б позбавляли або припиняли набуті громадянами раніше права власності на нерухоме майно колгоспного двору.

З 01 січня 2004 року, набув чинності Цивільний кодекс України, відповідно до пункту 4 прикінцевих та перехідних положень якого, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Отже, слід прийти до висновку, що після ведення в дію вказаного кодексу (оскільки такий не передбачив положень, які б позбавляли або припиняли набуті громадянами раніше права власності на нерухоме майно), набуте спадкодавицею ОСОБА_2 право власності, продовжувало діяти та не припинилось.

Відповідно до положень частини 1 статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Ззідно з положеннями частини 1 статті 1218 цього ж кодексу, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно пункту 5 Перехідних положень Цивільного кодексу України 2004 року правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до статті 1265 Цивільного кодексу України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Частиною 2 статті 1258 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини 5 статті 1268 Цивільного Кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини така належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із частиною 3 статті 1296 Цивільного Кодексу України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті такого спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 Цивільного кодексу України) та не здійснив його державної реєстрації (стаття 1299 Цивільного кодексу України).

При аналізі вищенаведених норм та статті 1218 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що до складу спадщини входять всі права (в тому числі і майнові) та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, випливає, що майнові права на право на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 входять до складу спадкового майна після смерті ОСОБА_2 та оскільки спадщину за дії ЦК УРСР ніхто не прийняв, то позивачка - ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті прабабусі (статті 1268, 1264 Цивільного кодексу України).

Заповіт від імені спадкодавиці ОСОБА_2 у виконкомі Малоключівської сільської ради не посвідчувався, що підтверджується довідкою Малоключівського старостинського округу Печеніжинської селищної ради № 298 від 25.09.2023 року (а.с.17).

З метою оформлення спадщини після смерті прабаби позивачка ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Коломийського районного округу Антонюк О.В., відповідно нотаріусом було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 , за номером - 145/2023.

Постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 286/02-31 від 19.10.2023 р. позивачці відмовлено у видачі такого свідоцтва по причині, що до заяви нею не подано документи, які підтверджують право власності ОСОБА_2 на спадкове майно, а згідно із випискою із інвентаризаційних матеріалів право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 не зареєстроване. (а.с.20).

Зазначений спірний будинок (літера А) загальною площею 21,4 кв.м., житловою площею 13,8 кв.м., що підтверджується технічним паспортом (а.с.40-43).

Згідно звіту про оцінку житлового будинку в АДРЕСА_1 , ринкова вартість приміщення садового будинку (А) (загальною пл. 21,4 кв.м. житловою пл. 13,8 кв.м.), з господарськими будівлями та спорудами: Б - стодола, В- стайня, Г -навіс, Д -вбиральня, становить: 92 726 гривень (а.с.25-39)

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що позовні вимоги є належно обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

На підставі наведеного та ст. ст.346, 392, 122, 1234, 1268 ЦК України,ст..ст. 293-294, 315, 319ЦПКУкраїни та ст.ст. 247ч.2, 268, 273, 354 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності в порядку спадкування, на житловий будинок літ «А», господарські будівлі і споруди: "Б"-стодолу, "В"-стайню, "Г"-навіс, "Д"-вбиральню, ринковою вартістю 92 726 (дев`яносто дві тисячі сімсот двадцять шість) гривень, за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання:

ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 ;

Печеніжинська селищна рада, місцерозташування: селище міського типу Печеніжин, вулиця Незалежності, 15, Коломийського району, Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ: 40157159.

СуддяБеркещук Б. Б.