Рішення № 121682782, 17.09.2024, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/478/24

Провадження № 2/938/198/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання Мартищук Н.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс",

до відповідача: ОСОБА_1 ,

про: стягнення заборгованості за кредитним договором,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 89 860,00грн заборгованості за кредитним договором №1144-4159 від 22.01.2023.

Ухвалою суду від 05.06.2024 відкрито провадження у справі, та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 26.06.2024, за правилами спрощеного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

11.06.2024 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Зачепіло З.Я., на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву та докази скерування такого позивачу.

Ухвалою суду від 26.06.2024, у зв`язку з подачею відповідачем відзиву на позовну заяву, зважаючи на відсутність у суду відомостей про те чи позивач отримав такий, а також те, що визначені строки для подачі відповіді на відзив не минули, судове засідання з розгляду даної цивільної справи, було відкладено на 19.07.2024.

Судове засідання 19.07.2024 було відкладено на 23.08.2024, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи та відсутністю станом на дату розгляду справи відомостей про вручення відповідачу судової повістки про виклик до суду.

22.08.2024, через систему «Електронний суд» від представника позивача по справі ОСОБА_2 надійшли додаткові письмові пояснення у справі.

В судове засідання 23.08.2024 учасники справи не з`явилися. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, докази отримання ним судової повістки про виклик, станом на дату розгляду справи, на адресу суду не повернулись.

З наведених підстав, розгляд справи було відкладено на 12.09.2024.

27.08.2024 на адресу суду повернувся поштовий конверт, яким суд направляв відповідачу судову повістку про виклик до суду на 23.08.2024, без вручення, у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою.

При цьому, суд звертає увагу на те, що судова повістка направлялась відповідачу на зареєстровану адресу його місця проживання: АДРЕСА_1 , яка зазначена в позовній заяві, відповіді Білоберізької сільської ради та відзиві відповідача.

В судове засідання 12.09.2024 учасники справи в черговий раз не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі. Відповідач причин неявки не повідомив.

Відповідно до ч.1, 4, 6, 7 ст.128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове повідомлення направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, і повернуто відділом поштового зв`язку з посиланням на відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, чи у зв`язку із відмовою адресата отримати судову повістку, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відповідно до положень ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Як вбачається із матеріалів справи, судові повістки направлялись відповідачу на його зареєстровану адресу місця проживання. Заяви про зміну місця проживання, від відповідача не надходило.

З огляду на викладене, відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, належним чином.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із положеннями п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України, законодавець визначив, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи той факт, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дачу, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився та не повідомив причин неявки, однак висловив свою позицію у відзиві на позов, а представник позивача подав заяву, про розгляд справи без його участі, суд вважає за можливе завершити розгляд справи за наявними матеріалами без участі сторін.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 12.09.2024, є дата складення повного судового рішення - 17.09.2024.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 22.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" та фізичною особою ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1144-4159.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 18 000,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 18 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.

Позивач зазначає, що він виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору. Зокрема, позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі

Відповідач, у свою чергу, підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Документ сформований в системі Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

В подальшому, Відповідач, всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.

Станом на 03.04.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить: 178 240,00 гривень, а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 18 000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 160 240,00 гривень

Разом з тим, позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості, тому позивач просить суд стягнути з відповідача частину заборгованості, а саме 89 860,00грн, з яких: 18 000,00грн прострочена заборгованість за кредитом, 71 860,00грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Також представник позивача звертає увагу на те, що згідно п.4.6. кредитного договору № 1144-4159 від 22.01.2023 року - нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

Відповідно до п 4.8. Кредитного договору № 1144-4159 від 22.01.2023 року, строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 17.11.2023. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Тобто, заявлений строк - період (строк) протягом якого боржник (позичальник) буде сплачувати саме відсоток за користування кредитом (в даному випадку - 18 днів), який він сам обирає при заповненні заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти позичальнику, якими він може користуватися (в даному випадку - 300 днів)

З звертає увагу на те, що відповідно до довідки про укладений договір, згідно до якого надана фінансова послуга, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 03.04.2024, що є розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1144-4159 від 22.01.2023 року, відображено інформацію стосовно загальної кількості днів користування кредитом, кількості днів користування ставкою 2,5%, кількості днів користування ставкою 3,00 %, основного боргу, залишку відсотків, залишку комісій, залишку штрафів. Також вищезазначений розрахунок містить таблицю з наступними графами: «Дата», «Статус», «Ставка %», «Нараховано відсотків», «Нараховано штрафів», «Нараховано комісій», «Основний борг», «Залишок зарахованих, не погашених відсотків», «Сума платежу», «Коригування кредиту».

Представник позивача також вважає помилковим посилання відповідача на норми Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки зокрема п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені, а не до всіх умов Договору. В свою чергу, позивачем не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Правова позиція відповідача, викладена у відзиві на позов.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги визнав частково в сумі 27 000,00грн, з яких: 18 000,00грн основного боргу та 9000,00грн відсотків.

Зокрема, у поданому відзиві відповідач підтвердив, що дійсно 22.01.2023 між ним та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за допомогою веб-сайту https://creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» був укладений кредитний договір №1144-4159, який разом із правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) складає єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до ч.1 ст.13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію». Зокрема, відповідно до ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», йому, як позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А 8807 для підписання кредитного договору №1144-4159 від 22.01.2023, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Зазначив, що відповідно до умов кредитного договору, позивач надав йому кредит в сумі 18000,00грн, на особисті потреби, строком кредитування на 18 календарних днів (базовий період). Повернення кредиту відбувається шляхом сплати кредиту повністю у останній календарний день заявленого строку. Відсоткова ставка стандартна 3% за кожен день користування кредитом, знижена процентна ставка 2,50%. Сторонами погоджено орієнтовну вартість кредиту - 18000,00грн, що включає відсотки за користування кредитом - 160240,00грн. Видача кредитних коштів в сумі 18000,00грн ОСОБА_1 згідно з кредитним договором №1144-4159 від 22.01.2023 підтверджена довідкою про перерахування суми кредиту.

Загалом відповідач підтвердив факт укладення кредитного договору та, відповідно, існування кредитних правовідносин, однак не погоджується з розміром нарахованих відсотків.

Зокрема відповідач посилається на те, що позивач вказує про існування заборгованості в сумі 89860,00грн., з яких 18000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу та 71860,00 грн за відсотками. Проте, вважає, що позивачем не надано пояснення щодо суми заборгованості. Вважає, що надані позивачем виписка та розрахунок є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати беззаперечним доказом розміру грошових вимог позивача. Іншого належного розрахунку, який би узгоджувався з матеріалами справи, позивач не надав. Також вважає нарахований розмір відсотків несправедливим, таким, що порушує принцип рівності сторін договору та не відповідає вимогам законодавства про захист прав споживачів.

Вважає за необхідне зменшити розмір відсотків, до розміру 9000,00грн, що складає 50% від суми заборгованості за кредитом.

Просить позовні вимоги задовольнити частково, зокрема, в частині повернення по кредитному договору №1144-4159 тіла кредиту в розмірі 18000,00грн та відсотків у розмірі 9000,00грн.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 22.01.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), був укладений електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1144-4159, відповідно до умов якого позивач (як кредитодавець) надав відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 18000,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 18 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. Кредитний договір підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором А 8807.

Так, відповідно до п.п.2.2 п.2 вказаного Договору Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язався повернути Кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно п.2.3. кредитного договору, для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом, кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого Базового періоду строку кредитування (більш детально див. п.5.3 Договору) згідно наступного розрахунку: Дата видачі кредиту - 22.01.2023 р. Останній календарний день першого Базового періоду - 08.02.2023 р. Сума Кредиту - 18 000, 00 грн. Нараховані проценти за користування Кредитом- 8 100,00 грн. Разом до сплати -26 100, 00 грн.

Умовами п.4.2 договору визначено, що кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Відповідно до п 4.8. Кредитного договору № 1144-4159 від 22.01.2023 року - строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 17.11.2023. Строк Договору є рівним Строку кредитування. В частині виконання зобов`язань Договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Розділом 5 договору визначено порядок повернення кредиту. Так, п 5.1 передбачено, що позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит в останній день строку кредитування, вказаний в п.4.8 цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого кредиту на банківський рахунок кредитодавця.

Пункт 8.5 договору передбачає, що у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом до настання дати закінчення строку кредитування, визначеного п.4.8 Договору.

22.01.2023 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 на карту отримувача (а. с. 34-41).

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту, видача коштів за Кредитним договором № 1144-4159 від 22.01.2023 на суму 18000,00 грн здійснювалося за допомогою системи «LiqPay» на платіжну картку № НОМЕР_1 (а. с. 28).

Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1144-4159, строк кредитування з 22.01.2023 по 17.11.2023, сума кредиту за договором 18000,00 грн, чиста сума платежу/сума платежу за розрахунковий період 180000,00 грн, проценти за користування кредитом 162000,00 грн, реальна річна процентна ставка 756335,00 % (а.с.274).

Згідно з Довідкою про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме, на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 03.04.2024 загальна заборгованість відповідача за Кредитним договором становить 178240грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 18000,00грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 160240,00 грн (а.с.14-17).

Заявлені позовні вимоги позивач також обґрунтовує підписаними відповідачем 22.01.2023 (одноразовим електронним підписом) документами, а саме: Правилами відкриття кредитної лінії (а.с.18-24), Паспортом споживчого кредиту (а.с.25- 26), Таблицею обчислення загальної вартості кредиту (а.с.27).

Позивач, посилаючись на наявну в нього програму лояльності просить стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість у розмірі 89860,00грн, з яких 18000,00грн прострочена заборгованість за кредитом, 71860,00грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Оцінка суду.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З огляду на зазначені норми Закону, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Указаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постановах від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19.

На підставі частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Не кожний правочин укладений в електронній формі вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження №61-16243св20).

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи, які підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами, суд вважає, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , укладений Кредитний договір в електронній формі, підписаний ним одноразовим ідентифікатором (А8807).

За умовами кредитного договору № 1144-4159 від 22.01.2023 позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб в сумі 18000,00грн. на наступних умовах: строк кредитування - 300 днів; базовий період - 18 днів; знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.

Відповідно до п 4.8. Кредитного договору № 1144-4159 від 22.01.2023 року сторони погодили, що строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 17.11.2023. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі ст. 526, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне) виконання.

Відповідно до ст.1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Положеннями статей 1048, 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, видача кредитних коштів в сумі 18000,00грн ОСОБА_1 згідно з кредитним договором №1144-4159 від 22.01.2023 підтверджена довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 на карту отримувача, та підтверджено самим відповідачем у поданому відзиві.

Однак ОСОБА_1 неналежно виконував зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку із чим згідно розрахунку заборгованості наведеного у довідці про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме, на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 03.04.2024 у нього виникла заборгованість в сумі 178240грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 18000,00грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 160240,00 грн (а.с.14-17).

В даному розрахунку відображено інформацію стосовно загальної кількості днів користування кредитом, кількості днів користування ставкою 2,5%, кількості днів користування ставкою 3,00 %, основного боргу, залишку відсотків, залишку комісій, залишку штрафів. Також вищезазначений розрахунок містить таблицю з наступними графами: «Дата», «Статус», «Ставка %», «Нараховано відсотків», «Нараховано штрафів», «Нараховано комісій», «Основний борг», «Залишок зарахованих, не погашених відсотків», «Сума платежу», «Коригування кредиту».

Згідно розрахунку, відсотки нараховувались наступним чином:

- у період з 22.01.2023 року по 08.02.2023 року (включно) Відповідачу нараховувалась пільгова процентна ставка 2,50%, відповідно до умов п.10.1. кредитного договору.

-у період з 09.02.2023 року по 17.11.2023 р. (включно) Відповідачу було застосовано стандартну процентну ставку 3,0 % у зв`язку із простроченою заборгованістю згідно п. 4.6. Кредитного договору.

Тобто, відсотки за користування кредитом нараховані в межах строку дії договору.

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано, відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом. Дана позиція суду відповідає позиції, що міститься у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року по справі 753/16745/15-ц, провадження № 61-40036св18.

Позивач, посилаючись на наявну в нього програму лояльності просить стягнути з ОСОБА_1 , заборгованість у розмірі 89860,00грн, з яких 18000,00грн прострочена заборгованість за кредитом, 71860,00грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Що стосується тверджень відповідача про те, що зобов`язання щодо повернення процентів за кредитним договором суперечить нормам Закону України «Про споживче кредитування», суд зазначає таке.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Доказів на підтвердження визнання кредитного договору у встановленому законом порядку недійсним, матеріали справи не містять.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач погодився із усіма умовами договору, а отже, було досягнуто згоди на укладення кредитного договору та всіх його істотних умов.

Досліджені судом докази свідчать про те, що укладений між сторонами кредитний договір відповідає вимогам ЗУ «Про споживче кредитування» та іншим нормам права, що регулюють в тому числі відносини споживчого кредитування.

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК України) мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.

Таких аргументів та доказів позовна заява не містить.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн.

Таким чином, слід стягнути з відповідача на користь позивача, понесений ним судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 279, 280, 263- 265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", заборгованість за кредитним договором № 1144-4159 від 22.01.2023 в сумі 89 860,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс"- 2240,00 грн судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки,26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598);

відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 17.09.2024.

Суддя Роман ДЖУС