Рішення № 121666256, 12.09.2024, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1073/24

Провадження №2/594/479/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «ФК«Фінтраст Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення в його користь заборгованості за кредитним договором в розмірі 75720,00 грн., з яких: 20000 грн сума кредиту; 55720,00 грн - сума процентів за користування кредитом. В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 19.12.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №6195447 про надання споживчого кредиту в сумі 20000 грн строком на 360 днів. 08.01.2023 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів на суму 3980,00 грн, у зв`язку з чим позивачем нараховано проценти за 60 календарних днів (25.09.2023 -23.11.2023), в межах строку договору в розмірі 23880 грн. Відповідач свої зобов`язання перед кредитором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість. 25.09. 2023 між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу №25.09/2023-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором, про що було повідомлено відповідача шляхом направлення повідомлення на його електронну адресу.

Ухвалою судді Борщівського районного суду Тернопільської області від 19.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» в судове засідання не прибув, у позовній заяві просить справу слухати у його відсутності.

Належно повідомлений про час та місце слухання справи відповідачу судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Відзиву на позовну заяву суду не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, з урахування викладеного вище, суд, вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Так, 19.12.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 6195447 (а.с. 9-15).

Згідно з п. 1.2 Договору на умовах, встановлених Договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.3 Договору сума кредиту (загальний розмір) складає 20000,00 грн. Тип кредитукредит.

Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентівкожні 20 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі (п. 1.4 Договору).

У споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених До говором, на підставі звернення до Товариства у паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора (п. 1.4.1 Договору).

Відповідно до положень п. 1.5, 1.5.1, 1.5.2 Договору тип процентної ставкифіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору. Знижена процентна ставка становить 0,995% в день.

Мета отримання кредитуспоживчі (особисті) потреби (п. 1.6 Договору).

Згідно з п. 1.7, 1.7.1, 1.7.2 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкоюза весь строк користування кредитом 45138,26 % річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 22717,53% річних.

Відповідно до п. 1.8, 1.8.1, 1.8.2 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкоюза весь строк користування кредитом 163280,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 159300,00 грн.

Положенням п. 2.1, 2.5 Договору сторони погодили, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . Кредит вважається погашеним в день отримання товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.

Згідно з п. 3.1 Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Відповідно до п. 5.1 Договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіку платежів, крім випадку, визначеному в п. 5.3. Договору.

У разі направлення споживачем коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, в тому числі але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. У разі затримання споживачем сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав у повному обсязі (п. 5.3, 5.4 Договору).

Згідно з п. 9.8 Договору, підписуючи цей договір, споживач підтвердив, зокрема що: перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» то розміщена на веб-сайті; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна», що розміщені на веб-сайті та затверджені наказом № 205-ОД від 10.02.2022, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно дотримуватись.

Відповідно до п. 10 Договору вказаний договір був підписаний електронним підписом відповідача ОСОБА_1 19.12.2022 о 11.38.21 год. одноразовим ідентифікатором М138545.

Отже, підписанням Договору відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 19.12.2022, а також засвідчив, що повідомлений кредитодавцем у встановлений законом строк про всі умови договору, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу. Підставами виникненняцивільнихправтаобов`язків,зокрема,є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 та від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстомЗакон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Наведене у свою чергу свідчить про належне укладення кредитних договорів та договору позики, в тому числі погодження всіх умов та правил, шляхом проставляння електронного цифрового підпису сторін.

Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.

Отже, ТОВ «Авентус Україна» та відповідач досягнули згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений в електронній формі з використанням електронного підпису.

За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства між ТОВ «АвентусУкраїна» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір про надання споживчого кредиту №6195447 від 19.12.2022.

Докази того, що такий договір визнаний повністю чи частково недійсним чи його дійсність оскаржується у судовому порядку, суду не надані.

З огляду на викладене на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін цього договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

Факт виконання ТОВ «Авентус Україна» своїх зобов`язань за Договором підтверджується довідкою ТОВ «Пайтек Україна» № 20231010-3 від 10.10.2023 (а.с. 47-48), зі змісту якої вбачається, що ТОВ «Авентус Україна» за Договором 19.12.2022 здійснено перерахунок відповідачу коштів у сумі 20000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Поряд з цим згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Так, суд встановив, що 25.09.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладений Договір факторингу № 25.09/23-Ф (далі за текстомДоговір від 25.09.2023) (а.с. 51-59), відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, які вказані у Реєстрі боржників.

Згідно з п. 3.3, 3.4 Договору від 25.09.2023 ціна продажу за договором становить 1773409,78 грн. Фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу, передбаченої п. 3.3 договору, протягом 5 робочих днів з моменту передачі по акту прийому-передачі реєстру боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів за наступними реквізитами клієнта IBAN НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк».

При цьому відповідно до п. 1.2 Договору від 25.09.2023 перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту приймання-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до акта прийому-передачі (а.с. 59) та витягу з реєстру боржників від 25.09.2023 до Договору факторингу № 25.09./23-Ф від 25.09.2023 (а.с. 79) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №6195447 у сумі 51840,00 грн, з яких: сума кредиту 20000,00 грн; сума заборгованості за відсотками 31840,00 грн.

Докази того, що договір факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 визнаний недійсним чи його дійсність оскаржується у судовому порядку, суду не надані.

За таких підстав суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №6195447.

Так, ст. 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

При цьому відповідно до ч.1ст.611ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом,або розірвання договору; 2)зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, суд встановив, що згідно з витягом з реєстру боржників від 25.09.2023 до Договору факторингу № 25.09/23-Ф від 25.09.2023 (а.с. 79) заборгованість ОСОБА_1 за Договором №6195447 становить 51840,00 грн, з яких: сума кредиту 20000,00 грн; сума заборгованості за відсотками31840,00 грн.

Наявність заборгованості ОСОБА_1 за Договором №6195447 у вказаному вище розмірі підтверджується також розрахунком заборгованості за Договором (а.с. 24-31).

Також проценти за користування кредитом в межах строку кредитного договору у сумі 23880,00 грн нараховані позивачем згідно з таким розрахунком: за період з 25.09.2023 по 23.11.2023, тобто за 60 календарних днів, а саме: 2000 грн х 1,99% = 398 грн х 60 календарних днів = 23880 грн.

Ураховуючи, що відповідач не з`явився у судове засідання та докази на спростування доводів позивача не надав, суд вважає доведеним факт невиконання ОСОБА_1 умов Договору №6195447 від 19.12.2022 та наявність заборгованості за даним Договором у вказаному вище розмірі.

Відтак суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №6195447 від 19.12.2022 у сумі 75720 грн.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1155 від 10.07.2024 (а.с. 80). Відтак з урахуванням вказаних норм закону сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України). Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи,покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.4ст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бутиспівмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, з договору про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10.07.2023 вбачається, що ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» в особі директора Леонової В.В. уклало договір про надання правової допомоги з адвокатом Столітнім М.М. (а.с. 49-50).

Згідно з п. 1.1 договору про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10.07.2023 клієнт доручив, а адвокат взяв на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Також надання позивачу адвокатом Столітнім М.М. професійної правової допомоги у суді під час розгляду цієї справи підтверджується копією ордеру серії АІ № 1652490 від 10.07.2024 (а.с. 33). До позову також долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС 9422/10 (а.с.42).

Відповідно до п. 4.1, 4.3 договору про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10.07.2023 отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. За надання правової допомоги відповідно до даного договору клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі або у процентному відношенні залежно від ціни позову, відповідно до домовленості сторін та згідно з Рекомендаціями щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару. Крім цього, сторони можуть домовитись про додатковий гонорар (премію), якщо для клієнта прийнято позитивне рішення.

Факт надання послуг підтверджується звітом про надання правової допомоги. Підставою для оплати є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надані послуги в день отримання рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок (п. 4.4, 4.5 договору про надання правової допомоги № 10/07-2023 від 10.07.2023).

Так, згідно зі звітом про надання правової допомоги від 10.07.2024 згідно з Договором № 10/07-2023 від 10.07.2023 (а.с.20) сторони підтвердили, що адвокат надав, а клієнт прийняв правничу (правову) допомогу загальною вартістю 10000 грн, зокрема: збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором; складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором; подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта. Загальна кількість витраченого часу - 10 год., а вартість наданих послуг становить 10000 грн.

Наведене також підтверджується рахунком на оплату по замовленню №3814/10/07 від 10.07.2024 (а.с.78).

Згідно з платіжною інструкцією №5615 від 10.07.2024 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило адвокату Столітньому М.М. 10000 грн гонорару за надану правничу допомогу (а.с. 77).

Суд враховує, що відповідач не подавав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим суд приймає до уваги незначну складність та характер даної справи, сталу судову практику з розгляду справ даної категорії, невеликий обсяг наданих суду доказів, відсутність значної кількості процесуальних документів, поданих під час розгляду даної справи, а також неявку представника позивача у судове засідання.

Одночасно при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З урахуванням викладеного суд вважає, що витрати на правничу допомогу у сумі 4000 грн, які позивач поніс у зв`язку із розглядом даної справи, є доведеними належними та допустимими доказами, а також відповідають критеріям співмірності, реальності та справедливості, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за договором №6195447 про надання споживчого кредиту від 19.12.2022 у розмірі 75720 (сімдесят п`ять тисяч сімсот двадцять) грн 00 коп., з яких 20000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 55720,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «ФінтрастУкраїна» понесенісудові витратина сплатусудового зборув сумі2422,40грн та 4000 грн на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачем може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», місцезнаходження: вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2, м.Київ, 03150, ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення складено 17 вересня 2024 року.

Головуючий