Рішення № 121656073, 16.09.2024, Герцаївський районний суд Чернівецької області

Справа № 2/714/235/24

ЄУН: 727/4593/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р. м.Герца

Герцаївський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого-суддіКостишин Н.Я.

за участі секретаря судового засідання Ротар М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулося в суд із позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 53 699,53 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 3 028 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що 11.06.2021 р. між позичальником ОСОБА_1 та ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» був укладений кредитний договір №9433021, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику кошти в розмірі 4 000 грн, а позичальник зобов`язалась повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених пунктами 1.6 - 1.8 кредитного договору. Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачці кредитні кошти. В свою чергу, відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконувала свої зобов`язання за зазначеним вище кредитним договором. 27.08.2021 р. між ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №27/08-1, відповідно до якого ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №9433021 від 11.06.2021 р., що укладений між ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 10.01.2023 р. між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило ТзОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №9433021 від 11.06.2021 р., що укладений між ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 . Таким чином, ТзОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 . Загальний розмір заборгованості відповідачки ОСОБА_1 за зазначеним вище кредитним договором перед позивачем становить 9699,53 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 3 995 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 5382 грн.; заборгованість з комісії 0 грн; 3% річних 59,44 грн; інфляційні втрати 262,49 грн.

Окрім цього, 29.04.2021 р. між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №3473219, згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 10 000 грн. строком на 21 днів з 29.04.2021 р. по 20.05.2021 р.. Відповідно до умов договору, проценти за користування кредитом складають 2625 грн., які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту на кожен день користування кредитом. Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок. Даний договір укладено в електронній формі та прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Відповідачка здійснила дії, спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 10 000 грн. Станом на день звернення у суд, строк надання грошових коштів за договором наступив, однак відповідачка не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 16.12.2021 р. між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №16/12-2021-43, відповідно до умов якого ТзОВ «Мілоан» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі за Договором про споживчий кредит №3473219 від 29.04.2021 р. У свою чергу, ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників позивачу ТзОВ «Коллект Центр», відповідно до Договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 р., у тому числі за Договором про споживчий кредит №3473219 від 29.04.2021 р. Таким чином, ТзОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з відповідачки, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 58028,39 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 262 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 49666,39 грн.; заборгованість за процентами (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0,00 грн; заборгованість з комісії 1 100 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 44000 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 262 грн.; заборгованість за процентами 35638 грн.; заборгованість з комісії 1 100 грн.

У зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити та стягнути з відповідачки в користь позивача зазначенв розміри заборгованостей по обох кредитних договорах, а також судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов не подала.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню нормиЦивільного кодексу України(далі -ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини другоїстатті 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 512 ЦК Українипередбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Українивідповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно достатті 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першоюстатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору невстановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини перша, другастатті 639 ЦК України).

Частиною першоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом статті 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно з частиною першоюстатті 3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Відповідно достатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти(оферти)однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.11.2021 р. в справі №243/6552/20, від 09.09.2020 р. в справі №732/670/19 та інших.

Згідно із частиною першоюстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно достатті 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ізстаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першоїстатті 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першоїстатті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами першою, другоюстатті 612 ЦК Українивизначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із частиною другоюстатті 615 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Щодо кредитного договору №9433021 від 11.06.2021 р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11.06.2021 р. між позичальником ОСОБА_1 та ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» був укладений кредитний договір №9433021, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику кошти в розмірі 4 000 грн, а позичальник зобов`язалась повернути використану суму в строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах, визначених пунктами 1.6 - 1.8 кредитного договору.

Згідно із умовами кредитного договору, з 1-го по 30-й день позичальник сплачує проценти (плату за користування грошовими коштами) за кожен день строку користування кредитом у розмірі 1,9900% (п.1.6 кредитного договору).

Згідно із п.1.7 кредитного договору сторони домовились, що загальний строк надання кредиту може бути автоматично продовжений (пролонгований) у разі невиконання позичальником в повному обсязі зобов`язань за сплати процентів згідно п.1.6 та повернення кредиту у визначений в п.1.5 термін. У такому разі строк надання кредиту автоматично пролонгується на строк 30 календарних днів, а зазначена в п.1.5 договору дата повернення кредиту продовжується на відповідну кількість днів. Під час пролонгованого строку позичальник сплачує проценти за користування кредитом у розмірі 4,95% від суми кредиту за кожний день пролонгованого строку.

Також п.1.8 договору передбачено, що строк кредиту може бути продовжений та змінена дата повернення кредиту у разі виконання певних дій позичальника.

За користування фінансовим кредитом позичальник сплачує кредитору проценти (плату за користування кредитом), які нараховуються на фактичний залишок виданого кредиту (п.1.10 договору) Тип процентної ставки у п.1.6, 1.7, 1.8: фіксована (п.1.11 договору). Строк дії договору: до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, але не більше 1 (одного) календарного року (п.1.12 договору). На дату укладення кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 0,00%, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 6 388,00 грн. У випадку настання умов, передбачених у п.1.7 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка складатиме 819,43%, орієнтовна загальна вартість кредиту складатиме 9 388 грн. (п.1.13 договору).

Згідно із п.2.1 кредитного договору кредитор надає позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом видачі готівки з каси кредитора або шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника після підписання сторонами договору. У разі надання фінансового кредиту готівкою - грошові кошти надаються позичальнику одночасно з підписанням кредитного договору. Підписанням даного договору позичальник підтверджує факт отримання кредиту готівкою з каси кредитора у повному обсязі (п.2.10 Договору).

Зазначені умови кредитного договору та укладення між сторонами кредитного договору також підтверджуються Паспортом споживчого кредиту ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», який, як і кредитний договір від 11.06.2021 р. підписаний відповідачкою ОСОБА_1 електронним цифровим підписом.

Таким чином, відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію», вказаний вище договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення договору на таких умовах.

Встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконала свої зобов`язання за зазначеним вище кредитним договором, внаслідок чого у неї виникла заборгованість.

Так, згідно із розрахунком заборгованості, наданого ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», станом на 27.08.2021 р. відповідачка ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором, яка складається із заборгованості за кредитом (тіло кредиту) - 3995 грн., заборгованості за відсотками - 5382 грн.

27.08.2021 р. між ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТзОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №27/08-1, відповідно до якого ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №9433091 від 11.06.2021 р., що укладений між ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 , що підтверджується Реєстром боржників від 27.08.2021 р. до договору відступлення прав вимоги №27/08-1. ТзОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №9433091 від 11.06.2021 р. в сумі 9 377,60 грн.

10.01.2023 р. між ТзОВ «Вердикт Капітал» та ТзОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило ТзОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором №9433091 від 11.06.2021 р., що укладений між ТзОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Реєстру боржників від 10.01.2023 р. до договору відступлення прав вимоги №10-01/2023, ТзОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №9433091 від 11.06.2021 р. в сумі 9699,53 грн., з яких: 3995 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 5382 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами, 321,93 грн. - відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст.625 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №9433091 від 11.06.2021 р. вбачається, що станом на 08.04.2024 р. сума заборгованості становить 9699,53 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 3995 грн.; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 5382 грн.; заборгованість з комісії - 0 грн; 3% річних - 59,44 грн.; інфляційні втрати - 262,49 грн.

Правильність наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачкою не спростована.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та обставин, за яких відповідачка ОСОБА_1 , в порушення умов кредитного договору, не виконала зобов`язання по поверненню грошових коштів та відсотків, в результаті чого виникла заборгованість за кредитним договором, суд приходить до висновку, що з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором, яка складається із 3995 грн. - сума заборгованості за кредитом (тіло кредиту) та 5382 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідачки 3 % річних за період з 27.08.2021 р. по 23.02.2022 р. у сумі 59,44 грн та інфляційних збитків за період з вересня 2021 р. по лютий 2022 р. в розмірі 262,49 грн, суд зазначає таке.

Як зазначено вище,статтею 625 ЦК Українивизначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, заявляючи зазначену вимогу, позивачем не враховано положення пункту 15Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, чинного у періоди з 20.03.2019 р. по 23.02.2022 р. та з 25.11.2020 р. по 23.02.2022 р., відповідно до якого у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятої відповідно дост.29Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 р., який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України був неодноразово продовжений (останній раз від 19.08.2022 р. №928). Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. відмінено з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, наслідки невиконання цивільно-правових зобов`язань за договорами позики змінились. Зокрема, боржники за такими договорами звільняються від оплати штрафу, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та іншої відповідальності.

Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що неустойка та інші платежі, як захід відповідальності, за період включно із 12 березня 2020 р. і на період дії карантину та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, не нараховуються за кредитними договорами (договорами позики) і підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (на відміну від мораторію, який передбачає лише відстрочення).

А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідачки 3 % річних та інфляційних збитків є необґрунтованими та не відповідають приписам пункту 15Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, тому задоволенню не підлягають.

Щодо договору про споживчий кредит №3473219 від 29.04.2021 р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29.04.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №3473219.

Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі - кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 104 000 грн. Згідно п. 1.3. Договору кредит надається строком на 21 днів з 29.04.2021 р. Відповідно до п. 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 20.05.2021 р..

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 2 625 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Згідно п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбаченихст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦІК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимог Кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний зокрема через сайт Кредитодавця та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству.

Відповідно до п. 6.3. Договору приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послут) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід' ємною частиною цього договору.

Згідно п. 6.4. Договору укладення товариством договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Відповідно до п.6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Підписанням договору відповідачка підтвердила, що вона ознайомленаз усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

З довідки ТзОВ «Мілоан» про ідентифікацію вбачається, що на номер телефону 380957135065 відправлено 29.04.2021 р. одноразовий ідентифікатор U33195.

Згідно з платіжним дорученням 44993600 ТзОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 10 000 грн.

16.12.2021 р. між ТзОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №16/12-2021-43, відповідно до умов якого ТзОВ «Мілоан» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит №3473219 від 29.04.2021 р.

Згідно з Витягом з Реєстру Боржників за Договором Факторингу №16/12-2021-43 від 16.12.2021 р., ТзОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором №3473219 від 29.04.2021 р. у розмірі 32611,39 грн., яка складається з: 7 262 грн. - сума виданого кредиту; 24249,39 грн. - заборгованість по процентам; 1 100 грн - заборгованість по комісії.

У свою чергу, 10.01.2023 р. ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТзОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит №3473219 від 29.04.2021 р.

Згідно з Витягом з Реєстру Боржників до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 р., ТзОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором №3473219 від 29.04.2021 р. у розмірі 58028,39 грн., яка складається з: 7 262 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 24249,39 грн. - заборгованість по процентам на дату відступлення права вимоги; 25 417 грн. - нараховані проценти згідно кредитного договору; 1 160 грн. - заборгованість з комісії.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника ОСОБА_1 становить, як і в зазначеному вище Витягу з Реєстру Боржників, 58028,39 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту 7 262 грн.; заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги 49666,39 грн.; заборгованість з комісії 1 100 грн.

Разом з тим, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 44000 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 7 262 грн.; заборгованість за процентами 35638 грн.; заборгованість з комісії 1 100 грн.

Строк надання грошових коштів за договором наступив, однак відповідачка ОСОБА_1 не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

З огляду на наведене, враховуючи, що відповідачка ОСОБА_1 оплату за договором про споживчий кредит не здійснювала, а заборгованість за тілом кредиту становить 7 262 грн., відтак зазначена сума кредиту (тіло кредиту), а також комісія за надання кредиту (п.1.5.1. кредитного договору) в розмірі 1 110 грн. підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за процентами, суд виходить з такого.

Згідно із ч.1ст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.05.2023 р. у справі №910/4518/16 зазначила, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно достатті 1048 ЦК Українипоза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання. Отже, у разі порушення позичальником зобов`язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов`язок щодо сплати процентів відповідно достатті 625 ЦК Україниу розмірі, встановленому законом або договором.

Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 р. у справі №912/1120/16 (пункт 6.19).

Умовами Договору про споживчий кредит (п.1.1, 1.5.2) передбачено, що проценти - це грошові кошти, які є платою за користування кредитом, що становлять 2 625 грн., які нараховуються за ставкою 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування. Сторонами Договору визначено строк кредитування - 21 днів, термін повернення кредиту - 20.05.2021 р.

Із відомості про щоденні нарахування та погашення по зазначеному кредитному договору вбачається, що за 21 днів з початку строку кредитування з 29.04.2021 р. по 20.05.2021 р. (в межах строку кредитування) проценти за користування кредитом нараховувалися згідно з пунктом 1.5.2 кредитного договору в сумі 125 грн. за день, тобто по 1,25 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку кредитування. У подальшому, а саме з 21.05.2021 р. по 28.06.2021 р. проценти нараховувались згідно з п.п.1.5.2, 2.3.1.1. договору, а з 29.06.2021 р. по 30.08.2021 р. згідно із п.п.1.6, 2.3.1.2 договору.

Таким чином, з урахуванням таких відомостей ТзОВ «Мілоан» та часткової сплати процентів відповідачкою, розмір нарахованих процентів первісним кредитором становить 24249,39 грн.

Пунктом 1.6 Договору передбачено стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день.

Із положень пункту 2.3.1.1 кредитного договору слідує, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі - Правила). Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Відповідно до пункту 2.3.1.2 кредитного договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього Договору.

З огляду на пункт 4.2 Договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього Договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою пунктом 1.6 цього Договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбаченихстаттею 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця сума договору встановлює інший розмір процентів в розумінні частини 2статті 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої пунктом 1.6 цього Договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Доказів того, що відповідачці ОСОБА_1 нараховувались проценти відповідно до п. 4.2 Договору суду не надано.

У постанові від 04.02.2020 р. у справі №912/1120/16 Велика Палата Верховного Суду вказала, що тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо наслідків порушення відповідачем строків повернення позичених коштів має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання цивільно-правової відповідальності, в тому числі за порушення грошового зобов`язання, враховуючи, що за пунктом 22 частини першоїстатті 92 Конституції Українизасади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

Таким чином, саме розмір процентів в сумі 24249,39 грн. ТзОВ «Мілоан» відступило ТзОВ «Вердикт Капітал» за правом вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит №3473219 від 29.04.2021 р., відповідно до Договору факторингу №16/12-2021-43.

Враховуючи наведене вище, а також те, що суду не надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) (п. 4.2 Договору), суд вважає, що на користь ТзОВ «Коллект Центр» з відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню розмір процентів, нарахованих ТзОВ «Мілоан» відповідно до пунктів 1.6, 2.3.1.2 Договору, на загальну суму 24249,39 грн., у іншій частині цих позовних вимог слід відмовити.

Щодо судових витрат, суд дійшов до такого висновку.

За змістомстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістомстатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Згідно з вимогамистатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8статті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2023 р. між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір №02-01/2023 про надання правової допомоги.

Пунктом 4.1 цього договору передбачено, що розмір винагороди Адвокатського об`єднання за надану правову допомогу та порядок її оплати клієнтом, а також компенсація клієнтом фактичних витрат Адвокатського об`єднання, пов`язаних з виконанням доручень клієнта, визначається у додаткових угодах до цього договору.

Матеріали справи містять заявку на надання юридичної допомоги №698 від 01.03.2024 р. та витяг з акту №2 про надання юридичної допомоги від 08.03.2024 р. в яких зазначені послуги та витрати: надання усної консультації з вивченням документів витрачено 2 год. вартістю 4000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду витрачено 3 год. вартістю 9 000 грн., а всього 13 000 грн.

Також матеріали справи містять копію платіжного доручення про сплату за договором про надання правової допомоги №02-01/2023 від 02.01.2023 р. в 52 000 грн.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостоїстатті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Клопотань від відповідачки ОСОБА_1 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу чи заперечення щодо неспівмірності цих витрат до суду не надходило.

Відповідно достатті 141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» задоволенню частково на 78,19%, судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 2367,59 грн., а також витрати на правничу допомогу в розмірі 10165 грн. підлягають стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр».

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 7, 1, 12, 76-89, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором №9433021 від 11.06.2021 р. в розмірі 9 377 грн. 00 коп. та заборгованість за кредитним договором №3473219 від 29.04.2021 р. в розмірі 32 611 грн. 39 коп., а всього41 988 (сорок одну тисячу дев`ятсот вісімдесят вісім) грн. 39 коп.

У задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «КоллектЦентр» витратина професійнуправничу допомогув розмірі10165(десятьтисяч стошістдесят п`ять)грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр»2 367(дві триста шістдесят сім) грн. 59 коп.судового збору, сплаченого при поданні позову.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя