Ухвала суду № 121655482, 16.09.2024, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/3826/24

Провадження№1-кп/639/374/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників, адвокатів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачених: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому 07 квітня 2023 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023220000000376 за обвинуваченням:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.255-1 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189 КК України,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28, ч.4 ст.185 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.1 ст.28, ч.4 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді у Жовтневому районному суді м. Харкова знаходиться обвинувальний акт по вищевказаному кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_14 .

У судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 звернувся досуду з клопотаннямпро продовженнядії запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюу відношенніостанніх зпосиланням натой факт,що наявніризики,передбачені п.1,2,3,4,5ч.1ст.177КПК України.

Захисники, адвокати: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 звернулися до суду з клопотанням, яке підтримали обвинувачені: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про зміну запобіжного заходу відносно останніх з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши думку осіб, які беруть учать у судовому засіданні, перевірши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 331 КПК України в судовому засідання суд має право до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.07.2024 відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ухвалою суду від 29.07.2024 відносно ОСОБА_13 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Згідно ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд враховує наявність ризиків, передбаченихо п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів.

ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.189, ч. 2 ст. 255-1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжким злочинами.

ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.189, ч.1 ст. 263 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та особливо тяжким злочинами.

ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.4 ст.189 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким та злочином.

Отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинувачених переховуватися від суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких обвинувачуються: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у сукупності з іншими обставинами.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_15 повідомив, що зі сторони обвинувачених: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 та сторонніх осіб, які не є учасниками кримінального провадження, будь-яких спроб вплинути на нього не було, тобто належних, допустимих та достатніх доказів існування такого ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, як ризик незаконного впливу обвинуваченими на потерпілого ОСОБА_15 у цьому кримінальному провадженні, не доведено.

Вказані обставини, про які повідомив потерпілий ОСОБА_15 були також підтвердженні у судовому засіданні прокурором, який зазначив, що у сторони обвинувачення відсутні відомості про здійснення впливу з боку обвинувачених на потерпілого ОСОБА_15 .

Проте, при встановленні наявності ризику впливу на потерпілого ОСОБА_16 , свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими, свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Суд вважає, що ризик впливу на потерпілого ОСОБА_16 та свідків в даному кримінальному провадженні з боку обвинувачених на даному етапі розгляду справи зберігається.

Крім того, достатньо обґрунтованими є ризики знищення, схову або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з огляду на те, що судовий розгляд на даний час не завершено.

Також, суд вважає доведеним ризик вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються, оскільки останні раніше неодноразово судими та мають не погашенні судимості, не працевлаштовані, тому їх злочинна діяльність є для них єдиним джерелом прибутку, оскільки не надано відомостей про їх місце роботи та джерел отримання в законний спосіб доходів. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачені обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватимуть відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За таких обставин доводи сторони захисту про недоведеність стороною обвинувачення наяівні існування вказаних ризиків не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, та не можуть бути прийняті судом до уваги.

Крім того, оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при дії запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ряду тяжких та особливо тяжких злочинів ; 2) тяжкість покарання, що загрожує особам, у разі визнання їх винуватими у вчиненні даних кримінальних правопорушень; 3) даних про особу обвинувачених, наведені вище (вік; майновий стан ) та їх репутацію, у зв*язку з чим суд приходить до висновку про необхідність продовження щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (ст.178 КПК України).

Фактично, суд повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав обвинувачених та дотримання принципу верховенства права. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.

Суд, з урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінується обвинуваченим, даних про їх особу, вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав як інтересів суспільства, так і потерпілого, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, зокрема особистої поруки, домашнього арешту чи застави, недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому застосовує стосовно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_12 .

Крім того, суд відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останні обвинувачуються, зокрема, у вчиненні тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 4 ст.189, ч. 2 ст. 255-1 КК України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_14 та враховуючи положення ч. ч. 4, 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України суд вважає необхідним визначати останньому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Суд звертає увагу, що прокурором при обґрунтуванні свого клопотання не доведена відсутність у всіх обвинувачених міцних соціальних зав`язків.

Також, положеннями ч. 6 ст. 206 КПК України визначено, що якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування, в тому числі і особи, які тримаються під вартою. Охорона здоров`я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм, в тому числі і в державних установах Міністерства юстиції, якими є слідчі ізолятори, в яких створюються умови для ефективного доступного для ув`язнених медичного обслуговування.

Згідно з ч. 3 ст. 21 Закону України «Про попереднє ув`язнення» адміністрація місць попереднього ув`язнення зобов`язана створити особам, взятим під варту, необхідні житлово-побутові умови відповідно до встановлених норм, забезпечити їх харчуванням та медичним обслуговуванням.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України 14.06.2019 року № 1769/5, яким затверджено «Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», передбачено надання медичного обслуговування ув`язненим особам в слідчих ізоляторах.

Надання ув`язненим і засудженим невідкладної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині СІЗО, здійснюється відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, взятим під варту, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 року №239/5/104.

Згідно до п. 2.3 вищевказаного Порядку, медичне обстеження осіб, узятих під варту здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров`я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.

Під час медичного обстеження особи, узятої під варту, з метою встановлення діагнозу лікар медичної частини СІЗО використовує дані анамнезу, медичної документації, яка долучена до особової справи, результати огляду, дані лабораторних, рентгенологічних і функціональних методів дослідження. За необхідності керівництво СІЗО подає запит до закладу охорони здоров`я, який надавав медичну допомогу особі, узятій під варту, щодо результатів диспансерного, амбулаторного, стаціонарного нагляду або лікування.

Відповідно до п. 2.7 Порядку, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров`я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО.

Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Приймаючи до уваги наявність захворювань та скарги обвинуваченого ОСОБА_11 на істотне погіршення стану здоров`я у період його перебування у СІЗО, надані ним під час судового розгляду пояснення, з метою недопущення порушення права особи на отримання необхідної і достатньої медичної допомоги, суд вважає за необхідне зобов`язати адміністрацію ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та керівництво Харківської міської медичної частини №27 та Філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях організувати та забезпечити невідкладне обстеження ув`язненого ОСОБА_11 з приводу його скарг та наявного у нього діагнозу.

У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях та лікуванні, які не можуть бути проведені в умовах медичної частини СІЗО, слід забезпечити вивезення ув`язненого ОСОБА_11 до відповідного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.176, 177, 183, 314, 315, 331, 369, 372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 11 листопада 2024 року включно.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 11 листопада 2024 року включно.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 11 листопада 2024 року включно, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу - застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 840 (дев"яносто тисяч вісімсот сорок ) гривень 00 копійок, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області - до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_14 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

-прибувати до суду, на першу вимогу;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно обвинуваченого до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 11 листопада 2024 року включно, без визначення застави.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 11 листопада 2024 року включно.

Копію ухвали направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи та вручення обвинуваченим: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

На підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначати обвинуваченим: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 розмір застави у кримінальному провадженні.

У задоволенні клопотань захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або застосування альтернативного запобіжного у виді застави відносно останнього відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_10 відмовити.

У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_11 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт або застосування альтернативного запобіжного у виді застави відносно останнього відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_14 відмовити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_13 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт відмовити.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 поданого в порядку ст. 206 КПК України задовольнити.

Зобов`язати адміністрацію ДУ «Харківський слідчий ізолятор» та керівництво Харківської міської медичної частини №27 та Філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях організувати та забезпечити невідкладне обстеження ув`язненого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням його діагнозу та призначення необхідного лікування.

У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях та лікуванні, які не можуть бути проведені в медичній частині №27, забезпечити вивезення ув`язненого ОСОБА_11 до відповідного закладу охорони здоров`я з орієнтовного переліку.

Про результати проведеного медичного обстеження повідомити Жовтневий районний суд м.Харкова та ув`язненого ОСОБА_11 .

Копію ухвали направити для виконання до Харківської міської медичної частини №27 та Філії ЦОЗДКВС України у Харківській та Луганській областях.

Ухвала може бути оскаржена, в частині застосування запобіжного заходу, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, які тримаються під вартою протягом цього ж строку з дня вручення їм копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 16.09.2024 року о 15 год. 45 хв.

Суддя ОСОБА_1