Рішення № 121655287, 13.09.2024, Барвінківський районний суд Харківської області

Справа №611/444/24

Провадження №2/611/183/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

09 вересня 2024 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Коптєва Ю.А.,

за участю секретаря Ведмідь І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Барвінкове в порядку спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальність «ДЕБТ ФОРС», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальність «ДЕБТ ФОРС» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначила, що 15 травня 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колейчиком В.В. було вчинено виконавчий напис №12689. Проте, з вчиненим виконавчим написом та сумою заборгованості позивач не погоджується, зазначила,що приватним нотаріусом не було дотримано вимог Закону України«Про нотаріат»та Інструкціїпро порядоквчинення нотаріальноїдії.

Наведене, на думку позивача, є правовою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №12689, вчинений 15 травня 2024 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колейчиком В.В. за заявою Товариства з обмеженою відповідальність «ДЕБТ ФОРС» про стягнення з ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ) заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Барвінківськогорайонного судуХарківської областівід 24травня 2024року справуприйнято допровадження тавідкрито впорядку спрощеногопозовного провадженняз повідомленням(викликом)сторін.

27червня 2024року відпредставника позивачанадійшов відзивна позовнузаяву, в якому зазначено, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису були надані документи, які підтверджують безспірність заборгованості, а зазначену в оспорюваному виконавчому написі заборгованість можна вважати безспірною, оскільки позивач у своєму позові не зазначив жодної обставини, яка б свідчила про протилежне. Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Посилаючись на зазначені обставини, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Крім того, представник відповідача надав клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, обґрунтоване, тим що до позовної заяви не подано належних та допустимих документів, які б підтверджували оплату правничої допомоги, крім того зазначена справа незначної складності.

В судове засідання представник позивача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання неодноразово не з`явився, правом надати відзив на позов скористався.

Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 15.05.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В. В. було вчинено виконавчий напис № 12689 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЖЕНЕВА» заборгованості в розмірі 78980,57 грн.

16.06.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. було відкрито виконавче провадження № 62341061 на підставі виконавчого напису № 12689 від 15.05.2020 вчиненого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В. В. про стягнення з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЖЕНЕВА» заборгованості в розмірі 78980,57 грн.

09.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Р. В. було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження в межах виконавчого провадження № 62341061. Згідно вказаної Постанови, було замінено стягувача у виконавчому провадженні АСВП №62341061 з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Женева» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал».

25.03.2024 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименко Р. В., було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження в межах виконавчого провадження № 62341061. Згідно вказаної постанови було замінено вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС».

17 лютого 2023 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено шлюб та змінено прізвище позивачки на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 , виданого 17 лютого 2023 року Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України року кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України «Про нотаріат»).

Частиною 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 15 травня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, крім того проведеного нотаріусом поза межами свого нотаріального округу.

Крім того, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, суд вирішує питання розподілу судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Згідно платіжного доручення позивачем при пред`явленні позову до суду було сплачено судовий збір у загальному розмірі 1816,80 грн., а саме: за подання позовної заяви 1211,20 грн., заяви про забезпечення позову 605,60 грн., що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу та часу, витраченого представником позивача, а отже, є визначеним. Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару іншими письмовими доказами, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

Водночас, суд враховує правовий висновок, сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19), відповідно до якого з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності. Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд вважає, що заявлена до відшкодування з відповідача вартість правничої допомоги в розмірі 4500 грн. відповідає критерію розумності його розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а тому зменшенню не підлягає.

Враховуючи наведене, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, пов`язані з правовою (правничою) допомогою в розмірі 4500 грн., який підтверджено Договором про надання правової допомоги, копією додатку №1 до Договору про надання правової допомоги, відповідною квитанцією до прибуткового касового ордера.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальність «ДЕБТ ФОРС», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №12689, вчинений 15 травня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем за заявою Товариства з обмеженою відповідальність «ДЕБТ ФОРС» про стягнення з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , заборгованості у сумі 78980, 57 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «ДЕБТ ФОРС», місцезнаходження: Харківське шосе, буд. 201/203, літ. 2А, офіс 602, м. Київ, 02121, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43577608, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 1 816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «ДЕБТ ФОРС», місцезнаходження: Харківське шосе, буд. 201/203, літ. 2А, офіс 602, м. Київ, 02121, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 43577608, на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 (чотири тисячі п`ятсот) гривень.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 13 вересня 2024 року.

Суддя Ю.А. Коптєв