Ухвала суду № 121653287, 16.09.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22360/24 1-кс/760/10158/24

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києва ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом`янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця АДРЕСА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України у кримінальному провадженні №12024100090002643 від 13.09.2024,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 діб без визначення розміру застави.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий в клопотанні, а прокурор в судовому засіданні зазначали про те, що станом на час звернення до слідчого судді із зазначеним клопотанням зібрано достатньо доказів, щоб стверджувати про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що надає право, за переконанням сторони обвинувачення, звертатися до слідчого судді із клопотанням про застосування одного із запобіжних заходів.

Також, продовжив прокурор, на даний час наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, в такій кількості, що не вбачається підстав вести мову про застосування іншого, не пов`язаного із триманням під вартою запобіжного заходу.

Так, прокурор впевнений, що підозрюваний може:переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний не працює, не одружений та не має міцних соціальних зав`язків.

Прокурор переконаний, що більш м`які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, впливати на свідків та на розслідування кримінального провадження.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Просив застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У провадженні СВ Солом`янського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12024100090002643 від 13.09.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

За твердженням сторони обвинувачення, не пізніше 13 вересня 2024 року у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел на вчинення тяжкого злочину, пов`язаного з незаконним придбанням, зберіганням, перевезенням з метою збуту, а також незаконним збутом на території міста Києва особливо небезпечних психотропних речовин.

Так, не пізніше 13 вересня 2024 року ОСОБА_5 , використовуючи багатоплатформовий месенджер «Telegram», що надає опціональні наскрізні зашифровані чати, через один із телеграм каналів домовився із невстановленою досудовим розслідуванням особою про придбання особливо небезпечної психотропної речовини у особливо великому розмірі та у невставлені досудовим розслідуванням місці та час отримав вказану особливо небезпечну психотропну речовину у особливо великому розмірі.

Отримавши особл иво небезпечну психотропну речовину у особливо великому розмірі, ОСОБА_5 , продовжуючи діяти умисно, з метою подальшого збуту, приніс цю речовину за місцем свого проживання до квартири АДРЕСА_3 , де почав зберігати. Після цього ОСОБА_5 , продовжуючи діяти з метою подальшого збуту особливо небезпечної психотропної речовини у особливо великому розмірі, здійснив фасування вказаної речовини у поліетиленові пакунок.

З метою приховання своїх протиправних дій, ОСОБА_5 помістив вказаний пакунок із особливо небезпечною психотропною речовиною у особливо великому розмірі до пластикової коробки із вмістом автомобільної пасти.

Крім цього, ОСОБА_5 за допомогою програмного додатку «Нова Пошта», встановленому на його мобільному терміналі, створив товарно-транспорту накладну, вказавши власний номер мобільного оператора зв`язку та анкетні відомості іншої особи.

13.09.2024 близько 19:34 год., прибувши за адресою: м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 15, біля поштомату «Нова Пошта» за № НОМЕР_1 , із заздалегідь створеною посилкою, а саме картонною коробкою з логотипом «Нова Пошта» всередині якої знаходилась пластикова банка чорного кольору із вмістом автомобільної пасти, серед якої знаходилась речовина білого кольору масою не менше 15,667 г, яка містила у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP масою 15,667 г, та мав намір тим самим здійснити збут особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, масою не менше 15,667 г.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/111-24/52950-НЗПРАП від 14 вересня 2024 року, надана на дослідження речовина білого кольору містить особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено - PVP., маса PVP в речовині становить 15,667 г, що відповідно до таблиці «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України №188 від 01.08.2000, становить особливо великі розміри.

13.09.2024 о 19 год. 34 хв. в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_5 затриманий за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

14.09.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_5 , виходячи лише з фактичних обставин: відомостями та обставинами встановленими під час затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину вiд 13.09.2024 та речовими доказами здобутими у ході проведення даної слідчої дії; свідченнями свідка ОСОБА_7 від 13.09.2024; свідченнями свідка ОСОБА_8 від 13.09.2024; свідченнями свідка ОСОБА_9 від 14.09.2024; свідченнями свідка ОСОБА_10 від 14.09.2024; обставинами встановленими під час обшуку від 14.09.2024 та речовими доказами здобутими в ході проведення слідчої дії; висновком експерта №СЕ-19/111-24/52950-НЗПРАП від 14.09.2024; вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.

У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно із ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Так, ОСОБА_5 хоча в силу ст.89 КК України і не судимий, проте підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Слідчий суддя враховує, що підозрюваний офіційно не працює, тобто відсутнє офіційне джерело доходу та постійне місце роботи чи навчання, також не одружений.

Враховує також слідчий суддя, крім наведеного, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків та майновий стан, а також конкретні обставини інкримінованого правопорушення.

Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному за інкримінованою статтею, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, вищезазначені дані про особу, слідчий суддя приходить до висновку, що тільки запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначеним розміром застави забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягає дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час судового розгляду.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання, - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою строком до 18.00 годин 08 листопада 2024 року.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 рахувати з 13 вересня 2024 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн 00 коп.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….».

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, а саме:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

- не відлучатися із населеного пункту, де підозрюваний фактично проживає, а саме місто Київ, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом`янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити до 08 листопада 2024 року з моменту внесення застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Солом'янську окружну прокуратуру міста Києва.

Строк дії ухвали до 18.00 годин 08 листопада 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1