Постанова № 121646045, 16.09.2024, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/952/24 Провадження № 3/358/542/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Ящука Л.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Киданівка Богуславського району Київської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого рятувальником в Філії «Богуславське лісове господарство» ДП «Ліси України», паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 01.12.2009, Богуславським СГ РФО РВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 , -

- за ст. 130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

07 червня 2024 року о 22 год. 10 хв. водій ОСОБА_1 в м.Богуслав по вул. Миколаївська, керував автомобілем марки «Dacia Duster», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Справу направлено для розгляду до суду.

В судове засідання ОСОБА_1 на виклик суду не з`явився. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується розпискою про вручення повістки про виклик до суду на ім`я ОСОБА_1 .

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 з урахуванням приписів ст. 268 КУпАП та за участі його захисника - адвоката Ящука Л.А.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.

В судовому засіданні захисник - адвокат Ящук Л.А. підтримав подане письмове клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП на підставі ч. 1 ст.247 КУпАП. Свою позицію захисник обґрунтував наступним. Для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом (водія), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, обов`язковими для доведення у своєму взаємозв`язку та сукупності підлягають наступні обставини: законність вимоги щодо проходження огляду на стан сп`яніння; дотримання процедурного (процесуального) порядку пропозиції проходження огляду на стан сп`яніння, оформленої відповідним направленням; факт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження такого огляду; а також факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом.

В разі недоведеності будь-якої з вищевказаних обставин в діях особи не може бути встановлено склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У той же час, у справі відсутні належні та допустимі докази відмови ОСОБА_1 від проходження в установленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння у відповідному закладі охорони здоров`я.

07.06.2024 в селі Киданівка Обухівського району Київської області невідомі особи вчинили неправомірні дії відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з чим він здійснив відповідне повідомлення на екстрений номер поліції «102» та після спілкування з поліцейськими, які виїхали на місце події, почав рухатися на власному автомобілі DACIA DUSTER, д.н.з. НОМЕР_3 , по вулиці Миколаївська в місті Богуславі до відділення поліції №2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області для написання відповідної заяви про вчинення правопорушення.

Однак, напроти кафе «Камелот» проїзну частину дороги перед автомобілем почала перебігати дитина, у зв`язку з чим він вимушений був змінити напрямок руху, що призвело до зіткнення автомобіля DACIA DUSTER, д.н.з. НОМЕР_3 , з автомобілем ВАЗ 111130, д.н.з НОМЕР_4 .

Після прибуття на місце події поліцейських останні, при відсутності жодних правових підстав, застосували до нього фізичну силу та наділи кайданки.

Як наслідок, у ОСОБА_1 стався нервовий зрив, який вплинув на його подальшу поведінку, і який поліцейські могли сприйняти як ознаку алкогольного сп`яніння.

Заперечуючи факт вживання алкогольних напоїв, ОСОБА_1 погодився на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, у зв`язку з чим він був доставлений до КНП «Миронівська ОБЛ», де заявив клопотання про проведення медичного огляду в присутності свідків, а також після того як він забере свої гроші у сумі 8000 дол. США, які залишились в автомобілі.

Не роз`яснивши ОСОБА_1 порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння, у т.ч. необов`язкову участь свідків під час огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейські повернулись на місце події, де ОСОБА_1 виявив крадіжку з автомобіля грошей.

Перед складанням протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, поліцейські не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння і жодних заперечень щодо такого огляду ОСОБА_1 не висловлював.

Крім цього ознаки алкогольного сп`яніння, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не співпадають. Зокрема, в направленні не зазначена така ознака як порушення мови.

При цьому, поліцейські взагалі не повідомляли ОСОБА_1 про наявність у нього таких ознак алкогольного сп`яніння як порушення мови та різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.

У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено відомості про назву технічного засобу, за допомогою якого здійснювався відеозапис, його серію та номер.

Після прибуття на місце події поліцейські відразу не повідомили ОСОБА_1 про здійснення відеозапису.

Крім того, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам п.9 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року №1376, відповідно до якого у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» має зазначатися суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол. Зокрема, у графі «суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин» протоколу не конкретизовано місце вчинення правопорушення, а саме, місце вчинення правопорушення зазначено без прив`язки до відповідного будинку/місця на АДРЕСА_1 , яка має певну протяжність, що також є порушенням вимог ч.1 ст.256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що є грубим порушенням вимог ч.4 ст.256 КУпАП.

Також після складання протоколу про адміністративне правопорушення, який складався у відсутності ОСОБА_1 , не були дотримані вимоги ч.2 та ч.3 ст.256 КУпАП, а саме ОСОБА_1 протокол не надавався для підпису, що підтверджується відсутністю його підписів та відсутністю відповідного запису про відмову від підписання протоколу.

У порушення вимог ч.2 ст.254 КУпАП копія протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не вручалась, що підтверджується відсутністю відповідної його розписки.

Додані до протоколу копії протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №130838, заяви ОСОБА_2 та пояснення ОСОБА_2 є неналежними та недопустимими доказами, оскільки вони не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством.

Суд, вислухав доводи захисника, дослідив матеріали справи, зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до статті 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Правилами дорожнього руху регламентовано, що водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, та передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп`яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу. Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Аналогічні положення щодо порядку проведення огляду водіїв транспортних засобів про визначення стану сп`яніння закріплені у п.п. 3, 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, та п.п. 6, 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС та МОЗ за № 1452/735 від 09.11.2015 року №1413/27858.

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Як убачається з матеріалів цієї справи особа, що притягується до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці вимог наведених Правил не дотримався, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП повністю доведена у розумінні ст. 251 того ж Кодексу, належними та допустимими доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 130399 від 08.06.2024, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України;

- копією протоколу серії ААД № 130838 від 08.06.2024, складений відносно ОСОБА_1 за порушення вимог п.13.3 ПДР, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

- відеозаписом з нагрудної відеокамери (бодікамери) Tecsar BDC-43-GWCP інв. 18150169016/92 та автомобільного відео реєстратора марки Aspiring AT260 інв. 111340204 працівників СРПП ВП № 2 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, що здійснювали оформлення вчиненого особою, що притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм указаних правил ПДР;

- направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 від 07.06.2024 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у якому зазначено, що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя;

Доводи захисника - адвоката Ящука Л.А. щодо закриття справи суд вважає непереконливими.

Так, судом було досліджено у повному обсязі відеозапис, у відповідності до якого у відеофайлі «_0119» працівник поліції роз`яснює ОСОБА_1 його процесуальні права та обв`язки та пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, на що водій відмовляється пройти огляд на місці та погоджується пройти огляд у лікарні. При цьому водій поводить себе агресивно, дуже збуджений, постійно кричить та його крик зривається на плач. Після цього водія привозять до лікарні, де він відмовляється вийти з автомобіля, кричить, що він не п`яний, а поранений, висловлюється у бік працівників поліції нецензурною лайкою, замахується на інспектора поліції на його вимогу вийти з автомобіля (відеофайл «_0121») Після цього відеофайл «0122» працівник поліції неодноразово пропонує вийти із машини та пройти огляд на стан сп`яніння у лікарні, при цьому надає йому направлення. Вказані пропозиції були висловлені співробітником поліції чіткою і зрозумілою мовою, та їх смислове значення неможливо зрозуміти в іншій спосіб.

При цьому ОСОБА_1 на конкретні запитання інспектора сказав, що проходить огляд буде тільки у присутності начальника поліції та адвоката, а також заявив вимогу, щоб його відвезли до м. Богуслав до його автомобіля, де він залишив свої гроші. По приїзду до м.Богуслав біля його автомобіля інспектор поліції знов роз`яснює процесуальні права, передбачені 63 Конституції України та ст.268 КУпАП відеофайл « 0126 » Працівники поліції складають відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП, зачитують його зміст та надають його йому на підпис. Поведінка ОСОБА_1 , а також зміст його розмови з поліцейським свідчить про відмову останнього від проходження огляду як на місці, так і в медичному закладі.

Необхідно відмітити, що з відеозапису також чітко убачається, що ОСОБА_1 коли йому зачитували протокол бігав від працівника поліції, нецензурно виражався у бік поліцейських. На запитання інспектора відповів, що нічого підписувати не буде.

Доводи сторони захисту про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не були роз`яснені його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП спростовуються переглянутими відеозаписами з нагрудної камери поліцейського на яких зафіксовані вказані роз`яснення, а саме відеофайл «_0119», відеофайл « 0126».

Стосовно доводів захисника про те, що ознаки алкогольного сп`яніння, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, не співпадають. Зокрема, в направленні не зазначена така ознака як порушення мови, суд зазначає, що виявлення ознак сп`яніння відноситься до дискреції співробітників поліції, оскільки відповідно до ст. 6 КУпАП працівники поліції здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню. Крім того, відповідно до Закону України «Про поліцію» Національна поліція - орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Саме на співробітників поліції покладено обов`язок, при виявленні у водія ознак сп`яніння, пропонувати та проводити відповідний огляд із використанням спеціальних технічних засобів. Таким чином відсутність в направленні ознаки сп`яніння як порушення мови, не спростовують висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Щодо доводів захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не є належним та допустим доказом оскільки не містить інформацію про номера технічних засобів, за допомогою яких відбувалась фіксація адміністративного правопорушення та у графі «суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин» протоколу не конкретизовано місце вчинення правопорушення, а саме, місце вчинення правопорушення зазначено без прив`язки до відповідного будинку/місця на АДРЕСА_1 , яка має певну протяжність, що також є порушенням вимог ч.1 ст.256 КУпАП щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення відхиляється судом, оскільки сукупність наданих суду доказів дозволяє з`ясувати обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Крім того, зміст відеозапису не викликає сумніву у тому, що на ньому відображені події вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та вказані доводи не спростовують висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Посилання захисника на невручення ОСОБА_1 письмового направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто пропозиція поліцейського про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння не була оформлена відповідним направленням спростовуються переглянутими відеозаписами. Так, на відеофайлі «_0122» зафіксоване, як працівник поліції намагався вручити ОСОБА_1 відповідне направлення, але останній не звертає на це увагу та продовжує кричати та вести себе зухвало.

Суд не бере до уваги доводи захисту з приводу того, що водій ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом в порядку ч.1 ст.266 КУпАП та з цього приводу не був складений акт.

З аналізу ч. 1 ст. 266 КУпАП вбачається, що з метою усунення небезпеки, що виникає при знаходженні за кермом водія (судноводія) щодо якого є підстави вважати, що він перебуває у стані сп`яніння, законодавством передбачена можливість відсторонення зазначених осіб від керування транспортними засобами або суднами. Відсторонення водіїв від керування транспортним засобом полягає у примусовому припиненні руху, звільнення транспортного засобу від особи, що їм керує, затримання посвідчення водія і здачі у разі необхідності транспортного засобу на платну стоянку або до відповідного органу, передача управління транспортного засобу іншій особі, яка має посвідчення водія.

Відповідно до відеозапису бодікамер, працівники поліції дотримались вимог ч.1 ст. 266 КУпАП, тобто відсторонили водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а відсутність акту про відсторонення від керування, не є істотним порушенням та не спростовує провину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Доводи сторони захисту про те, що після складання протоколу про адміністративне правопорушення, не були дотримані вимоги ч.2 та ч.3 ст.256 КУпАП, а саме ОСОБА_1 протокол не надавався для підпису, що підтверджується відсутністю його підписів та відсутністю відповідного запису про відмову від підписання протоколу спростовуються переглянутими відеозаписами події, де інспектор поліції намагається зачитати та вручити ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення у відеофайлі «_0128», однак ОСОБА_1 нецензурно висловлюється на адресу працівника поліції, намагається від нього втекти, не стоїть на місці, весь час кричить та висловлюється нецензурною лайкою.

Інші доводи сторони захисту не спростовують висновку суду про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, порушення, на які звертав увагу захисник є суто формальними, які не можуть слугувати підставою для закриття провадження по справі.

Суд вважає, що дії працівників поліції у цій ситуації є вірними, оскільки ОСОБА_1 інкримінується не керування у стані алкогольного сп`яніння, а саме відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, що є окремим складом правопорушення та є закінченим з моменту такої відмови.

Вказане не міг не розуміти ОСОБА_1 , оскільки маючи посвідчення водія, презюмується, що особа має у повному обсязі знати Правила дорожнього руху.

Так, як зазначено у ПДР, водій транспортного засобу, як учасник дорожнього руху, відповідно до вимог п. 1.3 Правил дорожнього руху України зобов`язаний знати й неухильно виконувати вимоги цим Правил, зокрема, й тих, які зобов`язують водіїв виконувати вимоги поліцейських. Пунктом п. 2.5 ПДР України передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксована подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Досліджені та перевірені судом обставини, поза розумним сумнівом, свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме, відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Згідно абз. 1, 4 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, що відповідальність за ст. 130 КпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись (згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008 року).

Відповідно до ст. 10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. The United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29.06.2007 постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень ст.251 та ст.252 КУпАП вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній, керуючи транспортним засобом відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно копії посвідчення водія серії НОМЕР_5 вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав посвідчення водія 06.12.2008 року.

У цій ситуації суд ураховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП, які б обтяжували чи пом`якшували відповідальність не встановлено, і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню її вини, необхідним і достатнім для її виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, ч.1 ст.130, 251, 252, 283-285, 307-308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА 488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , штраф у подвійному розмірі відповідно до ст. 308 КУпАП.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження №61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Головуючий: суддя К. С. Романенко