Рішення № 121645157, 30.08.2024, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1028/23 Провадження № 2/304/38/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2024 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/1028/23 за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Муругова Вячеслава Олександровича до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - орган опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В:

представник ОСОБА_1 - адвокат Муругов В.О. звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свої позовні вимоги мотивує тим, що 30 травня 2009 року сторони зареєстрували шлюб, за час якого у них народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Перечинського районного суду від 29 липня 2020 року розірвано шлюб, зареєстрований 30 травня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ; після розірвання шлюбу ОСОБА_5 відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 ». За судовим наказом Перечинського районного суду від 26 вересня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 заробітку. Рішенням Перечинського районного суду від 05 жовтня 2022 року у зв`язку з тим, що з квітня 2021 року неповнолітня дитина ОСОБА_3 , постійно проживає з батьком, припинено стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки. Після розірвання шлюбу відносини між сторонами не склалися; відповідач від самого початку не розуміла сутності проблем, які виникали у позивача та у їх дитини. В кінцевому результаті все це призвело до того, що з квітня 2021 року донька ОСОБА_4 проживає разом із батьком у АДРЕСА_1 . Співвласником вказаної квартири є ОСОБА_1 . Натомість відповідач залишилась проживати у АДРЕСА_2 . Крім цього, з середини 2022 року ОСОБА_2 взагалі не хвилюється долею доньки, не цікавиться її навчанням та здоров`ям; її місцеперебування невідоме. Таким чином позивач самостійно виховує дитину, самостійно несе всі витрати на її виховання та утримання, водить до школи, доглядає, цікавиться її дозвіллям та піклується про здоров`я. 24 лютого 2023 року за заявою ОСОБА_1 виконавчим комітетом Перечинської міської ради затверджено висновок органу опіки та піклування Перечинської міської ради, згідно якого уповноважений орган вважає за доцільне позбавити батьківських прав матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 . З огляду на вищевикладене просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Перечинського районного суду від 07 червня 2023 року прийнято подану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Муругова Вячеслава Олександровича до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - орган опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області про позбавлення батьківських прав, її розгляд постановлено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, а також залучено орган опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області до участі у даній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, та зобов`язано виконати вимоги ч. 5 ст. 19 СК України.

Ухвалою суду від 18 жовтня 2023 року підготовче провадження у даній цивільній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Штефаняк І.І. не з`явилися, однак останній подав заяву про проведення розгляду справи без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причину неявки не повідомила, відзив не подала, а тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст. 280-282 ЦПК України.

У судове засідання представник органу опіки та піклування Перечинської міської ради як третьої особи не з`явилася, попередньо подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю, а також зазначає, що її позиція викладена у висновку, затвердженому рішенням виконкому від 24 лютого 2023 року № 31 (додаток 3), що є у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 29 липня 2020 року, що набрало законної сили 31 серпня 2020 року, розірвано шлюб, зареєстрований 30 травня 2009 року у виконкомі Тур`я-Реметівської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, актовий запис № 6, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також після розірвання шлюбу ОСОБА_5 відновлено дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » (а. с 14-16).

Рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2022 року, що набрало законної сили 07 листопада 2022 року, припинено стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , аліментів, що стягуються на підставі судового наказу, виданого 26 вересня 2019 року Перечинським районним судом Закарпатської області (справа № 304/1437/19, провадження №2-н/304/16/2019), на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, з дня набрання рішенням суду законної сили (а. с. 17-20).

Також з вказаного рішення вбачається, що спільна донька сторін - малолітня ОСОБА_3 з квітня 2021 року постійно проживає з батьком, що також визнано відповідачем ОСОБА_2 та на даний час погоджено сторонами на підставі Договору про виховання та утримання дитини від 30 червня 2022 року, згідно якого малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , буде проживати разом з батьком за його зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_1 та повністю знаходиться на його утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача (а. с. 17-20).

Згідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як видно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №50262074, сформованого 18 грудня 2015 року Перечинським районним управлінням юстиції, позивач є співвласником квартири АДРЕСА_3 (а. с. 25).

З довідки від 27 січня 2023 року № 01-22/40, виданої дирекцією Перечинського ліцею Перечинської міської ради Закарпатської області, батько учениці 1-В класу філії Початкова школа Перечинського ліцею ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_1 відповідально відноситься до виховання дочки, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться шкільним життям та її навчанням; спілкується з вчителями, як4і навчають ученицю; вчасно приводить її на навчальні заняття і забирає після уроків; дитина завжди охайна і доглянута (а. с. 26).

Також матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_1 з 01 вересня 2016 року працює комірником в Товаристві з обмеженою відповідальністю «РІВІС», де позитивно характеризується; у період з липня по грудень 2022 року отримав заробітну плату у загальному розмірі 43 113,54 грн (а. с. 27, 28).

Крім цього суд встановив, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої доньки ОСОБА_3 , що підтверджується висновком органу опіки та піклування Перечинської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав матері відносно малолітньої дитини, затвердженого рішенням виконавчого комітету Перечинської міської ради Закарпатської області від 24 лютого 2023 року № 31, в резолютивній частині якого уповноважений орган вважає за доцільне позбавити батьківських прав матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 (а. с. 21-24).

Із висновку органу опіки та піклування також вбачається, що згідно Акту обстеження умов проживання від 31 січня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено, що тут проживають та зареєстровані дитина з батьком. Для дитини створені належні умови для повноцінного розвитку та виховання. Житло розміщене на 1-му поверсі 3-х поверхового будинку, складається з 3 кімнат. Наявні меблі та побутова техніка, електропостачання, газопостачання, вода, водовідвід та інтернет. Санітарно-гігієнічні умови відповідають нормам, в кімнатах чисто, дитина має окрему дитячу кімнату, де є спальне місце та місце для проведення занять, забезпечена продуктами харчування, одягом, взуттям, канцтоварами. Відповідно до листа Т.-Реметівської сільради від 03 лютого 2023 року № 03-07/207 акт обстеження матеріально-побутових умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , не має можливості, оскільки ОСОБА_2 по місцю реєстрації не проживає. Характеристика на жінку від 03 лютого 2023 року № 03-06/207 свідчить, що вона зареєстрована за вищезгаданою адресою, але там не проживає. Адміністративною комісією виконавчого комітету Т.-Реметівської сільради справи, скарги стосовно громадянки ОСОБА_8 не розглядались (а. с. 21-24).

Так, відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7 СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

На необхідності дотримання вказаного принципу неодноразово наголошено у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка застосовується судами України на підставі частини четвертої статті 10 ЦПК України та положень Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (рішення ЄСПЛ від 06 липня 2010 року у справі «Neulinger and Shuruk v. Switzerland», заява № 41615/07, п. 135; рішення ЄСПЛ від 11 жовтня 2017 року у справі «M.S. v. Ukraine», заява № 2091/13, п. 77). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Mamchur v. Ukraine», заява № 10383/09, п. 100).

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності.

Згідно ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 155 цього Кодексу батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Такі правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18 (провадження № 61-19550св19), від 24 грудня 2020 року у справі № 676/3740/19 (провадження № 61-8098св20), від 28 липня 2021 року у справі №225/134/20 (провадження № 61-18248св20), від 12 серпня 2021 року у справі №263/401/20 (провадження № 61-8118св21).

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Як роз`яснено в п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Таким чином, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому суд вважає, що її слід позбавити батьківських прав відносно останньої.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Враховуючи те, що позов щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав підлягає задоволенню, беручи до уваги найкращі інтереси дитини, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання малолітньої доньки.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 цього Кодексу частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Отже, що стосується розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 , то з урахуванням вищевказаних норм та ч. 1 ст. 182 СК України, а також того, що відомості про заробіток (дохід) платника аліментів у матеріалах справи станом на момент розгляду справи відсутні, суд вважає за необхідне визначити аліменти на утримання дитини в мінімальному розмірі, а саме однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ч. 2 ст. 3, ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ст. 8, ч. 1 ст. 10, 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150, 155, 164 ч. 1 п. 2, 166, 180-183, 191 СК України, ст. 4, 12, 141, 258-259, 265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позов представника ОСОБА_1 - адвоката Муругова Вячеслава Олександровича до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - орган опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 05 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 .

Представник позивача: адвокат Муругов Вячеслав Олександрович; місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, пл. Незалежності, 1/33.

Представник позивача: адвокат Штефаняк Іван Іванович; місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Богомольця, 18/22/29.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце реєстрації: АДРЕСА_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: орган опіки та піклування Перечинської міської ради Закарпатської області, ЄДРПОУ: 04351274; місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Перечин, пл. Народна, 16.

Головуючий: Ганько І. І.