Рішення № 121642992, 12.09.2024, Барський районний суд Вінницької області

127/15863/24

2-а/125/11/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2024 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Питель О.В.,

секретар судового засідання Матієць Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 127/15863/24 за позовом Лавренчука Андрія Сергійовича до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

за участі позивача Лавренчука А.С.,

УСТАНОВИВ:

Позивач Лавренчук А.С. звернувся до Барського районного суду Вінницької області з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги мотивував тим, що 12.04.2024 постановою серії ЕНА № 1888499 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень. Вважає, що вказана постанова винесена безпідставно та не відповідає дійсним обставинам. Зазначив, що у постанові відповідач вказав, що позивач 12.04.2024 о 10:12 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21093», д.н.з. АВ9511ЕС, по вул. Комарова у м. Бар, здійснюючи поворот ліворуч не увімкнув покажчик повороту, чим порушив п. 9.2 б) ПДР – порушення правил користування попереджувальними сигналами перед перестроюванням, поворотом, розворотом, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП. У оскаржуваній постанові зазначено, що до постанови додаються: застосовано відеофіксацію нагрудним відео реєстратором. Однак, доказів на підтвердження викладеного у постанові поліцейський не надав. Позивач стверджує, що порушення правил дорожнього руху не мало місця, оскільки він, перед здійсненням повороту ліворуч, увімкнув покажчик лівого повороту, здійснив поворот ліворуч, згодом його зупинили працівники поліції. Зазначив, що заперечень (зауважень) до оскаржуваної постанови на місці її винесення позивач не висловлював, оскільки поспішав у судове засідання у Барському районному суді як представник позивача у цивільній справі № 125/1172/23, яке було призначене на 10:00 12.04.2024, під час спілкування з поліцейськими йому неодноразово телефонувала секретар судового засідання. Після складення постанови, позивач отримав її копію, розписався за неї і одразу вирушив у судове засідання. 15.04.2024 позивач подав заяву до Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області з проханням надати докази вчинення адміністративного право-порушення, на підставі яких було складено постанову. Однак, станом на дату подання адміністративного позову до суду відповідь на заяву позивач не отримав. Звернув увагу суду, що сам факт винесення оскаржуваної постанови, не є доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Ураховуючи викладене вище, просить скасувати постанову серії ЕНА № 1888499 від 12.04.2024.

У судовому засіданні позивач Лавренчук А.С. позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені у позовній заяві. Додатково зазначив, що на місці зупинки не став просити надати йому докази вчинення порушення правил дорожнього руху, оскільки запізнювався у судове засідання, однак поліцейський повідомив йому, що такі докази наявні. Під час судового засідання позивач надав копію відповіді на свій запит з ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від 25.04.2024 з долученим відеозаписом, яку він отримав вже після звернення з позовом до суду.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду відзив на позов, згідно з яким позов не визнав та вважає його безпідставним і необґрунтованим. Вказав, що 12.04.2024 співробітником ГУНП у Вінницькій області відносно Лавренчука А.С. було винесено постанову серії ЕНА № 1888499 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, за порушення користування попереджувальними сигналами під час початку руху чи зміні його напрямку, а саме водій не подав сигнал світловим покажчиком повороту перед поворотом ліворуч. Вважає, що спірна постанова складена уповноваженою особою, відповідно до вимог чинного КУпАП, поліцейським було дотримано положення ст. 268, 279 КУпАП. Поліцейський, встановивши факт порушення ПДР позивачем, здійснив перевірку документів та з’ясувавши усі обставини справи, правомірно притягнув останнього до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. У відзив також вказано, що надати доказ вчинення правопорушення, що був зафіксований на відео не представляється можливим, оскільки відповідно до інструкції відеозаписи зберігаються 30 днів, а ухвала про відкриття провадження у даній справі надійшла після спливу вказаного строку.

Вирішуючи питання щодо можливості проведення судового засідання за відсутності представника відповідача, суд ураховує таке.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстав для відкладення судового засідання, що передбачені частинами другою та четвертою статті 205 КАС України, судом не встановлено, тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, ураховуючи відзив представника відповідача, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою інспектора Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Віннічука К.М. серії ЕНА № 1888499 від 12.04.2024 на Лавренчука Андрія Сергійовича накладено адміністративне стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 гривень. Відповідно до змісту постанови, Лавренчук А.С. 12.04.2024 о 10:12:32 керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21093», д.н.з. АВ9511ЕС, по вул. Комарова у м. Бар, здійснюючи поворот ліворуч, не увімкнув покажчик повороту, чим порушив п. 9.2 б) Правил дорожнього руху України – водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом, розворотом.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Загальними положеннями Правил дорожнього руху, зокрема п. 1.1. визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 9.2 б) Правил дорожнього руху України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Як вбачається з диспозиції ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідальність настає за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження обставин, що викладені у позовній заяві, позивач долучив:

- копію постанови інспектора Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції Віннічука К.М. серії ЕНА № 1888499 від 12.04.2024 про притягнення Лавренчука Андрія Сергійовича до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП;

- копії протоколів судового засідання № 2641467 від 21.03.2024, № 2732697 від 12.04.2024 у справі № 125/1172/23, у яких представником позивача Дуженьки А.О. вказаний Лавренчук А.С.; копію судової повістки про виклик до суду на 10:00 12.04.2024 як позивача Дуженьку А.О. – на підтвердження обставин того, що у момент зупинки його працівниками поліції він прямував у судове засідання;

- копію заяви Лавренчука А.С. до Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області із проханням надати докази вчинення адміністративного правопорушення, на підставі яких було складено постанову серії ЕНА № 1888499 від 12.04.2024;

- копію відповіді ВП № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від 25.04.2024 № 2788/214/01-24 з долученим відеозаписом, - на якому зафіксована процедура розгляду поліцейським справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, відносно Лавренчука А.І. та складення постанови. На вказаному відеозаписі відсутнє відео вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за яке було складено оскаржувану постанову.

До відзиву відповідач не долучив доказів вчинення адміністративного правопорушення позивачем, що передбачені ст. 251 КУпАП, відзив містить лише загальне посилання на те, що інспектор поліції, як посадова особа, що наділена дискреційними повноваженнями, керуючись нормами КУпАП, маючи відповідні повноваження, дійшов висновку про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а отже, на думку відповідача, оскаржувана постанова є правомірною та не підлягає скасуванню. Жодних процесуальних джерел доказів представником відповідача не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відзиві відповідач посилається на правову позицію, що висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові 25.06.2020 № 520/2261/19, згідно з якою, визначений ч. 2 ст. 77 КУпАП обов’язок відповідача – суб’єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов’язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

З огляду на викладене, беручи до уваги наведену правову позицію, суд дійшов висновку, що позивач довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідач свого обов’язку не виконав, у суду відсутні дані, що підтверджували б вчинення позивачем правопорушення, а тому суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з цим, оскільки позов задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у сумі 605,60 грн, який сплачений позивачем при поданні позовної заяви до суду.

Керуючись ст. 229, 241-246, 250,255, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову інспектора Відділення поліції № 1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області майора поліції Віннічука К.М. серії ЕНА № 1888499 від 12.04.2024 про притягнення Лавренчука Андрія Сергійовича до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь Лавренчука Андрія Сергійовича судові витрати у розмірі 605,60 грн (шістсот п’ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 17.09.2024.

Суддя