Рішення № 121635714, 13.09.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2024 рокусправа № 380/27165/23 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу -

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (далі відповідач) у якій просить скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 016704 від 20.09.2023 року як незаконну.

В обґрунтування позову зазначив, що 04.08.2023 року на його адресу надійшов лист ОСОБА_2 щодо надання відомостей про те, чи використовуються або використовувалися ним в підприємницькій діяльності транспортні засоби, а саме: спеціалізований вантажний сідловий тягач марки DAF XF 95.430, 2001 року випуску, VIN - НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та загальний напівпричіп бортовий марки KRONE SPD 27, 1998 року випуску, VIN - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 . Вказав, що у відповіді на даний лист повідомив про відсутність в минулому та сьогоденні будь-яких правовідносин, що стосуються підприємницької діяльності з громадянкою ОСОБА_2 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий Сокальським PB ГУМВСУ у Львівській області 19 грудня 2008 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_6 . Транспортні засоби, а саме: спеціалізований вантажний сідловий тягач марки DAF XF 95.430, 2001 року випуску, VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та загальний напівпричіп бортовий марки KRONE SPD 27, 1998 року випуску, VIN- НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 в підприємницькій діяльності не використовує та не використовував. Повідомив, що на лист відповідача про запрошення на розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт надав інформацію про те, що жодного відношення до даної справи не має.

Вважає, що спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 016704 від 20.09.2023 року є протиправною. Вказав, що 27.09.2023 року звернувся з повторним листом до громадянки ОСОБА_2 про надання пояснень, чому дані позивача були зазначені в ТТН, яка була використана при перевезенні вантажу транспортним засобом DAF державний номер НОМЕР_2 , що їй належить і до якого позивач не має жодного відношення. Повідомив, що 28.09.2023 отримав відповідь від ОСОБА_2 з описом обставин, які були передумовою складення працівниками Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті акту та винесення адміністративно-господарського штрафу з повним пакетом документів, що підтверджують непричетність позивача до перевезення 27.07.2023 будь - якого вантажу. Зокрема у листі вказано, що 27.07.2023 року, належні ОСОБА_2 спеціалізований вантажний сідловий тягач марки DAF XF 95.430, 2001 року випуску, VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та загальний напівпричіп бортовий марки KRONE SPD 27, 1998 року випуску, VIN - НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням товариша її чоловіка на прохання близької ОСОБА_2 людини ОСОБА_3 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , прибув до АДРЕСА_3 для отримання і приватного та безоплатного перевезення бетонних виробів (бруківки), для облаштування приватної території житлового будинку ОСОБА_3 . На підставі розпорядження Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЄСТРА» № 2522 від 02.06.2023 року «Про відпуск товарно-матеріальних цінностей» було відвантажено із складу, що знаходиться за адресою: Львівська область, село Милятичі, вулиця Сонячна, будинок 1, частину бетонних виробів масою 19,7 тони на суму 51318 грн, про що свідчить накладна Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЄСТРА» № 7815 від 27.07.2023 року. Після відвантаження бетонних виробів, працівником Товариства з обмеженою відповідальністю «РІЄСТРА» з незрозумілих їй причин, ОСОБА_4 видано товарно-транспортну накладну № 7815 від 27.07.2023 року. Так як ОСОБА_4 не являється працівником ОСОБА_2 , у неї з ним немає укладених жодних договорів і не володіє нормами чинного законодавства України, що стосуються правил перевезення вантажів, він не звіряв даних з документів, зокрема розпорядження ТзОВ «РІЄСТРА» № 2522 від 02.06.2023 року «Про відпуск товарно-матеріальних цінностей», накладної ТзОВ «РІЄСТРА» № 7815 від 27.07.2023 року, товарно-транспортної накладної ТзОВ «РІЄСТРА» № 7815 від 27.07.2023 року.

Вказав, що під час проведеної перевірки, працівниками УКРТРАНСБЕЗПЕКИ, з наявної в папці товарно-транспортної накладної ТзОВ «РІЄСТРА» № 7815 від 27.07.2023 року відповідно до графи «Автомобільний перевізник. Найменування» встановлено факт використання належного ОСОБА_2 спеціалізованого вантажного сідлового тягача марки DAF XF 95.430, 2001 року випуску, VIN- НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 та загального напівпричіпа бортового марки KRONE SPD 27, 1998 року випуску, VIN- НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 в господарській діяльності ОСОБА_1 , суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою, індивідуальний податковий номер НОМЕР_7 , що не відповідає дійсності. Стверджує, що запис в ТТН, посадовою особою ТзОВ «РІЄСТРА» зроблено помилково або через неуважність. Повідомив, що ОСОБА_2 надіслала лист від 07.08.2023 року на адресу ТзОВ «РІЄСТРА» з проханням виправити дані в ТТН № 7815 від 27.07.2023 року і отримала відповідь № 13/09/23 від 13.09.2023 року про те, що товариство не має правових підстав для внесення інших відомостей до ТТН № 7815 від 27.07.2023 року, в зв`язку із тим, що позивачем до листа не додано документів, що підтверджують її статус автомобільного перевізника в розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт». Позивач зазначив, що до транспортного засобу DAF XF, реєстраційний номер НОМЕР_2 жодного відношення не має та в господарській діяльності не використовує. Тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 20.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На адресу суду від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 94933 від 08.12.2023), у якому проти позову заперечила. В обґрунтування вказала, що 27.07.2023 контролюючими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку № 013181 від 24.07.2023 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Водій транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 , надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки: посвідчення водія серії НОМЕР_8 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_9 ; свідоцтво про реєстрацію напівпричепа марки KRONE, номерний знак НОМЕР_10 , серії НОМЕР_11 ; товарно-транспортну накладну № 7815 від 27.07.2023; протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чинний до 06.07.2023. Актом серії АР № 013612 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 27.07.2023, зокрема встановлено, таке: «Направлення на перевірку 24.07.2023 № 013181. Під час перевірки виявлено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Наказ МТЗУ № 385 від 24.06.2010 перевезення вантажу згідно з ТТН № 7815 від 27.07.2023 (плитка тротуарна) перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 цього Закону. Пояснення водія про причини порушень: водій з актом ознайомлений, від надання пояснень відмовився, від підпису відмовився та копію акта отримав».

Повідомила, що позивачем у позовній заяві та водієм під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) факт відсутності чинного протоколу перевірки та адаптації тахографа не заперечується. Стверджує, що протокол перевірки та адаптації тахографа є «іншим документом», в контексті статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» в силу вимог Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340. Також вважає, що відповідачем правильно встановлено перевізника з огляду на відомості, відображені у товарно-транспортній накладній № 7815 від 27.07.2023. Просила у задоволенні позову відмовити.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, дослідив матеріали справи, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 01.06.2005 року; основним видом діяльності згідно КВЕД є 46.90 неспеціалізована оптова торгівля. Додатковими видами діяльності позивача є: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71), оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73), вантажний автомобільний транспорт (49.41).

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті 27.07.2023 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

У ході проведення вказаної перевірки зупинено транспортний засіб марки DAF ХF 95.430 (державний номерний знак НОМЕР_2 ), який належить на праві власності ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу наявною в матеріалах справи; водій: ОСОБА_4 .

Як стверджує відповідач, для перевірки водієм автотранспортного засобу надано такі документи: посвідчення водія серії НОМЕР_8 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_9 ; свідоцтво про реєстрацію напівпричепа марки KRONE, номерний знак НОМЕР_10 , серії НОМЕР_11 ; товарно-транспортну накладну № 7815 від 27.07.2023; протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чинний до 06.07.2023. Вказані обставини не заперечуються позивачем.

За результатами перевірки, зокрема, складено: акт № 013612 від 27.07.2023 проведення перевірки додержання вимог і законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено, що перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушив ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до товарно-транспортної накладної № 7815 від 27.07.2023, на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу, автомобільним перевізником зазначено фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Листом № 57056/31/24-23 від 28.07.2023 відповідач повідомив позивача про те, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 30.08.2023 з 10:00 до 13:00 за адресою: АДРЕСА_4 . Вказаний лист направлено позивачу на його адресу.

Також відповідач листом від 29.08.2023 повідомив позивача про те, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт відбудеться 20.09.2023 з 09:00 до 12:00 за адресою: Львівська область м. Городок вулиця Львівська будинок 659 А/2. Вказаний лист направлено позивачу на його адресу.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , 20.09.2023 винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу № ПШ016704 за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 17000,00 грн.

Позивач не погоджується із вказаною постановою відповідача, вважає її протиправною, відтак звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з приписами статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугував висновок інспекторів щодо надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно приписів статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно приписів абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), яка визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 385 ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Згідно пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

У даному випадку у водія автомобіля DAF ХF 95.430 (номерний знак НОМЕР_2 ) ОСОБА_4 на момент проведення перевірки був відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Крім того сторонами не надано доказів того, що водій позивача на дату перевірки мав у наявності таку картку.

При цьому, суд зауважує, що водій ОСОБА_4 , при проведенні перевірки надав посадовим особам відповідача посвідчення водія серії НОМЕР_8 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_9 ; свідоцтво про реєстрацію напівпричепа марки KRONE, номерний знак НОМЕР_10 , серії НОМЕР_11 ; товарно-транспортну накладну № 7815 від 27.07.2023; протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чинний до 06.07.2023. При цьому, водій від підписання акта № 013612 від 27.07.2023 відмовився, однак з актом ознайомився.

Суд зазначає, що при цьому, водій не навів заперечень щодо визначення перевізника (у акті № 013612 від 27.07.2023 вказано що згідно з ТТН автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_1 ).

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року по справі № 826/2239/16 дійшов висновку, що за відсутності документів, зокрема, посвідчення водія, товарно-транспортної накладної та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуально-контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Таким чином, оскільки документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", водій ОСОБА_4 посадовим особам Укртрансбезпеки під час проведення перевірки не надав, суд дійшов висновку про те, що позивачем порушено вимоги автомобільного законодавства та при цьому не наведено обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної постанови.

При цьому, суд критично оцінює доводи позивача про те, що він не є перевізником, а відтак не є суб`єктом відповідальності з огляду на положення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Так, відповідно до вказаної норми у товарно-транспортній накладній обов`язково зазначається автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 № 363 (надалі Правила № 363) визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

Правила № 363 визначають, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п. 11.1 Правил № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Тому, на думку суду, зазначення позивача в графі «автомобільний перевізник» товарно-транспортної накладної, на підставі якої здійснювалося перевезення вантажу у спірних правовідносинах, спростовує доводи позивача про те, що він не є перевізник, а тому і суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільні перевезення.

Доводи позивача про те, що він жодного відношення до даної справи не має суд оцінює критично. Суд зазначає, що листом від 12.09.2023 № 12/09/23 товариство з обмеженою відповідальністю «РІЄСТРА» повідомило відповідача про те, що товарно-транспортна накладна № 7815 від 27 липня 2023 року складена внаслідок виконання умов публічного договору між ТОВ «РІЄСТРА» (продавець) та ОСОБА_3 (покупець). При цьому, продаж товару ОСОБА_3 здійснювався на умовах самовивозу. Повідомив, що оскільки ТОВ «РІЄСТРА» здійснювало продаж товару на умовах самовивозу, останнє не є сторону договору про перевезення вантажу та, відповідно, заявку на перевезення не оформляло. Зазначив, що ТОВ «РІЄСТРА» не допущено помилок та/або внесення неправдивих відомостей до товарно-транспортної накладної № 7815 від 27.07.2023, остання оформлена у суворій відповідності до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

Крім того суд враховує, що у ТТН № 7815 від 27.07.2023 окрім інформації про прізвище, ім`я та по-батькові позивача у графі «автомобільний перевізник» вказано також і номер реєстраційного номеру облікової картки платника податків.

Тому, на думку суду, позивачем не спростовано того, що перевізником відповідно до ТТН № 7815 від 27.07.2023 є саме ФОП ОСОБА_1 .

Відтак позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то, в силу приписів ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 72-77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (01135 м. Київ пр. Перемоги 14; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.П. Качур