Ухвала суду № 121621896, 16.09.2024, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/2207/24

1-кс/189/164/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

16.09.2024 року смт. Покровське

Слідча суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції), захисника ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції), підозрюваного ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покровське клопотання слідчого СВ відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041540000479, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області, українцю, громадянину України, має середньо-спеціальну освіту, одружений, на утриманні має малолітніх дітей сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в посаді водія військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимий: 08.02.2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, вирок набрав законної сили 11.03.2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

16.09.2024 року до Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041540000479, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2024 року за ознаками за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286-1 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .

Клопотання обґрунтованонаступним.Солдат ОСОБА_5 ,підозрюється утому,що він,будучи військовослужбовцемвійськової службиза призовомпід час мобілізації,на особливийперіод, в посаді водія 1 автомобільного відділення 2автомобільного взводу роти логістики військової частини НОМЕР_1 ,15вересня 2024року близько00години 10хвилин,перебуваючи встані алкогольногосп`яніння (1,57‰), чим заздалегідь позбавив себе можливості об`єктивно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним транспортним засобом - автомобілем «Nissan Terrano», реєстраційний номер НОМЕР_2 ,який згідносвідоцтва прореєстрацію транспортногозасобу належить ОСОБА_9 ,в темнийчас доби,без наявногоелектроосвітлення проїзної частини, здійснював рух по сухому асфальтованому покриттю проїзної частини автодороги по АДРЕСА_2 , яка має по одній смузі для руху у кожному напрямку,які розділенідорожньою розміткоюзгідно (1.1)Правил дорожньогоруху України,рухаючись збоку с.Левадне унапрямку с.Катеринівка Синельниківськогорайону Дніпропетровськоїобласті,перевозячи напередньому пасажирськомусидінні ОСОБА_10 ,в порушення ст.ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.14 Закону України «Про дорожній рух», п.п. 1.3., 1.5., 2.3. б), 2.9. а) та 12.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, відповідно до яких: п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б)бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п. 2.9. «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;»; п. 12.1: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

проявляючи кримінально протиправну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно небезпечних наслідків, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, на ділянці автодороги по АДРЕСА_2 , не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість, внаслідок чого, втратив контроль над керуванням автомобіля «Nissan Terrano», реєстраційний номер НОМЕР_2 на закругленні проїзної частини праворуч, продовжив свій рухпрямо тадопустив перекиданнятранспортного засобу, внаслідок чого пасажир ОСОБА_10 , отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів кісток тазу, черезвертельного перелому стегнової кістки зліва, розриву сечового міхура, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння, після чого зник з місця події. Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому злочинів повністю підтверджується наступними доказами: протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , тестом на алкоголь №3093 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, в тому числі вилученими у встановлений законом спосіб речовими доказами. Відповідно довимог п.4ч.1ст.184КПК України,під часдосудового слідствавстановлено наявністьризиків,передбачених уп.1,3,4, 5ч.1ст.177КПК України,і вобґрунтування застосуваннязапобіжного заходущодо ОСОБА_5 покладається необхідністьпопередження спробампереховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати проведенню досудового розслідування, вчинити іншекримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам застосуванням більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. В судовому засіданні слідчий ОСОБА_6 повністю підтримав обставини, викладені в клопотанні та просить його задовольнити. Прокурор ОСОБА_3 повністю підтримав клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 . Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти даного клопотання, зазначив, що повинен допомагати потерпілому. Захисник ОСОБА_4 заперечував проти поданого клопотання та просив застосувати до ОСОБА_5 цілодобовий домашній арешт. Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Так, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи. Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного кримінального правопорушення; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила кримінальне правопорушення; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством. 15.09.2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286-1 КК України. Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, слідча суддя перевіряючи обґрунтованість підозри враховує дані які вказують на обґрунтовану підозру, та які містяться у долучених матеріалах клопотання, а саме копіями: протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , тестом на алкоголь №3093 та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності Водночас, враховуючи, положення ч. 5ст. 9 КПК України, а саме, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ), слідчийсуддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин. Тобто, органом досудового розслідування в судовому засіданні доведена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2ст. 286-1 ККУкраїни. У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлених слідчим, прокурором, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватись від органів досудового слідства та/або суду;

- незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Оцінюючи ризик попередження спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до восьми років, в результаті вчиненого злочину наступили виключно тяжкі наслідки, дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_5 скоїв у стані алкогольного сп`яніння. Так, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, підозрюваний ОСОБА_5 усвідомлює невідворотність покарання за вчинене кримінальне правопорушення та з метою уникнення відповідальності може переховуватись від досудового розслідування та суду. До того ж, ОСОБА_5 є військовослужбовцем та може переховуватись в районі ведення бойових дій, або виїхати за межі України через окуповані території. Крім того, після вчинення даного злочину ОСОБА_5 покинув місце скоєння ДТП, до органів поліції добровільно не з`явився.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким у подальшому ОСОБА_5 може незаконновпливати насвідків,потерпілого таекспертів уцьому жкримінальному провадженні,так яксвідки своїмипоказами,а експертивисновками експертиз,фактично доводитимутьвину ОСОБА_5 ,а отжепідозрюваний моженезаконно впливатишляхом підбурювання,вмовляння чизалякування насвідків,потерпілого таекспертів укримінальному провадженні,що усвою чергузашкодить вирішеннюзавдань кримінальногосудочинства,та перешкоджатимеефективному,повному,всебічному танеупередженому розслідуванню. Разом з тим, в ході розгляду клопотання ОСОБА_5 зазначив, що потерпілий ОСОБА_10 та свідок ОСОБА_12 є його друзями, проживають по одній вулиці з його тимчасовим місцем перебування, а тому слідчий суддя вважає, що через підбурювання, вмовляння чи залякування підозрюваний зможе впливати на них.

Крім цього, щодо наявності ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_5 перешкоджати кримінальному провадженню, свідчить те, що ОСОБА_5 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка систематично здійснює виїзди в зону бойових дій, він матиме можливість не прибувати, або не своєчасно прибувати за викликом слідчого або прокурора для проведення необхідних слідчих (розшукових) дій, в зв`язку з чим підозрюваний може перешкоджати проведенню досудового розслідування у розумні строки. Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, оскільки спеціального права права керування транспортними засобами, не позбавлявся, а тому може в черговий раз сісти за кермо в стані алкогольного сп`яніння та вчинити дорожньо-транспортну пригоду. Окрім зазначеного, під важелем понесення відповідальності ОСОБА_5 , будучи діючим військовослужбовцем, якщо останньому буде обрано інший запобіжний захід, може самовільно залишити місце служби та взагалі територію України, що в свою чергу утворить самостійний склад злочину, передбачений ст.408 КК України (дезертирство). Разом з тим, ОСОБА_5 раніше судимий - 08.02.2024 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, вирок набрав законної сили 11.03.2024 року, та вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку. Враховуючи викладені обставини та встановлені слідчим суддею ризики і характеризуючі обставини, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства. При цьому, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, застосування іншого більш, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, на думку слідчого судді є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючих матеріалів стосовно підозрюваного. Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. На підставі вищевикладеного, встановивши наявність обґрунтованої підозри, враховуючи те, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_5 було затримано 15.09.2024 року 06 год.30 хв. Крім того, нормами частини 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні за певних обставин та умов, які не знайшли свого підтвердження у справі під час розгляду даного клопотання, а тому в даному випадку підозрюваному слід визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Слідчим суддею встановлено, що до підозрюваного ОСОБА_5 раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2024 року та ОСОБА_5 було внесено заставу у розмірі 60560 грн. На підставі положень ч. 4 ст. 183 КПК України слідча суддя при обранні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачає підстави для визначення щодо нього застави як альтернативного запобіжного заходу у максимальному розмірі з урахуванням вищевказаних обставин.

Разом з тим, як встановлено під час розгляду клопотання, ОСОБА_5 є військовослужбовцем.

Відповідно дост. 55 Кримінально-виконавчого кодексу України(даліКВК України) військовослужбовці, засуджені до арешту, відбувають покарання на гауптвахті.

На військовослужбовців, засуджених до арешту, поширюється дія вимогКВК УкраїнитаДодатку 12Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України. Так, військовослужбовців, до яких обрано запобіжний захід тримання під вартою, засуджених судом до арешту та заарештованих, відправляють на гауптвахту на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, слідча суддя вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024041540000479, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 -запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 13.11.2024 року до 06 год. 30 хв. включно, з утриманням на гауптвахті.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242240 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172). Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави до 13.11.2024 року наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому дислокується військова частина у якій він проходить військову службу, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених суддею, у разі внесення застави визначити два місяця з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі гауптвахти.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченомуст.199 КПК України.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до гауптвахти.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали проголошено 16.09.2024 року о 16.00 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1