Рішення № 121620627, 16.09.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2432/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків (адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд.11) до Фізичної особи-підприємця Каліби Вячеслава Валерійовича, м.Харків (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення 219079,25 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

12.07.2024 року позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Каліби Вячеслава Валерійовича про стягнення 219079,25 грн заборгованості, з яких: заборгованість за невиконання зобов`язань за договором №15172 від 01.01.2019 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді в сумі 1380,66грн., за період: грудень 2021; заборгованість за невиконання зобов`язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 179234,01 грн., за період: грудень 2021; січень 2022; лютий 2022; березень 2022; квітень 2022; листопад 2022; січень 2023; лютий 2023; березень 2023; квітень 2023; заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за в сумі 282,52 грн. за період: грудень 2021 квітень 2023; пеня за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 2297,52 грн. за період: 18.05.2023 04.04.2024; 3% річних за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 8088,52 грн. за період: 28.02.2022 04.04.2024; інфляційні за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 26560,82 грн. за період: 28.02.2022 04.04.2024; заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 1235,20 грн. за період: липень 2022 - квітень 2023.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.07.2024 року відкрито провадження у справі №922/2432/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

31.07.2024 року відповідач надав до суду заяву (вх.№19279), в якій визнає позовні вимоги в частині основного боргу, та просить суд відмовити в задоволенні решти позову, а саме в стягненні пені за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 2297,52 грн, 3% річних за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 8088,52 грн, інфляційних за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 26560,82 грн. Крім того, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення по справі №922/2432/24 на 12 місяців за графіком зазначеним в заяві. Також просить повернути позивачу 50% судового збору з державного бюджету, в зв`язку із визнанням позовну відповідачем.

08.08.2024 року позивач надав до суду заяву (вх.№19992), в якій не погоджується з доводами відповідача.

Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

01.01.2019 року між КП «Харківські теплові мережі» (далі Позивач) та фізичною особою-підприємцем Калібою В.В. (далі Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 15172 (далі Договір-1).

Відповідно до п. 1.1. Договору-1 Позивач бере на себе зобов`язання постачати Відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах за адресою: м. Харків, вул. Свистуна, 16 (додаток № 4 до Договору-1), а Відповідач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія постачається в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води (п. 2.1. Договору-1).

Розрахунковим періодом є календарний місяць згідно з п. 6.3. Договору-1.

Пунктом 6.4. Договору-1 Сторони погодили, що Відповідач здійснює остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію до 28-го числа поточного місяця.

Згідно з п. 10.1., п. 10.4. Договору-1 цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2024. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Факт споживання Відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення за вищевказаною адресою підтверджуються актами про підключення опалення на початку опалювального сезону 2020-2021 та про відключення опалення наприкінці зазначених опалювальних сезонів.

Як зазначає позивач, по особовому рахунку Відповідача (17000- 8756) обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення за Договором-1 в сумі 1380,66 грн., яка утворилася за період: грудень 2021.

Позивач також зазначає, що на підставі ч. 5 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги, Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022) та Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1023), на офіційному сайті КП «Харківські теплові мережі» (далі Позивач) www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Договір-2). Договір-2 є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021. Договір-2 укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.

Згідно зі ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором складається з: плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Оскільки нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Свистуна, 16 розташоване в житловому будинку, починаючи з 01.12.2021 надання послуги з постачання теплової енергії Відповідачу за цією адресою здійснюється на підставі Договору-2. Проведення нарахувань виконуються згідно з Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830.

Відповідно до п. 4 Договору-2 фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Тобто, факт отримання Відповідачем послуги з постачання теплової енергії у опалювальних періодах: 2021-2022; 2022-2023 є фактом приєднання Відповідача до умов Договору-2 (акцептування договору).

Факт отримання теплової енергії підтверджується актами про підключення опалення на початку опалюваних сезонів, та відключення наприкінці опалюваних сезонів.

Відповідно до п. 5 Договору-2 виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 32 Договору-2 плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Відповідно до п. 30 Договору-2 споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, плати за абонентське обслуговування.

Згідно з п. 45. Договору-2 у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до положень п. 51 Договору-2 він набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Як зазначає позивач, по особовому рахунку Відповідача (17001-8756) обліковується заборгованість по Договору-2 в сумі 216463,39 грн., де: заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення в сумі 179234,01 грн., яка утворилася за період: грудень 2021; січень 2022; лютий 2022; березень 2022; квітень 2022; листопад 2022; січень 2023; лютий 2023; березень 2023; квітень 2023; абонентська плата за спожиту теплову енергію в сумі 282,52 грн., яка утворилася за період: грудень 2021 квітень 2023; пеня в сумі 2 297,52 грн. за період: 18.05.2023 04.04.2024; інфляційні втрати в сумі 26560,82 грн. за період: 28.02.2022 04.04.2024; 3% річних в сумі 8 088,52 грн. за період: 28.02.2022 04.04.2024.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури, які в повному обсязі сплачені не були.

Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем свої зобов`язань за договором, позивачем нарахована відповідачу пеня в сумі 2297,52 грн. за період: 18.05.2023 04.04.2024, інфляційні втрати в сумі 26560,82 грн. за період: 28.02.2023 04.04.2024 та 3% річних в сумі 8088,52 грн. за період: 28.02.2023 04.04.2024.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (Договір-3), який укладається з урахуванням ст.ст. 11, 633, 634, 641, 642 ЦК України та опублікований на офіційному сайті Позивача в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01.06.2022.

Згідно з п.30 Договору-3 цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Відповідно до п. 4 Договору-3 фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору), є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.

Згідно з п. 5 Договору-3 виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.

Відповідно до п. 6 Договору-3 технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.

Згідно з п. 13 Договору-3 розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Як зазначає позивач, по особовому рахунку Відповідача (17001-8756) обліковується заборгованість по Договору-3 за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання в сумі 1 235,20 грн., яка утворилася за період: липень 2022 - квітень 2023.

Відповідачу направлялися рахунки-фактури, які сплачені не були.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 15172, Індивідуальним договором та Публічним договором, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 219079,25 грн.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до матеріалів справи та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулює Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі статтею 1 вказаного Закону комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

За приписами статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором, який є публічним договором приєднання, складається з: плати за послуги, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначено відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1-3 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Відповідно до визначень термінів, які містяться в ст.1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Постачання теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул.Свистуна, 16 розташоване в житловому будинку, який оснащений централізованою системою теплопостачання, яке забезпечується КП Харківські теплові мережі. Мережа системи теплопостачання нежитлових приміщень відповідача є невід`ємною частиною централізованої системи теплопостачання житлового будинку в цілому.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів (чч.6, 7 ст. 276 ГК України).

За змістом ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до обов`язків споживача належить, зокрема, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі Договору №15172 по особовому рахунку Відповідача (17000-8756) обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію на потреби опалення за Договором-1 в сумі 1380,66 грн, яка утворилася за період: грудень 2021.

Факт споживання Відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщення за вищевказаною адресою підтверджуються актами про підключення опалення на початку опалювальних сезонів 2020-2021 та відключення опалення наприкінці зазначених опалювальних сезонів.

Позивачем направлялися рахунки-фактури відповідачу, які в повному обсязі сплачені не були.

Також між позивачем та відповідачем був укладений Індивідуальний договір (далі - договір-2), який є публічним договором приєднання, що встановлюють порядок та умови надання відповідних житлово-комунальних послуг (постачання теплової енергії), вказаний договір відповідає вимогам чинного законодавства України. При цьому, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому, з огляду на положення статті 629 ЦК України, зазначений договір є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач належним чином виконав зобов`язання за вказаним Договором та надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії в опалювальні сезони 2020-2021, 2021-2022, 2022-2023 років.

Cтаттею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Відповідно до п.32 індивідуального договору плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу направлялися рахунки-фактури за абонентську плату.

Відповідач свої зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг належним чином не виконав, виставлені позивачем рахунки на оплату за надані послуги у порядку та строки, передбачені вищезазначеними договорами, не оплатив.

Докази звернення відповідача до виконавця (позивача) щодо неналежного надання послуг з теплопостачання в матеріалах справи відсутні.

Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованості, станом на момент подання даної позовної заяви до суду по особовим рахунком відповідача обліковується заборгованість у загальному розмірі 217844,05 грн, що складається з:

- 1380,66 грн - вартість спожитої теплової енергії за договором про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді за період грудень 2021;

- 179234,01 - за невиконання зобов`язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період: грудень 2021; січень 2022; лютий 2022; березень 2022; квітень 2022; жовтень 2022; листопад 2022; грудень 2022; січень 2023; лютий 2023; березень 2023; квітень 2023;

- 282,52 грн - за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період: грудень 2021 квітень 2023.

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд встановив, що вони є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та умовам Договорів, у зв`язку із чим суд визнає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не надано доказів, які б могли спростувати наявність у нього заборгованості перед позивачем за укладеними Договорами на загальну суму 217844,05 грн.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав суму основного боргу.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору №13459, Індивідуальних договорів-1, 2, та діючого законодавства та враховуючи визнання відповідачем суми основного боргу, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 217844,05 грн, з яких:

- 1380,66 грн - вартість спожитої теплової енергії за договором про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді за період грудень 2021;

- 179234,01 - за невиконання зобов`язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період: грудень 2021; січень 2022; лютий 2022; березень 2022; квітень 2022; жовтень 2022; листопад 2022; грудень 2022; січень 2023; лютий 2023; березень 2023; квітень 2023;

- 282,52 грн - за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період: грудень 2021 квітень 2023.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості за публічним договором за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором від 01.07.2022 суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для систем опалення виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; ліквідацію наслідків аварії.

Відповідно до вимог ст.24 Закону України "Про теплопостачання", п.40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, споживач зобов`язаний забезпечувати належний стан обслуговування та безпечну експлуатацію власної системи теплоспоживання; у міжопалювальний період виконувати обов`язкові обсяги робіт з підготовки до опалювального періоду та оформити акт про готовність об`єкта до опалювального періоду.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №219 від 15.08.2018 затверджено Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 11.08.2021 року №197) (надалі - Наказ).

Порядок поширюється на управителів або інших осіб, уповноважених співвласниками багатоквартирного будинку на виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, а також виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення з ними споживачами індивідуальних договорів про надання такої послуги з використанням та обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж.

Обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації (п.4.Наказу).

Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками) (п.5.Наказу).

Виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи (п.6.Наказу).

Технічне обслуговування складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку (п.7.Наказу).

Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, що спрямовані на систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей інженерного обладнання. Поточний ремонт має проводитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію в періодах між капітальним ремонтом (п.8.Наказу).

З 01.07.2022 технічне обслуговування систем гарячого водопостачання та технічне обслуговування систем центрального опалення, згідно з постановами №1023 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 та №1022 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, здійснюється виконавцем послуг - Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі".

Разом з цим, з 01.07.2022 набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, який опубліковано на офіційному сайті КП "Харківські теплові мережі" в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua 01 червня 2022 року.

Відповідно до положень пункту 30 договору цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

Згідно з п.4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема шляхом оплати рахунка, отриманого від виконавця послуги, або фактичного отримання послуги.

Факт отримання відповідачем послуг з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку за адресою об`єкту теплопостачання: м.Харків, просп.Олександрівський, 73, підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону 2022-2023 років будинку, розташованого за адресою: м.Харків, вул.Свистуна,16, а також актом готовності до опалювального сезону 2023-2024.

Вищезазначені акти підписано та скріплено печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку.

Відповідно до п.5 Договору виконавець зобов`язується надати споживачу послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем теплопостачання, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги затвердженою вартістю в строки та умови зазначені цим Договором.

Відповідно до п. 6 Договору-3 технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання проводиться відповідно до переліку адрес будинків, зазначених у Додатку 1, та включає комплекс робіт, які визначені на підставі Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76, Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 № 150.

Згідно з п.11 Договору вартість послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання складає 0,818 грн за 1кв.м опалювальної площі.

Відповідно до пунктів 12-15 вказаного договору вартість послуги з поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання у разі його здійснення обраховується за окремим кошторисом по кожному багатоквартирному будинку та зазначається у рахунку пропорційно опалювальній площі квартири споживача.

Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем Виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для плати завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Плата за послугу включається до єдиного рахунку на оплату послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у разі наявності).

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за отримані послуги.

Як свідчать матеріали справи, позивачем направлялися відповідачу рахунки-фактури за послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду за період з липня 2022 року по квітень 2023 року.

Відповідно до особового рахунку відповідача №17001-8756 заборгованість за обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з липня 2022 року по квітень 2023 року становить 1235,20 грн.

З огляду на зазначене, позивачем належним чином доведено факт надання послуг відповідачу з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання у період з липня 2022 року по квітень 2023 року.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з п.19.2. публічного договору з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності, споживач зобов`язаний оплачувати надані йому послуги/виконані роботи, на умовах та у строки встановлені публічним договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі з підстав, установлених договором або законом. Тобто припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Проте відповідач доказів оплати технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання за вказаний період не надав.

Крім того, у відзиві на позовну заяву визнав позов в частині стягнення суми основного боргу.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги вищезазначених норм чинного законодавства, а також враховуючи, що відповідач не надав доказів оплати технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з липня 2022 року по квітень 2023 року, враховуючи визнання позову в частині основного боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги КП "Харківські теплові мережі" про стягнення з відповідача вартості технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором від 01.07.2022 за період з липня 2022 року по квітень 2023 року у розмірі 1235,20 грн є обґрунтованими та підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку з простроченням відповідачем грошового зобов`язання, позивачем також нараховано інфляційні втрати в сумі 26560,82 грн, 3% річних в сумі 8088,52 грн, пеня в сумі 2297,52 грн.

Щодо 3% річних та інфляційних.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані 8088,52 грн - 3% річних та 26560,82 грн - інфляційних.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку про їх арифметичну вірність та відповідність вимогам чинного законодавства України, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення 8088,52 грн 3% річних та 26560,82 грн інфляційних підлягають задоволенню.

Щодо пені суд зазначає наступне.

Відповідно до статей 610, ч.1 ст.612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивачем заявлено до стягнення 2297,52 грн пені за несплату боргу за квітень 2023 у розмірі 6821,70 грн.

Позивачем в позовній заяві та детальному розрахунку пені (а.с.64) визначений період нарахування пені з 18.05.2023 по 04.04.2024.

Дослідивши розрахунок пені, суд встановив, що пеня розрахована невірно, з огляду на наступне.

Відповідно до п.34 Договору-1 споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно з п. 44. Договору-1 сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.

Відповідно до п. 45 Договору-1 у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу

Як зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 року у справі №911/19/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Дослідивши матеріали справи, а саме розрахунок позивача (а.с.64), з урахуванням умов договору та вимог законодавства, та враховуючи визначений позивачем початок нарахування пені з 18.05.2023 року, судом встановлено, що позивачем невірно визначений період нарахування пені, з огляду на наступне.

Як вказує сам позивач в розрахунку, період утворення боргу - квітень 2023.

Враховуючи п.34 Договору-1, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Отже кінцевий строк сплати боргу за квітень 2023 є - 31.05.2023 року.

Таким чином, нарахування пені має починатися з наступного дня, від дня коли зобов`язання повинно було бути виконано, а саме - з 01.06.2023.

Отже вірним початком нарахування пені є з 01.06.2023.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умови договору не містять нарахування пені більш ніж 6 місяців.

Отже граничний строк нарахування пені є 01.12.2023 року.

Згідно з ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.45 Договору-1 у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Однак, позивач нараховує пеню за подвійною ставкою НБУ, що перевищує визначений у договорі розмір пені.

Таким чином, здійснивши перерахунок пені, відповідно до норм законодавства та умов договору, визначивши вірний початок та кінцевий період нарахування (з 01.06.2023 по 01.12.2023), з урахуванням визначеного договором розміру пені (0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення), суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 125,52 грн пені.

В частині стягнення 2172,00 грн пені суд відмовляє, у зв`язку з невірним розрахунком.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували наведені у позові обставини та не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд визнає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та не спростованими відповідачем.

Однак, з урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 2172,00 грн пені, позов підлягає частковому задоволенню.

З приводу заперечень відповідача щодо неправомірності нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних під час дії воєнного стану суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" унормовано, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Суд зазначає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" регламентує заборону нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги саме населенням. В даній справі відповідач виступає як господарюючий суб`єкт - фізична особа - підприємець, який є споживачем послуг за договором в об`єкті нерухомого майна комерційного призначення, отже не є населенням в розумінні вказаного нормативно-правового акту.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дія постанови Кабінету Міністрів України №206 від 05.03.2022 не поширюється на правовідносини у даній справі, отже, вказані заперечення відповідача судом відхиляються.

Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити та розстрочити виконання рішення.

Згідно з ч.3 ст.331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2)стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4 ст.331 ГПК України).

В обґрунтування заяви відповідач посилається на своє скрутне фінансове становище та введення воєнного стану в Україні.

Проте, відповідачем не надано до суду в підтвердження свого скрутного фінансового становища відповідного балансу та довідки про показники фінансового стану підприємства.

Окрім того, суд зазначає, що відповідач сам несе економічну відповідальність за свої дії та ризики, а розстрочення виконання судового рішення на рік суттєво зачіпає інтереси позивача - Харківських теплових мереж.

З огляду на вищевикладене, суд дійщов висновку про необґрунтованість заяви відповідача про розстрочення виконання рішення та відсутність підстав для її задоволення.

При цьому, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до позивача з пропозицією добровільного виконання рішення суду шляхом укладання мирової угоди на стадії виконання, якою можливо було б встановити умови розстрочення виконання рішення у справі.

Крім того, відповідач в своїй заяві (вх.№19279 від 31.07.2024), посилаючись на ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір", просить повернути з державного бюджету 50% судового збору, у зв`язку з тим, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 182132,39 грн, в іншій частині позовні вимоги не визнав в сумі 36946,86 грн.

Щодо повернення 50% судового збору.

Відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 182132,39 грн, в іншій частині позовні вимоги не визнавав.

Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% сплаченого при поданні позову судового збору.

Згідно з положеннями ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи те, що відповідачем позовні вимоги в повному обсязі не визнані, суд не вбачає підстав для повернення судового збору позивачу в розмірі 50% з державного бюджету.

Отже, вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи часткову відмову в позові, судовий збір в розмірі 2602,89 грн покладається на відповідача, з вини якого виник спір, решта покладається на позивача, у зв`язку з частковою відмовою в позові.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19,124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 76-80, 86, 129, 238, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Каліби Вячеслава Валерійовича (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, м. Харків, вул.Мефодіївська, 11; код ЄДРПОУ 31557119; на р/р НОМЕР_2 в Філії Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», МВФ 351823) заборгованість в сумі 216907,25 грн з яких:

- заборгованість за невиконання зобов`язань за договором № 15172 від 01.01.2019 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді в сумі 1380,66 грн за період: грудень 2021;

- заборгованість за невиконання зобов`язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 179234,01 грн за період: грудень 2021; січень 2022; лютий 2022; березень 2022; квітень 2022; листопад 2022; січень 2023; лютий 2023; березень 2023; квітень 2023;

- заборгованість за абонентську плату за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за в сумі 282,52 грн за період: грудень 2021 квітень 2023;

- пеня за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 125,52 грн за період: 01.06.2023 01.12.2023;

- 3% річних за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 8088,52 грн за період: 28.02.2022 04.04.2024;

- інфляційні за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 26560,82 грн за період: 28.02.2022 04.04.2024;

- заборгованість за технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за публічним договором з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності в сумі 1235,20 грн. за період: липень 2022 - квітень 2023,

крім того, 2602,89 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "16" вересня 2024 р.

СуддяК.В. Аріт