Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 459/340/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 вересня 2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
за участю секретаря Калиш В.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Сокалі , цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся в суд та просить стягнути з відповідачки 99208,51грн. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
Свої вимоги мотивує наступним.
03.02.2020р. відповідач отримала в АТ «Альфа-Банк» кредит в сумі 29397,34грн.
Відповідач не виконав своїх зобов`язань та не повернув суми кредиту і відсотків за договором, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.
АТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Коллект Центр» права вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
У випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми (частина перша статті 1047 ЦК України).
Згідно частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З оферти №500826991 від 03.02.2020р., паспорта споживчого кредиту, графіка платежів, меморіального ордера від 04.02.2020р. встановлено, що АТ «Альфа-Банк» відповідачці надано кредит на суму 29397,34грн. на реквізити банківської карти, вказаної клієнтом, на строк 48 місяців зі сплатою відсотків у розмірі 63% за кожен день користування кредитом.
Згідно договору №2 від 17.05.2021р., договору №18-05/21 від 18.05.2021р., договору №10-01-23 від 10.01.2023р., акту приймання-передачі, платіжних доручень, додатків до договорів, витягу з додатку, реє сру боржників, статуту, витягу з реєстру боржників, витягу з Єдиного державного реєстру, свідоцтва, АТ «Альфа-Банк» передало ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №500826991 від 03.02.2020р., заборгованість за яким складає 50193,09грн., яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням в сумі 29397,34грн., заборгованості за відсотками в сумі 20795,75грн.
Надалі ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» передало ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №500826991 від 03.02.2020р., заборгованість за яким складає 80738,93рн., яка складається з: заборгованості за основним зобов`язанням в сумі 29397,34грн., заборгованості за відсотками в сумі 51341,59грн.
Згідно виписки з особового рахунку, станом на 16.01.2024р. заборгованість відповідача на вказану дату за кредитним договором складає 24350,50грн., яка складається з: заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 6200грн., заборгованості за простроченими відсотками в сумі 17716,50грн., комісії в сумі 434грн.
Враховуючи доведеність наявними в справі належними та допустимими доказами факту укладення із відповідачкою кредитного договору та беручи до уваги факт невиконання останньою обов`язків по поверненню сум позики, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки отриманої позики та відсотків за користування кредитними коштами.
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі відмови в позові - на позивача.
За таких підстав, з відповідачки на користь позивача слід стягнути сплачену при поданні позову суму судового збору.
Згідно ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначена правова позиція викладена зокрема у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц, від 09.06.2020р. у справі №466/9758/16-ц.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.
Стороною позивача суду надано договір №02-01/2023 від 02.01.2023прайс-лсит вартості послуг, платіжну інструкцію, заявку про надання юридичної допомоги №298 від 02.01.2024р., витяг з акту від 08.01.2024р. відповідно до яких, витрати на правову допомогу складають 17000грн. та складаються з: 3000грн. за надання консультації з віивченням документів; 4000грн. за підготовку пропозицій; 10000грн. за складання позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що 5000грн. буде співмірною сумою зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.
Керуючись ст.ст.12, 81, 263-265 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №500826991 від 03.02.2020р. в розмірі 99208 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті вісім)грн. 51коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. судового збору та 5000 (п`ять тисяч) грн. витрат на правову допомогу.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ:44276926, місцезнаходження: вул.Мечнікова,3, офіс 306, м.Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий: М. Я. Адамович
Судове рішення № 121611922, Сокальський районний суд Львівської області було прийнято 16.09.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 459/340/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: