Ухвала суду № 121611765, 16.09.2024, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/7143/24

УХВАЛА

16 вересня 2024 року Залізничний районний суд м. Львова у складі судді Постигач О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь недоплачене страхове відшкодування в розмірі 1000081,99 грн та судові витрати.

Суд, вивчивши матеріали заяви дійшов висновку, що зазначена заява підлягає передачі за підсудністю виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Позивачка звернулася до Залізничного районного суду м. Львова посилаючись на ч. 5 ст. 28 ЦПК України, згідно якої позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Згідно з п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.

Пунктом 2 вищевказаної Постанови передбачено, що до відносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживача», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів страхування.

Однак, з урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011р. у справі № 1-26/2011р. Верховний Суд України в Узагальненнях судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів висловив позицію про те, що оскільки діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця, що містяться в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», то у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються Законом «Про захист прав споживачів» в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Цей висновок стосується й договорів майнового страхування, де страхувальниками є фізичні особи, а відносини спрямовані на захист особистих майнових інтересів страхувальника або іншої особи, що визначена у договорі, шляхом задоволення майнової потреби страхувальника, яка виникає або може виникнути після настання певних подій.

Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи №212/1101/18 у постанові від 17.04.2019 року, зазначив, що положення щодо відповідальності страховика, закріплені в Законі України «Про страхування» та главі 67 ЦК України, є спеціальними нормами права, а в Законі України «Про захист прав споживачів» загальними.

Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. У ст. 4 цього Закону зазначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Метою страхування при укладенні договору майнового страхування є погашення за рахунок страховика ризику майнової відповідальності перед іншими особами чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.

Отже, аналіз наведених норм свідчить, що відносини, які виникають з майнового страхування, не підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів» і положення цього Закону не застосовуються до відносин майнового страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення позивачки ОСОБА_1 з даним позовом є неналежне виконання зобов`язань за договором страхування, а не порушення відповідачем ПАТ «СК «Уніка» Закону України «Про захист прав споживача».

Отже, в даному випадку предметом спору є не якість страхових послуг, а права та обов`язки сторін згідно умов договору страхування та виконання зобов`язань за договором страхування від 01.03.2023, а саме стягнення недоплаченого страхового відшкодування, тому, правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не є захистом прав споживача.

Як встановленосудом,відповідач ПАТ «СК «Уніка» знаходиться заадресою:м.Київ,вул.Олени Теліги,буд.6,корп.4,що перебуває за межами територіальної юрисдикції Залізничного районного суду м. Львова.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3ст. 31 ЦПК Українисуд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншому суду здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Згідно з ч. 1, 2ст. 32 ЦПК Україниспори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Таким чином, враховуючи вищевказані положення законодавства, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід передати на розгляд у Шевченківський районний суд м. Києва.

Керуючись ст.27, 31-32, 260-261 ЦПК України, суд -

постановив:

Позовну заявуОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення недоплаченого страхового відшкодування передати за підсудністю до Шевченківського районного суд м. Києва (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31А).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.

Суддя: Постигач О.Б.