Рішення № 12161037, 08.09.2010, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 2-1719/2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

8 вересня 2010 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: Горейко М. Д.

секретаря: Гаврилюк Н.Я.

за участю представника позивача по довіреності від 25.01.2010 року за №90 Рокетської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приват Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави та стягнення судових витрат, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №176К від 03.06.2008 року в сумі 120 786 грн., посилаючись на те, що 03.06.2008 року відповідач ОСОБА_2 отримав в позивача кредит в розмірі 126 000 грн. з терміном погашення до 03 червня 2013 року зі сплатою 20% річних за час фактичного користування кредитом та зобовязався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 31.07.2009 року за відповідачем наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в сумі 120 786 грн., а саме заборгованість за кредитом в розмірі 109 823 грн. 39 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 4890 грн. 70 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 82 грн. 10 коп., штраф (фіксована частина) в розмірі 250 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 5739 грн. 81 коп. Умовами договору встановлено, що внаслідок порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. ОСОБА_3, як майновий поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором своїм майном, яке він надав у забезпечення виконання такого зобов'язання.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується їх підписами на повідомленнях про вручення поштових відправлень. Причину неявки суд не повідомили.

З урахуванням думки представника позивача про можливість розгляду справи у відсутності відповідачів та положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого заставою, умовами якого передбачено право заставодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

03 червня 2008 року між ЗАТ КБ “Приват Банк" та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №176К (а. с. 5-6), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 126 000 та зобов'язався погасити кредит до 03.06.2013 року. Умовами п.4.1. кредитного договору (а. с. 6 ) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 20% річних за час фактичного користування кредитними коштами. При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту п.4.3 договору визначено, що позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

Згідно п. 4.4. кредитного договору ( а. с. 6 ) та п.1 додатку до кредитного договору (а.с. 7 ) відповідач зобов'язався повертати кредитні кошти та проценти за користування коштами щомісячно, вносячи їх відповідно до графіку погашення 10 числа кожного поточного місяця.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач систематично порушував строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 176К від 03.06.2008 року (а. с. 4).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Згідно п. 6.1 кредитного договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник (відповідач) зобов'язаний сплатити банку (позивачу) пеню у розмірі 0,2% від суми непогашеного платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п.6.6 у разі подання до суду при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобовязань, більш ніж на 120 днів, позичальник зобовязаний сплатити штраф у розмірі 250 грн.+5% від суми позову.

Згідно п.2.3.9 банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом, пені і штрафних санкцій при виникненні простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами чи іншими зобов'язаннями за цим договором.

За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 31.07.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 176К від 03.06.2008 року (а. с. 4), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 120 786 грн., а саме заборгованість за кредитом в розмірі 109 823 грн. 39 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 4890 грн. 70 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 82 грн. 10 коп., штраф (фіксована частина) в розмірі 250 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 5739 грн. 81 коп.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч.1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання даного кредитного договору від 03.06.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено договір застави рухомого майна (а.с. 8 - 9), відповідно до п.6 якого відповідач ОСОБА_3 передав у заставу ЗАТ КБ “Приват Банк" придбаний за рахунок кредиту транспортний засіб марки ЗИЛ 431412, 1989 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АТС №054482 від 24.05.2008 року, належить відповідачу ОСОБА_3.

Згідно п. 9 Договору застави оціночна вартість предметів застави в цілому встановлена за згодою сторін в сумі 145 530 грн. Відповідно до п.15.1 договору застави транспортного засобу у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).

Пунктом 15.7.1 Договору застави встановлено право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання терміну виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані. Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобовязання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб реалізації предмета застави встановлений ст. 591 ЦК України.

Відповідно до положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527 ч.1, 546 ч.1, 548 ч.1, 589, 590, 591, 611, 1050 ч.2, 1054 ч.2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приват Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави та стягнення судових витрат задоволити.

Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №176К від 03.06.2008 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк" та ОСОБА_2 станом на 08.09.2010 року в сумі 120 786 грн. на предмет застави транспортний засіб марки ЗИЛ 431412, 1989 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АТС №054482 від 24.05.2008 року, належить відповідачу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_4, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк", місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 1207 грн. 86 коп. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Горейко М. Д.