Ухвала суду № 121606851, 13.09.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у встановленні судового контролю за рішенням суду

13 вересня 2024 року Київ№ 320/10787/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцова Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.04.2019 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2022 №ВСЗ/1069;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення за відповідною (аналогічною) посадою, зазначених у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2022 №ВСЗ/1069.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у відмові у проведенні з 01.04.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2022 №ВСЗ/1069.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) виходячи з розміру грошового забезпечення відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2022 №ВСЗ/1069, починаючи з 01.04.2019, з урахуванням проведених раніше виплат.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року виправлено описку в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 в адміністративній справі №320/10787/22, зазначивши у тексті рішення правильний номер довідки «№ВСЗ/1070» замість «№ВСЗ/1069» не зачіпаючи при цьому суті судового рішення.

Представником позивача подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій заявник просить суд:

-встановити судовий контроль шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень ГУ ПФУ у м. Києві подати звіт про виконання судового рішення у справі №320/10787/22 від « 31» липня 2023 року, встановити відповідний строк для цього (7 робочих днів);

- постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі №320/10787/22, та направити її для виконання суб`єкту владних повноважень ГУ ПФУ у м. Києві.

Заява мотивована тим, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 у справі №320/10787/22 набрало законної сили 31.08.2023, проте станом на момент звернення до суду з названою заявою не виконане.

Розглянувши подану заяву, вивчивши доводи, наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, судовий контроль здійснюється судом, шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Згідно з ч. 8 ст. 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч.2-3 ст. 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд зазначає, що інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Таким чином, спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, яке залишається не виконаним.

При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення.

У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому ст. 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними постановах від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а, які є обов`язковими для врахування судом в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

При вирішенні поданої заяви суд звертає увагу на те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком прийнятого судового рішення. Суд також наголошує, що наведене є правом, а не обов`язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Суд зауважує, що до поданої заяви не надано доказів неможливості виконати рішення у процедурі виконавчого провадження, з наданих документів суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення суду, а тому відмовляє у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення.

Керуючись статтями 243, 248, 382 КАС України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

СуддяЯ.В. Горобцова