Рішення № 121603217, 12.09.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/10295/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/10295/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області в особі відділу примусового виконання рішень Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

27.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області в особі відділу примусового виконання рішень Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - ВПВР), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 01.08.2019, винесену в рамках виконавчого провадження №55060994.

Мотивуючи заявлені вимоги, позивач вказує на обставини порушення його прав у виконавчому провадженні №55060994 через безпідставне нарахування йому, як боржнику, виконавчого збору на суму заборгованості з огляду на факт добровільного виконання боржником зобов`язань зі сплати боргу на користь ПАТ "Дельта Банк" за виконавчим листом №2/756/11/15, виданим 31.08.2016 Оболонським районним судом м. Києва.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з цим позовом, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

11.09.2024 засобами електронного зв`язку у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача висловив свою незгоду із заявленим позовом. Пояснює, що постанова про стягнення виконавчого збору від 01.08.2019 на суму 135 639,44 грн винесена державним виконавцем у відповідності до вимог статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" за відсутності підстав для не стягнення такого збору (а.с. 17-19).

Розгляд справи здійснюється судом у письмовому провадженні з урахуванням особливостей розгляду, визначених ст. 287 КАС України, після отримання відзиву на позов.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

На виконанні у ВПВР перебувало виконавче провадження №55060994 щодо примусового виконання виконавчого листа №2/756/11/15, виданого 31.08.2016 Оболонським районним судом м. Києва, про стягнення зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (ЄДРПОУ 34047020) заборгованості у сумі 1356394,43 грн.

08.12.2017 державним виконавцем Октябрського ВДВС м. Полтава винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 20).

Як зазначив представник відповідача у відзиві, з метою виконання рішення суду на все рухоме та нерухоме майно боржника накладено арешт. У подальшому постановою заступника начальника ГТУЮ з питань ДВС начальника УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 28.03.2019 виконавче провадження передано на виконання до ВПВР в межах зведеного виконавчого провадження.

01.08.2019 до ВПВР від стягувача надійшла заява від 22.07.2019 про повернення виконавчого документу без подальшого виконання у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з чим постановою старшого державного виконавця (надалі - державний виконавець) від 01.08.2019 виконавчий лист №2/756/11/15, виданий 31.08.2016 Оболонським районним судом м. Києва, повернуто стягувачу (а.с. 21).

У зв`язку з цим державним виконавцем того ж дня в рамках виконавчого провадження №55060994 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 135639,44 грн (10% суми, що підлягає примусовому стягненню) (а.с. 22).

У подальшому постанову про стягнення виконавчого збору від 01.08.2019 ВП №55060994 звернуто до примусового виконання шляхом виведення в окреме провадження, про що державним виконавцем ВПВР винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.08.2019 ВП №59704438 (а.с. 27).

Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу боржника 06.08.2019, проте повернулася у зв`язку з неврученням з відміткою відділення поштового зв`язку 39 "за закінченням терміну зберігання та відсутністю адресата" (а.с. 28).

На момент звернення до суду з цим позовом виконавче провадження №55060994 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору ВП №55060994 від 01.08.2019 є відкритим та перебуває на виконанні у ВПВР.

Позивач вважає незаконним стягнення виконавчого збору у сумі 135639,44 грн, адже ця сума обчислена як 10% від суми, що підлягає примусовому стягненню, а не від суми, що фактично стягнута.

З цих підстав він звернувся до суду з цим позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанову від 01.08.2019 №55060994 про стягнення виконавчого збору.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд перш за все враховує обставини того, що постанову від 01.08.2019 №55060994 слід перевіряти на відповідність вимогам Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VIII), тобто закону, чинного на момент винесення спірної постанови, а саме - у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» №2475-VIII, який набрав чинності з 28.08.2018 (надалі - Закон №2475-VIII).

Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1404-VІІІ, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Процитованою нормою Закону №1404-VІІІ вказано на порядок виконання та правового регулювання саме "виконавчих дій", а не "виконавчого провадження".

Тож, з урахуванням пункту 7 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1404-VІІІ, кожна окрема виконавча дія та відповідно прийнята постанова державного виконавця в межах виконавчого провадження має вчинятися (прийматися) на підставі того нормативно-правового акта, під час дії якого вона була розпочата.

Спірну постанову у ВП 55060994 винесено 01.08.2019, тобто у період дії Закону №1404-VІІІ у редакції Закону №2475-VIII.

Так, Законом №2475-VIII у статті 27 Закону №1404-VІІІ у частині другій слова "фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом" замінено словами "підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів".

Таким чином, відповідно до статті 27 Закону №1404-VIII (в редакції Закону №2475-VIII) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Тобто, норми Закону №1404-VIII (у редакції Закону №2475-VIII) не встановлюють залежності між прийняттям постанови про стягнення виконавчого збору та обставинами вчинення державним виконавцем дій по здійсненню примусового стягнення з боржника в межах виконавчого провадження, оскільки законодавчо прямо визначається обов`язок державного виконавця прийняти постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження.

Більше того, на це вказує і та обставина, що розмір виконавчого збору законодавчо поставлений у залежність від суми, що підлягає примусовому стягненню, а не від суми, яка є фактично стягнутою в межах виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону №1404-VIII (у редакції Закону №2475-VIII), виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (ч. 9 ст. 27 Закону №1404-VIII).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону №1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено судом, 01.08.2019 до ВПВР надійшла заява ПАТ "Дельта Банк" від 22.07.2019 за вх. 942/19 про повернення виконавчого документа без виконання.

У зв`язку з цим державний виконавець ВПВР на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VІІІ 01.08.2019 виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с. 21).

В цей же день, 01.08.2019, державним виконавцем ВПВР винесено постанову ВП 55060994 про стягнення виконавчого збору у розмірі 135639,44 грн (а.с. 22).

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства прийнято наказ Міністерства юстиції України "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень" від 02.04.2012 №512/5.

За змістом пункту 8 розділу ІІІ Інструкції №512/5, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.

Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.

Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження.

Відтак, у випадках передбачених чинним законодавством, після повернення виконавчого документа або закриття виконавчого провадження, якщо виконавчий збір не було стягнуто, відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору є обов`язком, а не правом державного виконавця.

Наведений висновок узгоджується із позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 30.06.2021 у справі №460/2478/19, та був підтриманий у вже згаданій постанові Верховного Суду від 24.12.2021 у справі №640/4599/21, а також у постанові від 25.05.2023 у справі №420/1233/19.

Отже, стягнення виконавчого збору не залежить від здійснення державним виконавцем виконавчих дій в межах відповідного виконавчого провадження. Натомість, навіть за відсутності заходів з примусового виконання після завершення виконавчого провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", у державного виконавця наявний обов`язок винести постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 10% від суми стягнення за виконавчим документом.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18, оскільки там застосовано норми Закону України "Про виконавче провадження", які передбачали стягнення виконавчого збору у розмірі 10% суми, що фактично стягнута, тобто до внесення змін Законом України від 03.07.2018 №2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання".

Тож твердження позивача щодо протиправності постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №55060994 суд визнає необґрунтованими.

З огляду на все це суд визнає позов ОСОБА_1 безпідставним, у зв`язку з чим залишає такий без задоволення у повному обсязі.

За відсутності підстав для задоволення адміністративного позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат, яких позивач і не поніс, так як звільнений від сплати в силу закону як особа з інвалідністю 2 групи.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/10295/24 - залишити без задоволення.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області в особі відділу примусового виконання рішень Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ 43316700; вул. Героїв Пожежників, 13, м. Полтава, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун