Рішення № 121602575, 12.09.2024, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/34919/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 1798299-2408-1502 від 24.04.2023 року Головного управління ДПС в Одеській області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у податковому повідомленні-рішенні № 1798299-2408-1502 від 24.04.2023 Головним управлінням ДПС в Одеській області була вказана суму податкового зобов`язання за податковий період 2022 р. за платежем «податок на нерухоме майно, відмінне від земельного ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості» у розмірі 103516 грн 75 коп. В детальному розрахунку суми, що наведений у податковому повідомленні-рішенні № 1798299-2408-1502 від 24.04.2023в стовпчику 5 вказується інформація «Загальна площа об`єкта, кв.м.» та зазначено 805,30 кв.м. Разом з тим, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться об`єкт незавершеного будівництва, реєстраційний номер об`єкта 76351451106, дані про площу відсутні. Об`єкти незавершеного будівництва не визначені ПКУ як об`єкти оподаткування податком на нерухоме маймо, відмінне від земельної ділянки. База оподаткування, що застосована для визначення розміру податку у податковому повідомленні-рішенні № 1798299-2408-1502 від 24.04.2023 Головного управління ДПС в Одеській області, отримана відповідачем з порушенням вимог пп. 266.3.2. п. 266.3 статті 266 Податкового кодексу України. В свою чергу, недотримання відповідачем вимог щодо обчислення бази оподаткування, передбачених у пп. 266.3.2 п. 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, призвели до покладення на позивача неправомірного податкового зобов`язання.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 1798299-2408-1502 від 24.04.2023 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

У зв`язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 19.12.2023 вказаний позов було залишено без руху з надання позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.

Ухвалою від 08.01.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

23.01.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на фізичній особі ОСОБА_1 рахується житлова нерухомість (житловий будинок) за адресою: АДРЕСА_1 , площею 805,3 кв.м. У 2023 році базовим податковим (звітним) періодом (роком) для обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за належну власнику на праві власності нерухомість, є 2022 рік. За 2022 рік нарахування проводилось згідно рішення Ізмаїльської міської ради 18 сесії VІІ скликання від 11.01.2017 № 1885-VII п. 1.4 про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, прийнята ставка 1,5 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, за 1 квадратний метр бази оподаткування, тобто ставка за 2022 рік у гривнях складає (6500*1,5%=97,5 грн).

На підставі вищезазначеного, Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено розрахунок з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік та винесено ППР №№ 1798299-2408-1502 від 24.04.2023 про визначення суми податкового зобов`язання у розмірі 103516,75 грн, яке було скеровано платнику податків засобами поштового зв`язку та повернулось з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, 24.04.2023 Головним управління ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 1798299-2408-1502, відповідно до якого визначено суму податкового зобов`язання «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлової нерухомості» за 2022 рік у розмірі 103516,75 грн.

Відповідно до розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік, по об`єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 , податок нарахований на об`єкт за адресою АДРЕСА_1 , площею 805.30 кв.м.

Не погоджуючись із цим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

При вирішенні цього спору суд виходить з такого.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з положеннями підпунктів 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Судом з`ясовано, що 11.01.2017 Ізмаїльською міською радою прийнято рішення №1885-VІІ «Про встановлення на 2017 рік ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яким встановлено з 01.01.2017 на території Ізмаїльської міської ради наступні ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб в залежності від типів таких об`єктів нерухомості (без врахування місця розташування (зональності)): для об`єктів житлової нерухомості усіх типів, крім перелічених у п.1.2. ч.1 цього рішення, - 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за І кв. метр бази оподаткування; для садових та дачних будинків, площа яких не перевищує 30кв. метрів, кімнат у багатосімейних (комунальних) квартирах - застосовується нульова ставка податку; для об`єктів нежитлової нерухомості незалежно від їх типів, крім окремих типів об`єкті нежитлової нерухомості, перелічених в п.1.4 ч.1 цього рішення, - 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування; для господарських (присадибних) будівель, до яких належать сараї, хліви, гаражі. літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо, та для об`єктів нежитлової нерухомості підприємств та установ комунальної та спільної власності територіальних громад Одеської області, та для гаражів, що розташовані на території земельних ділянок гаражних кооперативів, автокооперативів, - застосовується нульова ставка податку.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно з п.п. 266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості; ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, здійснюється виходячи із загальної площі об`єкта житлової нерухомості, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, та відповідної ставки податку, шляхом множення бази оподаткування на ставку податку.

Як встановлено судом, та зазначено вище, ОСОБА_1 на праві власності належить об`єкт нерухомого майна «незавершене будівництво, об`єкт житлової нерухомості», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.12.2023.

При цьому, у Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.12.2023 інформація щодо площі вказаного об`єкта нерухомого майна відсутня.

З матеріалів справи вбачається, що визначаючи ОСОБА_1 в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні № 1798299-2408-1502 від 24.04.2023 суму податкового зобов`язання по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальному розмірі 103516,75 грн ГУ ДПС в Одеській області врахувало наступні показники: адреса об`єкта нерухомості АДРЕСА_1 ; загальна площа об`єкта нерухомості 805,3 кв.м; розмір частки у праві спільної власності, кв.м. в залежності від періоду володіння 805,30 кв.м; пільга у вигляді зменшення бази оподаткування в залежності від періоду володіння 0; ставка податку (% від мінімальної заробітної плати на 1 січня звітного року) 1,5% (97,50 грн.); сума податку 8626,40 грн./міс.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено у сумі 6500 гривні на місяць.

Таким чином, судом встановлено, що обчислення ГУ ДПС в Одеській області суми податку з об`єктів нежитлової нерухомості, яка перебуває у власності ОСОБА_1 , контролюючим органом здійснено з порушенням положень пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, оскільки як встановлено судом, та зазначено вище база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом, зокрема, на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас, судом з`ясовано, що інформацію щодо загальної площі об`єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить позивачу - ОСОБА_1 , Головним управлінням ДПС в Одеській області взято з Відомостей з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.12.2023 інформація щодо площі вказаного об`єкта нерухомого майна відсутня.

Відповідно до п. 7.1.3 п. 7.1 ст. 7, п. 23.1 ст. 23, п. 24.1 ст. 24 Податкового кодексу України, під час встановлення податку обов`язково визначається такий елемент як база оподаткування.

Базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання.

Одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, Головним управлінням ДПС в Одеській області, у межах розгляду даної справи, не доведено, що загальна площа об`єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який належить позивачу - ОСОБА_1 , становить 805,3 кв.м.

Доказів на підтвердження своєї позиції, що базою оподаткування є площа об`єкта 805,3 кв.м, відповідачем до суду не надано.

При цьому відповідно до частини першої ст. 182 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 1952-ІV).

Пунктом 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952-ІV встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Слід зазначити, що згідно з частиною другою ст. 331 ЦКУ право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

При цьому до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності така особа може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності на нього відповідно до закону (ч. 3 ст. 331 ЦКУ).

Отже, об`єкти незавершеного будівництва не визначені ПКУ як об`єкти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Наявними у справі доказами (інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) підтверджено ту обставину, що позивач є власником саме об`єкта незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відтак, у відповідача були відсутні законні підстави для визначення позивачу податкового зобов`язання, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, і не довів правомірність свого рішення, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України.

Рішення ухвалено 12.09.2024 з врахуванням періоду перебування головуючого судді Пекного А.С. у щорічній основній відпустці.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 1798299-2408-1502 від 24.04.2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний