Рішення № 121602063, 12.09.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року м. Київ№ 320/48725/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до

ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у відмові підготувати та надати позивачу для перерахунку пенсії оновлені довідки про розмір посадового окладу в залежності від зміни розрахункової величини середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за квартал у середньому по економіці за наявними статистичними даними, починаючи з 1 кварталу 2020 року і закінчуючи 4 кварталом 2022 року включно, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та правових приписів постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» для проведення перерахунку основного розміру пенсії;

- зобов`язати відповідача підготувати та надати позивачу для перерахунку пенсії оновлені довідки про розмір посадового окладу в залежності від зміни розрахункової величини середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за квартал у середньому по економіці за наявними статистичними даними: у розмірі 11006 за 1 квартал 2020 року, 10849 за 2 квартал 2020 року, 11750 за 3 квартал 2020 року, 12776 за 4 квартал 2020 року, 12835 за 1 квартал 2021 року, 13784 за 2 квартал 2021 року, 14194 за 3 квартал 2021 року, 15254 за 4 квартал 2021 року, 14620 за 1 квартал 2022 року, 13723 за 2 квартал 2022 року, 14619 за 3 квартал 2022 року, 16477 за 4 квартал 2022 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та правових приписів постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу», в редакції постанови Кабінету Міністрів України №107 від 05.02.2020 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №304», для проведення перерахунку основного розміру пенсії, починаючи з березня 2020 року.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також з 2015 року був звільнений з посади заступника Міністра оборони України, є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років.

Позивач зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про видачу нових довідок про розмір грошового забезпечення, проте, відповідач відмовив у виготовленні таких довідок.

Позивач не погоджується з такою позицією відповідача та зазначає, що з березня 2020 року має право на перерахунок пенсії на підставі оновлених довідок про розмір посадового окладу в залежності від зміни розрахункової величини середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за квартал у середньому по економіці за наявними статистичними даними.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.

Відповідач, заперечуючи проти задоволенні позовних вимог, зазначив про відсутність підстав для виготовлення та направлення до ГУ ПФУ оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29.03.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років з 20.03.2015.

Заявою від 28.05.2023 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 про підготовку та надання йому довідок про розмір посадового окладу за період з червня 2017 року і до цього часу для проведення перерахунку пенсії у відповідності до правових приписів постанови Кабінету Міністрів України №304 від 20.04.2016 та постанови Кабінету Міністрів України №493 від 27.07.2016, виходячи з середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за квартал у середньому по економіці.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.06.2023 №06/12819 на звернення позивача повідомлено, що відповідно до означених постанов перерахунок грошового забезпечення категорії колишніх військовослужбовців, звільнених з посад Міністра оборони України та заступників Міністра оборони України здійснювався на 01.05.2016. Після зазначеної дати органами ПФУ перерахунку пенсії з урахуванням зміни розміру посадового окладу зазначеній категорії не проводилось та списки на прізвище позивача для такого перерахунку пенсії відповідно до вимог постанови КМУ від 13.02.2008 №45 не подавались, тому підстав для надання нової довідки немає.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262).

Статтею 51 Закону №2262 визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з частинами 1, 2 статті 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Згідно з пунктами 1-4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45) пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють відповідний орган Пенсійного фонду України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі №553/3619/16-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, частиною 5 статті 9 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що посади першого заступника міністра та заступників міністра належать до політичних посад, на які не поширюється трудове законодавство та законодавство про державну службу.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» умови оплати праці державних службовців та працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, їх матеріального і побутового забезпечення визначаються законами України та актами Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 «Про умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу» (далі - Постанова № 304), якою затверджені розміри посадових окладів посадових осіб, керівників, керівних працівників окремих державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу».

Пунктом 2 Постанови № 304 встановлено, що керівним працівникам виплачується: надбавка за вислугу років у розмірі 3 відсотків посадового окладу за кожен календарний рік залежно від стажу роботи, але не більше 50 відсотків посадового окладу; надбавка за інтенсивність праці в розмірі до 100 відсотків посадового окладу; премія відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів, передбачених у кошторисі на преміювання працівників відповідного органу; матеріальна допомога на оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Відповідно до пункту 4 Постанови № 304 рішення про виплату та конкретний розмір надбавки за вислугу років, надбавки за інтенсивність праці, премії, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань приймається в порядку, встановленому керівником відповідного органу, в межах затвердженого фонду оплати праці.

Додатком до постанови № 304 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 липня 2016 року № 493 « Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 304 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 року № 518) з 01 травня 2016 року посадовий оклад заступнику Міністра встановлений у розмірі 14 000 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.2020 № 107 «Про внесення змін до постанови КМУ від 20.04.2016 № 304» згідно з якою, встановлено коефіцієнти співвідношення посадових окладів членів Кабінету Міністрів України, першого заступника, заступника міністра та голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій до середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за квартал у середньому по економіці за наявними статистичними даними. Тобто розмір посадового окладу за відповідною посадою розраховується шляхом множення середньомісячної зарплати за видами економічної діяльності за квартал у середньому по економіці за наявними статистичними даними на відповідний коефіцієнт співвідношення.

Таким чином, внесеними змінами збільшено посадовий оклад за посадою заступника Міністра оборони України, що є підставою для проведення перерахунку пенсії.

З Додатку 1-1 до постанови КМУ від 20.04.2016 №304 вбачається, що розмір посадового окладу за посадою заступника Міністра, з якої звільнений позивач зі служби, розраховується шляхом множення середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за квартал у середньому по економіці за наявними статистичними даними на відповідний коефіцієнт співвідношення, а перегляд розміру посадового окладу здійснюється з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано статистичні дані.

Згідно інформації, оприлюдненої на сайті Держстату за посиланням https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2017/gdn/snzp/snzp_ek/smzp_ek_u.htm середньомісячна заробітна плата за видами економічної діяльності склала за 1 квартал 2020 року - 11006 грн, за 2 квартал 2020 року 10849 грн, за 3 квартал 2020 року 11750 грн, за 4 квартал 2020 року 12776 грн, за 1 кварталі 2021 року 12835 грн, за 2 квартал 2021 року 13784 грн, за 3 квартал 2021 року 14194 грн, за 4 квартал 2021 року 15254 грн, за 1 квартал 2022 року 14620 грн, за 2 квартал 2022 року - 13723 грн, за 3 квартал 2022 року 14619 грн, за 4 квартал 2022 року 16477 грн, за 1 квартал 2020 року - 11006 грн, за 2 квартал 2020 року 10849 грн, за 3 квартал 2020 року 11750 грн, за 4 квартал 2020 року 12776 грн, за 1 кварталі 2021 року 12835 грн, за 2 квартал 2021 року 13784 грн, за 3 квартал 2021 року 14194 грн, за 4 квартал 2021 року 15254 грн, за 1 квартал 2022 року 14620 грн, за 2 квартал 2022 року - 13723 грн, за 3 квартал 2022 року 14619 грн, за 4 квартал 2022 року 16477 грн.

Таким чином, виходячи з положень постанови КМУ №107 при обчисленні посадового окладу заступника Міністра оборони України шляхом множення середньомісячної заробітної плати а видами економічної діяльності у середньому по економіці за 1 квартал 2020 року - 11006 грн, за 2 квартал 2020 року 10849 грн, за 3 квартал 2020 року 11750 грн, за 4 квартал 2020 року 12776 грн, за 1 кварталі 2021 року 12835 грн, за 2 квартал 2021 року 13784 грн, за 3 квартал 2021 року 14194 грн, за 4 квартал 2021 року 15254 грн, за 1 квартал 2022 року 14620 грн, за 2 квартал 2022 року - 13723 грн, за 3 квартал 2022 року 14619 грн, за 4 квартал 2022 року 16477 грн, за 1 квартал 2020 року - 11006 грн, за 2 квартал 2020 року 10849 грн, за 3 квартал 2020 року 11750 грн, за 4 квартал 2020 року 12776 грн, за 1 кварталі 2021 року 12835 грн, за 2 квартал 2021 року 13784 грн, за 3 квартал 2021 року 14194 грн, за 4 квартал 2021 року 15254 грн, за 1 квартал 2022 року 14620 грн, за 2 квартал 2022 року - 13723 грн, за 3 квартал 2022 року 14619 грн, за 4 квартал 2022 року 16477 грн застосовується коефіцієнт співвідношення за посадовою заступника міністра 4,5.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи дати оприлюднення показників середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за 1, 2, 3, 4 квартали 2020 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2021 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2022 року, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови підготувати та надати позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на кінець 1, 2, 3, 4 кварталів 2020 року, 1, 2, 3, 4 кварталів 2021 року, 1, 2, 3, 4 кварталів 2022 року, виходячи з посадового окладу, визначеного відповідно до Додатку 1-1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №304, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №107, з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку пенсії з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано статистичні дані щодо показників середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за 1, 2, 3, 4 квартали 2020 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2021 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2022 року.

Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

При цьому, питання щодо подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», далі - Порядок №3-1.

Відповідно до п.23 Порядку №3-1, перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, у порядку, встановленому ст.63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з п.24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262 уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб, уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а. Наведений правовий висновок також підтриманий Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.06.2020 за результатами розгляду зразкової справи №160/8324/19.

Тому посилання відповідача на відсутність підстав для виготовлення довідок для перерахунку пенсії та направлення її до пенсійного органу є безпідставним, оскільки позивач може і самостійно ініціювати перерахунок пенсії, у разі збільшення хоч одного з видів грошового забезпечення.

Окрім цього, на момент звернення позивача до відповідача з заявою про виготовлення і направлення довідок до пенсійного органу Закон №2262 передбачав право на перерахунок пенсії позивача та підстави для перерахунку пенсії, а також складові грошового забезпечення, які враховуються при перерахунку пенсії.

На підставі викладеного та враховуючи висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду, викладені за результатами розгляду зразкової справи №160/8324/19, дії відповідача щодо відмови підготувати та надати до органу ПФУ довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на кінець 1, 2, 3, 4 кварталів 2020 року, 1, 2, 3, 4 кварталів 2021 року, 1, 2, 3, 4 кварталів 2022 року, для проведення з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано статистичні дані щодо показників середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за 1, 2, 3, 4 квартали 2020 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2021 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2022 року, перерахунку основного розміру його пенсії є протиправними.

Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, пункт 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 08.04.2008, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Обираючи ефектний спосіб захисту порушеного права позивач враховує спосіб захисту, який застосував Верховний Суд у рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, тому належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача підготувати та направити довідку станом на 01.11.2020.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 1073,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови підготувати та надати ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення станом на кінець 1, 2, 3, 4 кварталів 2020 року, 1, 2, 3, 4 кварталів 2021 року, 1, 2, 3, 4 кварталів 2022 року, виходячи з посадового окладу, визначеного відповідно до Додатку 1-1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №304, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №107, з урахуванням основних та додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для перерахунку пенсії з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано статистичні дані щодо показників середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за 1, 2, 3, 4 квартали 2020 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2021 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2022 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на кінець 1, 2, 3, 4 кварталів 2020 року, 1, 2, 3, 4 кварталів 2021 року, 1, 2, 3, 4 кварталів 2022 року, виходячи з посадового окладу, визначеного відповідно до Додатку 1-1 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 року №304, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 №107, з урахуванням окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано статистичні дані щодо показників середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності за 1, 2, 3, 4 квартали 2020 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2021 року, 1, 2, 3, 4 квартали 2022 року, перерахунку пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Суддя Жук Р.В.