Рішення № 121602048, 12.09.2024, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року № 320/29505/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) із позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі також ГУНП у м. Києві, відповідач), в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ начальника Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18 серпня 2023 року № 20;

- зобов`язати відповідача вилучити з особової справи позивача копію висновку за результатами службового розслідування від 16 серпня 2023 року разом з копією відповідного наказу начальника Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві від 18 серпня 2023 року № 20 та повернути позивачу незаконно утримані з його заробітної плати кошти у зв`язку із незаконним притягненням його до дисциплінарної відповідальності.

Ухвалою від 04 вересня 2023 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Адміністративний позов обґрунтовано безпідставністю застосування до позивача дисциплінарної відповідальності з огляду на відсутність обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що у межах спірних правовідносин він діяв відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Відповідачем надані суду заперечення на відповідь на відзив позивача.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.07.2023 до відділу моніторингу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві надійшов рапорт від інспектора відділу моніторингу рядового поліції Олега Петренка про те, що в ході проведення перевірки за повідомленням на спец-лінію « 102» (ЄО № 27482 від 17.06.2023), інспектором-черговим чергової частини відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького управління поліції майором поліції ОСОБА_1 , повідомлена інформація оператору спец-лінії « 102» з приводу його побиття, яка в ході проведення детальної перевірки за вказаним повідомленням не знайшла свого об`єктивного підтвердження.

З метою перевірки наведеної інформації та встановлення усіх обставин справи, за наведеним фактом призначено службове розслідування, затверджено склад дисциплінарної комісії, якій доручено провести службове розслідування в установленому порядку.

За результатами проведення службового розслідування відомості, які стали підставою для його призначення, підтвердилися. У зв`язку з цим, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» п. 4, п. 5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, до інспектора-чергового чергової частини відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві майора поліції ОСОБА_1 рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у виді догани.

Висновок службового розслідування від 16.08.2023 затверджений начальником Дарницького УП ГУНП у м. Києві Олегом Гудимою.

У подальшому, наказом Дарницького УП ГУНП у м. Києві від 18.08.2023 №20 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності майора поліції ОСОБА_1 » до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1 та 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» п. 4, п. 5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, у ході проведення службового розслідування встановлено, що 17.06.2023 у період часу із 10:00 год. по 13:00 год. відповідно до плану-розрахунку Дарницького УП майор поліції ОСОБА_1 був задіяний для забезпечення публічної безпеки та порядку на території Дарницького району м. Києва спільно із представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 без бодікамери.

17.06.2023 близько 10:15 год. майор поліції ОСОБА_1 спільно із представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_2 та старшим солдатом гр. ОСОБА_3 , перебували неподалік кінотеатру «Промінь», що розташований за адресою: м. Київ, по вул. Тростянецька, 8-Д. При здійсненні заходів оповіщення громадян, що є військовозобов`язаними для уточнення їхніх військово-облікових даних вони виявили особу чоловічої статі, із якою в них виникла конфліктна ситуація.

Про дану подію, майор поліції ОСОБА_1 повідомив на спец-лінію « 102», де в своєму повідомленні зазначив, що 17.06.2023 о 10:27 год. перебуваючи неподалік кінотеатру «Промінь», який знаходиться за адресою: м. Київ, по вул. Тростянецька, 8-Д, останній затримав невідомого чоловіка, який під час затримання заподіяв йому тілесні ушкодження. (ЄО № 27482 від 17.06.2023).

Однак, майор поліції ОСОБА_1 з даного приводу до медичного закладу не звертався та судово-медичну експертизу щодо встановлення ступеню отриманих тілесних ушкоджень не проходив.

В ході проведення службового розслідування здійснено візит до кав`ярні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташована неподалік кінотеатру «Промінь» та знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, 8-Д з метою опитування працівника вище вказаної кав`ярні гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

В своєму поясненні гр. ОСОБА_4 пояснив про те, що 17.06.2023 він знаходився на своєму робочому місці на посаді баристи кав`ярні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташована неподалік кінотеатру «Промінь» та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де зазначив про те, що близько 09:40 год. до даної кав`ярні підійшли троє невідомих для нього осіб чоловічої статі, один із яких можливо був працівником поліції, але запевняти не може, оскільки дана особа, яка була в чорному одязі на його неодноразові прохання пред`явити службове посвідчення відмовилася. Але замість службового посвідчення все ж таки після неодноразових вмовлянь показала невідому для нього довідку, в якій зазначено про те, що дана особа нібито являється працівником поліції на ім`я ОСОБА_1 . При цьому, останній був одягнений у форму невстановленого зразку МВС, без нагрудного жетону із особистим номером поліцейського та без бодікамери. Двоє інших осіб, як зазначив гр. ОСОБА_4 були одягнені у військову форму та після неодноразових прохань пред`явити свої службові посвідчення все ж таки представилися працівниками із військкомату ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В подальшому ОСОБА_5 почав вимагати документи у гр. ОСОБА_4 на що останній не погодився, повідомивши про те, що він надасть свої документи лише після того, коли він пред`явить своє службове посвідчення та представиться згідно чинного законодавства України. Гр. ОСОБА_4 вирішив не надавати свої документи даним особам, оскільки був не впевнений в тому, що серед даних осіб знаходиться діючий працівник поліції, в зв`язку із чим ОСОБА_5 в його присутності останньому.

Окрім цього, гр. ОСОБА_4 повідомив що ОСОБА_1 , здійснив відносно нього наклеп про заподіяння тілесних ушкоджень та психологічно тиснув на нього в зв`язку із наданням своїх документів, для того щоб працівники із військкомату ОСОБА_6 виписали йому повістку щодо прибуття до військкомату. Тілесних ушкоджень ОСОБА_7 він не завдавав та опір працівнику поліції не чинив.

Під час проведення службового розслідування, встановлено, що внутрішні камери відеоспостереження, які розміщені в кав`ярні « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташована неподалік кінотеатру «Промінь» та яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , здійснюють відео - зйомку в реальному часі без здійснення записів відео - файлів, а тому здійснити їх перегляд не видалось можливим.

Окрім цього, під час службового розслідування опитано старшого офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_4 гр. ОСОБА_2 , який пояснив, що 17.06.2023 при здійсненні заходів оповіщення громадян, що є військовозобов`язаними для уточнення їхніх військово-облікових даних спільно із працівником ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_3 , та представником із Дарницького УП заступили на піше патрулювання.

В ході пішого патрулювання вони підійшли до особи, яка в подальшому представилась як гр. ОСОБА_4 , однак на вимогу поліцейського показати свої документи, останній відмовився та почав тікати до малогабаритної торгівельної точки, в якій хотів зачинитись. В цей час поліцейський із Дарницького УП запобіг зачиненню дверей, які тримав зсередини приміщення гр. ОСОБА_4 та різко їх спробував відчинити, внаслідок чого інша половина вхідних дверей заподіяла поліцейському тілесні ушкодження.

Як пояснив, в своєму поясненні гр. ОСОБА_2 в подальшому поліцейський заявив, що претензій до гр. ОСОБА_4 , щодо нанесення тілесних ушкоджень він не має.

Також в ході проведення службового розслідування опитано старшого солдата із ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_3 який пояснив, що 17.06.2023 при здійсненні заходів оповіщення громадян, що є військовозобов`язаними для уточнення їхніх військово-облікових даних він спільно із працівником ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_2 та представником із Дарницького УП заступили на піший патруль.

В ході пішого патрулювання вони перебували за адресою: АДРЕСА_2 , поруч із кінотеатром «Промінь», де під час патрулювання підійшовши до кав`ярні вони виявили особу чоловічої статі, яка могла бути ймовірно військовозобов`язаною особою та могла підлягати мобілізації.

В подальшому дана особа представилась як гр. ОСОБА_4 , однак на вимогу поліцейського показати свої документи, останній відмовився. В ході подальшої розмови із останнім гр. ОСОБА_3 відійшов від вказаної ним кав`ярні щоб покурити, де в цей час гр. ОСОБА_2 спільну із представником поліції Дарницького УП вели розмову із гр. ОСОБА_4 .

Як пояснив, в своєму поясненні гр. ОСОБА_3 , під час куріння він почув характерний звук дверей до кав`ярні, які нібито різко відчинялись. Після чого поліцейський із Дарницького УП почав повідомляти гр. ОСОБА_4 про те, що він нібито його вдарив, що виразилось у характерному почервонінню його обличчя.

Після даного інциденту, поліцейським із Дарницького УП викликано патрульну поліцію, де по її прибуттю на місце події гр. ОСОБА_4 все ж таки надав в добровільній формі свої документи поліцейським. На запитання поліцейських патрульної поліції до поліцейського із Дарницького УП чи має він претензії до гр. ОСОБА_4 ОСОБА_1 повідомив, що ще має.

Під час проведення службового розслідування опитано старшого інспектора чергового чергової частини відділу моніторингу Дарницького управління поліції капітана поліції ОСОБА_8 який пояснив, що 17.06.2023 він заступив на добове чергування старшим інспектором черговим чергової частини відділу моніторингу Дарницького УП. Під час несення служби, нарядам поліції, які заступають на забезпечення публічної безпеки та порядку на території Дарницького району м. Києва видається робоча бодікамера, за отримання якої поліцейські здійснюють відповідний запис в журналі обліку, видачі та повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації від 01.01.2023 за інвентарним № 48-217 Дарницького УП.

Із яких причин майор поліції ОСОБА_1 не отримав в черговій частині Дарницького УП бодікамеру, йому невідомо.

Під час проведення службового розслідування опитати інспектора-чергового чергової частини відділу поліції № 2 (з обслуговування житлових масивів «Позняки» та «Осокорки») Дарницького управління поліції майора поліції ОСОБА_1 не видалось за можливе, оскільки ОСОБА_1 в категоричній формі відмовився надавати пояснення із даного приводу не вказавши на це об`єктивну причину.

В зв`язку із цим складено акт про відмову надання пояснення, який зареєстровано в секторі документального забезпечення Дарницького УП ГУНП у м. Києві за вих. № 19379/125/48-2023 від 03.08.2023.

Так, по закінченню службового розслідування з`ясовано, що інформація, яка була повідомлена оператору спец-лінії « 102» (ЄО № 27482 від 17.06.2023), майором поліції ОСОБА_1 не знайшла свого об`єктивного підтвердження. Даний факт підтверджується поясненнями баристи вищезгаданої кав`ярні гр. ОСОБА_4 , старшого офіцера мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_2 та старшого солдата ІНФОРМАЦІЯ_1 гр. ОСОБА_3 .

Окрім цього, по закінченню службового розслідування встановлено, що майор поліції ОСОБА_1 був задіяний для забезпечення публічної безпеки та порядку на території Дарницького району м. Києва під час оповіщення громадян разом із представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримавши в черговій частині Дарницького управління поліції бодікамеру, що підтверджується журналом обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації від 01.01.2023 за інвентарним № 4 що є порушенням Інструкції 13 технічних приладів і технічних засобів, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, та що призвело до неможливості дисциплінарній комісії з`ясувати обставини даної події.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закону), поліція діє на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до частини другої статті 19 Закону, поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність у порядку та на підставах, передбачених Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджується законом.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.

Відповідно до статті 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах. Інші, крім зазначених у частині першій цієї статті, особи, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів або спеціальних положень про дисципліну, у випадках, прямо передбачених ними, несуть за вчинення адміністративних правопорушень дисциплінарну відповідальність, а в інших випадках - адміністративну відповідальність на загальних підставах.

У відповідності до положень статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні

обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з нормами пунктів 1, 2 та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону, зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Наказом МВС від 09.11.2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Відповідно до пункту 3 розділу IV цих Правил за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Поліцейський має дотримуватись встановлених правил поведінки як під час несення служби, так і поза її межами. При цьому перебування поліцейського поза межами служби не звільняє його від дотримання інших вимог законодавства і загальноприйнятих правил поведінки.

Згідно підпункту 11 пункту 3.1 розділу III посадової інструкції поліцейського взводу № 1 роти № 2 батальйону № 1 полку № 2 (з обслуговування лівого берега) УПП у місті Києві ДПП, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 16.08.2021 № 1784 у разі отримання інформації про можливе вчиненням корупційного чи дисциплінарного правопорушення негайно інформувати безпосереднього керівника та (або) служби моніторингу патрульної поліції і вжити заходів щодо запобігання та припинення такого правопорушення.

Враховуючи вищезазначені норми суд вважає, що встановлені високі стандарти поведінки поліцейського полягають у тому, що поліцейській як під час несення служби, так і поза її межами, в повсякденному житті має демонструвати таку поведінку, щоб сторонні бачили в ньому еталон порядності і справедливості - високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому поліцейський має не лише подавати особистий приклад, але й пропагувати етичну поведінку серед оточення та вимагати такої поведінки від інших.

Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12 грудня 2019 року у справа №816/70/16, від 01 квітня 2020 року у справа №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18.

Разом з тим, процедура звільнення, визначена Дисциплінарним статутом та Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань була дотримана у повному обсязі, жодних порушень прав та законних інтересів позивача судом встановлено не було.

З огляду на вищевикладені обставини, оскаржуваний наказ Дарницького УП ГУНП у м. Києві винесений в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом Національної поліції України, а відтак, доводи, викладені позивачем, є безпідставними.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, вбачається, що викладені обставини та надані суду матеріали службового розслідування містять достатньо доказів для підтвердження правових підстав щодо застосування до позивача заходів дисциплінарного впливу у вигляді догани.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) було доведено правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції у м. Києві (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 15; код ЄДРПОУ 40108583) про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.