Ухвала суду № 121598026, 12.09.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7531/23

1-кп/308/477/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

перекладача ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

захисників ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку клопотання захисника про призначення судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №12022071170000334, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.06.2022, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317; ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_32 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311; ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317; ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307; ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307; ч. 1 ст. 309 КК України

В С Т А Н О В И В:

на розгляді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

До суду від захисника ОСОБА_24 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_20 , надійшло клопотання про призначення судово-медичної експертизи, у якому захисник просить суд призначити судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

-Чи відповідає поставлений ОСОБА_20 , 1984 року народження, діагноз його захворювання?

-Чи можливе попереднє ув`язнення та подальше утримання під вартою ОСОБА_20 , 1984 року народження, з урахуванням його захворювань?

Клопотання обґрунтоване тим, що для з`ясування стану здоров`я обвинуваченого необхідні спеціальні знання. Захисник вказує на те, що обвинуваченому діагностовано трофічні виразки обох гомілок, посттромбофлебітичну хворобу (ПТФС), ХВН, хронічну лімфо-венозну недостатність. Наведені захворювання є тяжкими та можуть загрожувати ампутацією нижніх кінцівок.

У судовому засіданні прокурор проти клопотання не заперечив.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник подане клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, а також всебічно та повно дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів доходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення, зважаючи на таке.

Відповідно до положень ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Частиною 2 ста. 242 КПК України встановлено, що слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30 травня 1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» в компетенцію судово-медичного експерта не входить вирішення питань щодо можливості перебування підсудного під вартою чи його участі у слідчих діях у зв`язку зі станом здоров`я. Перед судово-медичним експертом можуть бути порушені питання лише про стан здоров`я підсудного та про можливість надання йому медичної допомоги - амбулаторної, в умовах стаціонару чи в інших спеціально створених умовах.

У зв`язку з цим колегія суддів відхиляє питання, яке запропоноване захисником ОСОБА_24 стосовно можливості попереднього ув`язнення та подальше утримання під вартою її підзахисного, оскільки воно не входить до компетенції судово-медичного експерта.

У свою чергу, з приводу питання про відповідність поставленого ОСОБА_20 діагнозу колегія суддів зазначає про те, що захисником не надано будь-яких переконливих доказів, які би породжували сумніви у правильності раніше поставленого діагнозу.

Таким чином, суд вважає, що стороною захисту не наведено аргументів щодо необхідності призначення заявленої у клопотанні експертизи.

Суд також зазначає, що за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, вимога справедливого судового розгляду не накладає на суд першої інстанції зобов`язання доручити складання експертного висновку або проведення будь-якого іншого слідчого заходу лише тому, що сторона подала клопотання про це. Якщо захист наполягає на тому, щоб суд заслухав свідка або прийняв інші докази (такі як, наприклад, висновок експерта) національні суди повинні вирішити, чи є необхідним або доцільним прийняти ці докази для розгляду під часу слухання справи («Хусейн та інші проти Азербайджану» (Huseyn and Others v. Azerbaijan), заяви № 35485/05; 35680/05; 36085/05; 45553/05, 26 липня 2011 року, § 196; «Ходорковський та Лєбєдєв проти Росії» (Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia), заяви № 51111/07; 42757/07, § 718, 721; «Полетан та Азіровік проти колишньої Югославської Республіки Македонія» (Poletan and Azirovik v. the former Yugoslav Republic of Macedonia), заяви № 26711/07; 32786/10; 34278/10, 12 травня 2016 року, § 95).

Керуючись статтями 242, 332, 369-372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні клопотання захисника про призначеннясудово-медичноїекспертизи відмовити повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3