Єдиний державний реєстр судових рішень
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/38397/21-ц
пр. 2-4027/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді, - Підпалого В.В.,
при секретарі, - Каракосі В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі по тексту - Позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (надалі по тексту - Відповідач), в якому просить визнати недійсним договір № 722089786 від 08.05.2021 року, оформлений на ім`я ОСОБА_1 в ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на суму 18 300, 00 грн. з моменту оформлення договору; стягнути на її користь збитки у вигляді витрат по оплаті юридичних послуг у розмірі 21 420, 00 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, вона звернулася до відповідача із проханням надати їй грошові кошти. 08.05.2021 року відповідачем були надані їй грошові кошти у кредит у розмірі 18 300, 00 грн.
Однак, на даний момент, позивачу нараховують борг на підставі, на її думку, занадто великих та економічно необґрунтованих відсотків, які позивач не може сплачувати та повернути кредит.
Звертала увагу суду на те, що на момент отримання грошових коштів їй не було надано достовірної інформації, в тому числі щодо процентів за користування кредитом, які значно перевищують розмір облікової ставки НБУ. Письмовий договір не укладався, що свідчить про нечесну підприємницьку діяльність.
За таких обставин, позивач звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.
Як вбачається, між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 08.05.2021 року було укладено договір №722089786 про надання кредиту.
Однак, ознайомившись зі змістом договору № 722089786 від 08.05.2021 року, вважає, що укладений договір є недійсним оскільки даний договір позивачем не підписано, її не проінформовано про вартість послуг та розмір витрат, реальну ставку річних та сукупну вартість сум, що входять до кредитної заборгованості. Позивачу не повідомлено письмову інформацію щодо умов договору.
29.12.2021 року представник відповідача ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» подав відзив на позовну заяву про захист прав споживача, в якій зазначив, що проти позову заперечує та просить у позові відмовити, обгрунтовуючи це тим, що кредитний договір №540430625 від 19.10.2019 року між ТзОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений відповідно до вимог чинного законодавства України. Перед підписанням вказаного договору позивач була ознайомлена з сумою кредиту, нарахованими процентами за користування кредитом, терміном платежу та сукупною (загальною) вартістю кредиту. Всі умови щодо кредитування були надані для ознайомлення позивачу перед укладанням договору, оскільки без проставляння у чекбоксі відмітки щодо ознайомлення з умовами договору, то договір не був би укладений. Зі змісту оспорюваного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить заявка до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором з мобільного телефону позивача, який зазначений нею у позовній заяві.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 08.05.2021 року між ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 722089786 на суму 18 300,00 грн зі сплатою процентів строком на 30 календарних днів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позичальника, що засвідчує факт укладання кредитного договору у формі електронного документу.
Згідно з пунктом 4.1. кредитного договору, невід`ємною частиною договору є Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога". Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства:https://moneуveo.ua.
Розділом 3 Правил надання грошових коштів у кредит ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" встановлений порядок надання грошових коштів у кредит.
Так, згідно з п. 3.1.-3.3. Розділу 3 заявник заповнює заявку на отримання кредиту на сайті товариства, обов`язково вказуючи всі дані, позначені в заявці в якості обов`язкових для заповнення.
У заявці заявник зобов`язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні, для прийняття товариством рішення про надання кредиту.
Заповнюючи заявку, заявник у відповідності до розділу 6 цих Правил, надає свою згоду на передачу товариству своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану заявника та його спроможності виконати зобов`язання за договором.
Заповненням заявки позичальник засвідчив (підтвердив) прийняття загальних умов з надання кредиту, як невід`ємних умов кредитного договору, а також засвідчив (підтвердив), що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, передбачені частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», частиною 2статі 11 Закону України «Про захист прав споживачів», та їх зміст, а також про всі інші умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
На виконання умов розділу 3 цих Правил позивач, акцептував оферту, здійснивши дії, спрямовані на укладання кредитного договору і настання юридичних прав та обов`язків: заповнила заявку на сайті ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», зазначила інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажала отримати кредит.
ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням.
Відповідно до п.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст.12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ч. 1ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно дост. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.(стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України та ст. 6 цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).
В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Також, приписамист.12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Суд не бере до уваги посилання позивача про те, що оспорюваний правочин нею не підписано, споживача послуг не проінформовано про вартість послуг та розмір витрат, реальну ставку річних та сукупну вартість сум, що входять до кредитної заборгованості, з огляду на наступне.
Позивач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт Товариства: www.monevveo.ua, обрала для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначила свої персональні дані в тому числі і банківську картку на яку в подальшому отримала грошові кошти у сумі 10000 грн 00 коп., пройшла декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклала кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу.
Відтак, вказані дії позивача підтверджують те, що волевиявлення позивача було вільним і відповідало її внутрішній волі, відповідно до ст. 203 ЦК України. Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми, що спростовує необґрунтоване твердження позивача.
На підставі вищевикладеного, ініціатором щодо укладення кредитного договору була позивач, маючи необмежену кількість часу для ознайомлення з умовами та порядком співпраці з Фінансовою установою самостійно визначила підходящу дату укладення договору, а шляхом отримання від Товариства кредитних коштів та внесення грошових коштів в рахунок погашення заборгованості, повністю погодилася з умовами кредитного Договору, тому посилання позивача в позовних вимогах на аргументи, які ґрунтуються на припущеннях, як доказ щодо недійсності договору є некоректними.
Також, суд вважає некоректними твердження позивача, що спірний договір позики має бути визнаний недійсним з підстав порушення вимог чинного Закону України «Про захист прав споживачів», з огляду на таке.
Стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановила, що у договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: 1) сума кредиту; 2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; 3) дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови надання кредиту; 4) право дострокового повернення кредиту; 5) річна відсоткова ставка за кредитом; 6) умови дострокового розірвання договору; 7) інші умови, визначені законодавством.
Зі змісту оспорюваного кредитного договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник погодилася на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить її заявка до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором № MNV35VH7.
Положеннями ч. 1ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до вимог ч. ч. 1-3, 5, 6ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Договір укладений в електронному варіанті та з електронним підписом. Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна Особистого кабінету і пароля Особистого кабінету кредитний договір між позивачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не був би укладений. Тому укладення кредитного договору відповідало внутрішній волі позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, вказаний кредит був отриманий на ім`я позивача із застосуванням онлайн послуг. Для отримання, оформлення кредиту позичальнику обов`язково необхідно ввести у відповідні поля свої персональні дані та іншу інформацію, а саме: прізвище, ім`я, по- батькові, дату народження, номер мобільного телефону, Email, сімейний стан, освіта, номер паспорту, коли був виданий, ким був виданий, РНОКПП, адреса проживання, працевлаштування і т.д.), особи, що бажає отримати кредит.
Належних та допустимих доказів про те, що договір № 722089786 від 08.05.2021 року укладено з порушенням чинного законодавства позивач не надала.
Відповідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України під час розгляду справи № 6-161цс12, відповідно до чч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені чч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними. Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.
Відповідно до ч. 1ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Згідно із ч. 1ст. 229 ЦК України, істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Разом з тим, суд вважає, що під час розгляду даної справи позивачем не доведено, що вказаний спірний договір є нечесною підприємницькою практикою та був укладений під впливом введення її в оману, як і не доведено умислу відповідача щодо вчинення дій по введенню позивача в оману.
Беручи до уваги встановлені у ході судового розгляду обставини, суд приходить до переконання про відсутність встановлених законом підстав для визнання недійсним договору № 722089786 від 08.05.2021 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що у задоволені позову слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
Керуючись статтями 81,89,141,263-265 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, стягнення коштів, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В.В. Підпалий
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Маінвео швидка фінансова допомога», код ЄДРПОУ: 38569246, адреса: м. Київ, вул. Лейпцизька, 15-Б.
Судове рішення № 121597100, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 23.02.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 757/38397/21-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: