Рішення № 121593865, 04.09.2024, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/1465/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючої судді - Надєр Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

за участю сторін по справі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Бойко О.О. ,

представника відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Еталон»» - Панченко Ю.Ю.,

представника відповідача ОСОБА_3 - Фабро Є.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, в провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебували матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України. Вироком вказаного суду від 12 травня 2021 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 9 місяців з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. Позивач зазначає, що у вказаному кримінальному провадженні її було визнано потерпілою, однак ані органом досудового розслідування, ані судом їй не було роз`яснено право на пред`явлення цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином. Позивач вказує, що 09 грудня 2020 року близько 22 години 20 хвилин ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки «Mazda-323F», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі швидкістю 100-120 км/год, в умовах обмеженої видимості, на слизькому асфальтобетонному покритті автомобільної дороги «Об`їзд міста Одеси», що складалася з двох смуг руху транспортних засобів, з боку вулиці Хаджибеївська дорога в напрямку вулиці Балтська дорога в м. Одесі, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, перевищив максимальну швидкість дозволеного руху, не обрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку та стан проїзної частини, свої практичні навички керування транспортним засобом, стан свого здоров`я та самопочуття, особливості навантаження та технічний стан свого автомобіля, не вжив належних і своєчасних заходів до зниження швидкості руху керованого транспортного засобу, не впорався з керуванням та допустив виїзд автомобіля за межі проїзної частини на праве узбіччя, де здійснив наїзд передньою частиною кузова керованого автомобіля на пішоходів, в результаті чого загинув син позивача ОСОБА_5 . Позивач також зазначає, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в страховій компанії «Еталон» відповідно до поліса №АР1011002, який був діючим на момент ДТП та відповідно до вказаного полісу ліміт страховика за шкоду, заподіяну майну складає 130000 гривень 00 копійок, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, складає 260000 гривень 00 копійок, тобто, в межах цього ліміту страховик відшкодовує спричинену шкоду. Що стосується моральної шкоди, то позивач зазначила, що неправомірними суспільно-небезпечними діями ОСОБА_3 їй завдано немайнові витрати, спричинені моральними стражданнями, які позначили негативні зміни у її житті, а саме, щоденні думки та спогади про наслідки психотравмуючої події, негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоції та тілесні реакції при згадуванні, фіксованість уваги на загибелі сина, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, реакції замикання, почуття образи, приниження гідності. Дізнавшись про загибель сина позивач пережила сильний емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, образи, обурення, приниження гідності, почуття страху. У зв`язку із загибеллю єдиного сина позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя та інших негативних наслідків. З урахуванням наведеного розмір моральної шкоди, яка завдана позивачу, вона оцінює в розмірі 500000 гривень 00 копійок та вважає, що ця сума є справедливою та співмірною з тими моральними стражданнями, які вона пережила внаслідок загибелі сина в ДТП. У зв`язку з цим позивач звернулася до суду та просить задовольнити позовні вимоги, стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Еталон»» на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 260000 гривень 00 копійок, стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 500000 гривень 00 копійок.

Ухвалою суду від 22 березня 2024 року було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Крім того, в ухвалі про відкриття провадження у справі роз`яснено процесуальні права відповідачам про право на подання відзиву на позовну заяву та роз`яснено порядок його реалізації, а також право звернутися до суду з зустрічною позовною заявою.

В подальшому, 18 червня 2024 головуючою суддею у справі після виконання всіх завдань, визначених в статті 189 ЦПК України було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні 04 вересня 2024 року позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити. Також пояснила, що вона поховала чоловіка, а через два місяці внаслідок ДТП загинув її єдиний син. Вона лишилась одинокою, весь час знаходиться вдома. В неї погіршився стан здоров`я, а саме, є проблеми з серцем, артеріальним тиском та інше. Також зазначила, що не заперечує того факту, що страхова компанія виплатила їй 60000 гривень страхових виплат.

Представник позивача - адвокат Бойко О.О., який діє на підставі ордеру серії ВН №1359464 від 29 квітня 2024 року та договору про надання правової допомоги №21 від 29 квітня 2024 року, в судовому засіданні зазначив, що внаслідок ДТП загинув єдиний син позивача. Оцінити моральну шкоду в даному випадку неможливо, враховуючи, яку втрату пережила позивач, однак вони оцінюють моральну шкоду в 500000 гривень, що також частково покриває витрати на поховання сина позивача, поминальні обіди та інше, про відшкодування матеріальної шкоди не звертались, оскільки позивач чеків з даного приводу не збирала. Також вважають, що з відповідача - ПрАТ «Страхова компанія «Еталон»» має бути стягнуто на користь позивача страхову виплату в розмірі 260000 гривень згідно полісу обов`язкового страхування власників наземного транспорту.

Представник відповідача - Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» - Панченко Ю.Ю., яка діє на підставі довіреності №05-2024 від 01 січня 2024 року, в судовому засіданні пояснила, що позовні вимоги вони не визнають в повному обсязі, оскільки позивачу відповідно до чинного законодавства було виплачено страхові виплати в розмірі 60000 гривень, що на момент ДТП дорівнювало 12 мінімальним заробітним платам, у 2020 році мінімальна заробітна плата складала 5000 гривень, що підтверджується квитанціями, наданими суду. Зазначена в полісі сума 260000 гривень - це зазначений ліміт. Крім того їхня позиція викладена у відзиві на позову заяву, який вони подавали до суду. На момент проведення судового засідання їхня позиція залишилася незмінною.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Фабро Є.А., який діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги №136/2024-3383283 від 18 квітня 2024 року, в судовому засіданні пояснив, що позивачу страховою компанією згідно чинного законодавства було виплачено страхове відшкодування в розмірі 60000 гривень, що на момент ДТП відповідало 12 мінімальним заробітним платам. Крім того зазначив, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача моральної шкоди в розмірі 500000 гривень вони визнають частково, а саме 200000 гривень, а тому просять позовні вимоги в цій частині задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 200000 гривень. Крім того зазначив, що позиція сторони відповідача ОСОБА_3 обґрунтована у відзиві на позову заяву, який був ними поданий до суду.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Так, при розгляді справи встановлено:

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та мешканка АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 30 листопада 2001 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області (а.с.4-6), а також витягом з реєстру територіальної громади, виданим відділом надання адміністративних послуг Ананьївської міської ради за №2412 від 28 грудня 2023 року (а.с.23).

Відповідачами у справі є:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою відділу надання адміністративних послуг виконавчого комітету Южненської міської ради Одеського району Одеської області №154/08-03 від 18 січня 2024 року (а.с.21, 25);

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Еталон»», місцезнаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 33-Б, 2 під`їзд, ЄДРПОУ - 20080515, що підтверджується інформацією про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.17).

Позивач звернулася до суду з позовною заявою та просить суд стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Еталон»» на її користь страхове відшкодування в розмірі 260000 гривень 00 копійок, стягнути з ОСОБА_3 на її користь моральну шкоду в розмірі 500000 гривень 00 копійок.

В підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви додано копію вироку Суворовського районного суду м. Одеси від 12 травня 2021 року, відповідно до якого відповідача по справі ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років 9 місяців з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 роки (а.с.8-10).

Також до позовної заяви додано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 16 серпня 1984 року Шимківським сільським ЗАГСом Ананьївського району Одеської області, відповідно до якого ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_1 (а.с.11).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 11 грудня 2020 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Одеса Одеської області (а.с.12).

Також до позовної заяви додано копію посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого УСЗН Ананьївської РДА 21 жовтня 2020 року на ім`я позивача (а.с.13).

Крім того до позовної заяви додано інформацію щодо полісу №АР1011002, діючого станом на 09 грудня 2020 року. Страхова компанія «Еталон», транспортний засіб: державний номер НОМЕР_1 , VIN-код - НОМЕР_6 , тип - В2: легковий автомобіль від 1601 до 2000 куб. см., марка та модель - Mazda_323 (а.с.14).

Також 16 травня 2024 року представник відповідача ПрАТ «СК «Еталон»» надала до суду засвідчену копію полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/1011002 від 02 липня 2020 року (а.с.90), з якого вбачається, що на ім`я відповідача ОСОБА_3 02 липня 2020 року оформлено вказаний вище поліс, строк дії якого становить до 01 липня 2021 року. Відповідно до вказаного полісу страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 260000 (двісті шістдесят), за шкоду, заподіяну майну - 130000 (сто тридцять тисяч гривень), розмір франшизи - 2600 (дві тисячі шістсот гривень) (а.с.90).

22 квітня 2024 року від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» - Панченко Ю.Ю. до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.37-38), в якому представник позивача в задоволенні позовних вимог до ПрАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» просить відмовити в повному обсязі. Така позиція відповідача у відзиві на позову заяву обґрунтована тим, що дані правовідносини регулюються нормами Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким встановлено чіткий перелік видів страхових виплат та порядок їх розрахунку. Згідно п.27.3 ст.27 вказаного закону страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Мінімальна заробітна плата у 2020 році в Україні відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» складала 5000 гривень, а тому із розрахунку 5000 гривень х 12 = 60000 гривень. Представник відповідача зазначила, що ПрАТ «СК «Еталон»» виплатило на користь позивача 6000 гривень, що підтверджується платіжними інструкціями, які додаються до відзиву на позовну заяву. Таким чином ПрАТ «СК «Еталон»» виконало свої зобов`язання в повному обсязі. Також представник відповідача зазначила, що відповідно до ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. Представник відповідача зазначила, що при розрахунку суми страхового відшкодування та її виплати страхова компанія керується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими нормативними актами, а тому вимога позивача щодо спати ліміту, а саме 260000 гривень на її користь незаконна та безпідставна.

Також до відзиву на позовну заяву додано копії платіжних інструкцій (безготівковий переказ в національній валюті): №273 від 08 грудня 2021 року, згідно якої ПрАТ «СК «Еталон»» виплатила позивачу страхове відшкодування по договору АР-1011002 від 01 липня 2020 року, зг.с/а 712-19948/1Ж; Без ПДВ, в сумі 20000 гривень 00 копійок, №348 від 17 грудня 2021 року, згідно якої ПрАТ «СК «Еталон»» виплатила позивачу страхове відшкодування по договору АР-1011002 від 01 липня 2020 року, зг.с/а 712-19948/1Ж; Без ПДВ, в сумі 10000 гривень 00 копійок, №366 від 22 грудня 2021 року, згідно якої ПрАТ «СК «Еталон»» виплатила позивачу страхове відшкодування по договору АР-1011002 від 01 липня 2020 року, зг.с/а 712-19948/1Ж; Без ПДВ, в сумі 10000 гривень 00 копійок, №235 від 25 січня 2022 року, згідно якої ПрАТ «СК «Еталон»» виплатила позивачу страхове відшкодування по договору АР-1011002 від 01 липня 2020 року, зг.с/а 712-19948/1Ж; Без ПДВ, в сумі 10000 гривень 00 копійок, №310 від 31 січня 2022 року, згідно якої ПрАТ «СК «Еталон»» виплатила позивачу страхове відшкодування по договору АР-1011002 від 01 липня 2020 року, зг.с/а 712-19948/1Ж; Без ПДВ, в сумі 10000 гривень 00 копійок (а.с.40-44).

Також 24 квітня 2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Фабро Є.А., в якому він просить позовну заяву задовольнити частково, а саме, стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Еталон»» на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 260000 гривень 00 копійок; стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду, завдану злочином, в розмірі 200000 гривень 00 копійок. Свою позицію у відзиві на позовну заяву представник відповідача обґрунтовує тим, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 була застрахована в страховій компанії «Еталон» відповідно до поліса №АР1011002, який був діючим на момент ДТП. Відповідно до вказаного позову ліміт страховика за шкоду, заподіяну майну, складає 130000 гривень 00 копійок, за шкоду, завдану життю та здоров`ю, складає 260000 гривень 00 копійок. Таким чином, враховуючи положення ст.29 Закону України №1961-ІV відповідач «СК «Еталон»» повинен сплатити позивачу (потерпілому) суму страхового відшкодування у розмірі в межах ліміту за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, в розмірі 260000 гривень 00 копійок. Що стосується позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на її користь моральної шкоди, представник відповідача зазначає наступне. У зв`язку із загибеллю єдиного сина потерпілого, позивачу була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя та інших негативних наслідків. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює в 500000 гривень. Не погоджуючись з вказаним розміром моральної шкоди, представник відповідача у відзиві, посилаючись на норми чинного законодавства України, практику Верховного Суду України, зазначив, що дійсно цивільна відповідальність відповідача ОСОБА_3 була застрахована в страховій компанії «Еталон» відповідно до поліса №АР1011002, Відповідно до вказаного позову ліміт страховика за шкоду, заподіяну майну, складає 130000 гривень 00 копійок, за шкоду, завдану життю та здоров`ю, складає 260000 гривень 00 копійок. Відповідно до вимог а.27.3 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідачем ПрАТ «СК Еталон»» було виплачено позивачу страхове відшкодування в рахунок завданої моральної шкоди в розмірі 60000 гривень, однак зазначений розмір виплати не може відшкодувати тяжкість змін у житті позивача внаслідок втрати дитини, а тому представник відповідача вважає, що необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3 моральну шкоду на користь позивача в розмірі 260000 гривень. Таким чином відповідач ОСОБА_3 визнає позов частково, просить стягнути з відповідача ПрАТ «СК «Еталон»» на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 260000 гривень 00 копійок, стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 200000 гривень 00 копійок (а.с.54-57).

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ПрАТ «СК «Еталон»» страхового відшкодування в розмірі 260000 гривень 00 копійок, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні вказаної позовної вимоги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до частини 1 статті 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст.128 КПК України, особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У відповідності до п.22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з п.23.1 ст.23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.

Згідно з п.27.1 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п.35.1 ст.35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно з п.36.1 ст.36 вказаного Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Водночас відповідно до п.27.3 ст.23 вказаного Закону страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Як зазначалося вище, внаслідок ДТП, яка мала місце 09 грудня 2020 року близько 22 години 20 хвилин, загинув син позивача ОСОБА_5 .. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Еталон»», що підтверджується наданою суду копією полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР/1011002 від 02 липня 2020 року, який був діючий на момент ДТП.

На виконання своїх зобов`язань ПрАТ «СК «Еталон»» та вимог п.27.3 ст.23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснила страхову виплату позивачу на загальну суму 60000 гривень, що підтверджується наданими суду відповідачем ПрАТ «СК «Еталон»» копіями платіжних інструкцій (а.с.40-44).

На день настання страхового випадку, відповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить - 5000 гривень.

З урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 60000 гривень 00 копійок.

Таким чином встановлено, що після настання страхового випадку, а саме, ДТП за участю ОСОБА_3 , внаслідок якої загинула людина - син позивача, відповідачем ПрАТ «СК «Еталон»» на виконання своїх зобов`язань, передбачених законом, та визначних у полісі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, здійснено виплату позивачу відповідно до вимог п.27.3 ст.23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а відтак свої зобов`язання відповідачем виконано в повному обсязі, тобто, здійснило виплату позивачу в межах страхової суми відповідно до полісу №АР/1011002 від 02 липня 2020 року та відповідно до вимог п.27.3 ст.23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Що стосується позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на її користь моральної шкоди в розмірі 500000 гривень 00 копійок, суд приходить до висновку, що вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи частково позовну вимогу позивача про стягнення моральної шкоди, суд, виходить з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду необхідно встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача. При цьому кожна із вказаних обставин повинна бути підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини ОСОБА_3 , спричинено моральну шкоду. Внаслідок загибелі єдиного сина, як зазначає позивач, вона перенесла психологічні страждання через втрату рідної людини, через втрату сина, у неї сталися порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушились стосунки з оточуючими людьми. Позивач переживає щоденні думки та спогади про наслідки події, через яку загинув її єдиний син, негативні переживання та спогади, насторогу, тривогу, фіксованість уваги на загибелі сина, відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння.

Враховуючи обставини справи, характер та глибину моральних страждань потерпілої, викликаних внаслідок загибелі її сина у ДТП, суд вважає, що з урахуванням вимог розумності і справедливості доцільним буде стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача моральну шкоду в розмірі 300000 гривень.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог..

Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України..

Згідно п.п.2, 6 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за подання даного позову до суду.

Враховуючи той факт, що позовні вимоги задоволенні частково, позивача звільнено від сплати судового збору за подання даного позову до суду, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь держави має бути стягнуто судовий збір пропорційно задоволених вимог, а саме в розмірі 4500 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76, 81, 84, 89, 137, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЕТАЛОН» та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 30 листопада 2001 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 , мешканки АДРЕСА_1 , моральну шкоду, завдану злочином, в розмірі 300000 (триста тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_7 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 4500 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Суддя: Надєр Л.М.

Рішення набуло законної сили «____» ___20__ року.