Рішення № 121591560, 03.09.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2024м. ХарківСправа № 922/1947/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Деркач П. О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 111692,13 грн. та зобов`язання вчинити певні дії за участю представників:

позивача - Батіг В.В., ордер серії АХ №1178659 від 15.03.2024;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 1а, 1б, 1в, 7-:-11 загальною площею 199,6 кв.м у житловому будинку, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Індустріальний, 11, літ. «А-4», протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили;

- стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) - 111692,13 грн, а саме, заборгованість у сумі 96 305,79 грн та пеню у сумі 15386,34 грн за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 395 від 27.01.2007.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 395 від 27.01.2007, в частині здійснення орендарем своєчасної та повної сплати орендних платежів у встановлені договором строки. Позовні вимоги в частині звільнення та повернення нежитлових приміщень, обґрунтовані тим, що у зв`язку із припиненням Договору, у відповідача виникає обов`язок звільнити та повернути нежитлові приміщення за Договором, шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі протягом трьох днів з моменту припинення договору.

Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 4844,80 грн., а також витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн. та вказано про те, що керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач зазначає, що докази, які підтверджують фактичний розмір понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2024 у справі № 922/1947/24 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 25.06.2024 о 12:40.

25.06.2024 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання 25.06.2024 без участі уповноваженого представника позивача (вх. №16467), яку досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 25.06.2024 відкладено підготовче засідання на 06.08.2024 об 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі № 922/1947/24 закрито підготовче провадження та призначено справу № 922/1947/24 до судового розгляду по суті на 20.08.2024 об 11:20.

Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.08.2024 у справі № 922/1947/24 підготовче засідання відкладено на 03.09.2024 об 11:40.

Позивач у судове засідання 03.09.2024 з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, які просив суд задовольнити та стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 96 305,79 грн та пеню у сумі 15386,34 грн за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 395 від 27.01.2007, а також зобов`язати відповідача звільнити та повернути позивачу нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 1а, 1б, 1в, 7-:-11 загальною площею 199,6 кв.м у житловому будинку, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Індустріальний, 11, літ. «А-4», протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідач у судове засідання 03.09.2024 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи по суті повідомлений своєчасно та належним чином. Разом з цим, суд зазначає, що копії ухвали суду про відкриття провадження у справі від 10.06.2024, ухвали-повідомлення від 25.06.2024, ухвали від 06.08.2024 та ухвали-повідомлення від 20.08.2024, які надсилались судом на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернулись до господарського суду Харківської області без вручення адресату з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою.

Окрім цього, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи секретарем судового засідання було здійснено відповідну телефонограму на відомі засоби зв`язку, повідомлені позивачем у позовній заяві та зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Телефонограма прийнята ОСОБА_1 особисто 20.06.2024.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно з частиною 1, 3 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

03.09.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Матеріалами справи установлено, що 27.01.2007 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Деркачем Ігорем Анатолійовичем (орендар) був укладений Договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 395 (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого, предметом даного договору є строкове платне користування Майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова.

Відповідно до умов пункту 2.1. Договору передбачено набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.

Із обставин справи убачається, що об`єкт оренди, визначений Договором, був переданий орендодавцем орендареві згідно акту приймання-передачі від 27.01.2007, належним чином копія якого наявна у матеріалах справи.

Отже, обставин справи свідчать, що позивач, як орендодавець, свої зобов`язання за Договором виконав належним чином.

Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що відповідач, у порушення умов Договору, зобов`язання належним чином не виконав.

Так, на момент укладання Договору орендна плата складала 2689,33 грн без ПДВ. За лютий 2007 року. Ставка орендної плати - 8 %.

Згідно з Додатковою угодою № 13 від 17.01.2018 року орендна плата складає 7486,84 грн без ПДВ за вересень 2017 року.

Умовами Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі - Методика) Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання №755/17 від 20.09.2017.

Пунктом 10 Методики передбачено, що: «перед розрахунком орендної плати за перший місяць оренди чи після перегляду розміру орендної плати визначається розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку за такою формулою:

Опл.міс = (Опл./12)х Ід.о х Ім,

де Опл.міс - розмір орендної плати за місяць, грн.;

Опл - розмір річної орендної плати, визначений за цією Методикою, грн.;

Ід.о - індекс інфляції за період з дати проведення незалежної або стандартизованої оцінки до базового місяця розрахунку орендної плати;

Ім - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати.

Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди.

Також, розмір річної орендної плати визначається відповідно до положень п.7 Методики, згідно якого: «у разі оренди нерухомого майна (крім оренди нерухомого майна фізичними та юридичними особами, зазначеними у пункті 8 цієї Методики) розмір річної орендної плати визначається за формулою:

Опл = (Вп х Сор)/100;

де Опл - розмір річної орендної плати, грн.;

Вп - вартість орендованого майна, визначена шляхом проведення незалежної оцінки, грн.;

Сор - орендна ставка, визначена згідно з додатком 2 до Методики.

Незалежна оцінка вартості об`єкта оренди повинна враховувати його місцезнаходження і забезпеченість інженерними мережами. Результати незалежної оцінки є чинними протягом 6 місяців від дня її проведення, якщо інший термін не передбачено у звіті з незалежної оцінки».

Відповідно до п. 3.3. Договору, нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується Орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 3.6. Договору, розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування Орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно п. 11 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Відповідач, відповідно до п. 4.4. Договору взяв на себе зобов`язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Позивачем у позові зазначено про те, що відповідачем належним чином не виконано обов`язки зі сплати орендних платежів у строк, порядку та розмірі, встановленими Договором, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з оплати орендної плати за Договором в сумі 96305,79 грн., яка з боку відповідача залишилась несплаченою, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Також, відповідно до ч.1. ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України установлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Оскільки орендоване майно є комунальною власністю до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", який є спеціальним законодавчим актом у сфері регулювання відносин, пов`язаних з передачею державного та комунального майна в оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 17 Закону України Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.

Як зазначалося судом вище, відповідно до пункту 3.3. Договору, нарахування орендної плати починається з дати підписання акта приймання-передачі.

Також, пунктом 3.5. Договору визначено, що орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Разом з тим Відповідач неналежним виконав свої зобов`язання за договором оренди № 395 від 27.01.2007, в частині здійснення своєчасної та повної сплати орендних платежів у встановлені договором строки, про що свідчить наявний у матеріалах справи реєстр платежів, а також розрахунок заборгованості по договору № 395 від 27.01.2007 року. разом з тим, матеріали справи доказів належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди №395 від 27.01.2007 не містять.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за Договором оренди № 395 від 27.01.2007 у розмірі 96305,79 грн. є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, отже підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Також, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 15386,34 грн.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.10. Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та бюджету м. Харкова з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день проплати).

Згідно з умовами п. 3.4. Договору, нарахування орендної плати та пені припиняється з дати підписання акта приймання-передачі майна або з моменту розірвання Договору відповідно до п. 10.6.

Відповідно до п. 7.3. Договору, у разі прострочення Орендарем виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати в повному обсязі чи частково нарахування та стягнення пені проводиться до моменту сплати основної суми боргу у встановленому п. 3.10 Договору порядку незалежно від строку та моменту, коли зобов`язання повинно було бути виконано.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати та зважаючи на те, що розрахунок пені позивача на суму заборгованості є арифметично правильним, здійсненим з дотриманням вимог законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 15386,34 грн. пені.

Щодо вимоги про зобов`язання звільнити та повернути нежитлові приміщення протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 10.6. Договору, дія Договору припиняється внаслідок, зокрема, скасування (припинення) державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Згідно з п. 4.13 Договору, у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки в разу погіршення стану орендованого Майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений в рішенні суду.

Із обставин справи убачається, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що 22.03.2023 було здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача на підставі власного рішення.

Таким чином, Договір припинено 22.03.2023 відповідно до п. 10.6 Договору.

Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

Отже, у зв`язку із припиненням Договору, у Відповідача виникає обов`язок звільнити та повернути нежитлові приміщення за Договором.

Відповідно до ч. 4. ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

При цьому, суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов`язання Відповідача звільнити та повернути Позивачу нежитлові приміщення (як наслідок припинення Договору) в даному випадку є ефективним способом захисту порушених прав позивача

За таких обставин, вимоги позивача в частині зобов`язання Відповідача звільнити та повернути Позивачу нежитлові приміщення, також підлягають задоволенню.

Водночас, сформульовані позивачем у прохальній частині позову вимоги про зобов`язання звільнити та повернути нежитлові приміщення протягом трьох робочих днів з дня набрання рішенням законної сили, не узгоджуються із положеннями Закону України «Про виконавче провадження», враховуючи на що, позовна вимога в цій частині позову підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню з підстав, наведених судом вище.

Розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову покладає витрати по сплаті судового збору у розмірі 4844,80 грн. на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Щодо витрат на правову допомогу позивачем у позові суми не зазначено, разом з тим вказано, що керуючись ч. 8 ст. 129 ГПК України, позивач зазначає, що докази, які підтверджують фактичний розмір понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

10.09.2024 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. №22617).

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат. За таких обставин суд вважає за доцільне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) - заборгованість у сумі 96305,79 грн., пеню у сумі 15386,34 грн за Договором оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 395 від 27.01.2007 та 4844,80 грн. судового збору.

3. Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звільнити та повернути Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, буд. 16, код ЄДРПОУ: 14095412) нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 1а, 1б, 1в, 7-:-11 загальною площею 199,6 кв.м у житловому будинку, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Індустріальний, 11, літ. «А-4».

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Призначити судове засідання для прийняття додаткового рішення на "17" вересня 2024 р. о(б) 9:50 год., про що повідомити учасників справи.

7. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, 8-й під`їзд, 1-й поверх, зал № 102.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "12" вересня 2024 р.

СуддяЄ.М. Жиляєв