Ухвала суду № 121591388, 13.09.2024, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"13" вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 916/3979/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В., розглянувши заяву Одеської регіональної торгово-промислової палати про забезпечення позову за вх.№2-1445/24 від 11.09.2024 по справі №916/3979/24 за позовом Одеської регіональної торгово-промислової палати (65011, м. Одеса, вул. Базарна, 47, код ЄДРПОУ 02944722) до Товариство з обмеженою відповідальністю «БОЛГРАД ВАЙНЕРІ» (68702, Одеська область, Болградський район, м. Болград, вул. Заводська, буд. 34, код ЄДРПОУ 20925875) про визнання протиправними дії

ВСТАНОВИВ: Одеська регіональна торгово-промислова палата звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою Одеської регіональної торгово-промислової палати до Товариства з обмеженою відповідальністю «БОЛГРАД ВАЙНЕРІ» про визнання протиправними дії ПрАТ «Харчовик» правонаступником якого є ТОВ «БОЛГРАД ВАЙНЕРІ».

Разом із позовною заявою, позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони позачерговим Загальним Зборам членів Одеської регіональної торгово-промислової палати, які мають відбутися 12 вересня 2024р. приймати рішення з наступних питань Порядку денного: 1. Обрання Голови та секретаря Загальних зборів членів ОРТПП, 2. Обрання мандатної комісії Загальних зборів, 3. Затвердження порядку денного, 4. Обрання лічильної комісії ОРТПП, 5. Звіт екс-президента щодо підсумків діяльності ОРТПП за 2019-2023 роки, 6. Звіт Ревізійної комісії ОРТПП за 2019-2023 роки, 7. Обрання терміном на п`ять років Ради ОРТПП, 8. Обрання терміном на п`ять років Ревізійної комісії ОРТПП; заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/здійснювати, щодо Одеської регіональної торгово-промислової палати (код ЄДРПОУ 02944722) будь-які реєстраційні дії, пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, але не виключно: зміною керівника; зміною складу осіб, які можуть діяти від імені Одеської регіональної торгово-промислової палати без довіреності; реєстрацією нової редакції статуту чи змін до статуту Одеської регіональної торгово-промислової палати; заборони суб`єктам державної реєстрації, визначеним Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", вчиняти/ здійснювати, щодо Одеської регіональної торгово-промислової пахати будь-які реєстраційні дії на підставі документів (протоколів актів, витягів з протоколів тощо), складених за результатами проведення 12 вересня 2024 р. Загальних зборів членів Одеської регіональної торгово-промислової палати.

При цьому в обґрунтування поданої заяви, заявник вказує що 15.08.2024р. до Одеської регіональної торгово-промислової палати (надалі ОРТПП) надійшло повідомлення від ПрАТ «ХАРЧОВИК» вх. №479 щодо скликання позачергових Загальних Зборів членів ОРТПП на вимогу більше однієї третини числа членів-засновників палати, які мають відбутися об 11 год. 00 хв. (початок реєстрації о 10-30) 12 вересня 2024р. за адресою: м. Одеса, вул. Італійська (Пушкінська), буд. 26 (учбовий корпус Одеського Державного Економічного Університету). Попередній порядок денний: 1. Обрання Голови та секретаря Загальних зборів членів ОРТПП. 2. Обрання мандатної комісії Загальних зборів; 3. Затвердження порядку денного; 4. Обрання лічильної комісії ОРТПП; 5. Звіт екс-президента щодо підсумків діяльності ОРТПП за 2019-2023 роки; 6. Звіт Ревізійної комісії ОРТПП за 2019-2023 роки; 7. Обрання терміном на п`ять років Ради ОРТПП; 8. Обрання терміном на п`ять років Ревізійної комісії ОРТПП.

Відповідно до п. 1.1. статуту ОРТПП, остання є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, що об`єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об`єднання в регіоні діяльності Палати, з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торгівельної інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності у своєму регіоні, всебічному розвитку всіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торгівельних зв`язків між підприємцями України та підприємцями зарубіжних країн, а також з метою представництва інтересів підприємств і організацій - членів Палати у відносинах з місцевими органами виконавчої влади.

Пунктом 5.1. статуту ОРТПП передбачено, що керівними органами Палати є: - Загальні збори членів Палати; - Рада Палати; - Президія Палати; - Президент Палати. Загальні збори членів Палати є вищим керівним органом Палати. До виключної компетенції Загальних зборів Палати відноситься: 1) розгляд доповідей Ради палати про діяльність Палати, звітів Ревізійної комісії й прийняття по них рішень; 2) вибори Ради Палати (кількісного та персонального) терміном на 5 років; 3) вибори членів Ревізійної комісії Палати терміном на 5 років; 4) затвердження статуту Палати, внесення змін та доповнень до Статуту; 5) вирішення питання про припинення діяльності Палати; 6) розгляд інших питань, що стосуються діяльності Палати (п. 5.3. статуту ОРТПП).

За посиланнями заявника, згідно з п. 5.6.1.-5.6.2. зазначеного статуту, в період між Загальними зборами ОРТПП, загальне керівництво діяльністю Палати здійснює Рада, яка обирається Загальними зборами на 5-річний строк. Кількість членів Ради визначається Загальними зборами. В керівні органі ОРТПП можуть бути обрані співробітники Палати, які пропрацювали не менше 5 років, керівники підприємств, що є членами Палати не менше 5 років. До складу Ради Палати за посадами входять Президент Палати, який водночас є Головою Ради, перший віце-президент, віце-президенти. У разі вибуття члена Ради Палати у період між Загальними зборами до Ради Палати замість вибулого обирається інший член Ради шляхом письмового опитування членів Палати.

Функції та повноваження Ради Палати регламентовано п. 5.7. статуту ОРТПП. Зазначений пункт, серед іншого, встановлює, що Рада Палати скликає чергові, а в разі необхідності - і позачергові Загальні збори членів Палати.

Одним із важливих аспектів діяльності Ради Палати, як зазначає заявник є те, що саме за рішенням Ради Палати у відповідності до Статуту скликаються чергові та/або позачергові Загальні збори.

Заявник наголошує, що відповідного рішення про проведення позачергових Загальних зборів 12.09.2024 року об 11:00 годині за адресою: м. Одеса, вул. Італійська (Пушкінська), буд. 26 (учбовий корпус Одеського Державного Економічного Університету), Радою Палати не приймалося, у зв`язку чим, дії ПрАТ «ХАРЧОВИК» щодо їх скликання є самовільними і такими, що не мають нормативного та фактичного підґрунтя.

Так, як вказує заявник, з повідомлення, надісланого ПрАТ «ХАРЧОВИК» членам ОРТПП вбачається, що позачергові Загальні збори скликаються нібито на вимогу однієї третини числа членів ОРТПП. Водночас, жодного підтвердження проведення ініціативних зборів на яких би ініціативна група у кількості однієї третини числа членів ОРТПП підтримали проведення 12.09.2024 року позачергових Загальних зборів, ПрАТ «ХАРЧОВИК» пред`явлено не було, що ставить під сумнів факт наявності відповідної волі однієї третини числа членів ОРТПП. Окрім того, вказане Повідомлення підписане від імені ПрАТ «ХАРЧОВИК», як члена ОРТПП та учасника ініціативної групи, наявність (кількість та склад) якої не зафіксовано в жодному документі.

Крім того, заявник звертає увагу суду, що за рішенням Президії ОРТПП від 16.07.2024р. ПрАТ «ХАРЧОВИК» було виключено з числа членів ОРТПП.

На переконанням заявника, у ПрАТ «ХАРЧОВИК», який на дату направлення до ОРТПП повідомлення про скликання Загальних Зборів членів Засновників ОРТПП вх. №479 від 15.08.2024р., не був членом ОРТПП, відсутнє права ініціювати проведення позачергових Загальних зборів членів ОРТПП.

Отже, заявник наголошує що заборона приймати зазначені рішення прямо стосується предмету спору, а саме законності скликання відповідачем позачергових Загальних зборів членів ОРТПП з визначеним вище Порядком денним.

Водночас, заявник звертає увагу, що новообраний склад Ради Палати на своєму першому засіданні повинен буде обрати нового Президента ОРТПП та Президію Палати, відповідно до п. 5.7.1. та 5.7.8. статуту ОРТПП.

У зв`язку з цим, позивач вказує, що вирішення питань про обрання терміном на п`ять років Ради ОРТПП (Ради Палати) та внесення змін до статуту ОРТПП прямо пов`язане з необхідністю внесення змін до відомостей про позивача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Крім того, заявник зазначає, що ефективний захист інтересів заявника вимагає також встановлення заборони проведення відповідних реєстраційних дій.

В зв`язку з наведеним вище, на переконання заявника існує необхідність для виття заходів забезпечення повозу.

Розглянувши заяву Одеської регіональної торгово-промислової палати про забезпечення позову, суд вказує наступне.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 137 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Відповідно до статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) виключено; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 137 ГПК України).

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову одночасно.

Згідно зі статтею 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони:

1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору;

2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів;

3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства;

4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору (частина десята статті 137 ГПК України).

Так, за приписами частини першої статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України щодо дотримання справедливості, викладеною у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Верховний Суд відзначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Верховного Суду від 09.11.2018 у справі № 915/508/18 тощо).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд відзначає, що адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

Крім того, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Отже, під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Суд відзначає, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та, зокрема не повинні порушувати прав інших учасників (акціонерів) юридичної особи.

Разом з тим, вирішуючи питання про забезпечення позову та, виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді, зокрема заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Суд наголошує на тому, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

Суд зазначає, що у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволення якої, не вимагатиме примусового виконання, то має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Подібна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/8225/20, від 13.01.2021 у справі від 07.10.2021 у справі №910/2287/21.

Разом з тим, як уже неодноразово відзначалося, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.

Відповідно до частини одинадцятої статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Отже, позов не може бути забезпечений таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена в постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 925/1159/19, від 07.05.2020 у справі № 910/11739/19 та від 16.04.2020 у справі № 910/18680/19.

Суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову являються предмет і підстава.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Так, суд зазначає, що звертаючись із позовними вимогами у цій справі позивач просив суд про визнання протиправними дії ПрАТ «Харчовик» правонаступником якого є ТОВ «БОЛГРАД ВАЙНЕРІ» щодо скликання 12.09.2024 об 11:00 годині позачергових загальних зборів членів ОРТПП які мають відбутися об 11:00 12.09.2024 за адресою: м. Одеса, вул. Італійська (Пушкінська), буд. 26 (учбовий корпус Одеського Державного Економічного Університету).

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ПрАТ «Харчовик» правонаступником якого є ТОВ «БОЛГРАД ВАЙНЕРІ» без наявності відповідних повноважень вчиняє протиправні, такі що суперечать Статуту ОРТПП, дії щодо скликання загальних зборів на 12.09.2024.

Тобто зі змісту доводів та вимог заявленого позову вбачається, що Одеська регіональна торгово-промислова палата фактично прагне унеможливити проведення загальних зборів призначених на 12.09.2024, оскільки вважає, що відповідачем їх скликано протиправно.

Як вже було зазначено, відповідно до статті 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору.

Разом з тим, вживши заходів забезпечення позову шляхом заборони приймати рішення з усіх питань порядку денного, місцевий господарський суд фактично заборонив проведення таких загальних зборів палати без визначення конкретних рішень, які прямо стосуються предмета спору, що не допускається у силу положень частини п`ятої статті 137 ГПК України.

Слід також наголосити на тому, що предметом спору у даній справі є законність/незаконність рішення відповідача, саме щодо скликання позачергових загальних зборів.

Вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони загальним зборам приймати рішення з усіх питань порядку денного, суперечать пункту 1 частини п`ятої статті 137 ГПК України, адже така заборона прямо не стосується предмета спору, яким є рішення відповідача про скликання позачергових загальних зборі на 12.09.2024.

До того ж, на переконання суду, запропоновані позивачем заходи забезпечення позову взагалі не узгоджуються із інтересами самого позивача, оскільки вжитими заходами забезпечення позову позивач фактично заборонив власним загальним зборам 12.09.2024 приймати рішення з питань порядку денного, тобто вжитті заходи забезпечення позову направленні не на обмеження дій відповідача до якого спрямовані заявлені позовні вимоги, а фактично обмежують (забороняють) вчинення відповідних дій вищому керівному органу позивача, яким у відповідності до п. 5.1. Статуту є загальні збори.

З огляду на таке, суд доходить висновку, про відмову в забезпечені позову шляхом заборони позачерговим Загальним Зборам членів Одеської регіональної торгово-промислової палати, які мають відбутися 12 вересня 2024р. приймати рішення з питань Порядку денного з огляду необґрунтованості та безпідставності вжиття відповідних заходів.

Щодо вжитих заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, суд зазначає наступне.

Так, дійсно, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду у постановах від 09.11.2018 у справі №915/508/18, від 12.03.2020 у справі №916/3479/19, від 07.09.2020 у справі №904/1766/20, від 19.10.2020 у справі №916/30/20 від 16.12.2020 у справі №915/2460/19).

Однак, така заборона суб`єктам державної реєстрації вчиняти певні дії повинна узгоджуватись з предметом позову, тобто, така заборона має стосуватися виключно предмета спору.

Як вже було вказано вище, предмет позову пов`язаний із визнанням протиправними, на думку заявника, дій ТОВ "БОЛГРАД ВАЙНЕРІ" як правонаступника ПрАТ "ХАРЧОВИК", який не є членом ОРТПП щодо скликання позачергових Загальних зборів ОРТПП, призначених на 12 вересня 2024р.

Тобто у даному випадку заявником не визнаються та оспорюються дії ПрАТ "ХАРЧОВИК" щодо скликання загальних зборів на конкретну дату, а саме 12.09.2024, будь-які інші дії, рішення, зокрема щодо проведення загальних зборів в інший час, прийняті на таких зборах рішення не є предметом даного спору та не вирішуються судом.

Поряд з цим суд зазначає, що вжиття таких заходів забезпечення позову фактично обмежить право заявника щодо здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо юридичної особи, зокрема й тих, які не пов`язані з предметом майбутнього спору, з урахуванням чого забезпечення позову в цій частині не відповідають вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом майбутнього позову, а тому задоволенню не підлягають.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене обставини в їх сукупності, суд доходить висновку про відмову Одеській регіональній торгово-промисловій палаті у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні заяви Одеської регіональної торгово-промислової палати (вх.№2-1445/24 від 11.09.2024р.) про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно до ст.256 ГПК України.

Суддя С.В. Літвінов