Рішення № 121587456, 12.09.2024, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/882/2024

Справа № 537/1931/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2024 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді Хіневич В.І., за участю секретаря судового засідання Бакай М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, згідно якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 40 900,00 грн., інфляційні витрати 6748 грн. 50 коп., 3% річних 2302 грн. 73 коп., сплачений судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтуванні своїх вимог позивач зазначив, що 18.12.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 5237395 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-ОД від 16 січня 2020 року та розміщених їх сайті http s ://сге ditplus. ua/ru/do cuments. Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000 грн (п.1.3.Кредитного договору);строк кредиту30 днів; дата повернення кредиту (17.01.2022) вказується в Графіку платежів,що єДодатком №1до цьогоДоговору;строк кредитуможе бутипродовжено упорядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору, (п.1.4.Кредитного договору).

ТОВ «АВЕНТУСУКРАЇНА» своїзобов`язанняперед відповідачемза Кредитнимдоговором виконалота надалоїї кредитв сумі20 000грн,шляхом зарахуваннякредитних коштівна платіжнукартку відповідача№ НОМЕР_1 (довідкаТОВ «ФК«КОНТРАКТОВИЙ ДІМ»про перерахуваннякоштів).

Відповідно доп.1.5.2.Кредитного договорузнижена процентнаставка становить0,95%в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою Споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк.

20.01.2022 року відповідач здійснила оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих відсотків за користування кредитом на суму 6840,00 грн. У зв`язку з чим відповідно до п.1.4. та п.4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 19.02.2022 року) за стандартною процентною ставкою 1,90 % в день.

19.02.2022 року відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль.

В період з 25.02.2022 року по 30.04.2022 року було призупинено нарахування процентів, а в період з 01.05.2022 по 20.05.2002 було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою.

В подальшому відповідач оплати за Кредитним договором не здійснювала.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 18 квітня 2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК« ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф (далі Договір Факторингу), згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.

Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 20 000 грн - тіло кредиту та 20 900 грн - нараховані проценти, всього 40900 грн. Окрім того відповідачу нараховано також інфляційні витрати в розмірі 6748 грн. 50 коп. та 3% річних в розмірі 2302 грн. 73 коп.

Ухвалою суду від 25.04.2024 року позовну заяву ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

02.05.2024 року від ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач зменшив позовні вимоги та прохав стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 40 900,00 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою суду від 31.07.2024 року, за клопотанням позивача було витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 18.12.2021 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у сумі 20000 грн. від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230).

02.09.2024 року до суду, на виконання ухвали, надійшла інформація від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», де банк повідомляє що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), в банку емітовано картку НОМЕР_1 , на яку 18.12.2021 року здійснено переказ коштів на суму 20000,00 грн. Інформація про платника відсутня.

В судове засідання представник ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» не з`явився, однак подав заяву згідно якої позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити, справу розглянути без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, правом на подання відзиву не скористалася.

Враховуючи, що відповідач, яка була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи, повторно не з`явилася в судове засідання без повідомлення причини своєї неявки та з урахуванням клопотання представника позивача, суд вирішив на підставі ст. 247, 280 ЦПК України, провести судовий розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, дослідивши та проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, встановив наступне.

Згідно матеріалів справи 18.12.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 5237395 про надання споживчого кредиту. Згідно умов Кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000 грн (п.1.3.Кредитного договору);строк кредиту30 днів (п.1.4.Кредитного договору); дата повернення кредиту (19.01.2022) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору; строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього Договору, (п. 1.4. Кредитного договору). Відповідно до п. 1.5. Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору. Як вбачається з Договору, останній підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Згідно п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч.1 ст.5ЗаконуУкраїни«Про електроннідокументитаелектронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення ч. 1 ст.5ЗаконуУкраїни«Про електроннідокументитаелектронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до ч. 1 ст.7ЗаконуУкраїни«Про електроннідокументитаелектронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Статтею 11ЗаконуУкраїни«Про електроннукомерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. В силу ст.12цьогоЗакону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно ст.638ЦК України,договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно ст.640ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Згідно ст.642ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно достатті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст. 1054та ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимогстатті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідностатті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силуст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч.2ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.

Відповідно до ч.1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

На підтвердження виконання зобов`язання ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» перед відповідачем за Кредитним договором №5237395 позивачем подано до суду довідку ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування кредитних коштів в сумі 20 000 грн, на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

Також до суду, на виконання ухвали, надійшла інформація від АТ КБ «ПРИВАТБАНК», де банк повідомляє, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), в банку емітовано картку НОМЕР_1 , на яку 18.12.2021 року здійснено переказ коштів на суму 20000,00 грн. Інформація про платника відсутня.

Таким чином суд вважає доведеним, отримання відповідачем кредитних коштів у сумі 20000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 20.01.2022 року відповідач здійснила оплату на рахунок Кредитора в розмірі нарахованих відсотків за користування кредитом на суму 6840,00 грн. У зв`язку з чим відповідно до п.1.4. та п.4.2. Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 19.02.2022 року) за стандартною процентною ставкою 1,90 % в день.

19.02.2022 року відповідач свої зобов`язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль.

В період з 25.02.2022 року по 30.04.2022 року було призупинено нарахування процентів, а в період з 01.05.2022 по 20.05.2022 було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою.

В подальшому відповідач оплати за Кредитним договором не здійснювала.

Згідно наявного розрахунку ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», станом на 17.04.2023 року, заборгованість відповідача по Кредитному договору складає 40900 грн з яких: 20000 грн - тіло кредиту; 20 900 грн - нараховані проценти.

18 квітня 2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитними договорами до боржників перелік яких вказано у Реєстрі боржників. Згідно витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 18-04/2023 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступила право вимоги ТОВ «ФК« ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №5237395 в сумі 40900 грн, з яких 20000 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 20900 грн сума заборгованості за відсотками.

Частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Оскільки боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наявні матеріали справи містять докази на підтвердження того, що за зазначеними Договором Факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) фактор передав грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, як це передбачено договором, а тому суду доведено, що клієнт відступив факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту, зазначену при укладенні Кредитного договору відповідного повідомлення.

Згідно наявного розрахунку заборгованості ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», заборгованість відповідача по Кредитному договору складає 40900 грн з яких: 20000 грн - тіло кредиту; 20 900 грн - нараховані проценти.

При цьому, належних та допустимих доказів на спростування наявності заборгованості та її розміру відповідачем до суду не подано.

Відповідно заяви позивача від 02.05.2024 року, останній, користуючись своїм правом, відмовися від позовних вимог в частині інфляційних втрат та трьох відсотків річних. Тому суд вважає правильним не розглядати дані вимоги в судовому засіданні.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ознайомилася з умовами кредитування, які викладені у кредитному договорі та додатках до нього, та погодилася з вказаними умовами. Кошти за кредитними договорами отримала та користувалася ними. При цьому, у визначені строки не повернула належну суму, проценти не сплатила. Факт переходу права вимоги за нявним боргом підтверджено наявними матеріалами срави.

Враховуючи викладене, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, за відсутності відзиву на позов відповідача, суд вважає доведеним факт невиконання відповідачем ОСОБА_1 свого зобов`язання за кредитним договором №5237395 від 18.12.2021 року, у зв`язку з чим вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є законними та обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України, ухвалюючи рішення суд, зокрема вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; уразі відмовив позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача у разі відмови в позові на позивача.

Враховуючи, що позовні вимого задоволено тож з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Відповідно доп.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частина 8 ст. 141 ЦПК України визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Обов`язковимпереліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є:

-договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.);

-розрахунок наданих послуг з їх детальним описом;

-документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18).

Згідно ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем у позові заявлено, що розмір понесених судових на професійну правничу допомогу становить 10000,00 грн. та додано докази на підтвердження таких витрат, а саме Договір 28/03-2024 від 28.03.2024 року про надання (правничої) правової допомоги, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗР № 21/3145, платіжна інструкція від 10.04.2024року № 4573 про сплату адвокату Городніщевій Є.О. за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви відносно ОСОБА_1 ; звіт про надання правничої допомоги від 05.04.2024 року та рахунок на оплату в сумі 10000 грн.№ 2842-05/04-2024 від від 05.04.2024 року.

Згідно Розрахунку витрат на надання правничої допомоги, до переліку послуг адвоката увійшли: «Збір, та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборговпнності за кредитним договором..» 3год, вартістю 3000 грн.; «Складання позовної заяви…», 5 год., вартістю 5000 грн. «Подання до суду позовної заявив інтересах клієнта», 2 год, вартістю 2000 грн. Всього разом: 10 тис. грн.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п.268).

У додатковій Постанові від 19 лютого 2020 рокусправі № 755/9215/15-ц, Велика Палата Верховного суду, наголосила, щопри визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У Постановах Верховного Суду усправі №905/1795/18 від 24 жовтня 2019 року та усправі №922/2685/19 від 08 квітня 2020 року визначено, щосуд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В іншій своїй Постанові від 07.09.2020 року справа № 910/4201/1 Верховний Суд зазначив, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамистатті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі N 922/1163/18.

Суд, досліджуючи надані докази фактичного здійснення вказаних витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, та визначаючи пропорційність предмета спору з розміром витрат на правничу допомогу, їх доведеність та фактичну наявність, виходить із того, що предмет спору в цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, позовна заява з додатками була направлена до суду в електронному вигляді, судове засідання проходило без участі представника позивача.

А тому з урахуванням встановлених та доведених обставин, суд вважає, що обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, а також доведеним розміром витрат на правничу допомогу виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права є сума - 5000 грн., яка і підлягає до стягнення.

Тож, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога представника позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає до часткового задоволення, а саме у розмірі 5000 грн.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» в частині стягнення заборгованості за договором кредиту задоволені повністю, суд стягує з відповідача ОСОБА_1 витрати на судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.5,10,13,19,76,77,81,263-265,280-284,289 ЦПК України, ст. ст. 509, 512-217, 526, 530, 610, 612,629, 634, 1049,1054, 1055 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2), заборгованість за кредитним договором №5237395 від 18 грудня 2021 року в сумі 40 900 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. вул. Загородня, буд.15, офіс 118/2) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.І. Хіневич