Рішення № 121573950, 11.09.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2024 рокусправа № 380/9692/24Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про визнання протиправним та зобов`язання вчинити дії,

установив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, з вимогами:

- визнати дії керівника Пенсійного фонду України м.Львова в особі начальника ОСОБА_2 протиправними, та зобов`язати відновити надання пільг на житлово-комунальні послуги і доплату передбачену пенсіонерам, яким за 80 років відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та провести нарахування за пропущений період з січня 2024р. так, як Порядок надання пільг №389 не може бути застосований до такої категорії осіб, як ветеранів війни, що підтверджено Рішенням Конституційного суду України від 18.12.2018 року;

- виплатити моральну шкоду вчинену безпідставним призупиненням надання пільг на житлово-комунальні послуги та доплату 80 ти річним пенсіонерам в сумі 3000 грн.(три тисячі грн.) В продовж 4-х місяців не виплати коштів для придбання ліків від важкого захворювання (подагра, простатит та гіпертонія), душевного та фізичного болю, пзивач змушений звертатись до знайомих та родини позичати певні кошти для придбання ліків. Так, як одна упаковка «Пенестер» коштує 501,4грн.; «Омник» -309,53 грн.; «Енап -Н»- 286,98грн. - ліки на один місяць. Таким чином Пенсійним фондом України м.Львова, в особі начальника управління Наталії Гайдар, протиправним рішенням, заподіяна суттєва шкода його здоров`ю;

- витрати на транспортні розходи та консультації по підготовці позивної заяви 2000грн.(дві тисячі грн.) в тому числі 1200 грн. транспортні розходи (автомобільний транспорт) та 800 грн.(позивна заява та листування), Загальна сума пункти 2 і 3 становить 5000 грн. (п`ять тисяч грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача про поновлення йому пільг згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 зміни внесені у вказаний закон визнано такими, що не відповідають Конституції України. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило у випалах пільг на оплату житлово-комунальних послуг як учаснику війни з січня 2024 року.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13758ел. від 02.07.2024), в якому проти позову заперечив. Зазначив, порядок надання пільг на оплату житло-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373(далі Порядок №373). Відповідно до п.6 Порядку 373 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення проводили нарахування пільг на оплату житло-комунальних послуг по грудень 2022 року. Для забезпечення нарахування пільг на оплату житло-комунальних послуг Пенсійним фондом України здійснено міграцію баз даних про одержувачів пільг станом на 01.01.2023. Електронна особова справа ОСОБА_1 передана від органу соціального захисту до Пенсійного фонду України, в якій призначені суми пільг на плату житлово-комунальних послуг. Відповідач, також наголошує, на тому, що відповідно до п.3 Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року №389 «Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного доходу сім`ї. Станом на 01.01.2024 розмір доходу до якого застосовується податкова соціальна пільга становить - 4240грн. Середньомісячний сукупний дохід ОСОБА_1 за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 становить 10340,35грн. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Від позивача 03.07.2024 надійшла відповідь на відзив ( вх.№50551) в якому позовні вимоги підтримує.

Ухвалою суду від 13.05.2024 позовну заяву залишено без руху. 28.05.2024 до суду надійшло клопотання на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 10.06.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 має статус учасника війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 06.02.2017 Шевченківським відділом соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.

Листом від 03.04.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівські області із заявою у якій просить поновити йому пільги на житлово-комунальні послуги та доплату особам старше 80 років.

Листом від 16.04.2024 №П-53/8-1300/24 ГУ ПФУ у Львівській області відмовило позивачу у нарахуванні пільги на житлово-комунальні послуги та доплати особам старше 80 років, посилаючись на п.8 Порядку 389.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №1.380.2019.005074 ОСОБА_1 поновлено виплату пільг на житлово-комунальні послуги з 18.03.2019 року та зобов`язано здійснювати таку виплату Шевченківським відділ соціального захисту Департаменту гуманітарної політики ЛМР.

Листом №260310 вих-57074 від 23.04.2024 Шевченківським відділом соціального захисту направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області копії рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 у справі №1.380.2019.005074 та виконавчих листів від 13.04.2020р.

Листом Шевченківського відділу соціального захисту від 29.04.2024 №260310-вих-59922 повідомлено позивача, що зазначені розрахунки проводяться органами Пенсійного фонду України- до 25 числа кожного місяця починаючи з січня 2023 року.

Листами Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 10627-10708/П-53/8-1300/24 від 16.04.24, №1300-5311-8/74747 від 08.05.2024 відмовлено позивач у поновлені пільг на житлово-комунальні послуги та не прийнято до виконання копії рішення Львівського окружного адміністративного суду.

Вважаючи такі дії суб`єкта владних повноважень протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

У преамбулі Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон України № 3551) зазначено, що ним визначається правовий статус ветеранів війни, забезпечується створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них. Положеннями ст.14 Закону №3551 передбачено пільги для учасників війни.

Так, відповідно до п.4-6 ч.1 ст.14 Закону №3551 учасникам війни надаються такі пільги: 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю); 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю); 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Приписами ч.6 ст.14 Закону України № 3551 встановлено, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої вказаної статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 року № 389 затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї (далі - Порядок № 389).

Згідно з п.1 Порядку №389 такий визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло - та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.

Пунктом 2 Порядку №389, зокрема, передбачено, що його дія поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасники війни; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною).

Пільги, зазначені у пункті 1 вказаного Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (п.3 Порядку №389).

Згідно із п. 11 Порядку №389 підприємства надають у встановленому порядку протягом дванадцяти місяців пільги пільговикам, зазначеним у списках. Після закінчення дванадцяти місяців структурний підрозділ з питань соціального захисту населення визначає право пільговика на отримання пільг на наступний період відповідно до пункту 9 вказаного Порядку.

Відповідно до п. 12 Порядку №389 у разі коли середньомісячний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення письмово інформує пільговиків про те, що вони не мають права на отримання пільг і можуть звернутися за житловою субсидією. У разі зменшення доходу сім`ї пільговик має право звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для визначення права на отримання пільг з місяця звернення. У разі зміни величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, структурний підрозділ з питань соціального захисту населення самостійно визначає право пільговика, до сукупного доходу сім`ї якого входять лише пенсії та соціальна допомога і сім`я якого складається лише з непрацездатних осіб, на отримання пільг відповідно до пункту 9 цього Порядку без звернення пільговика.

Отже, із наведених законодавчих норм слідує, що позивач має право на отримання вищевказаних пільг як учасник війни.

Суд встановив, що відповідач відмовив у поновленні права на отримання пільг зі сплати послуг за користування житлом, комунальних послуг, паливом та скрапленим газом, що надаються з урахуванням доходу відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" з 01.01.2024 у зв`язку з тим, що розмір доходу перевищує встановлену межу.

Суд зазначає, що врахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї при наданні пільг учасникам війни передбачено ч.6 ст.14 Закону №3551, якою установлено, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої вказаної статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому, відповідно до п.14 Порядку №389 надання пільг припиняється: якщо пільговиком приховано або навмисно подано недостовірні дані про доходи будь-кого із членів сім`ї пільговика, що вплинуло на визначення права на пільги, - з місяця, в якому виявлено порушення; за заявою пільговика - з місяця, що настає за місяцем її подання, якщо інше не обумовлено заявою.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду №12-р/2018 від 18.12.2018 у справі №1-6/2018(2791/15) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, частину шосту статті 14, частину другу статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII, зі змінами.

У вказаному рішенні Конституційного Суду України зазначено, що у разі коли середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, низка пільг учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, не надається. Тобто наслідком запровадження умови для надання окремих пільг стало їх скасування для певного кола осіб.

Крім того, встановивши у частині шостій статті 14, частині другій статті 16 Закону №3551 умову для отримання окремих пільг, держава переклала обов`язок щодо соціального захисту учасників війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на членів їхніх сімей, що не відповідає суті конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб. Такий підхід нівелює позитивний обов`язок держави щодо соціального захисту вказаних осіб та членів їхніх сімей у розумінні частини п`ятої статті 17 Конституції України.

Конституційний Суд України зазначив, що забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що рівноцінної заміни або компенсації скасованих пільг для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, законодавець не передбачив.

Обмеження або скасування положеннями Закону №76, які є предметом конституційного контролю, пільг, установлених Законом №3551, фактично є відмовою держави від її зобов`язань, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей.

Таким чином, підпунктами 1, 3, абзацом другим підпункту 2 пункту 9 розділу I Закону №76 знижено досягнутий рівень соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. У зв`язку з цим абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону № 76, якими виключено положення Закону № 3551 щодо пільг на проїзд для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та частина шоста статті 14, частина друга статті 16 Закону № 3551, якими встановлено умову для отримання окремих пільг, суперечать частинам першій, п`ятій статті 17 Основного Закону України.

Вказані положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які скасували право позивача на пільги втратили чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (18.12.2018), тобто 18.03.2019.

З огляду на викладене та керуючись ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд вважає, що задля ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у поновленні пільг позивачу відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду вже досліджено це питання, позивачу було поновлено право на пільги з 18.03.2019 року.

Крім цього суд наголошує, що відповідно до п.6 Порядку 373 структурні підрозділи з питань соціального захисту населення проводили нарахування пільг на оплату житло-комунальних послуг по грудень 2022 року. Для забезпечення нарахування пільг на оплату житло-комунальних послуг Пенсійним фондом України здійснено міграцію баз даних про одержувачів пільг станом на 01.01.2023. Електронна особова справа ОСОБА_1 передана від органу соціального захисту до Пенсійного фонду України, в якій призначені суми пільг на плату житлово-комунальних послуг. Протягом 2023 року пільги були нараховані та виплачені. Ця обставина не заперечується відповідачем.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наявні підстави для зобов`язання відповідача поновити позивачу призупинені пільги на оплату комунальних послуг згідно з Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту з 01.01.2024.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду від 31.03.1995 №4 « Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» - під моральною шкодою варто розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ст23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає :

- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров`я;

- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Суд встановив, що позивачем не було доведено факт заподіяння моральної шкоди, не доведено причинного зв`язку між діями ГУ ПФУ та спричиненням фізичних і моральних страждань, також позивач не наводить доказів у чому полягає та саме чим він керувався визначаючи розмір суми моральної шкоди.

Крім цього, суд зазначає, що моральна шкода можлива за умови, коли право на дане відшкодування передбачено спеціальним законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають

Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд

ухвалив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10, ЄДРПОУ 13814885) задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, щодо відмови у поновленні пільг ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відновити надання пільг відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та провести нарахування за пропущений період з січня 2024р.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяГрень Наталія Михайлівна