Рішення № 121573928, 11.09.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2024 рокусправа № 380/26949/23 м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправним і скасування припису -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА № 023366 від 07 червня 2023 року, винесений щодо ОСОБА_1 , інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Дигдало Михайлом Петровичем.

В обґрунтування позову зазначив, що оскарженим заборонним приписом щодо позивача застосовано захід термінового заборонного припису стосовно кривдника у виді заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Вказав, що інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Дигдало Михайлом Петровичем складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 153208 від 07 червня 2023 року про те, що Канда Б В . 07 червня 2023 року о 22 год 00 хв, за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 , вчинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. При цьому повідомив, що постановою Львівського апеляційного суду від 27 жовтня 2023 року у справі № 462/4752/23 провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення. Вважає винесений терміновий заборонний припис від 07 червня 2023 року серії АА № 023366 протиправним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку. Тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 20.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 26.03.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 96416 від 14.12.2023), у якому проти позову заперечив. По суті позовних вимог вказав, що доводи позивача не відповідають об`єктивній реальності та нормам чинного законодавства, оскільки поліцейські під час здійснення патрулювання отримали виклик на службовий планшет про домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши на місце події, працівники поліції почали з`ясовувати обставини справи, заслухали та відібрали пояснення у кривдника та потерпілої, склали форму оцінки ризиків, протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП серії АА № 153208 та винесли відповідний ТЗП. Вказав, що винесенню термінового заборонного припису передує складання форми оцінки ризиків. Повідомив, що згідно з формою оцінки ризиків, яка здійснювалась Інспектором стосовно потерпілої особи ОСОБА_2 , рівень небезпеки визначений як середній, інспектор в межах власної дискреції прийняв рішення про складення відповідного ТЗП, при цьому керувавшись поясненнями кривдника та потерпілої сторони. Також звернув уваги на те, що на момент виникнення спірних правовідносин, терміновий заборонний припис вичерпав свою дію і не несе будь-яких правових наслідків, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача, у зв`язку з чим, не потребує додаткового скасування у судовому порядку. Просив у задоволенні позову відмовити.

Від представника третьої особи надійшла заява про вступ у справу як третьої особи (вх. № 19351 від 13.03.2024, № 19353 від 13.03.2024, № 19357 від 13.03.2024, № 19373 від 13.03.2024). Повідомив, що співробітниками Національної поліції України складено п`ять термінових заборонних приписів стосовно кривдника ( ОСОБА_1 ): від 07.06.2023 року щодо ОСОБА_2 , від 19.07.2023 року щодо доньки ОСОБА_3 , від 19.07.2023 року щодо ОСОБА_2 , від 25.11.2023 року щодо ОСОБА_2 , від 25.11.2023 року щодо доньки ОСОБА_3 . Вказав, що постановою Залізничного районного суду м. Львова від 04.10.2023 року у справі № 462/5896/23, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 03.11.2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Згідно з постановою суду ОСОБА_1 близько 22.30 год 19.07.2023 року в АДРЕСА_1 вчинив фізичне домашнє насильство відносно своєї доньки ОСОБА_4 , а саме: два рази вдарив рукою у праве плече та по голові, без заподіяння тілесних ушкоджень. В ніч з 20 на 21 жовтня 2023 року ОСОБА_1 вкотре вчинив домашнє насильство щодо старшої доньки ОСОБА_3 , що полягало у нанесенні дитині побоїв без спричинення видимих тілесних ушкоджень, мордування, шмаганні. 21.10.2023 року ОСОБА_2 звернулась за екстреним номером телефону « НОМЕР_1 » щодо вчинення відносно дитини домашнього насильства, а 23.10.2023 року подала письмову заяву про це. 23.11.2023 року ОСОБА_1 , в присутності доньки ОСОБА_3 , завдав ОСОБА_2 удар кулаком в ногу, спричинивши гематому лівого стегна. У зв`язку із цим, 24.11.2023 року ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області зареєстровано кримінальне провадження за № 12023142390000512 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_2 . Відразу того ж дня, 24.11.2023 року ОСОБА_1 знову побив доньку ОСОБА_3 , спричинивши їй забій, садна правої руки, рану на лівому зап`ясті. Заначив, що 27.11.2023 року ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області зареєстровано друге кримінальне провадження за № 12023142390000516 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та проведено судово-медичну експертизу ОСОБА_4 . За таких обставин вважає, що під час видачі оскаржуваного першого термінового заборонного припису в червні 2023 року заявниця обґрунтовано побоювалась, що ОСОБА_1 поводитиметься дедалі жорстокіше. Як показали наступні події її побоювання, на жаль, справдились. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 30.11.2023 року у справі № 462/9266/23, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 23.01.2024 року, видано обмежувальний припис, яким заборонено ОСОБА_1 протягом чотирьох місяців перебувати за місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 . Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Дигдало Михайлом Петровичем 07.06.2023 винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 023366, відповідно до якого гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство стосовно своєї дружини, а саме: умисні дії психологічного характеру, ображав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, чим завдав їй психологічних страждань, унаслідок чого могло бути завдано шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Вказаним терміновим заборонним приписом стосовно кривдника серії АА № 023366 до позивача вжито заходи у виді заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Зазначений заборонний припис стосовно кривдника винесено строком на 05 діб з 23 год. 30 хв. 07.06.2023 до 23 год. 30 хв. 12.06.2023.

Винесенню вказаного припису передувало складання форми оцінки ризиків.

Так, відповідно до форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства позивачем відносно дружини позивача (третьої особи) інспектором поліції надано відповіді «так» на запитання №№ 13, 26, 27.

Інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Дигдало Михайлом Петровичем винесено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 153208 від 07.06.2023 року, про те, що 07.06.2023 о 22 год. 00 хв. за місцем проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 учинив стосовно своєї дружини домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, ображав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, чим завдав їй психологічних страждань, унаслідок чого могло бути завдано шкоди психічному здоров`ю ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Львівського апеляційного суду від 27.10.2023 у справі № 462/4752/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; постанову Залізничного районного суду м. Львова від 10 липня 2023 року про правопорушення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП скасовано, а провадження у справі № 462/4752/23 відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.

Позивач вважає, що спірний припис порушує його права, тому він звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначає Закон України "Про запобігання та протидії домашньому насильству" № 2229-VIII від 07.12.2017 (надалі - Закон № 2229).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону № 2229 домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються (пункт 5 частини першої статті 1 цього Закону).

Статтею 6 Закону № 2229 визначені суб`єкти, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, серед яких, до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать уповноважені підрозділи органів Національної поліції України (пункт 2 частини третьої статті 6).

За нормами частини першої статті 10 Закону № 2229 до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать:

1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них;

2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;

3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися;

4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників;

5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством;

6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії;

7) анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством;

8) взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону;

9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Таким чином, відповідач-2 наділений владними управлінськими функціями щодо розгляду поданих згідно з Законом № 2229 заяв, та вжиття, за наслідком їх розгляду, відповідних заходів, а тому даний спір носить публічно-правових характер та підлягає розгляду адміністративним судом в порядку, визначеному КАС України.

Відповідно до статті 1 Закону № 2229 терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Відповідно до п. 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України "Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника" від 01.08.2018 року № 654 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.08.2018 року за № 965/32417 (далі - Порядок № 654) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Відповідно до розділу II Порядку № 654 терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Відповідно до статті 25 Закону № 2229 та п. 4 розділу II Порядку № 654 припис може містити такі заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Як вказувалося вище, винесенню термінового заборонного припису передує процедура оцінки ризиків, яка регламентована Порядком проведення оцінки ризиків домашнього насильства, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України 13 березня 2019 року № 369/180 (далі - Порядок № 369/180), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2019 року за № 333/33304.

Так, оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Відбираючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначає таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді/Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні - терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Відповідно до п. 2, п. 3 розділу ІІ Порядку № 369/180, за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо" (додаток 1 до Порядку № 369/180).

Згідно з п. 6 Порядку № 369/180 дві відповіді "Так" на запитання з № 1 - 6 та на будь-яку кількість запитань з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Відповідь "Так" на одне запитання з № 1 - 6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7 - 27 або жодної відповіді на запитання з № 1 - 6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.

Відповідь "Так" на одне запитання з № 1 - 6 та не більше ніж шість запитань з № 7 - 27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.

Якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді / Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Пунктом 7 Порядку № 369/180 визначено, що залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Окрім цього, суд звертає особливу увагу, що згідно з положеннями чинного законодавства результати оцінки ризиків є обов`язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.

Без складання оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції не спроможний визначити рівень небезпеки: високий, середній або низький, та не може з`ясувати обставин конфлікту та виявити чинники й умови, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

З вищенаведених правових норм слідує, що результат оцінки ризиків передує винесенню термінового заборонного припису стосовно кривдника.

Так за результатами складення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено низький рівень небезпеки. При визначенні низького рівня небезпеки, інспектором поліції враховано положення Порядку № 369/180.

Суд звертає особливу увагу на те, що п. 6 Порядку № 369/180 визначено встановлення низького рівня небезпеки за умови надання поліцейським відповіді "Так" на одне запитання з № 1 - 6 та не більше ніж шість запитань з № 7 - 27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7 - 27. З наявної у матеріалах справи форми оцінки ризиків стосовно дружини позивача судом встановлено, що блок запитань з № 1 - 6 містить одну відповідь «Так», блок запитань № 7 - 27 містить 2 відповіді «Так».

Така оцінка інспектором відповідає приписам абз. 3 п. 6 розділу ІІ Порядку № 369/180.

При цьому суд звертає увагу, що інспектором також складено форму оцінки ризиків стосовно сина позивача. У вказаній формі блок запитань з № 1 - 6 не містить відповідей «Так», а у блоці запитань № 7 - 27 відповідей «Так» налічується 3.

Також, до матеріалів справи долучено постанову Львівського апеляційного суду від 27.10.2023 у справі № 462/4752/23, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд визнає суспільну небезпеку домашнього насильства та поділяє нетерпиме ставлення до будь-яких його проявів.

Разом з тим, оскільки у формі оцінки ризиків стосовно дружини позивача блок запитань з № 1 - 6 не містить відповідей «Так», блок запитань № 7 - 27 містить 3 відповіді «Так», то рівень небезпеки є низьким, а, в такому випадку, винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника покладається на розсуд поліцейського.

Характер конфлікту, який мав місце 07.06.2023 між позивачем та його дружиною, має ознаки вияснення побутових відносин на підвищених тонах та із використанням нецензурної лексики з двох сторін, що не виключає можливості ОСОБА_2 оговорити ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Такі обставини підтверджуються постановою Львівського апеляційного суду від 27.10.2023 у справі № 462/4752/23.

У свою чергу, як встановлено судом, винесення термінового заборонного припису відбувається на основі визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі. Таке визначення відбувається за результатом проведення процедури оцінки ризиків поліцейським, який прибув на виклик. За таких обставин, суд дійшов висновку, що терміновий заборонний припис виноситься в кожному конкретному випадку з урахуванням фактичних обставин та рівня небезпеки.

Як встановлено судом, згідно з п. 7 Порядку № 369/180 якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

Суд враховує, що встановлений у формі оцінки ризиків рівень небезпеки кваліфікується як низький, тому у цьому випадку винесення спірного припису покладається виключно на розсуд поліцейського.

Оцінюючи обґрунтованість висновку поліцейського про необхідність винесення спірного припису суд враховує доводи третьої особи про те, що співробітниками Національної поліції України складено п`ять термінових заборонних приписів стосовно кривдника: від 07.06.2023 стосовно ОСОБА_2 , від 19.07.2023 щодо доньки Вероніки, від 19.07.2023 щодо ОСОБА_2 , від 25.11.2023 щодо ОСОБА_2 , від 25.11.2023 щодо доньки ОСОБА_3 .

Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 04.10.2023 у справі № 462/5896/23, залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 03.11.2023, встановлено, що ОСОБА_1 19.07.2023 два рази вдарив рукою доньку Вероніку у праве плече та по голові, без заподіяння тілесних ушкоджень. Цією ж постановою визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 30.11.2023 у справі № 462/9266/23, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 23.01.2024 видано обмежувальний припис, яким заборонено ОСОБА_1 , протягом чотирьох місяців перебувати за місцем проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

При цьому постановою Львівського апеляційного суду від 23.01.2024 у справі № 462/9266/23 встановлено, що вчинення ОСОБА_1 насильства у сім`ї носить тривалий та систематичний характер, а також, як на час ухвалення рішення судом першої інстанції (30.11.2023), так і на час розгляду справи апеляційним судом (23.01.2024), існували та існують надалі ризики можливого продовження таких дій ОСОБА_1 , а також ескалації такого насильства.

Таким чином суд погоджується з доводами третьої особи про те, що під час видачі оскаржуваного термінового заборонного припису в червні 2023 року ОСОБА_2 обґрунтовано побоювалася, що позивач поводитиметься дедалі жорстокіше. Докази у справі такі побоювання підтверджують.

З огляду вищевикладені обставини суд дійшов висновку, що прийняття оскаржуваного термінового заборонного припису стосовно кривдника було виправданим, а тому і необхідним, заходом врегулювання конфлікту, який мав місце між позивачем та його дружиною.

Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

В силу приписів ст. 139 КАС України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (79053 м. Львів вул. Перфецького 19; код ЄДРПОУ 40108646), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) про визнання протиправним і скасування припису відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Р.П. Качур