Рішення № 121573911, 10.09.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 рокусправа № 380/29765/23м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні з 08 листопада 2023 року пенсії державного службовця у розмірі 60 відсотків заробітної плати, яка була нарахована за жовтень 2023 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13 листопада 2023 року №913080179346.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплатити з 08 листопада 2023 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків заробітної плати, яка була нарахована за жовтень 2023 року, з урахуванням попередньо виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відмова Головного управління ПФУ в Хмельницькій області у призначенні пенсії державного службовця відповідно до Закону України Про державну службу у розмірі 60 відсотків заробітної плати, яка була нарахована за жовтень 2023 року, замість пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» яку отримує позивач по теперішній час, є необґрунтованою, а рішення №913080179346 від 13.11.2023 Головного управління ПФУ в Хмельницькій області є протиправним. Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 21.12.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У поданому суду відзиві відповідача1, Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. По суті позовних вимог вказує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11.03.2008 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та до 01.03.2022 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». З 01.03.2022 переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV).

Вказує, що законодавець чітко окреслив правила, що підлягають застосуванню при призначені пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, а саме ті з них, що статтею 37 Закону № 3723-ХІІ встановлені для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Ці правила визначені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Зазначає, що імперативною вимогою, з якою Закон пов`язує право на пенсію виходячи з пунктів 10 та 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889 та частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ, є досягнення позивачкою, 1953 року народження, віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1059-IV (60 років). Станом на день звернення вік заявниці становив 70 років 07 місяці 29 днів.

Вказує, що фактично вимога ОСОБА_1 перевести на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з врахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 08.11.2023 №1-51/623, № 1-51/624, виданих департаментом економічної політики Львівської обласної державної адміністрації, є вимогою перерахунку пенсії державного службовця, призначеної 11.03.2008, відтак не підлягає задоволенню.

Також зазначає, що вимога призначити та виплачувати пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» в розмірі 60 % від заробітку, є передчасною.

Відповідач вважає, що підстав для визнання протиправними дій головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні з 08 листопада 2023 року пенсії державного службовця у розмірі 60 відсотків заробітної плати, яка була нарахована за жовтень 2023 року, визнання протиправним та скасування рішення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 13 листопада 2023 року №913080179346 та зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та виплатити з 08 листопада 2023 року ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків заробітної плати, яка була нарахована за жовтень 2023 року, немає. Просить суд відмовити в позові.

Відповідач 2, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, подав суду відзив на позовну заяву, в якому вказує, оскільки ОСОБА_1 до 01.03.2022 отримувала пенсію за віком, призначену згідно Закону України Про державну службу в розмірі 3087,26 грн, тому поновлювати виплату пенсії за віком згідно Закону України Про державну службу недоцільно. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач подав відповідь на відзив в якому зазначає, оскільки заяву про призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» замість пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» подала вперше 08 листопада 2023 року, то згідно з Законом України «Про державну службу» та відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №577/2576/17 величина пенсії визначається у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Отже, довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії №1-51/623 від 08.11.2023 та №1-51/624 від 08.11.2023 видані правомірно і складені відповідно до цього Закону та Постанови №622.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26 березня 2023 року звернулась до Головного управління ПФУ у Львівській області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», що підтверджується заявою про призначення пенсії від 26.03.2008.

Головним управлінням ПФУ у Львівській області з 11 березня 2008 року призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується, протоколом №179346 від 08.05.2008.

08 листопада 2023 року позивачка звернулась до Головного управління ПФУ у Львівській області з заявою про призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» замість пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з долученими довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №1-51/623 від 08.11.2023 та про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 токів стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №1-51/624 від 08.11.2023.

Згідно довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №1-51/623 від 08.11.2023 заробітна плата ОСОБА_1 на листопад 2023 року становить 11750,00 грн.

Згідно довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 токів стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби №1-51/624 від 08.11.2023 середні розміри надбавок, премій та інших виплат ОСОБА_1 за жовтень 2023 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, становить 26172,77 грн.

За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 розглянуло Головне управління ПФУ в Хмельницькій області.

Рішенням від 13.11.2023 №913080179346 Головне управління ПФУ в Хмельницькій області відмовило в перерахунку пенсії державного службовця з тих підстав, що до 01.03.2022 позивачка отримувала пенсію за віком, призначену згідно Закону України «Про державну службу», в розмірі 3087,26 грн, тому поновлювати виплату пенсії за віком згідно з Законом України «Про державну службу» недоцільно.

Позивачка вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, відтак звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійне забезпечення державних службовців до 01.05.2016 було врегульованим Законом України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993.

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015. Згідно Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до положень п. 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 передбачено, що за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993, але за певної додаткової умови: наявності не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 вказаного Закону та Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 вік і страховий стаж.

Аналогічні правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі № 676/4235/17.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII від 16.12.1993 (у редакції на час набрання чинності Законом України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Оскільки на час звернення до відповідача із заявою про перехід на пенсію держаного службовця позивач досягла пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ займала посаду державної служби та мала не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та мала необхідний страховий стаж, суд дійшов висновку, що позивач набула право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ та п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу».

Відповідач, відмовляючи позивачеві у призначенні пенсії державного службовця, виходив з того, що до 01.03.2022 позивачка отримувала пенсію за віком, призначену згідно Закону України «Про державну службу», в розмірі 3087,26 грн, тому поновлювати виплату пенсії за віком згідно з Законом України «Про державну службу» недоцільно.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу в переході на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ та п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу».

Відтак, спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 913080179346 від 13.11.2023 про відмову у перерахунку пенсії позивачки слід визнати протиправним та скасувати.

Питання щодо порядку переведення (переходу) з одного виду пенсії на інший та питання призначення пенсії неодноразово було проаналізовано у постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі №21-612а14, постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі №317/4184/16-а; від 17.05.2019 року у справі №511/777/17; від 11.07.2019 року у справі №264/6292/16-а; від 10.10.2019 року у справі №520/7533/17; від 13.02.2020 року у справі №263/3478/17; від 17.07.2020 року у справі №335/13894/16-а, в яких суди дійшли висновку, що, якщо особа отримувала пенсію на підставі одного закону (наприклад, Закону України «Про прокуратуру») та виявила бажання перейти на пенсію за іншим законом (наприклад, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), зазначені правовідносини слід розцінювати як нове призначення пенсії. У іншому ж випадку, якщо такий перехід відбувся в рамках одного закону - Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», вказані правовідносини є переведенням на пенсію в рамках одного закону.

Станом на дату виникнення спірних правовідносин позивач отримує пенсію за віком, яка їй обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та не обіймає посади державного службовця.

Водночас позивач має право на призначення пенсії державного службовця (за віком) відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу».

Згідно з ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Позиція Верховного Суду щодо застосування ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, щодо можливості зобов`язання суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, була висловлена у постановах від 04.09.2021 року у справі №320/5007/20, від 23.12.2021 року у справі №480/4737/19 та від 22.06.2023 року у справі №480/4288/21.

Згідно з п.4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивачем виконано всі умови, визначені Законами України «Про державну службу», а тому, в силу вимог ст.ст.5, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою ефективного захисту її порушених прав, слід зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу», а саме з 08.11.2023.

При цьому, суд враховує, що згідно з п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У цій справі для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, рішенням якого відмовлено в призначенні пенсії державного службовця.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу вказаного виду пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення ОСОБА_1 пенсії за її заявою від 08.11.2023, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 08.02.2024 року у справі №500/1216/23 та від 09.07.2024 року у справі №240/16372/23, який в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом під час вирішення цього спору.

Водночас вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату з 08 листопада 2023 року пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 60 відсотків заробітної плати, яка була нарахована за жовтень 2023 року, з урахуванням попередньо виплачених сум, є передчасними, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, що наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У межах цього спору вирішується лише питання про наявність підстав для призначення позивачеві пенсії за віком згідно Закону України «Про державну службу». При цьому, призначення позивачеві цього виду пенсії відповідач ще не здійснив та, відповідно, оцінку вказаним довідкам ще не надав. Судовому ж захисту, відповідно до положень ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають лише порушені права та інтереси особи. Водночас захист права на майбутнє законодавством не передбачений.

А тому, суд вважає, що зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає, у зв`язку з її передчасністю.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.09.2023 року при розгляді справи №560/8328/22 та Восьмим апеляційним адміністративним судом у постановах від 12.02.2024 року (справа №380/13847/23) та від 10.06.2024 року (справа №380/13708/23).

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин, враховуючи правову позицію Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Згідно із частиною 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовий збір сплачений позивачкою в сумі 1073,60 грн, відповідно до ст. 139 КАС України слід стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області пропорційно до заявлених вимог в сумі 536,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 913080179346 від 13.11.2023 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, М.Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10; код ЄДРПОУ 21318350) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП : НОМЕР_1 ) пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 року №3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу» з часу звернення за призначенням такої пенсії з 08.11.2023.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП : НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29013, М.Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10; код ЄДРПОУ 21318350) за рахунок бюджетних асигнувань, судовий збір в сумі 536,80 гривень (п`ятсот тридцять шість гривень, 80 копійок).

5. В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 10.09.2024.

СуддяКоморний Олександр Ігорович