Ухвала суду № 121567130, 10.09.2024, Звенигородський районний суд Черкаської області

694/1638/24

2/694/483/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2024 року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І.,розглянувши позовну заявуТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», представник позивача Бачинський Остап Михайлович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту,

в с т а н о в и в :

02.07.2024 на адресу Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла позовна заяваТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», представник позивача Бачинський Остап Михайлович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

В ході отриманої інформаціїіз виконавчого комітету Звенигородської міської ради Черкаської області від 14.08.2024 року №01-27/2696 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З урахування отриманої інформації, судом зроблено запит до Звенигородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про надання копії актового запису про смерть відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Листом Звенигородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 27.08.2024 №469/32.1-04-05-24 надано копію актового запису про смерть №630 від 23.11.2022, згідно із яким ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 38 років.

Відповідно до положень ст.25,30 ЦК України, ст.ст.46-48 ЦПК Українипозов може бути поданий лише до особи (відповідача), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність.

Згідно з частиною 1 статті42, статті48 ЦПК Українисторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно з частиною четвертоюстатті 25 ЦК Україницивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Згідно зістаттею 46 ЦПК Україниздатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 помер, припинилась і його цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки).

При цьому, суд бере до уваги те, щосмерть відповідача мала місце до пред`явлення даного позову до суду, останній не набув цивільної процесуальної правоздатності у даному цивільному процесі, тобто не був стороною у даній справі на момент смерті.

Згідно ізстаттею 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом наведеної норми процесуального права процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, та лише у разі, коли фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 251 ЦПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов`язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

Таким чином, вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі.

Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядкустатті 55 ЦПК Українишляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

Цивільний процесуальний кодекс Українине містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки,ЦПК Українивизначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

При цьому, залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.

Вказанівисновки суду узгоджуються з правовою позицію викладеною в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630 св 17), аналогічна позицію була висловлена і Вищим спеціалізованимсудом Україниз розглядуцивільних ікримінальних справвисловленою вухвалі від18листопада 2015року всправі №6-20987ск15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_3 про звернення стягнення та визнання права на предмет іпотеки.

З аналізу пункту 7 частини першоїстатті 255 ЦПК Українивбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Устатті 26 ЦК Українивизначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановленіКонституцією Українита цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановленіКонституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першоюстатті 42 ЦПК Україниу справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Устатті 46 ЦПК Українивизначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинногоЦПК України).

Частиною першоюстатті 47 ЦПК Українипередбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті25, частини першої статті26 ЦК Українита частини другоїстатті 48 ЦПК України, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим.

В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першоїстатті 255 ЦПК України).

Відповідно до частини першоїстатті 48 ЦПК Українисторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті25, частини першої статті26 ЦК Українита частини другоїстатті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першоїстатті 255 ЦПК України).

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до частини першоїстаті 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права. Одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який закликає до зрозумілості норм, що застосовуються у будь-якій справі і до ясності гарантій для забезпечення об`єктивності та відкритості, запобігання сваволі суддів при вирішенні конкретних справ.

Правова визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, що є принципом остаточності судового рішення.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 255 ЦПК Українисуд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В даному випадку відповідач ОСОБА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою 02 листопада 2024 року, тобто на момент звернення із позовом до суду відповідач вже помер.

Якщо позов пред`явлено до померлої особи, то провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробила висновок на підставі аналізу наведених норм процесуального права, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинногоЦПК України).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15квітня 2020 року у справі №203/201/19 (провадження№ 61-20609св19),в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №321/1118/16-ц (провадження № 61-28917св18), в постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №183/303/16(провадження № 61-10982св18),в постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі №405/5728/16-ц (провадження№ 61-29815св18),в постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі №621/1867/15-ц (провадження № 61-27512св18),у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 310/10284/15-ц (провадження № 61-2717св18), ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.

Крім того, у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц (провадження № 61-5330св18), ухваленій Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати, міститься висновок про те, що чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог частини четвертоїстатті 25 ЦК Україниприпинено.

За вказаних обставин, відкриття провадження у цивільній справі щодо позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_1 ,за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу, тобто, що провадження по даній справі не підлягає відкриттю і справа в частині позовних вимог до померлої особи ОСОБА_1 не підлягає розгляду у суді в порядку цивільного судочинства.

Оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог ч.4ст.25 ЦК Україниприпинена, а тому в даному випадку позовна заява до цієї особи не підлягає розгляду у судах в порядку цивільного судочинства відповідно до пункту 6 частини 1статті 186 ЦПК України.

Тому, вказані обставини свідчать про відсутність передумов відкриття провадження в справі за заявленим позовом в частині пред`явлених позовних вимог до ОСОБА_1 таявляються підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 6 частини 1статті 186 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, до яких пред`явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

На підставі викладеного та керуючисьп. 6 ч. 1 ст.186, ст. ст.260-261,353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі №694/1638/24 за позовною заявою ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф», представник позивача Бачинський Остап Михайлович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Надіслати позивачу копію ухвали разом із заявою та всіма доданими до неї документами.

Роз`яснити позивачу, що відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Д.І. Сакун