Ухвала суду № 121566940, 11.09.2024, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17177/21

Провадження № 1-кп/643/122/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2024 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників обвинувачених - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , законного представника обвинуваченого ОСОБА_8 ОСОБА_9 , обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221170001305 від 12.06.2021, за обвинуваченням

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Красний Луч Луганської області, громадянина України, який не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , раніше судимий згідно вироку Фрунзенського районного суду м. Харкова від 02.09.2021 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробування з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України

ВСТАНОВИВ

В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221170001305 від 12.06.2021, за обвинуваченням ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 121 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

У вказаному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурором 11.09.2024 подані письмові клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинувачених, на строк 60 діб.

В обґрунтування клопотання про продовження ОСОБА_10 дії запобіжного заходу зазначено, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Існує ризик того, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу буде переховуватись з метою уникнення покарання. Обвинувачений не одружений, офіційно не працює, в нього відсутні стабільні соціальні зв`язки, які утримують його від спроби втечі. Крім того, існує ризик незаконно впливу обвинуваченого на свідків з метою зміни їх показань.

В обґрунтування клопотання про продовження ОСОБА_11 дії запобіжного заходу зазначено, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Існує ризик того, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу буде переховуватись з метою уникнення покарання. Обвинувачений не одружений, офіційно не працює, в нього відсутні стабільні соціальні зв`язки, які утримують його від спроби втечі. Крім того, існує ризик незаконно впливу обвинуваченого на свідків з метою зміни їх показань.

В обґрунтування клопотання про продовження ОСОБА_8 дії запобіжного заходу зазначено, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років. Існує ризик того, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу буде переховуватись з метою уникнення покарання. Обвинувачений не одружений, офіційно не працює, в нього відсутні стабільні соціальні зв`язки, які утримують його від спроби втечі. Крім того, існує ризик незаконно впливу обвинуваченого на свідків з метою зміни їх показань.

У судовому засіданні 11.09.2024 прокурор підтримала клопотання та викладені в них доводи. Заперечувала проти клопотань сторони захисту про зміну запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_13 заперечували проти клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_8 заперечували проти клопотання прокурора. Просили залишити його без розгляду, а в разі відмови суду в ухваленні такого процесуального рішення - змінити запобіжний захід на більш м`який.

Законний представник ОСОБА_8 підтримала позицію обвинуваченого та його захисника.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_11 заперечували проти клопотання прокурора. Просили змінити запобіжний захід на більш м`який.

В обґрунтування своєї правової позиції сторона захисту посилалась на норми законодавства України, практику Європейського суду з прав людини, недоведеність та відсутність ризиків, тривалість перебування обвинувачених під вартою, формалізм в клопотанні прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник у судовому засіданні 11.09.2024 підтримали позицію інших захисників та обвинувачених.

Вирішуючи заявлені стороною обвинувачення та стороною захисту клопотання щодо запобіжного заходу, обраного відносно обвинувачених, суд керується таким.

Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннямирозділу ІІцього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Частиною п`ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені участині третійцієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, а також до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні двох злочинів, один з яких є тяжким насильницьким злочином, внаслідок якого настала смерть потерпілого та за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_10 встановлено, що він не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_11 встановлено, що він не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, є учасником бойових дій.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він не одружений, дітей не має, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

З постанов Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012 убачається, що усвідомлення імовірності визнання вини особи зависунутим їйобвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та можуть бути підставами для тримання особи під вартою.

Враховуючи дані про особи обвинувачених, тяжкість покарання, що їм загрожує в разі визнання їх винними, інші обставини кримінального провадження, суд вважає доведеним наявність ризиків, зазначених прокурором, в тому числі ризику переховування обвинувачених від суду через усвідомлення імовірності визнання вини обвинувачених за висунутим їм обвинуваченням та тиску тягаря можливого відбування покарання, та відхиляє доводи захисників щодо відсутності ризиків.

У рішенні від 26.01.1993 року у справі «W. проти Швейцарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Ураховуючи, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 обвинувачуються в тому числі у вчиненні тяжкого насильницького злочину, внаслідок якого настала смерть людини, а також дані про їх особи, суд приходить до висновку, що інтереси суспільства у забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинувачених переважають інтереси забезпечення поваги до їх особистої свободи.

З урахуванням наведеного суд не може визнати обґрунтованими доводи сторони захисту відносно того, що тривалість перебування обвинувачених під вартою на даній стадії судового провадження сама по собі є достатньою підставою для відмови в задоволенні клопотання прокурора.

Крім того, суд враховує, що вказана кримінальна справа надійшла в провадження судді ОСОБА_1 18.05.2023.

Також суд враховує, що саме стороною захисту (захисником ОСОБА_8 ) було ініційовано питання щодо зміни підсудності даної кримінальної справи та передачі її з Октябрського районного суду м. Полтави до Московського районного суду м. Харкова, унаслідок чого судове провадження розпочато заново, зі стадії підготовчого провадження.

Ураховуючи наведене вище, суд на даній стадії судового провадження відхиляє доводи сторони захисту щодо надмірної тривалості судового провадження як підстави для відмови в клопотанні прокурора.

Доводи сторони захисту відносно того, що обвинувачені певний час після подій інкримінованого їм злочину перебували на волі та не переховувались від органів досудового розслідування, не можуть бути визнані судом обставинами, які свідчать, що ризики вчинення обвинуваченими дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, настільки зменшились, що їм можна запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Крім того, суд враховує, що вказані обставини існували і на стадії досудового розслідування, тобто на момент обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За таких обставин у суду відсутні підстави констатувати, що з`явились нові обставини, які свідчать про зменшення ризиків, що існували під час обрання запобіжного заходу.

Доводи ОСОБА_10 відносно того, що він під час конфлікту отримав ножове поранення, самі по собі не можуть свідчити про зменшення ризиків, які були підставою для обрання відносно нього запобіжного заходу.

Оцінюючи доводи сторони захисту відносно невинуватості ОСОБА_10 та посилання на відповідні докази, які за доводами сторони захисту підтверджують невинуватість ОСОБА_10 та безпідставність пред`явленого йому обвинувачення, суд керується таким.

У п. 33 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к зазначено, що юридична оцінка діяння у межах висунутого обвинувачення належить до кола питань, що вирішуються судом під час ухвалення вироку (пункт другий частини першої статті 368 КПК). Відповідне судове рішення, як передбачено частиною другоюстатті 371 зазначеного Кодексу, ухвалюється в нарадчій кімнаті. До цього часу висловлювати власну позицію по суті справи, а також вчиняти будь-які дії, що є прямим або опосередкованим проявом такої позиції, суд не вправі, оскільки це може викликати обґрунтований сумнів у його неупередженості.

В п. 41 зазначеної Постанови вказано, що вихід з нарадчої кімнати лише з метою надання потерпілому пропозиції висловитися про можливість застосування конкретної норми закону про кримінальну відповідальність поставить під сумнів неупередженість суду. Адже такі дії матимуть явно виражені ознаки висловлення судом ще до прийняття рішення по суті обвинувачення попередньої власної позиції щодо кваліфікації діяння.

Таким чином, виходячи з положень КПК України та висновків щодо застосування норм права, викладених Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к, суд на даній стадії розгляду справи позбавлений можливості надавати юридичну оцінку діяння, у вчиненні якого обвинувачуються ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , зокрема надавати оцінку доказам з точки зору доведеності вини обвинувачених.

Враховуючи наведене та положення КПК України, оцінку по суті доказам сторони обвинувачення та сторони захисту, тобто вирішення питання щодо доведення винуватості обвинувачених та кваліфікації їх дій за тією чи іншою нормою КК України (у разі встановлення наявності події та складу кримінального правопорушення в їх діях), судом може бути здійснено виключно у вироку за наслідками дослідження усієї сукупності доказів, наданих сторонами кримінального провадження.

Також суд враховує, що будь-яка оцінка обґрунтованості пред`явленого обвинувачення, тобто оцінка доведеності вини обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, висловлена судом до моменту ухвалення вироку, може бути підставою для виникнення у тієї чи іншої сторони кримінального провадження сумнівів в об`єктивності та неупередженості головуючого судді.

Ураховуючи наведене, суд на даній стадії судового провадження відхиляє вказані вище доводи сторони захисту щодо недоведеності пред`явленого обвинувачення.

Крім того, з показань ОСОБА_10 , які надані в судовому засіданні 11.09.2024 під час з`ясування його думки щодо запобіжного заходу, вбачається, що він дійсно був учасником бійки, обставини якої досліджуються в даній кримінальній справі. Ураховуючи наведене, питання щодо його ролі у вказаній бійці та вчинення або невчинення ним під час бійки дій, які згідно з обвинувальним актом призвели до смерті потерпілого, судом може бути вирішено виключно у вироку за наслідками дослідження та оцінки всієї сукупності зібраних у справі доказів.

Доводи ОСОБА_10 щодо неправдивості показань свідків, зафіксованих на відеозапису, судом можуть бути оцінені по суті також виключно на стадії ухвалення вироку.

Ураховуючи наведене та дані про особу обвинувачених, тяжкість покарання, що їм загрожує в разі визнання їх винними, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченими дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотаннях про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли би виправдовувати подальше тримання обвинувачених під вартою, та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , на строк до 24:00 год. 08.11.2024 включно.

Відповідно, суд не може визнати обґрунтованими доводи сторони захисту щодо наявності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який, оскільки вказані вище обставини в їх сукупності свідчать як про те, що ризики вчинення обвинуваченими вищезазначених дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, так і про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

З наведених вище підстав суд відмовляє в клопотаннях сторони захисту про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

Вирішуючи усне клопотання захисника захисника ОСОБА_6 про залишення без розгляду клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з мотивів відсутності у вказаному клопотанні прокурора додатків, суд керується таким.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КПК України до клопотання додаються: 1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; 2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; 3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Повертаючись до обставин даної справи, суд констатує, що прокурором в попередніх судових засіданнях суду надані всі докази, якими сторона обвинувачення обґрунтовує свою правову позицію в даній справі, в тому числі СД-диски із відеозаписом допиту слідчим суддею свідків в даному кримінальному провадженні.

Таким чином, матеріали, зазначені в п. 1, 2 ч. 3 ст. 184 КПК України, суду надані та досліджуються в порядку ст. 358, 359 КПК України.

З пояснень учасників судового провадження вбачається, що сторона захисту отримала копію клопотання прокурора та ознайомлена з його змістом.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо відповідності клопотання прокурора вимогам КПК України та відсутності підстав для залишення вказаного клопотання без розгляду.

Згідно з ст. 205 КПК України ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно суд роз`яснює обвинуваченим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , що вони мають право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.

Керуючись ст. 34, 183, 331, 369-372 КПК України

УХВАЛИВ

В задоволенні клопотання ОСОБА_11 , його захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_11 , на більш м`який запобіжний захід відмовити.

В задоволенні клопотання ОСОБА_8 , його захисника адвоката ОСОБА_6 прозалишення безрозгляду клопотанняпрокурора Салтівськоїокружної прокуратурим.Харкова ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_8 - відмовити.

В задоволенні клопотання ОСОБА_8 , його захисника адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_8 , на більш м`який запобіжний захід відмовити.

Клопотання прокурораСалтівської окружноїпрокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_10 задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_10 , на строк до 24:00 годин 08 листопада 2024 року включно.

Клопотання прокурораСалтівської окружноїпрокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_11 задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_11 , на строк до 24:00 годин 08 листопада 2024 року включно.

Клопотання прокурораСалтівської окружноїпрокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_8 , на строк до 24:00 годин 08 листопада 2024 року включно.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів здня їїоголошення.Для ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їм копії даної ухвали. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали в цій частині можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 392 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова 11.09.2024 року о 14-30 год.

Суддя ОСОБА_1