Ухвала суду № 121566362, 12.09.2024, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/51/24 Справа №447/2436/22

У Х В А Л А

12.09.2024 Миколаївський районний суд Львівської області

в складі головуючої судді- ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднане кримінальне провадження № 12022141250000289 від 25.08.2022 про обвинувачення

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новий Розділ Львівської області, громадянина України , неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, крайній раз 12.04.2016 вироком Галицького районного суду м.Львова за ч.3 ст.187, ч.2 ст.263, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна, який 01.04.2022 звільнений з місць позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, ч.4 ст. 185 КК України, ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України

з участю:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

встановив:

Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_3 , 24.08.2022 близько 23.10 год. перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , в ході словесного конфлікту, на грунті задавлених неприязних відносин, керуючись раптово виниклим прямим умислом на вбивство, тобто, умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за допомогою кухонного ножа, який тримав у правій руці, наніс потерпілому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інваліду ІІІ групи, який в цей час знаходився на ліжку, один удар в потиличну ділянку голови, після чого потерпілий, з метою врятування свого життя, намагався втікати від ОСОБА_3 , однак останній наздогнав його неподалік виходу із квартири та почав наносити удари кухонним ножем, тримаючи його в правій руці, в область знаходження особливо важливих органів людини: голови, шиї та грудей, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді ран, саден, синців. Згідно з висновком судово-медичної експертизи №108/2022 від 11.10.2022 рани та синець на голові, садно на шиї, рана та садно на тулубі ОСОБА_6 могли утворитись від дії гострого предмету (знаряддя), можливо леза ножа, могли виникнути 24 серпня 2022 року та відносяться: рани та синець на голові, рана на тулубі - до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, а садно на шиї та садно на тулубі - до легкого тілесного ушкодження. Судово-медичних даних, які б вказували на те, що наявні тілесні ушкодження у ОСОБА_6 могли утворитись в результаті падіння з висоти власного росту, немає.

У той же час, ОСОБА_3 свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_6 , не завершив, з причин, що не залежали від його волі, оскільки не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, так як потерпілий чинив фізичний опір, і в нього ( ОСОБА_3 ) задзвонив мобільний телефон, у зв`язку з чим, він злякався, що може бути викритий сторонніми особами, припинив наносити удари ножем по ОСОБА_6 та вийшов на вулицю.

Вищевказані дії ОСОБА_3 , органом досудового розслідування кваліфіковано як незакінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Окрім цього, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 достовірно знаючи про те, що в країні діє воєнний стан, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-1X, який неодноразово продовжувався та діє на даний час, в період часу з 20:00 год 16.10.2023 до 10:40 год. 17.10.2023, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 та вживаючи алкогольні напої з потерпілим ОСОБА_7 , коли останній заснув, шляхом вільного доступу, таємно, повторно, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення викрав його мобільний телефон марки «Хіоmі», лінійки «Redmi A2+», моделі «23028RNCAG», IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 із вставленою сім-карткою а.н. НОМЕР_4 , вартість якого згідно з висновком експерта Львівського НДЕКЦ МВС України від 20.11.2023, становить 2333 грн, після чого покинув місце вчинення злочину з викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, а саме 17.10.2023 в м. Новий Розділ продав даний мобільний телефон ОСОБА_8 за 650 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 2333 грн..

Вищевказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, тобто як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Окрім цього, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 20 жовтня 2023 року, в період часу з 17:30 год. до 17:55 год., знаходячись поблизу гуртожитка Державного професійно-технічного навчального закладу «Новороздільський професійний ліцей», що по вул. В. Чорновола, 9, м. Новий Розділ, Львівської області, підійшов до потерпілого ОСОБА_9 , та керуючись раптово виниклим прямим умислом на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), із корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, шляхом ривка, повторно, відкрито викрав з його рук мобільний телефон марки «Хіоmі», лінійки «Redmi A2+», моделі «23028RNCAG», IMEIl: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_5 із вставленою сім-карткою а.н. НОМЕР_6 , який йому подарував ОСОБА_8 17.10.2023, після чого покинув місце скоєння злочину разом із викраденим майном, завдавши матеріальної шкоди потерпілому в сумі 650 гривень.

Вищевказані дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано як відкрите викрадення чужего майна (грабіж), вчинений повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження за ч.4 ст. 185 КК України у зв`язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024.

У судовому засіданні судом відповідно до положень ч. 3 ст. 479-2 КПК України запитано згоду обвинуваченого ОСОБА_3 на закриття кримінального провадження в частині його обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Обвинувачений дав згоду і не заперечував проти закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Прокурор вважав наявними підстави для закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого обвинуваченим діяння, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

На час, до якого відносяться інкриміноване обвинуваченому ОСОБА_3 діяння, положення ч. 1 ст. 51 КУпАП діяли в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009, згідно з якими було встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009).

Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

З 01.01.2024 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2024 в сумі 3028 грн. Податкова соціальна пільга у 2023 році складала 1 342 грн. (2684 грн. 50%).

Положеннями ст. 185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжці).

У нормах КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.

Таким чином, відповідно до ч.3 ст.51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 у 2024 році на час, до якого відносяться інкриміновані ОСОБА_3 діяння, крадіжка чужого майна вважалася дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Отже, таємне викрадення чужого майна вартістю до 302 грн 80 коп на час, до якого відносять інкриміновані ОСОБА_3 діяння, кваліфікувалися за ч.1 ст.51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а таємне викрадення чужого майна вартістю понад 302 грн 80 коп - за ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка), а за наявності кваліфікуючих ознак (наприклад вчинення повторно, в умовах воєнного стану) - за відповідною частиною статті 185 КК України, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України.

З 09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024.

Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції.

Згідно з ч.1 ст.51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024, чинній з 09.08.2024, встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2 ст. 4 КК України).

Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч.6 ст. 3 КК України).

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).

Отже, має місце часткова декриміналізація, а саме діянь, які полягають у крадіжці майна вартістю до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2684 грн., а відтак суд дійшов висновку, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ОСОБА_3 таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, оскільки вартість майна, у здійсненні крадіжки якого він обвинувачується, згідно з обвинувальним актом становить 2 333 грн. та не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до пункту 1-2 частини другої статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої цієї статті, якщо підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти закриття за цією підставою.

Частиною сьомою статті 284 КПК України передбачено, що ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 479-2 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.

Враховуючи наведене та те, що під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом щодо ОСОБА_3 втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність вчиненого ним діяння, а саме таємного викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, і обвинувачений ОСОБА_3 не заперечує проти закриття кримінального провадження в частині обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України, суд доходить висновку про наявність правових підстав для закриття кримінального провадження в цій частині на підставі пункту 4-1 частини першої статті 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 284, 372, 376, 479-2 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Кримінальне провадження, внесене 25.08.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022141250000289, в частині обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський районний суд Львівської області протягом семи діб з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Суддя ОСОБА_1