Рішення № 121563452, 12.09.2024, Лугинський районний суд Житомирської області

ЛУГИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,

тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124

____________________

Справа № 281/361/24

Провадження по справі 2/281/225/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року селище Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області в складі

головуючого суддіСвинченко Г.Д.,

за участю:

секретаря судових засідань- Островській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Лугини Житомирської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аваліст", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда В.О., приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський А.С. Просить таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 11.02.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О., зареєстрований в реєстрі за № 14636 про стягнення з нього на користь ТОВ «ФК «Аваліст»,заборгованості покредитному договору№ СІК-040619/003-00від 04.06.2019року врозмірі 106484,94грн. тапонесеніним судовівитрати всумі 1211,20грн.сплачені за подання до суду позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 11.02.2022 року приватним нотаріусом Бригідою В.О. було вчинено виконавчий напис № 14636 про стягнення з позивача на користь ТОВ «ФК «Аваліст» заборгованості по кредитному договору № СІК-040619/003-00 від 04.06.2019 року в розмірі 106 484,94 грн., що включає в себе 55 400,00 грн. тіла кредиту, 18952,94 грн. відсотків за користування кредитом та 32 132,00 грн. несплаченої комісії. Про наявність відкритого виконавчого провадження з примусового виконання даного виконавчого напису ОСОБА_1 дізнався в квітні 2024 році, після того як звернувся до відділення «Ощадбанку» за місцем проживання, де йому повідомили про накладення арешту на рахунок. У відділенні ДВС в селищі Лугини позивачу повідомили про те, що 22.02.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським А.С. було відкрито виконавче провадження про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом та 11741,00 грн. виконавчого збору. Жодної постанови про відкриття виконавчого провадження з 2022 року по даний час позивач не отримував. Грошового кредиту ОСОБА_1 у відповідача не брав та жодного кредитного договору не укладав, не отримував жодних листів про наявність заборгованості та вимогу її сплатити, тому вважає що виконавчий напис нотаріуса підлягає скасуванню, оскільки надані документи не давали нотаріусу можливість встановити безспірність заборгованості та вчиняти виконавчий напис, виходячи з наступного.

Вважає, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом незаконно, безпідставно, з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а тому підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою судді Лугинського районного суду Житомирської області від 06.06.2024 року по справі відкрито провадження, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні, та надано сторонам строк для подання заяв по суті.

28.06.2024 року ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомляли.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч.2ст.247 ЦПК України).

Відповідно до ст.ст.280,281 ЦПК Українисуд здійснює заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положеннямст.223 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно із ч. 1.ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 6 ст.81ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). У частині першій статті 89ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках (стаття 13 ЦПК України).

У частині 1 статті 15ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тобто, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від цього вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

Як встановлено в ході судового розгляду, 04.06.2019 року між ПАТ «Комерційний банк«Акордбанк» та ОСОБА_1 було укладенокредитний договір№ СІК-040619/003-00за умовамиякого останнійотримав споживчийкредит всумі 55400,00грн. Графіком платежів, який є додатком до вказаного договору визначено, що надані кошти мають бути повернуті боржником в строк до 04.06.2022 року.

11 лютого 2022 року приватним нотаріусом Бригідою В.О. було вчинено виконавчий напис № 14636 про звернення стягнення на ОСОБА_1 - боржника за договором №СІК-040619/003-00 від 04.06.2019 року укладеного з ПрАТ «Комерційний банк «Акордбанк», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за договором відступлення права вимоги № 22024/2021 від 11.11.2021 року є ТОВ «ФК «Аваліст».Стягнення заборгованостіпроводиться заперіод з11.07.2019року по24.12.2021року.Сума заборгованостістановить 106484,94грн.,що складається з: 55 400,00 грн. простроченої заборгованості за тілом кредиту, 18952,94 грн. простроченої заборгованості по несплаченим процентам за користування кредитом та 32 132,00 грн. простроченої заборгованості по несплаченим комісіям за користування кредитом. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнути з боржника 800,00 грн.

22.02.2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Дідківським Андрієм Савелійовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 68764426).

Дане виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого напису № 14636 від 11 лютого 2022 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в сумі 106484,94 грн. за договором № СІК-080419/001-00 від 08.04.2019 року.

З наявною заборгованістю позивач не погоджується та вказує, що взагалі не укладав кредитного договору, не отримував жодних листів про наявність заборгованості та вимогу її сплатити, також перед виданням виконавчого напису не було перевірено його на безспірність, при оформленні договору кредиту, даний договір нотаріально посвідчений не був.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172(п.п.3.5 п.3 гл. 16 розд ІІ Порядку).

Відповідно дост.18Цивільного Кодексу нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом учинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, установлених законом. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Пронотаріат» та іншими актами законодавства (ч.1ст.39 Закону «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 №296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.

Відповідно до статті 87Закону України«Про нотаріат» (в редакції, що чинна на час виниклих правовідносин вчинення виконавчого напису) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88Закону України«Про нотаріат» (в редакції, що чинна на час виниклих правовідносин вчинення виконавчого напису) визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ст.50 Закону «Про нотаріат», в редакції, чинній на час виникнення правовідносин).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками, наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, учинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів стст.15, 16, 18ЦК, ст.ст.50, 87, 88 Закону «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень статей87, 88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постанові 29.03.2019р. за наслідками розгляду цивільної справи №137/1666/16-ц, постанові 02.07.2019р. у справі №916/3006/17 та постанові Верховного Суду у справі №369/6415/17від 26.02.2020 з подібних правовідносин.

За результатами розгляду справи, суд погоджується з доводами позивача та встановив, що приватний нотаріус Бригіда В.О. не пересвідчився у безспірності заборгованості. Крім того, приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис на суму, яка не відповідає безспірній сумі заборгованості, про існування якої позивачу відомо не було.

На думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив нормиЗакону України «Про нотаріат»та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім цього, з отриманих матеріалів слідує, що кредитний договір, на підставі якого здійснено виконавчий напис не був нотаріально посвідчений, а тому не може взагалі входити до переліку документів, по яким здійснюється виконавчий напис, і такі висновки суду узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року по справі № 910/10374/17.

Жодних доказів на спростування позовних вимог, заперечень чи клопотань відповідач не надав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач довів належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався як на обґрунтування своїх вимог, а тому, у контексті наведеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, як обґрунтований та доведений перед судом.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами регламентованост.141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи

Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору, сплаченого ОСОБА_1 згідно квитанції від 03.06.2024 року в сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.81,141,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аваліст", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бригіда Володимир Олександрович, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Дідківський Андрій Савелійович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 11.02.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за № 14636 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст», код ЄДРПОУ 39628752,заборгованості покредитному договору№ СІК-040619/003-00від 04.06.2019року врозмірі 106484,94грн. що включає в себе 55 400,00 грн. тіла кредиту, 18952,94 грн. відсотків за користування кредитом та 32 132,00 грн. несплаченої комісії.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аваліст», код ЄДРПОУ 39628752 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені судові витрати в сумі 1211,20 грн. сплачені за подання до суду позовної заяви.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленомуЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду або через Лугинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення, подавши заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленомуЦПК України.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Г.Д. Свинченко