Постанова № 121563413, 12.09.2024, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6436/24

3/296/2082/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2024 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Аксьонов В.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з ВАП Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 22.04.2024 року,

за ч. 2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06 липня 2024 року о 02 год. 05 хв. в Житомирі, по вул. Київській, поблизу будинку №100, керував транспортним засобом Toyota номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Drager, результат тесту №432 позитивний 1.84 % (проміле). Від керування транспортним засобом водій був відсторонений, відповідно до ст. 266 КУпАП.

Дане адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив повторно протягом року, після вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП та порушив вимоги пункту 2.9 А ПДР України.

Під час розгляду даної адміністративної справи в суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що 06.07.2024 року транспортним засобом він не керував, а ним керувала гр. Галина, однак в неї не було посвідчення водія, тому він взяв усю провину на себе.

Представник особи яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Сокирко В.М. просив закрити дану адміністративну справу на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки доказів, про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в матеріалах справи відсутні.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог п. 2.9 А ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 2 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Пунктом 2 розділу І Інструкції №1452/735 передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

З даних відеозапису з нагрудних камер поліцейських у водія ОСОБА_1 видно, що він перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, судом вбачаються з відеозапису ознаки алкогольного сп`яніння: порушення координації рухів, порушення мови, що відповідно до положень до п.3 розділу І Інструкції №1452/735 було достатнім для проведення його огляду на стан сп`яніння.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Вивчивши матеріали даної адміністративної справи, переглянувши відеозапис з диску з місця зупинки транспортного засобу, з якого вбачається, що транспортний засіб водія ОСОБА_1 перебуває на проїзній частині дороги, який був зупинений працівниками поліції під час комендантської години за порушення правил ПДР України, з відеозапису видно, що ОСОБА_1 перебуває з явними ознаками алкогольного сп`яніння, при виявленні працівниками поліції у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння ними було запропоновано водію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager або в найближчому закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager. Крім того, з відеозапису вбачається, як ОСОБА_1 неодноразово просив працівників поліції не складати відносно нього протокол, жодних заперечень про те, що він не керував транспортним засобом від останнього не надходило, вказав працівникам поліції, що він їм залишить свої права, після того, як працівник поліції повторно запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, останній відповів , пряма мова: «Я залишаю машину і права та йду додому», в подальшому ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Drager, результат тесту № 432 1.84% (проміле), що вказує на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, працівниками поліції ОСОБА_1 було роз`яснено його права на, що останній відповів, що йому все зрозуміло , крім того, на запитання працівника поліції водій ОСОБА_1 відповів, що він погоджується з результатом тесту №432.

Під час судового засідання судом було відмовлено в клопотанні представника особи яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Сокирка В.М., оскільки сам ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він керував транспортним засобом, будь-яких повідомлень від останнього про те, що в транспортному засобі перебуває інша особа, або про те, що він не керував даним транспортним засобом від останнього не надходило та на відеозаписі долученого працівниками поліції заявлений свідок стороною захисту не зафіксований.

З огляду на наведене, пояснення ОСОБА_1 доводи захисника адвоката Сокирко В.М. про відсутність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , суд вважає такими, які надані з метою уникнення адміністративної відповідальності останнім, тому суд не може їх покласти в основу свого рішення. До того ж, покази які надані стороною захисту, особою яка притягається до адміністративної відповідальності не збігаються з подією яка зафіксована на відеозаписі який долучений працівниками поліції до матеріалів справи, що дає суду прийти до висновку про їх недостовірність та спростування версії стороні захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а ним керувала інша особа. Таким чином, сукупність досліджених доказів беззаперечно свідчать, що саме ОСОБА_1 керував вищевказаним транспортним засобом.

Крім того, долучений до матеріалів справи відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом доказами по справі і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, твердження сторони захисту про те, що працівниками поліції було порушено вимоги ст. 266 КУпАП, а саме те, що вони не цікавляться відношенням ОСОБА_1 до результатів тесту, спростовується відеозаписом події.

Норма ст. 61 Конституції України встановлює, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні ним п.2.9 А ПДР України та у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується письмовими доказами по даній адміністративній справі та відеозаписом з диску.

За таких обставин, суд приходить до висновку про призначення ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Житомирській області;/Житомир обл./21081300; Код отримувача: 37976485 ; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UА368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300 ; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави, в особі ДСА України, в сумі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп. Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходженням його майна в порядку, встановленому законом

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу , визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня її винесення.

Cуддя В. Є. Аксьонов