Ухвала суду № 121562034, 09.09.2024, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з у п и н е н н я п р о в а д ж е н н я у с п р а в і

09 вересня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/2043/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гурин Микола Олександрович, розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

до акціонерного товариства «Чернівціобленерго» (58008, м.Чернівці, вул.Прутська, 23-а, код ЄДРПОУ 00130760)

про визнання рішення комісії, оформлене протоколом про нарахування заборгованості за необліковану енергію, недійсним та його скасування

Представники сторін:

від позивача Браілко А.М. адвокат;

від відповідача Хлапоніна О.Р. представник.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до акціонерного товариства «Чернівціобленерго» про визнання рішення комісії, оформлене протоколом №4 від 19.12.2023 про нарахування заборгованості за необліковану енергію, недійсним та його скасування.

08.08.2024 відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду матеріали позовної заяви зареєстровані за вх.№2043.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024 позовну заяву передано судді Гурину М.О.

Крім того, разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та витребування доказів (вх.№2046).

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.08.2024 та призначено розгляд клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи та витребування доказів (вх.№2046) у судовому засіданні на 29.08.2024.

29.08.2024 Господарським судом Чернівецької області від представниці відповідача отримано відзив на позовну заяву (вх.№2573), в якому остання позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29.08.2024 задоволено клопотання представниці позивача про витребування доказів (вх.№2046) та зобов`язано акціонерне товариство «Чернівціобленерго» надати суду до наступного судового засідання оригінал Акта про встановлення/заміну засобів обліку №028346 від 04.11.2021. Підготовче судове засідання відкладено на 09.09.2024.

09.09.2024 від представниці відповідача отримано заяву про долучення витребуваного судом документу до матеріалів справи (вх.№2695).

На призначений день розгляду справи представниця позивача підтримала подане нею клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої просить доручити Чернівецькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (58013, м. Чернівці вул. Героїв майдану, 77 Д).

Представниця відповідача заперечувала щодо задоволення клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Дослідивши в підготовчому засіданні матеріали справи, клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи (вх.№2046) та заслухавши пояснення представниць сторін, суд дійшов висновку про задоволення клопотання та призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, з огляду на наступне.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що Акт про встановлення/заміну засобів обліку №028346 від 04.11.2021 є підтвердженням обов`язку ФОП ОСОБА_1 виконувати ПРРЕЕ та необхідний для доведення наявності обов`язку збереження засобу вимірювальної техніки (пристроїв) та пломб на них, що покладається на споживача. Однак, представник позивача зазначає, що ФОП ОСОБА_1 даний акт не підписував, а тому допускає можливу підробку даного документа, оскільки підпис на Акті за твердженням представниці не належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , що свідчить про необхідність у проведені почеркознавчої експертизи.

В свою чергу, представниця відповідача зазначає, що 04.11.2021 було складено Акт про встановлення/заміну засобів обліку №028346, відповідно до якого споживач ФОП ОСОБА_1 прийняв на відповідальне зберігання пломбу, встановлену на КДЄ С66691474, яка на момент проведення перевірки була відсутня. Окрім того, з вказаного Акту вбачається, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб на них покладається на споживача або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені (згідно ПРРЕЕ, ККОЕЕ).

Даний акт підписаний споживачем без зауважень, про що свідчить підпис останнього, а отже, відповідальність за збереження та цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту покладається на ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, представниця відповідача зазначає, що Акт про встановлення не було скасовано та/або ж визнаним в судовому порядку недійсним, відтак намір позивача сформувати свою позицію вказуючи на сумнівність вказаного Акту є не що іншим, як спроба відвернути увагу з допущеного позивачем порушення.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно зі статті 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

При цьому, суд відзначає, що для правильного вирішення спору в даній справі необхідно встановити питання, які на думку суду, потребує спеціальних знань.

За змістом системного аналізу приписів статтей 86, 277 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов`язок всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідити наявні у справі докази.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів для всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього встановлення всіх обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

З урахуванням обставин справи, суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

В свою чергу, суд позбавлений можливості здійснити перевірку вказаних доводів стосовно підпису ФОП ОСОБА_1 на Акті про встановлення/заміну засобів обліку №028346 від 04.11.2021, примірник (оригінал) якого долучено відповідачем до матеріалів справи, без спеціальних знань в галузі почеркознавства та співставлення його з оригіналом.

Пунктом 1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5), основними видами (підвидами) експертизи є: почеркознавча експертиза документів.

Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп`яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Об`єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.(п.п. 1.1. п. 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5).

Пунктом 1.4. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) визначено, що під час проведення експертиз (експертних досліджень) з метою виконання певного експертного завдання експертами застосовуються відповідні методи дослідження, методики проведення судових експертиз, а також нормативно-правові акти та нормативні документи (міжнародні, національні та галузеві стандарти, технічні умови, правила, норми, положення, інструкції, рекомендації, переліки, настановчі документи Держспоживстандарту України), а також чинні республіканські стандарти колишньої УРСР та державні класифікатори, галузеві стандарти та технічні умови колишнього СРСР, науково-технічна, довідкова література, програмні продукти тощо. Визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить до компетенції експерта.

При цьому, відповідно до пункту 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Згідно пункту 3.5 Інструкції коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

З огляду на викладене суд зазначає, що вищенаведеними приписами Інструкції та Науково-методичними рекомендаціями підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 визначено, що визначення способу проведення експертизи (вибір певних методик, (методів дослідження)) належить виключно до компетенції експерта, і саме ним визначаються відповідні обсяги та можуть витребовуватись певні документи та об`єкти, які є необхідними для проведення експертизи, що і є зокрема, складовою спеціальних знань. При цьому, допускається проведення експертизи за фотокопіями, проте, все це належить виключно до обсягу повноважень експерта, який за необхідності, витребовує необхідні для проведення експертизи об`єкти дослідженні або об`єкти для співставлення.

При цьому, учасники спору не позбавлені права надати документи для проведення експертизи.

В свою чергу, ч. 4 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначається судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що застосування спеціальних знань у галузі почеркознавства та співставлення його з оригіналом виходить за межі компетенції господарського суду та дійсно потребує спеціальних знань у галузі почеркознавства, а тому для повного, об`єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення почеркознавчої експертизи, оскільки у даній справі необхідною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань.

Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть змінити інші засоби доказування.

На підставі вищезазначеного, оскільки вказаний документ є доказом на підставі якого суд повинен встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою всебічного, повного, об`єктивного та безпосередньо розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд дійшов висновку про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Щодо визначення експертної установи, суд вказує на наступне.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим законом. До державних спеціалізованих установ належать:

- науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України;

- науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України;

- експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Відповідно до науково-методичних рекомендацій почеркознавча експертиза належить до криміналістичних експертиз.

Поряд з цим, у своєму клопотанні позивач в якості експертної установи запропонував Чернівецький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України. Представниця відповідача не заперечувала щодо призначення даної експертної установи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи відсутність запечечень представників сторін щодо експертної установи, суд вирішив проведення почеркознавчої експертизи доручити Чернівецькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 77 Д).

Частиною 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

У випадках, коли сума витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача або витрат особи, яка надала доказ на вимогу суду, повністю не була сплачена учасниками справи попередньо або в порядку забезпечення судових витрат, суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи, що питання про призначення судової почеркознавчої експертизи було розглянуто судом за клопотанням позивача, який є заінтересованою особою у її проведенні, витрати, пов`язані з оплатою проведення судової почеркознавчої експертизи покладаються на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

Згідно частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

У зв`язку із призначенням судової експертизи, провадження у справі 926/2043/24 підлягає зупиненню.

Керуючись статтями 99, 100, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання представниці позивача про призначення судової почеркознавчої експертизи (вх.№2046) задовольнити.

2.Призначити у справі 926/2043/24 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Чернівецькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (58013, м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 77 Д).

3.На вирішення судової експертизи поставити наступне питання:

-чи підпис від імені ФОП ОСОБА_1 в графі «Споживач» а Акті про встановлення/заміну засобів обліку №028346 від 04.11.2021 виконаний особою ФОП ОСОБА_1 чи іншою особою?

4.Оплату витрат по проведенню судової почеркознавчої експертизи покласти на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 .

5. Зобов`язати судового експерта направити на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) оригінал рахунку на оплату експертизи, а копію суду.

6.Зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 надати експертній установі докази проведення оплати послуг по проведенню судової експертизи.

7.Попередити експерта (експертів), який (які) безпосередньо проводитиме судову експертизу, про відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

8.Зобов`язати експерта (експертів) після проведення судової експертизи надати суду висновок судового експерта.

9.Провадження у справі 926/2043/24 зупинити до закінчення проведення судової експертизи.

10. Матеріали справи 926/2043/24 надіслати Чернівецькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (58013, м.Чернівці, вул. Героїв Майдану, 77 Д).

Ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали 12.09.2024.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Микола ГУРИН

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.