Рішення № 121561247, 12.09.2024, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.09.2024Справа № 910/6725/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ"

до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГАРДІАН"

про стягнення 81586,72 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГАРДІАН" про стягнення 81586,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави №202.21.2618557 від 15.07.2021 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "DAF", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГАРДІАН" позивач просить стягнути з останнього витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування у сумі 81586,72 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою від 05.06.2024 Господарським судом міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/6725/24, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Разом з позовом позивач подав клопотання про ознайомлення з постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя по справі №333/1715/24 від 26.03.2024 з використанням повного доступу до інформаційних ресурсів та роздрукувати вказану постанову до матеріалів справи.

Розглянувши заявлене позивачем клопотання, суд зазначає, що відповідно до ст.4, 7 Закону України "Про доступ до судових рішень", Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 №1200/0/15-18 суд долучив до матеріалів справи повний текст постанови Комунарського районного суду м.Запоріжжя по справі №333/1715/24 від 26.03.2024.

21.06.2024 до суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.

29.06.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.

01.07.2024 через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив.

15.07.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів

Ухвалою від 30.07.2024 Господарським судом міста Києва задоволено клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГАРДІАН" про витребування доказів, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя-Авто" копію акту виконаних робіт, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя-Авто", за фактом здійснення відновлювального ремонту транспортного засобу KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 на підставі рахунку від 15.12.2022.

23.08.2024 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя-Авто" надійшли документи на виконання вимог суду.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 14.07.2021 між Товариством з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 202.21.2618557, строком дії з 15.07.2021 по 14.07.2024. Згідно із договором було застраховано транспортний засіб KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 .

05.02.2024 на вул. Привокзальній у м. Запоріжжі відбулася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з автомобілем KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія автомобіля DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 26.03.2024 у справі № 333/1715/24.

На виконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №202.21.2618557 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 84786,72 грн, згідно наступного розрахунку: 87526,81 грн (вартість відновлювального ремонту) - 2 740,09 грн (франшиза за договором страхування).

Оскільки цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована в ТДВ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГАРДІАН", позивач звернувся до суду із позовом про стягнення страхового відшкодування у сумі 81586,72 грн за вирахуванням франшизи встановленої полісом № ЕР/217525220.

У відповіді на відзив позивач посилається на те, що надана відповідачем платформа "Audahistori" системи "Audatex" не є підтвердженням і належним доказом того, що автомобіль KIA Stonic, реєстраційний номер НОМЕР_2 , дійсно був пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Водночас, при наданні відповідачем належних доказів для застосування коефіцієнту фізичного зносу, належна до виплата сума страхового відшкодування у порядку суброгації за розрахунком позивача становить 57146,58 грн (60346,58 грн - 3200,00 грн). Також позивач зазначає, що відповідач, згідно ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має право вирахувати із страхового відшкодування в порядку суброгації франшизу, передбачену полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/217525220 у розмірі 3200,00 грн та не має права вираховувати із суми страхового відшкодування в порядку суброгації суму франшизи, визначену договором добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО).

Відповідач зобов`язаний доплатити страхове відшкодування в порядку суброгації у розмірі 31609,90 грн, згідно наступного розрахунку: 84786,72 грн (сума сплаченого позивачем страхового відшкодування) - 53176,82 грн (сума сплаченого страхового відшкодування Відповідачем з врахуванням франшизи у розмірі 3200,00 грн).

Позиція відповідача

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень на позов відповідач посилається на те, що 15.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя-Авто" здійснювався відновлювальний ремонт автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 на підтвердження чого надав витяг із програмного комплексу системи "Audatex". В результаті відновлювального ремонту вказаного автомобіля було здійснено ремонт крила переднього правого, ремонт задніх правих дверей, ремонт задньої правої боковини.

Оскільки складові частини кузова автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 відновлювали ремонтом наявні підстави згідно із підпункту б) п.7.39. Методики для нарахування коефіцієнту фізичного зносу до запчастин цього автомобіля.

З метою визначення розміру коефіцієнту фізичного зносу автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 , відповідач замовив Звіт №46-К714/86, яким встановлено, що коефіцієнт фізичного зносу автомобіля становить (0,4386) 43,86%. Таким чином, відповідач стверджує, що до вартості запчастин автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 необхідно застосувати коефіцієнт фізичного зносу.

Також відповідач не погоджується із заявленою сумою заборгованості, посилаючись на те, що ні з акту огляду від 05.02.2024, ні з фото огляду не вбачається, що передні праві двері автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 зазнали пошкоджень у ДТП, а тому позивачем безпідставно включено вартість їх ремонту у рахунок. Відтак, при визначенні розміру страхового відшкодування в порядку суброгації відповідач виключив позиції 9, 11, 12, 23 рахунку на загальну суму 1229,76 грн. (з ПДВ).

Отже, за доводами відповідача вартість ремонту автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 згідно рахунку, наданому позивачем, після вирахування вартості позицій 9, 11, 12, 23, після застосування коефіцієнта фізичного зносу 0,4386 до вартості запчастин, після вирахування франшизи 2740,09 грн та 3200 грн за полісом № ЕР-217525220, розмір страхового відшкодування, належний позивачеві, становить 53 176,82 грн.

Також відповідач повідомив, що 03.06.2024 ТДВ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГАРДІАН" було сплачено на користь позивача 53176,82 грн страхового відшкодування в порядку суброгації, на підтвердження чого надав платіжну інструкцію № 209541 від 03.06.2024.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно із матеріалів справи, 05.02.2024 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно із постанови Комунарського районного суду м.Запоріжжя по справі №333/1715/24 від 26.03.2024 вище зазначена ДТП відбулася з вини водія транспортного засобу DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 .

Внаслідок зазначеної ДТП було пошкоджено транспортний засіб KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Автомобіль KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 був застрахований в ТДВ "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави №202.21.2618557 від 15.07.2021.

Відповідно до рахунку-фактури № 3000000132 від 06.02.2024 складеного ТОВ "Запоріжжя-Авто" вартість відновлювального ремонту KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 становить 87526,81 грн.

Відповідно до страхового акту №3.24.00581-1 розмір страхового відшкодування за розрахунком позивача становить 84786,72 грн (за вирахуванням франшизи за договором добровільного страхування у сумі 2740,09 грн).

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 84786,72 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжної інструкції №68816088 від 27.02.2024.

Як підтверджено матеріалами справи, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/217525220 (термін дії з 28.10.2023 по 27.10.2024).

Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 160000,00 грн та франшизу у розмірі 3200,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку із наявністю у відповідача обов`язку здійснити позивачу виплату страхового відшкодування 81586,72 грн за вирахуванням франшизи за полісом №ЕР/217525220 у сумі 3200,00 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.

Матеріалами справи, зокрема, постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя по справі №333/1715/24 від 26.03.2024 підтверджено вину водія транспортного засобу DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 05.02.2024

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

У Законі України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 9 ч.1 ст.7).

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/217525220.

Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Згідно із ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" набуває права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Згідно із матеріалами справи, позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування та затверджено страховий акт №3.24.00581-1, згідно із яким розмір страхового відшкодування за розрахунком позивача становить 84786,72 грн (за вирахуванням франшизи за договором добровільного страхування у сумі 2740,09 грн).

Виплата позивачем страхового відшкодування в розмірі 84786,72 грн підтверджується платіжною інструкцією №68816088 від 27.02.2024.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то відповідач є відповідальною особою за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності.

Одночасно, відповідач, заперечуючи позовні вимоги стверджує, що розрахунок суми страхового відшкодування здійснено позивачем без врахування вимог статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а саме без вирахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу при розрахунку розміру витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом.

Відповідач зазначає, що наявні підстави згідно із підпункту б) п.7.39. Методики для нарахування коефіцієнту фізичного зносу до запчастин цього автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 , оскільки складові частини кузова вказаного автомобіля раніше відновлювалися ремонтом.

Дослідивши докази наявні у матеріалах справи, виходячи з предмету доказування у цій справі та враховуючи зазначені аргументи та заперечення відповідача, судом встановлено наступне.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Е З - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, у разі наявності підстав для його вирахування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 14.05.2018 №910/5092/17.

Згідно із п.7.38, п.7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 цієї Методики.

Згідно із акту виконаних робіт №ЗН-0008442 від 31.01.2023, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжжя-Авто" на виконання вимог ухвали суду від 30.07.2024, вбачається, що складові частини кузова автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 відновлювалися ремонтом.

Отже, оскільки складові частини кузова автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 раніше відновлювалися ремонтом, то при визначені вартості відновлювального ремонту вказаного автомобіля необхідно визначати коефіцієнт фізичного зносу, згідно з підпункту б) п.7.39. Методики.

Як зазначено вище, визначення розміру страхового відшкодування, позивач здійснив на підставі рахунку ремонтної організації № 3000000132 від 06.02.2024.

Сума страхового відшкодування, що визначена позивачем за вирахуванням франшизи за договором добровільного страхування у сумі 2740,09 грн та становила 84786,72 грн.

Однак, здійснюючи розрахунок страхового відшкодування, що заявлений до стягнення з відповідача у порядку Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач не враховував коефіцієнт фізичного зносу при визначені вартості відновлювального ремонту.

Водночас, згідно із наданого відповідачем Звіту №46-К714/86, складеного оцінювачем Видутою Д.Ю., коефіцієнт фізичного зносу автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 становить 0,4386.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно з ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивач належними доказами не спростував визначений відповідачем коефіцієнт фізичного зносу, а також не навів власного розрахунку розміру коефіцієнту фізичного зносу.

За встановлених вище обставин, приймаючи представлений відповідачем розрахунок коефіцієнту фізичного зносу, враховуючи те, що позивач не надав власного розрахунку розміру коефіцієнту фізичного зносу, суд дійшов висновку про здійснення розрахунку вартості деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,4386.

Суд зазначає, що визначаючи розмір страхового відшкодування, яке відповідач, як страховик цивільно-правової відповідальності винної у ДТП особи, зобов`язаний виплатити потерпілому, слід враховувати фактичні витрати, розмір яких підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків.

Відтак, при розрахунку вартості відновлювального ремонту суд приймає суму витрат на деталі автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 , що визначена у рахунку № 3000000132 від 06.02.2024 та складає 61970,42 грн.

Отже, вартість деталей з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 34790,20 грн (61970,42 грн х (1-0,4386)).

З урахуванням наведеного, вартість ремонтних робіт пошкодженого автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням зносу становить 60346,59 грн (вартість робіт у сумі 14723,76 грн + вартість матеріалів у сумі 10832,63 грн + вартість складових у сумі 34790,20 грн).

Також дослідивши наявні у матеріалах справи акт огляду від 05.02.2024 та фото огляду автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 , судом встановлено, що відсутні пошкодження передніх правих дверей автомобіля. Відтак, включення до рахунку ремонтної організації № 3000000132 від 06.02.2024 позицій 9, 11, 12, 23 з ремонту передніх правих дверей на загальну суму 1229,76 грн (з ПДВ) є необґрунтованим.

Отже, сума відновлювального ремонту автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 за наслідками ДТП від 05.02.2024 з урахуванням зносу становить 59116,83 грн (60346,59 грн - 1229,76 грн).

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування (пункт 36.6 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Як зазначалося судом вище, полісом №ЕР/217525220 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 160000,00 грн та франшизу у розмірі 3200,00 грн.

Таким чином, обґрунтованою сумою страхового відшкодування, за вирахуванням франшизи у сумі 3200,00 грн встановленої полісом №ЕР/217525220, є сума страхового відшкодування у розмірі 55916,83 грн.

Відповідач стверджує, що під час визначення суми страхового відшкодування, яку відповідач має відшкодувати позивачу, також підлягає зменшенню на суму франшизи за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів у розмірі 2740,09 грн.

З страхового акту №3.24.00581-1 вбачається, що позивачем здійснено вирахування безумовної франшизи у розмірі 0,50%, (2740,09 грн) що передбачена п.8 частини А договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, які є предметом застави №202.21.2618557 від 15.07.2021 та здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 84786,73 грн за вирахування такої франшизи.

Водночас, як зазначено судом вище, відповідач є відповідальною особою за завдані в спірному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, а саме: за вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу (у разі наявності підстав для його вирахування) при розрахунку розміру витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом та за вирахуванням франшизи, встановленої полісом.

Тобто, при визначенні суми страхового відшкодування згідно із Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" необхідним є встановлення дійсної вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу із застосуванням визначених вказаним Законом лімітів, обмежень та вирахувань.

Розмір заподіяної страхувальнику автомобіля KIA Stonic, державний номерний знак НОМЕР_2 матеріальної шкоди, внаслідок спірної ДТП, склав 87526,81 грн, що підтверджується рахунком ремонтної організації № 3000000132 від 06.02.2024.

При цьому вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 59116,83 грн.

Судом встановлено, що обґрунтованою сумою страхового відшкодування, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, за вирахуванням франшизи, встановленої полісом №ЕР/217525220 та вартості ремонтних робіт, не пов`язаних із ДТП, є сума страхового відшкодування у розмірі 55916,83 грн, тобто в межах реальних витрат позивача за договором добровільного страхування.

Крім того, правовідносини страховика та страхувальника за договором добровільного страхування не поширюються на виконання страховиком за полісом №ЕР/217525220 обов`язків, визначених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За наведених обставин, суд відхиляє доводи відповідача щодо необхідності зменшення страхового відшкодування на суму франшизи за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів у розмірі 2740,09 грн.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач згідно із платіжної інструкції №209541 від 03.06.2024 сплатив на користь позивача 53176,82 грн страхового відшкодування.

Отже, після звернення позивача до суду з позовом та відкриття провадження у справі відповідачем було частково сплачено заявлене до стягнення позивачем страхове відшкодування у сумі 53176,82 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Суд зазначає, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20).

З огляду на наведене вище, оскільки на момент розгляду даної справи предмет спору в частині стягнення страхового відшкодування у сумі 53176,82 грн припинив своє існування, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в цій частині згідно із п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування у сумі 2740,01 грн (55916,83 грн - 53176,82 грн) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Решта заявленої до стягнення суми відшкодування - у розмірі 25669,89 грн, за встановлених вище обставин, задоволенню не підлягає з підстав її необґрунтованості.

З огляду на вище встановлені обставини, враховуючи приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі в частині вимог про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 53176,82 грн підлягає закриттю, позовні вимоги у сумі 2740,01 грн належить задовольнити, а в частині позову про стягнення суми відшкодування в розмірі 25669,89 грн слід відмовити з підстав його необґрунтованості.

ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 2740,01 грн та закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 53176,82 грн, на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині позову про стягнення суми відшкодування в розмірі 25669,89 грн суд відмовляє з підстав його необґрунтованості.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо судового збору в частині позовних вимог про стягнення 53176,82 грн, в якій судом закрито провадження у справі, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Ураховуючи наведене, суд роз`яснює позивачу, що сплачена ним сума судового збору за позовні вимоги, провадження за якими закрито, може бути повернута йому з Державного бюджету України за його клопотанням на підставі ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №910/6725/24 в частині позовних вимог про стягнення 53176,82 грн страхового відшкодування.

В іншій частині позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ГАРДІАН" (01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ САКСАГАНСЬКОГО, будинок 96, ідентифікаційний код 35417298) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ" (04073, місто Київ, проспект Бандери Степана, будинок 22, ідентифікаційний код 36086124) страхове відшкодування у розмірі 2740,01 грн та судовий збір у сумі 81,35 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 12.09.2024.

Суддя С.О. Турчин