Рішення № 121559163, 12.09.2024, Барський районний суд Вінницької області

125/819/24

2/125/205/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.09.2024 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючогосуддіХитрука В.М.,

за участі секретаря судового засіданняРашевської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданнів м. Бар Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернулося до Барського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.11.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 5117785 про надання споживчого кредиту. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 22 000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.

18.04.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф, за яким ТОВ «Авентус Україна» відступило права грошової вимоги за кредитним договором до відповідача ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».

Позивач вказує, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. Заборгованість відповідача за кредитним договором перед позивачем не сплачена і складає станом на час звернення до суду 52847,85 гривень.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія» Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 51177825 у розмірі 52847,85 гривень, суму сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 гривень та 10 000 гривень витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 29.05.2024 провадження у справі відкрито та розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

На адресу суду від представника відповідача адвоката Шевчука Ю.А. 14.06.2024 надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначив, що позовні вимоги не доведені належними і допустимими доказами, тому позов не підлягає задоволенню в повному обсязі. Також зазначив, що при укладенні договору із відповідачем і ТзОВ «ФК «Фінтраст Україна» не дотримав вимог, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими кредитор. Просить слухати справу у їх відсутність та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від представника позивача адвоката Городніщевої Є.О., 18.06.2024 на адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, а саме відповідно до якої представник позивача користуючись своїм правом хоче відмовитись від позовних вимог в частині інфляційних втрат та 3 % річних. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості у розмірі 32326,89 гривень, яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 14842,40 гривень та заборгованості за процентами у розмірі 17484,49 грн.

18.06.2024 від представника позивача адвоката Городніщевої Є.О., надійшла відповідь на відзив, де вона просить суд задовольнити змінені позовні вимоги та вважає, що факт укладення кредитного договору та наявність права грошової вимоги за кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами. Просить справу слухати у їх відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що зменшений позов слід задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що 24.11.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 5117785 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит в сумі 22000,00 грн. строком кредитування 30 днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений Договором (стандартна процентна ставка 1,90 % в день; знижена процентна ставка 0,76 % в день). Дату повернення кредиту вказано в графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього договору.

Як вбачається з п.1.6. кредитного договору, мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.

Згідно з Розділом 2 кредитного договору, сторони узгодили, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

У пункті 4.1 кредитного договору сторонами визначено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену у п. 1.4. Договору, якщо між сторонами буде досягнуто домовленості про таке продовження у порядку, визначеному п. 4.2-4.4. Договору, а також згідно Розділу 7 Договору сторони узгодили відповідальність сторін за неналежне виконання умов Договору.

Відповідно до Додатку 1 до договору про надання споживчого кредиту №5117785 від 24.11.2021 сторонами визначено дату повернення кредиту 24.12.2021, суму кредиту у розмірі 22 000,00 гривень, сума нарахованих відсотків 5016,00 гривень, загальний розмір кредиту 27016,00 гривень, реквізити для оплати кредиту.

В межах дії строку, зазначеного п.1.4 Договору, а саме у період з 24.11.2021 року по 24.12.2021 року включно, первісним кредитором було нараховано проценти за зниженою процентною ставкою 0,76% в день за користування кредитом, відповідно до п.1.5.1 Договору

було нараховано проценти у сумі 2842,40 грн.(167,20 грн. * 17 днів).

Умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який 24.11.2021 підписано між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором А948704.

Положенням пп. 3 п. 5.1 Кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди позичальника.

В зв`язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань перед кредитором, 18.04.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу № 18.04/23-Ф, згідно умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги за Кредитним договором № 5117785 від 24.11.2021.

Згідно з витягом з реєстру боржників, додатку №1 до договору факторингу № 18.04/23-Ф від 18.04.2023 є боржником за кредитним договором № 5117785 від 24.11.2024.

Загальна сума заборгованості становить 32326,89 гривень, яка складається з: сума заборгованості за основною сумою боргу: у розмірі 14842,40 гривень та заборгованості за відсотками 17 484,49 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач умови договору не виконав і має заборгованість в сумі 32326,89 гривень.

Відповідно до ст. ст. 526, 612, 625 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З договору № 5117785 від 24.11.2024 вбачається, що кредитний договір укладений в електронній формі.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з вимогами ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За правилами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору, отримання кредитних коштів. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копія договорів відступлення прав вимоги підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором відповідача, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», до позивача по справі.

Доводи відповідача є необгрунтованими та безпідставними. Так, відповідачкою не надано жодного доказу на спростування розміру заборгованості по тілу кредиту та по відсотках, зокрема доказів, що підтверджують погашення нею кредиту. Доводи щодо порушення строку нарахування відсотків по кредиту також безпідставні, а тому до уваги не беруться.

Враховуючи викладене, а також те, що доказів часткового повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов`язань перед позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість в загальному розмірі 32326,89 гривень, яка складається з: сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 14842,40 гривень та заборгованості за відсотками 17 484,49 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 147,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В п. 1 ч. 3 ст. 113 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно положень ч. 3 ст. 134 ЦПК України, попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В частині 4 ст. 137 ЦПК України, передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В частині 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат понесених за надання правничої допомоги до позовної заяви долучено: Свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/3145 від 18.09.2020; Договір про надання правової допомоги №28/03-2024 від 28.03.2024; Ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1579006 від 28.03.2024; Звіт про надання правової допомоги; платіжне доручення №4505 від 10.04.2024; з яких вбачається, що адвокатом Городніщевою Є.О. надано позивачу правову допомогу на суму 10 000,00 гривень.

Однак суд вважає, що заявлена сума є неспівмірною з обсягом виконаної адвокатом роботи. Так, враховуючи складність справи, беручи до уваги принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткову компенсацію витрат на правничу допомогу, яку слід визначити у розмірі 7 000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 5117785 від 24.11.2021 в сумі 32326,89 гривень 00 копійок, що складається з: суми заборгованості по тілу кредиту - 14842,40 гривень, суми заборгованості за процентами 17484,49 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень, а загалом 9422,40 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: