Ухвала суду № 121557548, 05.09.2024, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 706/249/24

Провадження № 1-кп/702/62/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2024 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

законного представника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференцзв`язку, в залі суду в м. Монастирище Черкаської обл. клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру,у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023250320001600 від 03.10.2023 відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в с

с. Чапаєвка Монастирищенського району Черкаської області, громадянка України, освіта середня, не заміжня, не працююча, раніше не судима, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судима.

за ознаками суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_7 17.09.2023 близько 09 години, будучи у конфліктних відносинах з сусідами, а саме з сім`єю ОСОБА_6 , перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_2 за місцем постійного проживання ОСОБА_6 , де переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, за допомогою сірників вчинила підпал соломи, яка в тюках, знаходились біля господарської будівлі домоволодіння, в результаті чого розпочалась пожежа, де вогнем знищено 4 тюки соломи, вартістю 1400 гривень, та приміщення господарської будівлі - сараю, розміром 3,20 м на 4,40 м, відновлювальна вартість ремонту якого становить 8540 грн. 40 коп., що належать ОСОБА_6 , внаслідок чого останній спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 9940 грн. 40 коп. Відповідно до висновку судово психіатричної експертизи № 9 від 05.01.2024 ОСОБА_7 виявляє ознаки хронічного психічного захворювання - легкої розумової відсталості в ступені помірно-вираженої дебільності (IQ=58), з вираженими декомпенсованими психопатоподібними розладами збудливого типу, надцінними, інтерпретативними ідеями стосунку на адресу потерпілої, з ауто-агресивними, суїцидальними діями в минулому (з намірами вчинити розширене самогубство з залученням малолітньої доньки влітку 2023р.), що ускладнюється розладами психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності, з постійною формою вживання та психопатоподібною поведінкою збудливого типу в стані алкогольної інтоксикації, що у своїй сукупності позбавляло на вказаний період часу та позбавляє на теперішній час ОСОБА_7 здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, перешкоджає їй правильно сприймати обставини, що мають значення у справі та давати про них покази під час проведення з нею слідчих дій та в судовому процесі. Враховуючи виявлені у ОСОБА_7 взаємообтяжуючі психопатологічні феномени, прокурор вважає, що ОСОБА_7 виявляє клінічні ознаки суспільної небезпеки, тому звернувся до суду з клопотанням про поміщення ОСОБА_7 в спеціальний лікувальний заклад з посиленим наглядом з метою її обов`язкового лікування та запобіганню вчинення нею суспільно-небезпечних дій.

ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що саме нею було вчинене зазначене в клопотанні суспільно небезпечного діяння та не заперечувала проти застосування відносно неї примусових заходів медичного характеру.

Захисник та законний представник не заперечували проти застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним Кодексом України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання.

Потерпіла ОСОБА_6 , в судовому засіданні пояснила, що з ОСОБА_7 виник конфлікт через, що вона вчинила підпал соломи, яка в тюках знаходились біля господарської будівлі домоволодіння, в результаті чого розпочалась пожежа, де вогнем було знищено сіно, солома та приміщення господарської будівлі.

Факт вчинення суспільно-небезпечного діяння ОСОБА_7 , підтверджується наступними матеріалами, що були досліджені та оголошені в судовому засіданні, а саме:

протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 17.09.2023;

протоколом огляду місця події з фототаблицями від 17.09.2023, а саме території домоволодіння АДРЕСА_2 ;

актом про пожежу від 17.09.2023, згідно якого пожежею в с Ліщинівка по АДРЕСА_2 було знищено 5 тонн сіна, 2 тонни соломи та надвірна споруда;

звітом про причини виникнення пожежі, згідно якого ймовірною причиною виникнення пожежі в с Ліщинівка по АДРЕСА_2 є занесення стороннього джерела запалювання гр. ОСОБА_7 ;

висновком експерта експертно-криміналістичного центру від 02.01.2024, згідно якого Джерелом запалювання (загорання), яке зумовило займання наявного горючого середовища в осередку пожежі було вогневе джерело запалювання (палаючий сірник), занесене безпосередньо у горюче середовище. Причиною виникнення пожежі (загорання) є займання горючого середовища в осередку пожежі, внаслідок дії на нього вогневого джерела запалювання. Осередок пожежі знаходився в зоні, яка включала в себе місце розташування на відкритій території тюків соломи та розташованої поруч з ними господарчої споруди;

висновком судової будівельно-технічної експертизи, згідно якої вартість відновлювального ремонту господарської будівлі сараю після пожежі складає 7117 грн без ПДВ та 8540 грн 40 коп з ПДВ;

довідкою про вартість соломи, згідно якої 250 кг соломи в СТОВ «Верхнячка-Агро» коштує 350 грн;

довідкою про зареєстрованих осіб в АДРЕСА_3 , згідно якої на час пожежі в будинку була зареєстрована ОСОБА_6 та її шестеро дітей;

висновком судово-психіатричного експерта № 9 від 05.01.2024, згідно якого встановлено, що на період часу, до якого відноситься скоєння інкримінованих їй дій та на теперішній час, обвинувачена ОСОБА_7 виявляла і виявляє ознаки хронічного психічного захворювання - легкої розумової відсталості в ступені помірно- вираженої дебільності (IQ58), з вираженими декомпенсованими психопатоподібними розладами збудливого типу, надцінними, інтерпретативними ідеями стосунку на адресу потерпілої, з ауто-агресивними, суїцидальними діями в минулому (з намірами вчинити розширене самогубство з залученням малолітньої доньки влітку 2023р.), що ускладнюється розладами психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності, з постійною формою вживання та психопатоподібною поведінкою збудливого типу в стані алкогольної інтоксикації, що у своїй сукупності позбавляло на вказаний період часу та позбавляє на теперішній час ОСОБА_7 здатності усвідомлювати свої дії та свідомо керувати ними, перешкоджає їй правильно сприймати обставини, що мають значення у справі та давати про них покази під час проведення з нею слідчих дій та в судовому процесі. Зважаючи на виявлені у ОСОБА_7 взаємообтяжуючі психопатологічні феномени, а саме виражені, декомпенсовані психопатоподібні розлади збудливого типу, на тлі ознак вродженого розумового недорозвитку у межах легкої розумової відсталості в ступені помірно-вираженої дебільності, зважаючи на наявність даних про скоєння в минулому спроб самовбивства (в тому числі і розширеного, влітку 2023 року з намірами позбавити життя малолітню доньку), враховуючи ускладнюючий вплив систематичного зловживання алкогольними напоями, зважаючи на відсутність будь-якої ефективної мікросоціальної підтримки, відсутність прихильності до амбулаторного психіатричного супроводу, характеризуючи підекспертну в матеріалах кримінального провадження дані, можна прийти до висновку, що ОСОБА_7 виявляє клінічні ознаки суспільної небезпеки та потребує поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування та запобіганню вчинення нею суспільно-небезпечних дій.

Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із положень ст. ст. 93, 94 КК України, ст. ст. 512, 513 КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові №7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».

Статтею 513 КПК України передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, шляхом повного, і всебічного дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що суспільно небезпечне діяння з приводу яких порушене провадження, мало місце і вчинено ОСОБА_8 в стані неосудності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

Відповідно ч. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи вищенаведене,суд приходитьдо висновку,що суспільнонебезпечне діяння,яке підпадаєпід ознакикримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.194КК України,мало місцеі вчинене ОСОБА_7 ,яка засвоїм психічнимстаном іхарактером суспільнонебезпечного діянняпотребує застосуванняпримусових заходівмедичного характеру,в зв`язкуз чимвідносно неї можебути застосованийпримусовий західмедичного характеру,передбачений ст.94КК України,у виглядігоспіталізаціїдо спеціалізованого закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази по вказаному кримінальному провадженню суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Судові витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз, слід віднести на рахунок держави

Керуючись ст. ст. 19, 93, 94 КК України, ст. ст. 508, 513 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

Застосувати відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до спеціалізованого психіатричного закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.

Речовий доказ: пожежне сміття, яке міститься в сейф пакеті НПУ ГСУ 7052828, та зберігається в Уманському РУП ГУНП в Черкаській області, знищити.

Судові витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз, віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1