Рішення № 121554664, 12.09.2024, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/141/24

Номер провадження 2-а/184/19/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,

розглянувши у м. Покров в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення»,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому посилається на те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн. за ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.122 КУпАПза те, що 09.01.2024 року приблизно о 10.40 годині він керував автомобілем ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 , будучи не пристебнутий паском безпеки, рухався на автомобілі без переднього номерного знаку та на нерегульованому пішохідному переході, на якому знаходяться пішоходи, не зменшив швидкість руху автомобіля, щоб надати дорогу пішоходам. Вважає, що відповідачем безпідставно стосовно нього складена постанова за порушення ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.122 КУпАП, у зв`язку з чим просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, розглянути справу без участі їх представника.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст.5КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно достатті 7КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України.

Як встановлено судом, 09.01.2024 року приблизно о 10.40 годині ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2106 д/н НОМЕР_1 , будучи не пристебнутий паском безпеки, рухався на автомобілі без переднього номерного знаку та на нерегульованому пішохідному переході, на якому знаходяться пішоходи, не зменшив швидкість руху автомобіля, щоб надати дорогу пішоходам, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1190,00 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, 24.01.2024 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення».

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. ч. 9, 10 Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушенні у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає справу. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному) дослідженні всіх обставин справи, в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено» адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст.72КАС України,доказами вадміністративному судочинствіє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Ці данівстановлюються такимизасобами: письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Стаття 9 КУпАП визначає адміністративне правопорушення (проступок) як протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП).

Судом встановлено, що поліцейським ОСОБА_2 так і не було надано ОСОБА_1 жодних доказів правопорушення, які він нібито скоїв. Поліцейським не доведено сам факт керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом, що є грубим порушенням чинного законодавства, відповідно до постанови КАС ВС від 19 лютого 2020 року (справа №204/8036/16-а), якою встановлено, що виключно водій, а не особа, яка сидить за кермом, підлягає відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, мається на увазі саме особа, яка керувала транспортним засобом, а тому суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, в Україні діє презумпція невинуватості, відповідно до якої Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися не доказах, одержаних незаконним: шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 27 постанови Верховного Суду від 18.02.2020р. у справі №524/9827/16-а, Колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові ВС/КАС від 08.07.2020 року у справі №463/1352/16-а, де вказано, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин постанову не можна визнати законною, так як у діях позивача відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.122 КУпАП.

Враховуючи наведене, оспорювана позивачем постанова підлягає скасуванню, оскільки судом не здобуто та відповідачем не надано належних та допустимих доказів скоєння позивачем правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до ч.1 п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд дає критичну оцінку доводам відповідача, висловлені ним у відзиві на позов, оскільки вони є голослівними, безпідставними та не підтверджені належними та допустимими доказами і спростовуються письмовими поясненнями позивача, матеріалами справи в їх сукупності.

Оскільки суд встановив відсутність в діях позивача складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.122 КУпАП, тому відповідно до ч.1 п.1 ст.247 КУпАП суд закриває провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 5, 6-8, 10, 19, 20, 25, 79, 139, 242-246, 251, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення» задовольнити.

Скасувати постановуСерії БАВ№347979від 09.01.2024року пронакладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 1190,00 грн. по справі про адміністративні правопорушення за ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.122 КУпАП.

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.122 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено12.09.2024 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш