Рішення № 121553169, 02.09.2024, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1597/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони з відповідачкою з 21.11.2009 року перебували в шлюбі та від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , що видане відділом ДРАЦС Сумського міського управління юстиції у Сумській області.

06.11.2013 року шлюб між позивачем та відповідачкою було розірвано згідно рішення Зарічного райсуду м. Суми в справі №591/8640/13-ц, що підтверджується копією рішення суду.

З березня в 2019 року відповідачка залишила дитину на позивача та виїхала до республіки Франція, де проживає протягом шести років, а неповнолітній син ОСОБА_3 постійно та фактично проживає зі своїм батьком, що підтверджується копією Витягу з реєстру територіальної громади про місце реєстрації дитини за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм батьком, а також знаходиться на повному його утриманні.

Відповідачка є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , проте вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідним достатнім харчуванням, медичними оглядами, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; взагалі не спілкується з дитиною; не створює належні умови для розвитку його здібностей; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, що в тому числі, підтверджується копією заяви від 11.09.2023 року, яку вона написала всім компетентним організаціям, установам та підприємствам, згідно якої ОСОБА_2 повідомляє, що дитина, починаючи з вересня 2018 року та по даний час проживає з батьком ОСОБА_1 та повністю знаходиться на його утриманні та батьківському піклуванні., а сама відповідачка з березня 2019 року по даний час постійно проживає та працевлаштована на території Франції, наміру повертатися до України не має. Цією заявою просить врахувати викладені обставини при вирішенні будь-яких питань, що стосуються виховання дитини.Позивач вважав, що відповідачка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, тому просив постановити рішення, яким позбавити відповідачку батьківських прав щодо дитини.

Представник позивача ОСОБА_5 в письмовій заяві підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи була належним чином повідомлена у встановленому законом порядку шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації відповідачки ( ар. с. 69). Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. З витягу з Єдиного державного демографічного реєстру від 14 травня 2024 року вбачається, що відповідачка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 ( ар.с.43).

Третя особа - Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради вважало за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав як особу, що ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, розглянувши справу у відсутності представника третьої особи.

Дослідивши письмові докази по справі, з`ясувавши правові позиції сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що з 21.11.2009 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі та від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 , що видане відділом ДРАЦС Сумського міського управління юстиції у Сумській області( ар.с.20).

06.11.2013 року шлюб між позивачем та відповідачкою було розірвано згідно рішення Зарічного районного суду м. Суми в справі №591/8640/13-ц, що підтверджується копією рішення суду( ар.с.21).

З березня в 2019 року відповідачка залишила дитину на позивача та виїхала до республіки Франція, де проживає протягом шести років, а неповнолітній син ОСОБА_3 постійно та фактично проживає зі своїм батьком, що підтверджується копією Витягу з реєстру територіальної громади про місце реєстрації дитини за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм батьком, а також знаходиться на повному його утриманні.

Зазначені обставини не заперечуються самою відповідачкою, що підтверджується заявою відповідачки від 11 вересня 2023 року, в якій вона зазначила, що«цією заявою, я, ОСОБА_2 , мати дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомляю, що дитина, починаючи з вересня місяця 2018 року та по теперішній час, проживає разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та повністю знаходиться на його утриманні та батьківському піклуванні. Починаючи із березня місяця 2019 року та по теперішній час я постійно проживаю та працевлаштована на території Франції, наміру повертатися до України не маю. Прошу враховувати викладені обставини при вирішенні будь яких питань, що стосуються вихованням дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ». Підпис на заяві засвідчений радником з консульських питань Посольства України у Французькій республіці ( ар.с.24).

З посвідченої 11 травня 2024 року приватним нотаріусом Резніченком М.О. заяви відповідачки вбачається, що відповідачка, повністю визнаючи позовні вимоги, зазначає : «Я, ОСОБА_2 , усвідомлюючи значення своїх дій та маючи можливість керувати ними, розуміючи обставини, які мають для мене істотне значення, без застосування до мене фізичного чи психічного тиску та примусу з боку будь-яких осіб, володіючи українською мовою, звертаюсь до будь-яких компетентних органів, в тому числі до управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради з цією заявою та повідомляю, що мені відомо про намір мого колишнього чоловіка, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернутися до суду з позовною заявою про позбавлення мене батьківських прав стосовно неповнолітнього (малолітнього) сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого я записана у свідоцтві серії НОМЕР_1 про народження, виданим 29.07.2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області.

З березня 2019 року я виїхала з території України до Французької Республіки, де проживаю протягом п`яти років, а неповнолітній (малолітній) син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично і постійно проживає зі своїм батьком за адресою: АДРЕСА_1 і знаходиться на його повному утриманні.

Наміру та бажання повертатися до України не маю, а тому не заперечую проти позбавлення мене батьківських прав відносно неповнолітньогосина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( ар.с. 71).

З матеріалів справи вбачається, що позивач має постійне місце роботи і стале джерело доходів, забезпечений житлом, має добрі умови для проживання та вихованні дитини, позитивно характеризується за місцем роботи, приділяє здоров`ю дитини належну увагу, до кримінальної відповідальності не притягувався ( ар. с. 25-26, 27, 28, 29-31, 32, 33, 36, 52).

З висновку Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав, вбачається, що під час підготовки висновку встановлено, що відповідачка проживає у Франції і не заперечує проти позбавлення батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , про що свідчить її заява від 11.05.2024 засвідчена приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Резніченком М.О. Спеціалістом Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради 16.08.2024 проведено обстеження умов проживання дитини ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час обстеження з`ясовано, що ОСОБА_3 проживає в родині батька, родина складається з 4-х осіб: ОСОБА_1 , батько дитини; ОСОБА_3 , дитина від першого шлюбу; ОСОБА_6 - дружина, ОСОБА_7 2010 року народження - донька дружини від попереднього шлюбу. Сім`я проживає в 3-кімнатній квартирі, яка на праві власності належить ОСОБА_1 . У квартирі зроблено сучасний ремонт, достатня кількість сучасних меблів та побутової техніки, ОСОБА_3 має окрему кімнату, яка облаштована місцем вивчення уроків, особистих занять. Дитина в повній мірі забезпечена одягом, взуттям відповідно до віку та сезону, канцелярським приладдям, технічними засобами для онлайн навчання. У батька з сином дружні, довірливі відносини, вони мають емоційний зв`язок, багато часу проводять разом. У ході проведеної бесіди з ОСОБА_1 було з`ясовано, що з березня 2019 року колишня дружина виїхала з території України до Французької Республіки, де проживає протягом п`яти років, а малолітній син ОСОБА_3 постійно проживає зі своїм батьком, який піклується його вихованням, розвитком, навчанням та здоров`ям. Також, була проведена розмова з малолітнім ОСОБА_3 , який впевнено повідомив, що проживає разом з батьком, а з матір`ю спілкується рідко і тільки в телефонному режимі. Враховуючи вищезазначене можна зробити висновок, що мати свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не проявляє батьківської турботи, не цікавиться потребами, навчанням, розвитком дитини. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 150, 155, 164 Сімейного кодексу України, з метою захисту прав малолітньої дитини, Управління: «Служба у справах дітей» Сумської міської ради вважає можливим позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .( ар. с.79).

З довідки КУ Сумська загальноосвітня школа І - III ступенів №23 м. Суми вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається в комунальній установі Сумська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 23, м. Суми, Сумської області. Освіту в КУ СЗОШ № 23 здобуває з 28.02.2019 року (наказ від 28.02.2019 року № 17) по теперішній час (наказ від 21.06.2023 року № 144-у). За період навчання в КУ СЗОШ № 23 вихованням дитини займався батько ОСОБА_1 . Мати, ОСОБА_2 , з приводу навчання та виховання сина з класним керівником не спілкується, батьківські збори не відвідує.( ар.с.34).

З довідки медичного центру «Еледія» вбачається, що ОСОБА_3 на «Д» обліку не знаходиться, хронічних захворювань не має. Регулярно проходить медичні огляди 1 раз на рік. На огляди з`являється виключно з батьком, про здоров`я дитини піклується батько. Матір на огляди не з`являлася і про здоров`я дитини у лікаря педіатра не цікавилася. Дитина вакцинована в повному обсязі за календарем щеплень ( ар.с.35).

З висновку за результатами психолого-педагогічного дослідження від 31.05.2024р., що проведено практичним психологом ОСОБА_10 , вбачається, що під час проведення психодіагностичного дослідження особливостей психоемоційного стану, сприйняття родинної ситуації та прихильності ОСОБА_3 встановлено, що в усіх запропонованих проективних ситуаціях ОСОБА_3 виявляє стійку прихильність та близькість до батька. У всіх ситуаціях вибору хлопчик у 91% віддає перевагу батьку (високий рівень за шкалами «Ставлення до батька»). За реакціями хлопчика психологом встановлено, що батько будує партнерські стосунки з дитиною, заохочує бажання висловлюватись та активність сина, дбає про його внутрішній світ та розвиток його самостійності і впевненості. Існуюча родина виступає для хлопчика джерелом га гарантом захищеності, комфорту, безпеки. Помітний тісний психоемоційний зв`язок між ОСОБА_3 , його батьком, матір`ю ОСОБА_11 та сестрою. В коло довіри хлопчика входять тато, його дружина ОСОБА_11 та зведена сестра.

Ставлення підлітка до біологічної матері ( відповідачки по справі) виважене, спокійне. Її постать відсутня на усіх малюнках та у висловлюваннях хлопчика. Самостійні, з власної ініціативи, спонтанні коментарі ОСОБА_3 , що пов`язані з радісними очікуваннями, позитивними перспективами та планами стосовно взаємодії з біологічною матір`ю відсутні. Хлопчик не використовує жодних зображень чи символів, що свідчили б про її присутність у житті дитини.

Спостерігаючи за способами взаємодії батька з сином можна зробити висновок, що батько має відповідальне, свідоме ставлення до своїх обов`язків. Він розуміє необхідність задоволення як базових, фізіологічних потреб дитини, так і потреб у психологічній захищеності, любові, прийнятті. Родина підлітка створює умови для розвитку та безпечності середовища, забезпечує психологічну рівновагу як самої дитини, так і родини в цілому ( ар.с.53-58).

Таким чином, суд вважає встановленим, що відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов`язків, чого не оспорює і сама відповідачка у своїх письмових заявах, визнаючи в повному обсязі позовні вимоги про позбавлення її батьківських прав з підстав ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року (ратифікована ) та ч. ч. 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України усі дії щодо дітей та регулювання сімейних відносин мають здійснюватися з урахуванням інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі «6» проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статей 11,12 Закону України «Про охорону дитинства» - сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного культурного, інтелектуального, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього; виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості виховання дитини, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за навчання, виховання і розвиток дитини.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з положеннями ст.11 Закону сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ст.12 Закону виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-5 ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов`язані поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з ч.2 ст.155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У пунктах 15, 16, 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Таким чином, дослідивши надані суду докази, суд вважає встановленим, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, а тому у відповідності з положеннями ст. 164 Сімейного кодексу України її слід позбавити батьківських прав, задовольнивши позовні вимоги, роз`яснивши відповідачці, що згідно ч. 1 ст. 169 СК України вона як мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав після зміни поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 12, 13, 18, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, ст. ст. 150, 155, 164 СК України, ст.ст. 3, 9 Конвенції про права дитини, ст. ст. 12,81, 212-215 ЦПК України, ст. ст.7, 150, 155, 164 Сімейного кодексу України, ст. ст.8,12 Закону України «Про охорону дитинства», суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку м. Білопілля Сумської області, громадянку України, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2 , батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Суми ( свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції у Сумській області 29 липня 2011 року, актовий запис №1730).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко