Ухвала суду № 121553084, 09.09.2024, Краснопільський районний суд Сумської області

Ухвала

Іменем України

09 вересня 2024 року

смт Краснопілля

справа № 591/7808/24

провадження № 2/578/292/24

Суддя Краснопільськогорайонного судуСумської областіКосар А.І.,вирішуючи питанняпро відкриттяпровадження запозовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Борох Валерія Миколайовича до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав

Установив:

У серпні 2024 року Позивач ОСОБА_1 черезпредставникаадвоката БорохВалерія Миколайовичазвернувся доЗарічного районногосуду містаСуми зпозовом до ОСОБА_2 (далітакож ОСОБА_2 ,Відповідач), відповідно до якого позивач просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також витребувати з Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України інформацію про перетин Державного кордону України Відповідачем.

15 серпня 2024 року Зарічний районний суд м. Суми /суддя Ніколаєнко О. О./ ухвалою передав цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Борох Валерія Миколайовича до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав за підсудністю до Краснопільського районного суду Сумської області .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2024 головуючим суддею визначено Алевтину Іванівну Косар.

Згідно зі статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року закріплено «право на суд» разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ґолдер проти Сполученого Королівства» (від 21 лютого 1975 року, заява № 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Станєв проти Болгарії» від 17 січня 2012 року, заява № 36760/06, § 230).

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміють здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Ознайомившись з цією заявою/позовною заявою, суддя доходить висновку, що позовна заява не може бути прийнята загальним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття провадження з огляду на наступне.

Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України /далі ЦПК/, визначено вимоги до змісту позовної заяви.

Статтею 183 ЦПК визначені загальні вимоги до форми та змісту письмового клопотання:

1. Будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.

У цій справі клопотання про витребування доказів від Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України інформацію про перетин Державного кордону України подане без дотримання цих вимог.

Згідно з частиною першою статті 185 ЦПК, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ували про залишення позовної заяви без руху.

Отже позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу можливості усунути вищевказані недоліки, які можуть бути усунуті шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 175, 177 ЦПК.

Керуючись ст. 185, 353 Цивільного процесуального кодексу України,

Постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Борох Валерія Миколайовича до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду позовної заяви та клопотання про витребування доказів від Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України інформацію про перетин Державного кордону України подане у відповідності до вимог Цивільного процесуального законодавства.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: АДРЕСА_1 , та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://kp.su.court.gov.ua/sud1808/.

Суддя А. І. Косар