Рішення № 12153976, 17.12.2007, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-4255/2007

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2007 року Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого - судді Шенцевої О.П., при секретарі Лукашкіні О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Козацька» до ОСОБА_1 про розірвання кредитних договорів та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

КС «Козацька» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення коштів, посилаючись на те, що 10.10.2006 року з відповідачем було укладено кредитний договір № К 10/10-06, за яким ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 100000 гривень під процентну ставку 46 відсотків річних від розміру кредиту, проте припинив здійснювати повернення суми кредиту та процентів по ньому, що згідно умов кредитного договору є підставою для його розірвання та стягнення сум заборгованості.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, доповнив його додатковими позовними вимогами стосовно відповідача, який крім кредитного договору № К 10/10-06 від 10.10.2006 року, уклав з КС «Козацька» кредитний договір № К 21/08-01 від 21.08.2006 року, за яким отримав суму кредиту у сумі 15000 гривень, припинив здійснювати повернення суми кредиту та процентів по ньому, що є підставою для його розірвання та стягнення сум заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1:

- за кредитним договором № К 21/08-01 від 21.08.2006 року суму основного боргу у розмірі 15 000 гривень, відсотки за весь термін користування кредитом 3368, 61 гривень, штраф за весь строк користування кредитом у сумі 18445, 08 гривень, індекс інфляції у сумі 602, 18 гривень, три проценти річних від основної суми боргу у розмірі 119, 60 гривень.

- за кредитним договором № К 10/10-06 від 10.10.2006 року суму основного боргу у розмірі 100 000 гривень, відсотки за весь термін користування кредитом 20080, 37 гривень, штраф за весь строк користування кредитом у сумі 84154, 49 гривень, індекс інфляції у сумі 1851, 33 гривень, три проценти річних від основної суми боргу у розмірі 433, 89 гривень.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму судових витрат у розмірі 7479, 56 гривень, що складаються з державного мита 2440, 56 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень, правової допомоги у розмірі 5000 гривень.

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги умовами кредитних договорів № К 21/08-01 від 21.08.2006 року і № К 10/10-06 від 10.10.2006 року та ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 651 ЦК України, положення яких регулюють недопустимість односторонньої відмови від зобовязання, умови виконання зобовязання, строк виконання зобовязання, правові наслідки порушення зобовязання.

В судове засідання відповідач не зявився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений завчасно в установленому законом порядку у відповідності до вимог ст. 74 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, свою думку щодо позову у будь-якій формі не висловив.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів щодо взаємовідносин сторін, а також маючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим заочно розглядати справу у відсутності відповідача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено: 21.08.2006 року КС «Козацька» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № К 21/08-01, за яким відповідач отримав кредит у сумі 100000 гривень. В подальшому 10.10.2006 року КС «Козацька» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № К10/10-06, за яким відповідач отримав кредит у сумі 15 000 гривень.

Процентна ставка за обома кредитами склала 46 відсотків річних від розміру кредиту (п.2.2. кредитних договорів).

Відповідач ОСОБА_1 зобовязався сплачувати позивачу щомісячно суму кредитів та суму процентів за користування кредитів (п.3.1. кредитних договорів). Проте відповідач за кредитним договором № К 21/08-01 від 21.08.2006 року припинив здійснювати платежі з 22.09.2006 року, за кредитним договором № К10/10-06 від 10.10.2006 року - з 11.11.2006 року.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на наведене суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 повинен виконати зобовязання за кредитним договором № К 21/08-01 від 21.08.2006 року, а саме: повернути позивачу суму основного боргу у розмірі 15 000 гривень з відсотками за весь термін користування кредитом у сумі 3368, 61 гривень з нарахуванням штрафних санкцій у сумі 18445, 08 гривень з урахуванням індексу інфляції у сумі 602, 18 гривень, а також виконати зобовязання за кредитним договором № К 10/10-06 від 10.10.2006 року, а саме: повернути суму основного боргу у розмірі 100 000 гривень з відсотками за весь термін користування кредитом у сумі 20080, 37 гривень з нарахуванням штрафних санкцій у сумі 84154, 49 гривень з урахуванням індексу інфляції у сумі 1851, 33 гривень.

Щодо стягнення суми боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми суд вважає, що їх нарахування суперечить положенням ст. 625 ЦК України, згідно яких три проценти річних від простроченої суми нараховуються кредитором у випадку, якщо інший розмір процентів не встановлений договором. За умовами кредитних договорів (п.4.4) встановлена відповідальність за прострочення виконання грошового зобовязання в розмірі 0, 5 відсотків за простроченої суми, що позбавляє позивача вимагати сплати боржником ОСОБА_1 трьох процентів річних.

За таких підстав з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню наступні суми: за кредитним договором № К 21/08-01 від 21.08.2006 року - 37415, 87 гривень (15 000 +3368, 61+ 18445, 08 + 602, 18); за кредитним договором № К 10/10-06 від 10.10.2006 року - 206 086, 19 гривень (100 000 + 20080, 37 + 84154, 49 + 1851, 33).

Крім того, з урахуванням положень 4.10.1. кредитних договорів щодо припинення їх дії за ініціативою позивача у випадку порушення відповідачем вимог п.п.3.1 та п.п.4.4. договору, та положень ст. 651 ЦК України, згідно яких договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, суд вважає за необхідне визнати кредитний договір № К 21/08-01 від 21.08.2006 року та кредитний договір № К 10/10-06 від 10.10.2006 року припиненими.

Стосовно стягнення з відповідача на користь КС «Козацька» суми судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При цьому згідно ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи, зокрема з витрат на інформаційно-технічне забезпечення та витрат на правову допомогу.

З матеріалів справи вбачається, 30 позивачем сплачено державне мито у розмірі 85, 00 гривень та 1555, 00 гривень, що становить 1640, 00 гривень. Так як згідно Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» розмір держмита з позовів майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 гривень, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1640, 00 гривень, на користь держави - 30 гривень.

Щодо стягнення з відповідача суми правової допомоги суд вважає, що розмір цієї допомоги за договором № 04/07-26 від 26.02.2007 року документально не підтверджений платіжними документами про фактичне перерахування цієї суми виконавцю договору, що є підставою для відмови стягнення з відповідача 5000, 00 гривень.

Керуючись ст. ст..525, 526, 530, 610, 612, 625, 65ЩК України, ст. ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212, 214-215, 224, 226 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Кредитної спілки «Козацька» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Козацька» (ЄДРПОУ 33507651, п/р 26507005010189 у філії ВАТ «Перший Інвестиційний Банк у м. Одесі, МФО 388476) суму заборгованості за кредитним договором № К 21/08-01 від 21 серпня 2006 року у розмірі 37 415 (тридцять сім тисяч чотириста пятнадцять) гривень 87 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Козацька» (ЄДРПОУ 33507651, п/р 26507005010189 у філії ВАТ «Перший Інвестиційний Банк у м. Одесі, МФО 388476) суму заборгованості за кредитним договором № К 10/10-06 від 10 жовтня 2006 року у розмірі 206 086, 19 гривень (двісті шість тисяч вісімдесят шість) гривень 19 копійок.

Стягнути з з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Козацька» (ЄДРПОУ 33507651, п/р 26507005010189 у філії ВАТ «Перший Інвестиційний Банк у м. Одесі, МФО 388476) суму судових витрат, що складається з державного мита у розмірі 1640, 00 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гривень, а всього 1700, 00 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з з ОСОБА_1 на користь держави суму державного мита у розмірі 30, 00 гривень.

Рішення, як заочне, може бути переглянуте за заявою відповідача, що подається до Приморського районного суду м. Одеси протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, що подається до Приморського районного суду м. Одеси протягом 10 днів з дня проголошення рішення.