Ухвала суду № 121534088, 11.09.2024, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11257/24

УХВАЛА

11 вересня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанови і рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" 02 серпня 2024 року звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладання штрафу від 17 липня 2024 року № ВХ001.

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 04 липня 2024 року № 001/40-24/ТЗ.

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 04 липня 2024 року № 001/40-24/ПВ.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року: відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" до Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанови і рішення; постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" 16 серпня 2024 року о 17:03 год. до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій товариство просило:

- зупинити дію індивідуального акта постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладання штрафу від 17 липня 2024 року № ВХ001;

- зупинити стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «INTER CARS UKRAINE» 51 000 грн штрафу на підставі виконавчого документа постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладання штрафу від 17 липня 2024 року № ВХ001.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 серпня 2024 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" про забезпечення позову у справі № 560/11257/24 шляхом: зупинення дії індивідуального акта постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладання штрафу від 17 липня 2024 року № ВХ001; зупинення стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «INTER CARS UKRAINE» 51 000 грн штрафу на підставі виконавчого документа постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про накладання штрафу від 17 липня 2024 року № ВХ001.

До суду 11 вересня 2024 року о 12:49 год. від Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої, товариство просить:

- зупинити дію індивідуального акта рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 04 липня 2024 року № 001/40-24/ТЗ;

- зупинити дію індивідуального акта рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 04 липня 2024 року № 001/40-24/ПВ.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено про таке.

Представники Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України 10 вересня 2024 року прибули до Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" із направленням на проведення перевірки від 10.09.2024 № ХМ004/24 на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 06.09.2024 № 708. Позапланова перевірка призначена з 10 по 12 вересня 2024 року.

Підставою проведення вказаної вище перевірки зазначено рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 04 липня 2024 року № 001/40-24/ТЗ та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 04 липня 2024 року № 001/40-24/ПВ (далі разом рішення).

Позивач посилається на те, що прибуття на позапланову перевірку представники відповідача мотивували невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" оскаржуваних в межах адміністративної справи № 560/11257/24 рішень та ненадання ним Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті повідомлень про виконання вказаних вище рішень у строк до 04 вересня 2024 року.

Товариство вказує, що представники Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті були допущені позивачем до перевірки.

Позивач посилається на те, що виконання ним рішень відповідача до винесення судом свого рішення по справі унеможливить подальше ефективне поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він і звернувся до суду у цьому провадженні.

Також товариство зазначає, що виконання рішень відповідача до вирішення справи по суті призведе до завдання шкоди діловій репутації та позитивному іміджу позивача на ринку України, а відновлення таких якостей є дуже тривалим та енерго- й ресурсозатратним, і при цьому не завжди можливим до попереднього високого рівня.

Окрім того, позивач вважає, що очевидними є ознаки протиправності оскаржуваних рішень та дій відповідача, детальне обґрунтування яких наведено ним у позовній заяві та відповіді на відзив.

Призначення позапланової перевірки з виконання оскаржуваних рішень відповідача, щодо яких має місце незавершений спір про право, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE", є передчасним та таким, що спричиняє нераціональне та неефективне використання бюджетних ресурсів на її проведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням наведених вище положень Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність обставин, що дають підстави для забезпечення позову, суд виходить з такого.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову повинні обиратися з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.

Крім того, суд бере до уваги, що згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Отже, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, серед іншого, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Аналізуючи приписи викладених вище норм законодавства, суд зазначає, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд також вказує на те, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Як вказано вище, позивач просить суд зупинити дію індивідуальних актів рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 04 липня 2024 року № 001/40-24/ТЗ та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 04 липня 2024 року № 001/40-24/ПВ.

У той же час, на підтвердження наявності обставин, що свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, Товариством з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" не надано суду жодних доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав товариства без вжиття заходів забезпечення позову.

Також суд вважає за необхідне зауважити, що наслідки від незабезпечення даного позову жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення позивачем порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Водночас, у разі задоволення позову позивач може звернутися за поверненням сплачених ним (стягнутих) коштів з Державного бюджету України згідно законодавства, зокрема, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.

Сама ж протиправність рішення може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів.

При цьому, суд зазначає, що сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Крім того, безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно.

Однак, відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 від 10.04.2019 у справі №826/16509/18, від 26.12.2019 у справі № 640/13245/19 та від 29.01.2020 у справі № 280/4367/19.

Також щодо "очевидності" ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, то попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Суд виходить з того, що наявність протиправності оскаржуваних позивачем рішення, дій та бездіяльності може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак рішення, дій та бездіяльності відповідача що оскаржуються у даній справі. Крім того, встановлення ознак протиправності такого рішення, дій та бездіяльності, враховуючи предмет позову, є фактично вирішенням адміністративного спору до розгляду справи по суті, що суперечить основним засадам і принципам адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2020 у справі № 800/521/17 (провадження 11-114заі18) звернула увагу, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №640/10883/22.

Щодо доводів позивача про те, що виконання оскаржуваних рішень відповідача до вирішення справи № 560/11257/24 по суті призведе до завдання шкоди діловій репутації та позитивному іміджу Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" на ринку України, то суд вважає за необхідне їх відхилити з огляду на таке.

Як судом зазначено вище, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень безумовно мають певний вплив на права та інтереси особи щодо якої вони прийняті/вчинені. Такі рішення можуть мати негативний вплив на права та обов`язки особи.

Водночас, такі обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано доказів, що вказані ним у заяві обставини шкодять діловій репутації та/чи позитивному іміджу товариства.

Також критично суд оцінює аргумент Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" про те, що призначення позапланової перевірки з виконання оскаржуваних рішень відповідача, є передчасним та таким, що спричиняє нераціональне та неефективне використання бюджетних ресурсів на її проведення, оскільки у даному випадку йдеться про виконання Відділом державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України його повноважень, визначених законодавством України.

За таких обставин і правових підстав, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "INTER CARS UKRAINE" про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Повне судове рішення складене 11 вересня 2024 року

Головуючий суддя Є.В. Печений