Рішення № 121529633, 05.09.2024, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3609/24

Номер провадження 2-о/585/194/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.

з участю секретаря судового засідання Зубко К.В.,

Справа № 585/3609/24, провадження № 2-о/585/194/24,

заявник: ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України в Сумській області,

розглянув в порядку окремого провадження заяву про встановлення факту постійного проживання на території України,

Представник заявника ОСОБА_2 . яка діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серії ВМ №1052851 від 22.07.2024.

Представник заінтересованої особи Управління Державної міграційної служби України у Сумській області: Балюра Людмила Юріївна, яка діє на підставі довіреності №20 від 02.01.2024

Стислий виклад позицій учасників справи:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Мороз Л.О. звернулася до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на території України її довірителя.

В обґрунтування заяви посилається на те, що ОСОБА_1 народився в м. Ромни Сумської області 28.09.1961 року. У 1989 році заявник одружився, у 1999 році шлюб розірвано. 26.12.1992 року заявнику видано паспорт громадянина СРСР для виїзду за кордон, але дата його народження у паспорті вказана помилково - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так само помилково була вказана його дата народження і в трудовій книжці, - ІНФОРМАЦІЯ_1 . У військовому квитку дата народження заявника зазначена вірна 28.09.1961 року. ОСОБА_1 звертався до Роменського міського відділу Управління ДМС із заявою про отримання паспорту, але у зв`язку з тим, що поданими ним документами не вдалося підтвердити факт реєстрації на території станом на 24.08.1991 або 13.11.1991 роки, йому відмовлено у видачі паспорта громадянина України. З 10.12.1985 по 20.11.1991 заявник був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 07.08.1994 фактично проживав в АДРЕСА_2 , у будинку, який належав його батьку, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на території України станом на 24.08.1991 року та на 13.11.1991 року.

У судовомузасіданні представникзаявника адвокатМороз Л.О. подану нею заяву підтримала, посилаючись на викладені у ній обставини. Уточнила заявлені вимоги, вказавши, що місце народження її довірителя с. Чередниківщина, а не м. Ромни, як указано в заяві.

Заявник ОСОБА_1 заяву підтримав, просив задовольнити.

Представник заінтересованої особи Балюра Л.Ю. проти заяви заперечила. Заперечення мотивувала тими обставинами, які викладені у наданих суду письмових поясненнях Управління Державної міграційної служби України в Сумській області.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

22 серпня 2024 року постановлено ухвалу про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено розгляд справи (а.с.31).

Копію ухвали про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду надіслано учасникам справи (а.с.32, 33).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чередниківщина Роменського району Сумської області. Його батьком зазначено ОСОБА_3 (а.с.5).

Батько заявника - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.23 зворот).

Останньому на праві власності належав жилий будинок в АДРЕСА_3 (а.с.24).

У військовому квитку НОМЕР_2 вказано, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , в с. Перехрестівка Роменського району Сумської області (а.с.6-11).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання від 24.07.2024 №5604, виданої управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Чередниківщина Роменського району, був зареєстрований з 10.12.1985 по 20.11.1997 в АДРЕСА_1 (а.с.12).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання від 24.07.2024 №5603, виданої управлінням адміністративних послуг Чернігівської міської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Чередниківщина Роменського району, був зареєстрований з 17.01.1985 по 19.09.1985 в АДРЕСА_4 (а.с.13).

З 07.08.1994 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 незареєстрований, але фактично проживає в АДРЕСА_2 з 07.08.1994 року (а.с.14).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 1985 року по 1994 рік був донором КНП «Чернігівський обласний центр крові ЧОР», на картках донора резерву ОСОБА_1 вказаний рік народження 1961, домашня адреса: АДРЕСА_5 (а.с.14, 15).

З трудової книжки ОСОБА_1 , в якій указана дата народження останнього - 28.10.1961 рік, вбачається, що з 01.09.1989 по 07.08.1994 він на різних посадах працював на Чернігівському заводі автозапчастин (а.с.16-18).

ОСОБА_4 мав посвідчення № НОМЕР_3 на право безкоштовного проїзду в тролейбусах м. Чернігова, дійсне до 31.12.1999 (а.с.19).

26.12.1992 ОСОБА_1 отримав паспорт для виїзду за кордон. У паспорті його дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.20).

03.05.2024 ОСОБА_5 . управлінням ДМС України в Сумській області направлено листа, в якому зазначено, що через відсутність у нього паспортного документу та відомостей про місце проживання станом на 24.08.1991 або на 13.11.1991, йому для відновлення втраченого паспорта необхідно подати судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України (а.с.21-22).

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона є рідною сестрою заявника ОСОБА_1 Народився її брат ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чередниківщина Роменського району Сумської області. У серпні 1991 року ОСОБА_1 працював у м. Чернігів на заводі «Автозапчастини», мав родину, був зареєстрований у гуртожитку заводу, на якому працював. За кордон у серні 1991 року ОСОБА_1 не виїздив, хоча закордонний паспорт мав. Кожні 2-3 тижні її брат з Чернігова приїздив до батьків. На даний час виникла необхідність отримати спадщину, а він не має паспорту громадянина України.

З проаналізованих обставин, судом встановлено, що їм відповідають правовідносини щодо встановлення факту проживання на території України.

При розгляді даної заяви судом застосовані норми права:

Відповідно дост.4 ЦПК Українитаст.20 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.2ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Частиною 7ст.19 ЦПК Українивизначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч.1ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.2ст.293 ЦПК Україниу порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 3 ст.294ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.

Частиною 2ст. 315 ЦПК Українивизначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, що респондується з відповідною позицією Верховного Суду України, викладеною у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», де вказано, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення, а встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є: усі громадяниколишнього СРСР,які намомент проголошеннянезалежності України(24серпня 1991року)постійно проживалина територіїУкраїни; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Відповідно до п.7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, громадяни колишнього СРСР, які не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року, проходять процедуру встановлення їхньої належності до громадянства України. У таких випадках одним із документів на підтвердження цієї обставини може бути рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України станом на 24.08.1991 року або 13.11.1991 року.

У пункті 44 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом ПрезидентаУкраїни від27березня 2001року №215 встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Статтею 76 ЦПК Українипередбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

У ч. 7 ст. 294 ЦПК України оговорено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Мотиви суду

З досліджених вище письмових матеріалів справи вбачається, що через помилково зазначений місяць народження заявника у різних правовстановлюючих документах, заявник не має можливості підтвердити факт постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року, і це заважає ОСОБА_1 отримати паспорт громадянина України, що являється підставою для задоволення даної заяви.

На підставі досліджених документів, проаналізувавши докази в їх сукупності, допитавши свідка, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дійсно постійно проживав на території України на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) і не був громадянином інших держав.

Не заслуговують на увагу посилання заінтересованої особи на те, що заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню без встановлення особи та визнання належності доданих до заяви документів одній і тій же особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки з досліджений в судовому засіданні доказів вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 одна особа - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановлення даного факту створює заявнику умови для отримання паспорту громадянина України та оформлення спадщини.

Відповідно до ч.1ст.259 ЦПК Українисуди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5,12,13, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268ЦПК України.

Суд вирішив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби в Сумській області, про встановлення факту постійного проживання на території України, задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт, постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Чередниківщина Роменського району Сумської області на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 .

Представник заявника: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_7 .

Заінтересована особа: Управління Державної міграційної служби України у Сумській області, місцезнаходження: 40000, Україна, Сумська область, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 27.

Повний текст рішення суду складено 10.09.2024.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова