Рішення № 121525379, 10.09.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 вересня 2024 року Справа № 280/7283/24 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянувши в письмовому проваджені за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2024 року ОСОБА_1 (далі- по тексту позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі по тексту відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуючи показник середньої заробітної плати по Україні за 3 календарних роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, тобто 2019-2021 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком, починаючи з 19.09.2022 відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за 3 календарних роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2019; 2021 роки);

- сягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що він перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років у відповідності до норм Закону України Про пенсійне забезпечення». Однак з 19.09.2022 у зв`язку з досягненням пенсійного віку він отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV. Відповідачем при призначені та розрахунку пенсії за віком, було взято показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014-2016 роки, хоча в 2022 році мав застосовуватись (враховуватись) показник середньої заробітної плати по Україні за 3 роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, тобто 2019- 2021 роки. З таких підстав, Позивач звернувся до Відповідача з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак відповідачем відмовлено у перерахунку. Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом, який просить задовольнити у повному обсязі.

Справі за цією позовною заявою присвоєно № 280/7283/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Сацькому Р.В.

Ухвалою суду від 07 серпня 2024 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідачем 14.08.2024 за вх. № 37881 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. З позовними вимогами Відповідач не погоджується у повному обсязі, вважає адміністративний позов безпідставним та незаконним, так як після досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 ЗУ "Про загальнообовзкове державне пенсійне страхування" позивача переведено з пенсії за вислугою років на пенсію за віком та проведений перерахунок. Відповідно до ст. 42 зазначеного Закону за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст. 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення пенсії. Оскільки пенсія за вислугу років вже була призначена на умовах того самого закону, то вона не може бути призначена повторно на підставі положень ст. 40 Закону 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати за попередні три роки, тому заявлені позивачем позовні вимоги є безпідставні. На теперішній час пенсію розраховано згідно з наданими документами та у відповідності до вимог діючого законодавства, отже підстави для задоволення вимог позивача відсутні. Таким чином норми чинного законодавства відповідачем не порушено, тому, враховуючи свої пояснення, просить суд, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Станом на час розгляду справи відповіді на відзив та заперечення до суду не надійшло. Відповідно до ч. 4ст. 159 КАС Україниподання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно дост. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 5статті 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 4статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частини 4статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_2 виданого Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області від 13.11.1998 має РНОКПП НОМЕР_1 , що підтверджується копією картки платника податків від 08.01.1997. Копії документів містяться в матеріалах справи.

З даних електронної пенсійної справи, які містяться в матеріалах справи № 923270814502 вбачається, що ОСОБА_1 з 18.09.2017 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 «е» Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення». 19.09.2022 за заявою ОСОБА_1 про перехід з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, його було переведено на пенсію за віком. Обчислення пенсії за віком проведено з урахуванням страхового стажу 42 роки 4 місяці 7 днів, відповідно до наданих документів та інформації що мститься в електронній справі пенсіонера, відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058).

21.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Копія заяви міститься в матеріалах справи

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом від 03.07.2024 № 11745-11630/Ш-02/8-0800/24 відмовлено ОСОБА_1 у задоволені його вимог із посиланням на те, що йому пенсія розрахована вірно у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахування середньої заробітної плати з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом, який просить задовольнити у повному обсязі.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України.

Зокрема, статтею 8 Конституції Українив Україні встановлено, що в країні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй.

НормиКонституції Україниє нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Крім цього, правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються законами України та підзаконними нормативними актами.

Тому, надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІУ пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з п. 2, 16 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Водночас ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим Законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Судом встановлено, що 18.09.2017 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше 19.09.2022 після досягнення віку, встановленого нормами цього Закону.

Згідно статті 51 Закону № 1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Статтею 7 Закону № 1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно з п.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Отже, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 509/3080/16-а, від 17.04.2018 у справі № 348/2271/16-а, від 23.10.2018 у справі № 334/2653/17, від 03.10.2018 у справі № 428/450/17.

Окрім цього, на переконання суду та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01 січня 2004 року здійснюється на підставі Закону № 1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону № 1788-XII.

При цьому ст. 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Отже, при зверненні особи, якій призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-XII, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV, має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV.

Аналогічний правовий висновок містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.

За наведених фактичних обставин у справі та правових висновків Верховного Суду, позивач має право саме на призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2019 - 2021 рр.).

За вказаних обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Ухвалюючи це судове рішення, суд керуєтьсяст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п. 41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За приписами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На думку суду, в даній справі, відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Згідно положеньстатті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної діяльності на відповідність наведеним вище критеріям, не виходячи за межі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, з мотивів та обґрунтування наведених судом вище.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного. Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно достатті 139 КАС України, суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору сплачену позивачем при зверненні до суду.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп., що підтверджується квитанцією № Н8Е7-ВН0С-54ОН-5Т01 від 02.08.2024.

За таких обставин, судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідно до ч. 5ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями2, 94, 241 - 246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний буд.158 - Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком з урахуванням вимог ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» застосовуючи показник середньої заробітної плати по Україні за 3 календарних роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії, тобто 2019-2021 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком, починаючи з 19.09.2022 відповідно до вимог ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, за 3 календарних роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2019; 2021 роки).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ) судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 10 вересня 2024 року.

Суддя Р.В. Сацький