Рішення № 121524531, 11.09.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року Справа № 160/19278/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

17 липня 2024 року через систему "Електронний Суд" ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350013961 від 15.05.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024р. у справі № 160/955/24;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи по списку № 1 ( підземні, відповідно до Постанови № 202 від 31.03.1994р.) що дає право на пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи з 04.02.2002р. по 22.01.2004р., з 01.01.2004 року по 31.12.2005 рік, з 01.08.2012року по 31.08.2012року, з 26.02.2013року по 15.05.2014рік, та призначити мені ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 05 вересня 2023р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 05.09.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Проте, рішенням про відмову в призначенні пенсії Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві № 046350013961 від 12.09.2023 року, позивачу було відмовлено в призначені пенсії. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року по справі № 160/955/24 визнано протиправним та скасовано вищезазначене рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві. Проте, на виконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області 15 травня 2024р. винесено рішення № 046350013961 про відмову в призначені пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024р. у справі № 160/955/24. Позивач вважає вказане рішення протиправним, та вказує, що записи у трудовій книжці позивача дають можливість визначити місце, періоди та умови роботи і не потребують уточнення, оскільки відповідачем не встановлено відсутності трудової книжки, записів у ній, а також неправильності і неточності записів про періоди роботи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 23.08.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що на виконання судового рішення, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зараховано до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №1 згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання з 01.09.1998 року по 18.01.2002 рік, період роботи з 04.02.2002 року по 22.01.2004 рік. В результаті розгляду наданих до заяви документів, враховуючи судове рішення, пільговий стаж за Списком №1, який складає 3 роки 1 місяць 14 днів - враховано в пільговий стаж (роботи підземні, професії за постановою №202 (25) 2 роки 4 місяці 3 дні; пільговий стаж, що дає право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості по професіях, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (25 років) - 5 років 8 місяців 3 дні; пільговий стаж (роботи підземні, провідні професії (20) складає 12 років 3 місяці 10 днів з урахуванням кратності складає 15 років 4 місяці 6 днів. Загальний страховий стаж складає 42 років 5 місяців 15 днів, пільговий стаж з урахуванням кратності складає 23 роки 4 місяця 12 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 05.09.2023. На підставі вище викладеного, Головним управлінням прийнято рішення від 15.05.2024 № 046350013961 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах. Вважає, що дії органів Пенсійного фонду щодо відмови у призначенні пенсії позивачу є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 05.09.2023 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві № 046350013961 від 12.09.2023 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, в зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу (20 та 25 років).

Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві, позивач звернувся з позовною заявою до Дніпропетровского окружного адміністративного суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року по справі № 160/955/24: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №046350013962 від 12.09.2023 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , період навчання у Професійно-технічному училищі №33 Луганської області з 01.09.1998 року по 18.01.2002 рік за професією «електрослюсар підземний» «МПУ», до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах по Списку №1, згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 , до пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію незалежно від віку згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (25 років) період роботи з 04.02.2002 року по 22.01.2004 рік - підземним електрослесарем 3-го розряда з повним робочим днем під землею на ДВАТ шахта «імені Ф.Е.Дзержинського» ДХК «Ровенькиантрацит», згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 року по справі № 160/955/24 повторно розглянута заява ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , від 05.09.2023 року про призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні та прийнято Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350013961 від 15.05.2024 року позивачу було відмовлено в призначені пенсії на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю пільгового стажу передбаченого частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Повідомлено, що в результаті розгляду наданих до заяви документів, враховуючи судове рішення, пільговий стаж за Списком №1, який складає 3 роки 1 місяць 14 днів - враховано в пільговий стаж (роботи підземні, професії за постановою №202 (25) 2 роки 4 місяці 3 дні; пільговий стаж, що дає право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості по професіях, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (25 років) - 5 років 8 місяців 3 дні; пільговий стаж (роботи підземні, провідні професії (20) складає 12 років 3 місяці 10 днів з урахуванням кратності складає 15 років 4 місяці 6 днів. Загальний страховий стаж складає 42 років 5 місяців 15 днів, пільговий стаж з урахуванням кратності складає 23 роки 4 місяця 12 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 05.09.2023.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Визначення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів визначає Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» №345-VI, прийнятий 2 вересня 2008 року.

Відповідно до статті 1 Закону №345-VI, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно з абзацем 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 8 Закону №345-VI визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Тобто, мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону №345-VI така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність).

З огляду на викладене, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать лише працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Виходячи з приписів пункту 3 Порядку № 637, підтвердження трудового стажу необхідне в разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.

Матеріалами справи, а саме трудовою книжкою позивача серія НОМЕР_2 від 25.01.2002 року підтверджено, що позивач має періоди роботи, яка зараховується до пільгового стажу роботи за Списком № 1, а саме працював ДВАТ шахта «імені Ф.Е. Дзержинського» ДХК «Ровенькиантрацит»:

-з 04.02.2002 року - підземним електрослесарем 3-го розряда з повним робочим днем під землею;

-з 23.01.2004 року переведений прохідником 4-го розряда з повним робочим днем під землею;

- з 30.03.2005 року переведений горноробочим очисного забою 4-го розряда з повним робочим днем під землею. У зв`язку зі змінами органу управління вважати відокремлений підрозділ «Шахта ім. Ф.Е. Дзержинського» Державного підприємства «Ровенькиантрацит» Міністерства вугільної промисловості України №40 від 24.11.2005р.;

- з 01.09.2006 року переведений підземним гірничим очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею.

-- з 28.12.2011 року звільнений по переводу у відокремлений підрозділ «Шахта імені Ф.Е. Дзержинського» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»;

-з 29.12.2011 року по 23.10.2012 рік працював по переводу підземним горноробочим очисного забою 5-го розряду та в.о. підземного горного майстра з повним робочим днем під землею в ВП «Шахта імені Ф.Е. Дзержинського» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»;

-з 26.05.2012 року по 04.10.2012р. був переведений виконуючим обов`язки підземного гірничого майстра з повним робочим днем в шахті. Робота виконувалась повний робочий день під землею, та відповідно до списку № 1, розділ 1 віднесена до підземної;

-26.02.2013р. по 15.05.2014р. на посаді гірничого очисного забою з повним робочим днем в шахті.

Записи про спірний період роботи засвідчено відповідними печатками підприємств.

Також зазначеними в трудовій книжці - наказом №332 від 20.07.99р. за результатами атестації робочих місць підтверджено право на пенсію за Сп №1. Наказом ДП «Ровенькиантрацит» вд 18.04.2003р. №60 ДВАТ «Шахта ім. Ф.Е.Дзержинського» ДХК «Ровенькиантрацит» реорганізовано у відособлений підрозділ «Шахта ім. Ф.Е.Дзержинського» Державного підприємства «Ровенькиантрацит», заснованого на підставі наказу Міністерства палива та енергетики України від 31 березня 2003р. за №158 та наказом №789 від 23.07.2009р за результатами атестації робочих місць за умовами праці підтверджено право на пенсію на пільгових умовах по Списку №1.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах

Суд зазначає, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Таким чином, професія позивача, згідно записів у трудовій книжці, віднесена до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок № 637).

Так, згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Крім того, відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки встановленого зразка підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно із пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).

Також пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442 пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.

Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку № 442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 348/1079/17.

Окрім того, наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" від 21.08.2000 року № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду України від 13 червня 2017 року у справі №П/800/490/15 як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Щодо вимоги позивача про право на зарахування періоду роботи з 04.02.2002р. по 22.01.2004р. на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем до списку № 1 (підземні Постанова № 202 від 31.03.1994р.) суд зазначає наступне.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/955/24 від 01.04.2024р. зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати позивачу, до пільгового стажу роботи, який дає право на пенсію незалежно від віку згідно ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (25 років) період роботи з 04.02.2002 року по 22.01.2004 рік - підземним електрослесарем 3-го розряда з повним робочим днем під землею на ДВАТ шахта «імені Ф.Е.Дзержинського» ДХК «Ровенькиантрацит», згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350013961 від 15.05.2024 року визначено, що пільговий стаж позивача за Списком №1, який складає 3 роки 1 місяць 14 днів, але враховано в пільговий стаж (роботи підземні, професії за постановою №202 (25) лише 2 роки 4 місяці 3 дні, тому суд вважає про наявність права позивача на зарахування всього періоду роботи з 04.02.2002р. по 22.01.2004р. на посаді електрослюсаря підземного з повним робочим днем до списку № 1 (підземні Постанова № 202 від 31.03.1994р.).

З огляду на викладене суд дійшов висновку щодо права позивача на зарахування періодів роботи за трудовою книжкою серія НОМЕР_2 від 25.01.2002 року а саме період роботи з 04.02.2002 р. по 22.01.2004 р., з 01.01.2004 року по 31.12.2005 рік, з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року, з 26.02.2013 року по 15.05.2014 рік в ДВАТ шахта «імені Ф.Е. Дзержинського» ДХК «Ровенькиантрацит» до пільгового стажу роботи за Списком № 1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Стосовно вимоги позивача призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 05 вересня 2023р. - суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Окрім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що задоволення зазначеної позовної вимоги буде втручанням в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та прийняттям рішення замість нього, що не входить до компетенції суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350013961 від 15.05.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024р. у справі № 160/955/24.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахування періоди роботи ОСОБА_1 за трудовою книжкою серія НОМЕР_2 від 25.01.2002 року, а саме період роботи: з 04.02.2002 р. по 22.01.2004 р., з 01.01.2004 року по 31.12.2005 рік, з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року, з 26.02.2013 року по 15.05.2014 рік в ДВАТ шахта «імені Ф.Е. Дзержинського» ДХК «Ровенькиантрацит» до пільгового стажу роботи за Списком № 1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 05.09.2023 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 968,96 грн., що документально підтверджується квитанціями від 10.07.2024 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 484,48 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок їх бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350013961 від 15.05.2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.04.2024р. у справі № 160/955/24.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахування періоди роботи ОСОБА_1 за трудовою книжкою серія НОМЕР_2 від 25.01.2002 року, а саме період роботи: з 04.02.2002 р. по 22.01.2004 р., з 01.01.2004 року по 31.12.2005 рік, з 01.08.2012 року по 31.08.2012 року, з 26.02.2013 року по 15.05.2014 рік в ДВАТ шахта «імені Ф.Е. Дзержинського» ДХК «Ровенькиантрацит» до пільгового стажу роботи за Списком № 1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 05.09.2023 року та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 484,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 11 вересня 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков