Рішення № 121520384, 10.09.2024, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/943/24

Провадження № 2/306/508/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2024 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді : Е.А. Вінер

з секретарем : А.В. Петрус

з участю

адвоката позивача: М.М. Козар

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритомусудовому засіданнім.Свалява цивільну справуза позовом адвоката Козар Миколи Михайловича ( адреса: с.Оленьово,1 Мукачівського району Закарпатської області), який діє в інтересах ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа: Свалявська міська рада (адреса: м.Свалява, площа Головна, Закарпатської області) про скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Свалявська міська рада про скасування державної реєстрації права власності. В обгрунтування вимог зазначила, що житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 побудовано її дідом ОСОБА_3 . Після смерті діда та баби її батьки зробили реконструкцію даного житлового будинку. Після смерті батьків постало питання прийняття спадщини. Вона звернулась до державного нотаріуса і їй було повідомлено, що житловий будинок не можна оформити та зареєструвати, оскільки під таким номером є державна реєстрація магазина, власником якого є ОСОБА_1 . Просить скасувати записщодо державноїреєстрації речовогоправа нанерухоме майно:рішення державного реєстратора Шпілька І.А. про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 23.01.2013 року , реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 2226621240; рішення про державну реєстрацію від 03.10.2007 року, реєстраційний номер майна 10553390, тип майна : магазин, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м.) 142,1; рішення про державну реєстрацію від 08.11.2010 року, реєстраційни номер майна 31908073, тип майна: склад, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м.) 72,5; власник ОСОБА_1 , частка власності 1/1 та припинити право власності на нерухоме майно магазин та склад АДРЕСА_3 .

У судовому засіданні адвокат позивачки позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно він являється власником магазину та складу за адресою АДРЕСА_3 . Просить у задоволенні позову відмовити, оскільки він нічого не порушив.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проживає та зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 (а.с.4-6).

Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стверджується, що ОСОБА_1 являється власником магазину та складу за адресою АДРЕСА_3 (а.с.35-37).

З досліджених у судовому засіданні доказів, судом встановлено, що існує дублювання номерів будинків, а саме у позивача та відповідача один і той же номер АДРЕСА_3 .

Разом з тим, позивач не надала доказу того, що вона зверталась до Свалявської міської ради щодо зміни адреси і їй було відмовлено, оскільки згідно з ч.5 ст.26-3Закону України«Про регулюваннямістобудівної діяльності» адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється: виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради.

Суспільні відносини з присвоєння адрес об`єктам нерухомості регламентовані нормами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна (затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021р. № 690; далі за текстом - Порядок №690).

Так, відповідно до ч.1, ч.3 ст.26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» адресою об`єкта нерухомого майна є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості. Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машино місцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Згідно ч.6 ст.26-33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація (далі - орган з присвоєння адреси) протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об`єкту нового будівництва, визначеного частиною дев`ятою статті36та частиною третьою статті37цьогоЗакону:1)приймає рішення про присвоєння адреси,що повинно містити відомості про ідентифікатор об`єкта будівництва;2)оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті(уразі наявності);3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння.

Відповідно ст.26-5 Закону України від 17.02.2011р. № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності"присвоєння, зміна, коригування адреси до запровадження електронної системи здійснюються у порядку, визначеномустаттею 26-3 цього Законуз урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч.1 ст.26-5; Документи для присвоєння, зміни, коригування адреси подаються відповідно до частини першої та абзацу другого частини четвертоїстатті 9 Закону України "Про адміністративні послуги"(ч.2 ст.26-5); До запровадження електронної системи присвоєння адреси здійснюється за вибором замовника після отримання права на виконання будівельних робіт або після прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію. Присвоєння адреси самочинно збудованим об`єктам, на які визнано право власності за рішенням суду, та об`єктам, визначеним пунктом 9 розділу V "Прикінцеві положення" цього Закону, здійснюється після прийняття в експлуатацію таких об`єктів (ч.3 ст.26-5); Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (крім будинків, які містять дві та більше квартир, споруджених відповідно до законодавства), не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси. Адресою такого об`єкта вважається місце розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний будинок, згідно із відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За бажанням замовника такому об`єкту може бути присвоєно адресу в порядку, визначеному цією статтею (ч.4 ст.26-5); Для присвоєння адреси подаються такі документи: 1) заява про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта із зазначенням прізвища, імені, по батькові заявника та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи; 2) копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), - у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 3) генеральний план об`єкта будівництва (у разі спорудження об`єкта на підставі проектної документації на будівництво) - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва; 4) копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва (якщо відомості про такий документ не внесено до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів); 5) копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта (якщо відомості про такий документ не внесено до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів); 6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням або в електронній формі; 7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі. Копії документів, що подаються для присвоєння адреси, засвідчуються замовником (його представником).

Відповідно до ч. 11 ст. 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» підставами для зміни адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта є: 1) зміни в адміністративно-територіальному устрої (у тому числі зміна назви області, району, населеного пункту); 2) зміна назви вулиці, її об`єднання та поділ; 3) зміна назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об`єкта; 4) об`єднання, поділ закінчених будівництвом об`єктів, виділення частки із закінченого будівництвом об`єкта (з урахуванням вимог пункту 2 частини третьої цієї статті); 5) упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна у визначених цим Законом випадках та в інших випадках, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес. Рішення про зміну назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об`єкта є одночасно рішенням про зміну адреси. У разі якщо відповідно до законодавства прийнято рішення про зміну меж адміністративно-територіальної одиниці, об`єднання та поділу вулиці, орган з присвоєння адреси протягом 30 календарних днів здійснює впорядкування нумерації (у разі необхідності такого впорядкування).

Згідно ч.8, 15 ст. 26-3 Закону України від 17.02.2011р. №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності"підставами для відмови у зміні адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта за заявою власника (співвласника) закінченого будівництвом об`єкта (його представника) про зміну адреси є: 1) подання неповного пакета документів; 2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; 3) подання заяви особою, яка не є власником (співвласником) об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником.

Підставами для відмови у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси є: 1) подання неповного пакета документів; 2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально; 3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником - у разі подання заяви про присвоєння, коригування адреси щодо об`єкта будівництва; 4) подання заяви особою, яка не є власником (співвласниками) об`єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву про зміну адреси, або його (їх) представником - у разі подання заяви про присвоєння, зміну адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта; 5) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси на відповідній території. Відмова у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

Частина 3 ст.12ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Розглядаючи позовні вимоги суду необхідно вирішити питання щодо належності та ефективності обраного позивачем способу захисту за цими вимогами.

Як випливає зі змісту статті 15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду ( висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 року у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).

Враховуючи те, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх порушених прав, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Судовий збір відповідно до положень ч.1ст.141ЦПК Українистягненню з відповідача не підлягає з огляду на відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 206, 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенніпозову адвокатаКозар МиколиМихайловича (адреса:с.Оленьово,1Мукачівського районуЗакарпатської області),який дієв інтересах ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 )до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ),третя особа:Свалявська міськарада (адреса:м.Свалява,площа Головна,Закарпатської області) проскасування записущодо державноїреєстрації речовогоправа нанерухоме майно:рішення державного реєстратора Шпілька І.А. про державну реєстрацію прав на нерухоме майно від 23.01.2013 року , реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 2226621240; рішення про державну реєстрацію від 03.10.2007 року, реєстраційний номер майна 10553390, тип майна : магазин, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м.) 142,1; рішення про державну реєстрацію від 08.11.2010 року, реєстраційни номер майна 31908073, тип майна: склад, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_3 , загальна площа (кв.м.) 72,5; власник ОСОБА_1 , частка власності 1/1 та припинити право власності на нерухоме майно магазин та склад АДРЕСА_3 відмовити.

Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11 вересня 2024 року.

Суддя Свалявського районного суду

Закарпатської області Е.А.Вінер